www.wikidata.uk-ua.nina.az

Джуна Барнс англ Djuna Barnes 12 червня 1892 Сторм Кінг Маунтін штат Нью Йорк 18 червня 1982 Нью Йорк американська письм

Джуна Барнс

Джуна Барнс (англ. Djuna Barnes; 12 червня 1892, Сторм Кінг Маунтін, штат Нью-Йорк — 18 червня 1982, Нью-Йорк) — американська письменниця-модерністка, художниця, одна з ключових постатей космополітичного Парижа 1920-1930-х років.

Джуна Барнс
Псевдонім Lydia Steptoe
Народилася 12 червня 1892(1892-06-12)[…]
Корнволл-он-Гадсон, Орандж, штат Нью-Йорк, США
Померла 18 червня 1982(1982-06-18)[…] (90 років)
Гринвіч-Вілледж, Мангеттен, Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, США
Поховання Гринвіч-Вілледж
Країна  США
Діяльність поетка, письменниця-романістка, письменниця, драматургиня, журналістка, художниця
Сфера роботи поезія
Alma mater Інститут Праттаd і Ліга студентів-художників Нью-Йорка
Мова творів каталанська і англійська
Magnum opus Ladies Almanackd, Nightwoodd і The Book of Repulsive Womend
Членство Американська академія мистецтв та літератури
Батько Henry Budingtond
Родичі Задел Барнс Бадінгтон Густафсон
Брати, сестри Saxon Barnesd
 Джуна Барнс у Вікісховищі

Біографія Редагувати

Бабуся Джуни по материнській лінії була письменницею, журналісткою, активісткою руху за права жінок. Батько — композитором і живописцем. Виросла в багатодітній сім'ї, постійно доглядала молодших братів і сестер, здобула домашню освіту.

У 1912 році разом з матір'ю переїхала до Нью-Йорка. Працювала журналісткою у модних журналах (Vanity Fair, The New Yorker). Серед її друзів були Пеггі Гуггенхайм, Джеймс Джойс, Езра Паунд, Наталі Барні, Гертруда Стайн, Береніс Еббот, Сільвія Біч, Е. Е. Каммінгс, Е. Монтале. У 1927—1931 була у любовному зв'язку зі скульптором Тельмою Вуд. Передмову до її лесбійського роману «Нічний ліс» (1936) написав Т. С. Еліот, який його редагував. Після довгої перерви, викликаної безвихідною депресією, опублікувала пронизану автобіографічними мотивами драму у віршах «Антифон» (1958).

В 1961 Джуна Барнс була обрана членом Американської академії мистецтв і літератури, а в 1981 — нагороджена стипендією Національного фонду мистецтв.

Барнс була останнім живим учасником першого покоління англомовних модерністів. Письменниця померла у своєму будинку у Нью-Йорку 18 червня 1982 року, через шість днів після свого 90-річчя.

Життя Редагувати

Ранні роки (1892—1912) Редагувати

Барнс народилася в хатині на Горі Короля Бурі, недалеко від Корнуолла-он-Хадсон, Нью-Йорк. Її бабуся по батьківській лінії, Задел Барнс, була письменницею, журналісткою та активісткою жіночого виборчого права, яка колись була власницею впливового літературного салону. Її батько, Уолд Барнс (уроджений Генрі Аарон Будінгтон), був невдалим композитором, музикантом та художником. Будучи захисником полігамії, він одружився на матері Барнс — Елізабет Дж. Барнс (уроджена Чаппелл) в 1889 році; його коханка Френсіс «Фанні» Кларк переїхала до них у 1897 році, коли Барнс було п'ять років. Вони мали вісім дітей (п'ятеро від Елізабет: сини Турн, Зендон, Саксон і Шангар і дочка Джуна; четверо від Фанні: сини Дуейн і Брайан і дочки Мюріель і Шейла), яких Уолд майже намагався підтримати матеріально. Один зведений брат помер у дитинстві. Заділ, яка вважала свого сина незрозумілим художнім генієм, щосили намагалася забезпечити всю сім'ю, поповнюючи свій дохід листів із проханнями друзям та знайомим.

Будучи другою старшою дитиною, Барнс витрачала багато часу, допомагаючи доглядати братів і сестер. Вона здобула свою ранню освіту вдома, в основному від батька та бабусі, які вчили її письму, мистецтву та музиці, але нехтували такими предметами, як математика та орфографія. Вона стверджувала, що взагалі не має формальної освіти; деякі дані свідчать про те, що вона була зарахована до державної школи після десяти років, хоча її відвідуваність була непостійною.

Барнс та її батько продовжували писати один одному теплі листи до своєї смерті у 1934 році. Барнс побічно згадує про згвалтування у своєму першому романі Райдер і точніше, прямо в її запеклій останній п'єсі «Антифон». Відверті сексуальні згадки у листуванні з її бабусею, з якою вона ділила ліжко протягом багатьох років, припускають інцест або надмірно знайомі глузування, але Задель, який помер 40 років тому на той час, коли був написаний «Антифон», не фігурував у обвинувальних актах. Незадовго до свого 18-річчя вона неохоче «вийшла заміж» за брата Фанні Кларк Персі Фолкнера на приватній церемонії без духівництва. Йому було 52 роки. Її батько, мати і брат активно підтримували цей шлюб, але вона була з ним не більше двох місяців.

Нью-Йорк (1912–1921) Редагувати

В 1912 сім'я Барнс, зіткнувшись з фінансовою кризою, розпалася. Елізабет переїхала до Нью-Йорка з Джуною і трьома її братами, потім подала на розлучення, дозволивши Уолду одружитися з Фанні Кларк. Цей переїзд уперше дав Барнс можливість формально вивчати мистецтво; вона відвідувала Інститут Пратта близько шести місяців з 1912 по 1913 рік і Лігу студентів-художників Нью-Йорка з 1915 по 1916 рік, але необхідність утримувати себе і свою сім'ю - тягар, який ліг на неї, незабаром змусив її покинути школу і влаштуватися на роботу репортером в Бруклін Дейлі Гол. Після прибуття в Daily Eagle Барнс заявила: "Я вмію малювати і писати, якби не найняли мене", - слова, які були написані всередині Бруклінського музею.

У наступні кілька років вона з'явилася майже у всіх газетах Нью-Йорка, враховуючи New York Press, The World та McCall's; вона писала інтерв'ю, нариси, театральні огляди та різні статті, часто ілюструючи їх власними малюнками. Вона також опублікувала короткометражку у недільному додатку до New York Morning Telegraph та в pulp magazine All-Story Cavalier Weekly.

Більшість журналістської роботи Барнс було суб'єктивною та експериментальною. Написавши про розмову з Джеймсом Джойсом, вона зізналася, що втратила частину того, що він сказав, тому що не була зосереджена, хоча вона почитала листа Джойса. Взявши інтерв'ю у драматурга Дональда Огдена Стюарта, вона кричала на нього, щоб той "перевернувся і став знаменитим", тоді як інші письменники продовжували боротися. Як зазначає її біограф Філіп Херрінг, це «пригнічуюча і, можливо, безпрецедентна нота, на якій потрібно закінчити інтерв'ю». У «Дівчині та горилі», опублікованій New York World Magazine за жовтень 1914 року, вона розмовляє з Діною, горилою із зоопарку Бронкса.

Для іншої статті в New York World в 1914 році вона представила на насильницьке годування, техніка, яка потім використовувалася на голодних суфражистках. Барнс писала: «Коли я, граючи акторську гру, відчула, що палаю від обурення з приводу цієї жорстокої узурпації моїх власних функцій, як ті, хто насправді зазнав цього випробування в його гострому жаху, мабуть, запалали полум'ям через "Зазіхання на святилища свого духу". На закінчення вона прийшла до висновку: «Я найбільший досвід найсміливіших представників своєї статі».

Бібліографія Редагувати

  • Книга відштовхуючих жінок: 8 ритмів та 5 малюнків Нью-Йорк: Гвідо Бруно, 1915.
  • Книга (1923) — виправлені версії, опубліковані як:
  • (1929)
  • (1962)
  • Райдер (1928)
  • Ladies Almanack (1928)
  • Nightwood (1936)
  • Антифон (1958)
  • Вибрані твори (1962) — Водоскид, Найтвуд та перероблена версія Антифона
  • Чудасії Малісьє: Дві історії (1974) — несанкціонована публікація
  • Істоти в Алфавіті (1982)
  • Дим та інші ранні історії (1982)
  • Я ніколи не міг бути самотнім без чоловіка: Інтерв'ю Джуни Барнс (1987) — вид. А. Баррі
  • Нью-Йорк (1989) — журналістика
  • У витоків зірок: Короткі п'єси (1995)
  • Збірник оповідань Джуни Барнс (1996)
  • Мати По: Вибрані малюнки (1996) — вид. і з передмовою Дугласа Мессерлі
  • Дисканто, поезія 1911—1982, Рома, Edizione del Giano, 2004 a cura di Maura Del Serra
  • Збірник віршів: із примітками до мемуарів (2005) — ред. Філіп Херрінг та Осіас Статман
  • Яскраве та відштовхуюче як правда: ранні твори Джуни Барнс (2016) — ред. Кетрін Маллер
  • Історії Лідії Степто (2019)
  • Біографія Джулі фон Бартманн (2020) — з введенням Дугласа Мессерлі

Примітки Редагувати

  1. ↑ Blain V., Grundy I., Clements P. The Feminist Companion to Literature in English: Women Writers from the Middle Ages to the Present — 1990. — P. 64.
    d:Track:Q47119734d:Track:Q18328141d:Track:Q47119724d:Track:Q47119715
  2. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  3. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  4. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  5. ↑ SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  6. Internet Broadway Database — 2000.
    d:Track:Q31964
  7. https://www.findagrave.com/memorial/10352853/djuna-barnes
  8. http://hdl.handle.net/1903.1/1511
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Dzhuna Barns angl Djuna Barnes 12 chervnya 1892 Storm King Mauntin shtat Nyu Jork 18 chervnya 1982 Nyu Jork amerikanska pismennicya modernistka hudozhnicya odna z klyuchovih postatej kosmopolitichnogo Parizha 1920 1930 h rokiv Dzhuna BarnsPsevdonim Lydia Steptoe 1 2 Narodilasya 12 chervnya 1892 1892 06 12 3 4 Kornvoll on Gadson Orandzh shtat Nyu Jork SShA 1 Pomerla 18 chervnya 1982 1982 06 18 3 5 90 rokiv Grinvich Villedzh Mangetten Nyu Jork shtat Nyu Jork SShAPohovannya Grinvich Villedzh 7 Krayina SShADiyalnist poetka pismennicya romanistka pismennicya dramaturginya zhurnalistka hudozhnicyaSfera roboti poeziyaAlma mater Institut Prattad 1 i Liga studentiv hudozhnikiv Nyu Jorka 1 Mova tvoriv katalanska i anglijska 3 Magnum opus Ladies Almanackd Nightwoodd i The Book of Repulsive WomendChlenstvo Amerikanska akademiya mistectv ta literaturiBatko Henry BudingtondRodichi Zadel Barns Badington GustafsonBrati sestri Saxon Barnesd 8 Dzhuna Barns u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 2 Zhittya 2 1 Ranni roki 1892 1912 2 2 Nyu Jork 1912 1921 3 Bibliografiya 4 PrimitkiBiografiya RedaguvatiBabusya Dzhuni po materinskij liniyi bula pismenniceyu zhurnalistkoyu aktivistkoyu ruhu za prava zhinok Batko kompozitorom i zhivopiscem Virosla v bagatoditnij sim yi postijno doglyadala molodshih brativ i sester zdobula domashnyu osvitu U 1912 roci razom z matir yu pereyihala do Nyu Jorka Pracyuvala zhurnalistkoyu u modnih zhurnalah Vanity Fair The New Yorker Sered yiyi druziv buli Peggi Guggenhajm Dzhejms Dzhojs Ezra Paund Natali Barni Gertruda Stajn Berenis Ebbot Silviya Bich E E Kammings E Montale U 1927 1931 bula u lyubovnomu zv yazku zi skulptorom Telmoyu Vud Peredmovu do yiyi lesbijskogo romanu Nichnij lis 1936 napisav T S Eliot yakij jogo redaguvav Pislya dovgoyi perervi viklikanoyi bezvihidnoyu depresiyeyu opublikuvala pronizanu avtobiografichnimi motivami dramu u virshah Antifon 1958 V 1961 Dzhuna Barns bula obrana chlenom Amerikanskoyi akademiyi mistectv i literaturi a v 1981 nagorodzhena stipendiyeyu Nacionalnogo fondu mistectv Barns bula ostannim zhivim uchasnikom pershogo pokolinnya anglomovnih modernistiv Pismennicya pomerla u svoyemu budinku u Nyu Jorku 18 chervnya 1982 roku cherez shist dniv pislya svogo 90 richchya Zhittya RedaguvatiRanni roki 1892 1912 Redaguvati Barns narodilasya v hatini na Gori Korolya Buri nedaleko vid Kornuolla on Hadson Nyu Jork Yiyi babusya po batkivskij liniyi Zadel Barns bula pismenniceyu zhurnalistkoyu ta aktivistkoyu zhinochogo viborchogo prava yaka kolis bula vlasniceyu vplivovogo literaturnogo salonu Yiyi batko Uold Barns urodzhenij Genri Aaron Budington buv nevdalim kompozitorom muzikantom ta hudozhnikom Buduchi zahisnikom poligamiyi vin odruzhivsya na materi Barns Elizabet Dzh Barns urodzhena Chappell v 1889 roci jogo kohanka Frensis Fanni Klark pereyihala do nih u 1897 roci koli Barns bulo p yat rokiv Voni mali visim ditej p yatero vid Elizabet sini Turn Zendon Sakson i Shangar i dochka Dzhuna chetvero vid Fanni sini Duejn i Brajan i dochki Myuriel i Shejla yakih Uold majzhe namagavsya pidtrimati materialno Odin zvedenij brat pomer u ditinstvi Zadil yaka vvazhala svogo sina nezrozumilim hudozhnim geniyem shosili namagalasya zabezpechiti vsyu sim yu popovnyuyuchi svij dohid listiv iz prohannyami druzyam ta znajomim Buduchi drugoyu starshoyu ditinoyu Barns vitrachala bagato chasu dopomagayuchi doglyadati brativ i sester Vona zdobula svoyu rannyu osvitu vdoma v osnovnomu vid batka ta babusi yaki vchili yiyi pismu mistectvu ta muzici ale nehtuvali takimi predmetami yak matematika ta orfografiya Vona stverdzhuvala sho vzagali ne maye formalnoyi osviti deyaki dani svidchat pro te sho vona bula zarahovana do derzhavnoyi shkoli pislya desyati rokiv hocha yiyi vidviduvanist bula nepostijnoyu Barns ta yiyi batko prodovzhuvali pisati odin odnomu tepli listi do svoyeyi smerti u 1934 roci Barns pobichno zgaduye pro zgvaltuvannya u svoyemu pershomu romani Rajder i tochnishe pryamo v yiyi zapeklij ostannij p yesi Antifon Vidverti seksualni zgadki u listuvanni z yiyi babuseyu z yakoyu vona dilila lizhko protyagom bagatoh rokiv pripuskayut incest abo nadmirno znajomi gluzuvannya ale Zadel yakij pomer 40 rokiv tomu na toj chas koli buv napisanij Antifon ne figuruvav u obvinuvalnih aktah Nezadovgo do svogo 18 richchya vona neohoche vijshla zamizh za brata Fanni Klark Persi Folknera na privatnij ceremoniyi bez duhivnictva Jomu bulo 52 roki Yiyi batko mati i brat aktivno pidtrimuvali cej shlyub ale vona bula z nim ne bilshe dvoh misyaciv Nyu Jork 1912 1921 Redaguvati V 1912 sim ya Barns zitknuvshis z finansovoyu krizoyu rozpalasya Elizabet pereyihala do Nyu Jorka z Dzhunoyu i troma yiyi bratami potim podala na rozluchennya dozvolivshi Uoldu odruzhitisya z Fanni Klark Cej pereyizd upershe dav Barns mozhlivist formalno vivchati mistectvo vona vidviduvala Institut Pratta blizko shesti misyaciv z 1912 po 1913 rik i Ligu studentiv hudozhnikiv Nyu Jorka z 1915 po 1916 rik ale neobhidnist utrimuvati sebe i svoyu sim yu tyagar yakij lig na neyi nezabarom zmusiv yiyi pokinuti shkolu i vlashtuvatisya na robotu reporterom v Bruklin Dejli Gol Pislya pributtya v Daily Eagle Barns zayavila Ya vmiyu malyuvati i pisati yakbi ne najnyali mene slova yaki buli napisani vseredini Bruklinskogo muzeyu U nastupni kilka rokiv vona z yavilasya majzhe u vsih gazetah Nyu Jorka vrahovuyuchi New York Press The World ta McCall s vona pisala interv yu narisi teatralni oglyadi ta rizni statti chasto ilyustruyuchi yih vlasnimi malyunkami Vona takozh opublikuvala korotkometrazhku u nedilnomu dodatku do New York Morning Telegraph ta v pulp magazine All Story Cavalier Weekly Bilshist zhurnalistskoyi roboti Barns bulo sub yektivnoyu ta eksperimentalnoyu Napisavshi pro rozmovu z Dzhejmsom Dzhojsom vona ziznalasya sho vtratila chastinu togo sho vin skazav tomu sho ne bula zoseredzhena hocha vona pochitala lista Dzhojsa Vzyavshi interv yu u dramaturga Donalda Ogdena Styuarta vona krichala na nogo shob toj perevernuvsya i stav znamenitim todi yak inshi pismenniki prodovzhuvali borotisya Yak zaznachaye yiyi biograf Filip Herring ce prignichuyucha i mozhlivo bezprecedentna nota na yakij potribno zakinchiti interv yu U Divchini ta gorili opublikovanij New York World Magazine za zhovten 1914 roku vona rozmovlyaye z Dinoyu goriloyu iz zooparku Bronksa Dlya inshoyi statti v New York World v 1914 roci vona predstavila na nasilnicke goduvannya tehnika yaka potim vikoristovuvalasya na golodnih sufrazhistkah Barns pisala Koli ya grayuchi aktorsku gru vidchula sho palayu vid oburennya z privodu ciyeyi zhorstokoyi uzurpaciyi moyih vlasnih funkcij yak ti hto naspravdi zaznav cogo viprobuvannya v jogo gostromu zhahu mabut zapalali polum yam cherez Zazihannya na svyatilisha svogo duhu Na zakinchennya vona prijshla do visnovku Ya najbilshij dosvid najsmilivishih predstavnikiv svoyeyi stati Bibliografiya RedaguvatiKniga vidshtovhuyuchih zhinok 8 ritmiv ta 5 malyunkiv Nyu Jork Gvido Bruno 1915 Kniga 1923 vipravleni versiyi opublikovani yak 1929 1962 Rajder 1928 Ladies Almanack 1928 Nightwood 1936 Antifon 1958 Vibrani tvori 1962 Vodoskid Najtvud ta pereroblena versiya Antifona Chudasiyi Malisye Dvi istoriyi 1974 nesankcionovana publikaciya Istoti v Alfaviti 1982 Dim ta inshi ranni istoriyi 1982 Ya nikoli ne mig buti samotnim bez cholovika Interv yu Dzhuni Barns 1987 vid A Barri Nyu Jork 1989 zhurnalistika U vitokiv zirok Korotki p yesi 1995 Zbirnik opovidan Dzhuni Barns 1996 Mati Po Vibrani malyunki 1996 vid i z peredmovoyu Duglasa Messerli Diskanto poeziya 1911 1982 Roma Edizione del Giano 2004 a cura di Maura Del Serra Zbirnik virshiv iz primitkami do memuariv 2005 red Filip Herring ta Osias Statman Yaskrave ta vidshtovhuyuche yak pravda ranni tvori Dzhuni Barns 2016 red Ketrin Maller Istoriyi Lidiyi Stepto 2019 Biografiya Dzhuli fon Bartmann 2020 z vvedennyam Duglasa MesserliPrimitki Redaguvati a b v g Blain V Grundy I Clements P The Feminist Companion to Literature in English Women Writers from the Middle Ages to the Present 1990 P 64 d Track Q47119734d Track Q18328141d Track Q47119724d Track Q47119715 Czech National Authority Database d Track Q13550863 a b v Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 a b SNAC 2010 d Track Q29861311 Internet Broadway Database 2000 d Track Q31964 https www findagrave com memorial 10352853 djuna barnes http hdl handle net 1903 1 1511 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Dzhuna Barns amp oldid 40575338