Джулія Манкузо

Джулія Манкузо (англ. Julia Mancuso; нар. 9 березня 1984, Ріно, Невада, США) — американська гірськолижниця. Олімпійська чемпіонка Турина та дворазова срібна призерка змагань у Ванкувері. Триразова медалістка чемпіонатів світу, одна з лідерів у сучасному гірськолижному спорті.

Julia Mancuso Джулія Манкузо
Джулія Манкузо Джулія Манкузо
Загальна інформація
Прізвиська	Super Jules
Національність	США
Громадянство	США
Народження	9 березня 1984(1984-03-09) (39 років) Рино, Невада, США
Зріст	167 см
Вага	64 кг
Alma mater	The Winter Sports School in Park City^d
Батько	Ciro Mancuso^d
Вебсторінка	juliamancuso.com
Спорт
Країна	США
Вид спорту	гірські лижі
Дисципліна	усі
Клуб	Squaw Valley Ski Team
Команда	США
Участь і здобутки
Світові змагання	0-2-2=4
Олімпійські ігри	1-2-0=3
Найвищий рейтинг	3 (2007)
Джулія Манкузо у Вікісховищі
Нагороди Гірськолижний спорт Олімпійські ігри Золото Турин 2006 гігантський слалом Срібло Ванкувер 2010 швидкісний спуск Срібло Ванкувер 2010 суперкомбінація Бронза Сочі 2014 суперкомбінація Чемпіонати світу Срібло Гарміш-Партенкірхен 2011 супергігант Срібло Аре 2007 комбінація Бронза Борміо 2005 супергігант Бронза Борміо 2005 гігантський слалом Бронза Шладмінг 2013 супергігант Юніорські чемпіонати світу Золото Марибор 2004 комбінація Золото Бріансон 2003 супер-G Золото Тарвізіо 2002 швидкісний спуск Золото Тарвізіо 2002 гігантський слалом Золото Тарвізіо 2002 комбінація Бронза Марибор 2004 супер-G Бронза Бріансон 2003 швидкісний спуск Бронза Верб'є 2001 комбінація

Спортивна біографія

Манкузо дебютувала на етапах Кубка світу у містечку Фріско, Колорадо, 20 листопада 1999 року в віці 15 років. Перші свої очки вона здобула в сезоні 2000/01 років, зайнявши 27 місце в Супер-G у італьському Кортіна-д'Ампеццо. Хоча вона часто змагалася на етапах Кубка світу, вона завжди брала участь у чемпіонатах світу серед юніорів, на яких завоювала рекордних вісім медалей, у тому числі п'ять золотих в 2002, 2003 і 2004 роках.

Її результати на етапах Кубка світу значно покращилися протягом сезону 2005 року, коли вона піднялася на дев'яте з 55 місця в 2004 році. У 2005 році на чемпіонаті світу вона завоювала бронзові медалі в Супер-G і гігантському слаломі. Її золота медаль в 2006 році на зимових Олімпійських іграх у Турині було несподіваною, так як вона мала всього три подіуми в цьому сезоні, хоча все було через кілька тижнів після Олімпіади. Тільки один з цих подіумів був в гігантському слаломі, третє місце у фінальній гонці гігантського слалому після Олімпіади.

Вона виграла гонку, незважаючи на триваючі болі в правому коліні, яка зійшла до дисплазії кульшового суглоба. Вона закінчила сезон 2006 року на восьмому місці, маючи в активі три подіуми протягом цього сезону.

На початку міжсезоння, Манкузо перенесла артроскопічну операцію на правому стегні, щоб видалити кістковий мозоль на кулі суглоба. Після кількох місяців лікування, вона відновила тренування з збірною США в серпні , в їхніх літніх лижних таборах в Південній Америці. На початок сезону 2007 року вона була майже повністю відновлена.

Хоча вона почала повільно, з цілим рядом невтішних результатів у перші кілька тижнів, та все ж повільно поверталася до звичних навантажень і колишніх результатів. Вона виграла першу гонку Кубка світу 19 грудня 2006 року — швидкісний спуск в Валь-д'Ізері, Франція, а потім зайняла друге місце на наступний день. Вона виграла ще три змагання протягом сезону: Супер-G, комбінацію і швидкісний спуск. На чемпіонаті світу 2007 в Оре, Швеція, вона виграла срібну медаль у комбінації. Після трьох поспіль подіумів (2, 1, 3) в Тарвізіо, Італія, 2-4 березня 2007 року, вона стала лідером загального заліку Кубка світу. Але закінчила сезон на третьому місці після співвітчизниці Ліндсі Вонн. Проте Манкузо посіла друге місце у комбінації і швидкісному спуску.

Починаючи з початку сезону 2009/10 вона не потрапляла на подіуми через проблеми зі спиною, так що її срібна медаль в жіночому спуску у 2010 році на Олімпіаді у Ванкувері стала ще одним сюрпризом. Наступного дня, вона виграла ще одну срібну медаль в суперкомбінації. Однак, в той час Манкузо намагалася захистити свій титул в гігантському слаломі. Ліндсі Вонн, головний конкурент Манкузо, потерпіла краху ще в першій спробі. Але проблеми з спиною зупинили її лише на восьмому місці. У перший день змагань на Чемпіонаті світу-2011 в Гарміш-Партенкірхені, Німеччина, вона в черговий раз довела свій статус, вигравши срібну медаль в Супер-G.

Через місяць вона здобула свою першу гонку Кубка світу після «сухих» чотирьох років - швидкісний спуск на Фіналі кубка світу у Ленцерхайде, Швейцарія. Так як це було через кілька днів після страшного землетрусу і цунамі в Японії, вона почала збір коштів, пообіцявши половину її доходів від гонок чемпіонатів світів на сайті кампанії skiershelpingjapan.com.

За останні дванадцять років вона стала однією з найтитулованіших американок на внутрішній арені - 12 перемог, 9 срібних і 8 бронзових медалей вона зібрала на дорослих чемпіонатах США і одне золото на юніорських.

Особистість

Товариші спортсменки ласкаво називають її "Супер Жюль". Після її золотої олімпійської медалі в 2006 році, траса в Скво-Веллі «Гірськолижний курорт» була перейменована в «Золото Юлії".

Її тренер дав їй пластикову тіару як знак удачі в 2005 році, вона носила його на своєму шоломі протягом декількох змагань. Вона носила тіару, коли виграла срібну медаль в жіночому швидкісному спуску і на церемонії нагородження в 2010 році на зимових Олімпійських іграх. У 2010 році Манкузо запустила свою власну лінію нижньої білизни імені Kiss My Tiara . Манкузо також моделює нижню білизну і незабутньо заявила: "Я думаю, нижня білизна це моє покликання. Ви можете бути жіночні і швидкі."

Манкузо під час змагань використовує лижі Völkl черевики Lange, Marker прив'язки, і POC шоломи. У грудні 2006 року LAnge заявили, що Манкузо буде перший в історії "Ланге-спортсменка», стане обличчям плакатів, щитів, і «продовжуються зусилля, щоб продемонструвати виняткові лижних жінок-спортсменок, які також є привабливими і надихаючими». Вона перейшла на Völkl лижі і Marker прив'язки після сезону 2010 року; вона була раніше з Rossignol

Під час зимових Олімпійських ігор 2010, VISA спільно з Манкузо в анімованій розповіді описує, як в дитинстві вона намалювала картину - себе, але з золотою медаллю. Вона також знялася в рекламі 24 Hour Fitness.

Джулія в січні 2011 року

Манкузо народилася в Ріно, штат Невада, і виросла в районі озера Тахо. У неї є дві сестри — старша Ейпріл і молодша Сара. Її батько Чіро Манкузо, був заарештований і засуджений за ведення контрабанди марихуани на суму $ 140 млн, коли Юлі було п'ять років. Її батьки розлучилися в 1992 році. [ 14] Після звільнення з в'язниці, Юля жила з своїм батьком.

Закінчила школу зимових видів спорту в Парк-Сіті, штат Юта, в 2000 році і проживає в олімпійській долині, штат Каліфорнія.

Її хлопець Аксель Лунд Свіндаль, успішний гірськолижник з Норвегії.

Виступи на міжнародних змаганнях

Олімпійські ігри

Змагання	Слалом	Г. слалом	Ш. спуск	Суперг.	Комбі.
Солт-Лейк-Сіті 2002	13
Турин 2006	1	7	11	9
Ванкувер 2010	8	2	9	2

Чемпіонати світу

Рік	Місце	Слалом	Гігантський слалом	Супер-G	Швидкісний спуск	Комбінація
2003	Санкт-Моріц	DNF1	21	7
2005	Борміо	8	3	3	9
2007	Оре	5	6	10	2
2009	Валь-д'Ізер	18	DNF1	DNF1
2011	Гарміш-Партенкірхен	DNF1	16	2	6	7

Юніорські чемпіонати світу

Рік	Місце	Слалом	Гігантський слалом	Супер-G	Швидкісний спуск	Комбінація
2000	Квебек	DNF2	DNF2	4	11
2001	Верб'є	7	23	11	8
2002	Тарвізіо, Селла-Невеа, Равасклетто	7	1	5	1	1
2003	Пюї-Сен-Венсан, Монженевр, Серре-Шевальє	43	5	1	3	14
2004	Марибор	6	4	3	5	1

Кубок світу

Положення в заліках

Сезон	Вік	Загальний	Слалом	Гігантський слалом	Супер-G	Швидкісний спуск	Комбінація
2001	16	113	55	—	47	—	—
2002	17	73	—	—	37	33	17
2003	18	46	44	—	25	27	5
2004	19	55	32	58	27	42	—
2005	20	9	26	7	13	10	6
2006	21	8	22	11	6	11	8
2007	22	3	24	4	4	2	2
2008	23	7	28	5	8	7	6
2009	24	27	42	17	27	24	36
2010	25	20	—	28	16	9	22
2011	26	5	51	9	3	3	8
2012	27	4	50	9	2	5	22

Подіуми етапів КС

• 7 перемог – (3 - швидкісний спуск, 2 - Супер-G, 1 - комбінація, 1 - паралельний слалом)
• 31 подіум – (11 - швидкісний спуск, 11 - Супер-G, 5 - гігантський слалом, 3 - комбінація, 1 паралельний слалом) (станом на 18.03.2012)

Сезон	Дата	Локація	Дисципліна	Місце
2006	27 січня 2006	Кортіна-д'Ампеццо, Італія	Супер-G	2
	28 січня 2006		швидкісний спуск	2
	4 лютого 2006	Офтершванг, Німеччина	гігантський слалом	3
2007	19 грудня 2006	Валь-д'Ізер, Франція	швидкісний спуск	1
	20 грудня 2006		швидкісний спуск	2
	13 січня 2007	Альтенмаркт, Австрія	швидкісний спуск	3
	14 січня 2007		комбінація	1
	19 січня 2007	Кортіна-д'Ампеццо, Італія	Супер-G	1
	20 січня 2007		швидкісний спуск	2
	21 січня 2007		гігантський слалом	2
	2 березня 2007	Тарвізіо, Італія	комбінація	2
	3 березня 2007		швидкісний спуск	1
	4 березня 2007		Супер-G	3
2008	27 жовтня 2007	Сьйолден, Австрія	гігантський слалом	2
	21 грудня 2007	Санкт-Антон, Австрія	швидкісний спуск	3
	22 грудня 2007		комбінація	3
	28 грудня 2007	Лінц, Австрія	гігантський слалом	2
	20 січня 2008	Кортіна-д'Ампеццо, Італія	Супер-G	2
	22 лютого 2008	Ванкувер, Канада	швидкісний спуск	3
2010	7 березня 2010	Кран-Монтана, Швейцарія	Супер-G	3
2011	5 грудня 2010	Лейк-Луїз, Канада	Супер-G	3
	22 січня 2011	Кортіна-д'Ампеццо, Італія	швидкісний спуск	2
	27 лютого 2011	Оре, Швеція	Супер-G	3
	6 березня 2011	Тарвізіо, Італія	Супер-G	2
	16 березня 2011	Ленцерхайде, Швейцарія	швидкісний спуск	1
2012	26 листопада 2011	Аспен, США	гігантський слалом	3
	4 грудня 2011	Лейк-Луїз, Канада	Супер-G	3
	7 січня 2012	Бад-Кляйнкірхгайм, Австрія	швидкісний спуск	2
	5 лютого 2012	Гарміш-Партенкірхен, Німеччина	Супер-G	1
	21 лютого 2012	Москва, Росія	паралельний слалом	1
	15 березня 2012	Шладмінг, Австрія	Супер-G	2

Кубок Північної Америки

Часто брала участь в цих змаганнях - дебютувала ще у 1999 році з 30-того місця, а вже у четвертому для себе змаганні стала другою. Востаннє з'являлася на цих змаганнях у 2005 році, здобувши срібло у швидкісному спуску. 5 разів ставала переможницею етапів Кубка Північної Америки, а також 8 разів отримувала срібні нагороди і раз - бронзу. У сезоні 2000 року виграла залік гігантського слалому і стала другою в загальному заліку. А у сезоні 2002 року виграла залік слалому.

Кубок Європи

У сезонах 2001 і 2004 брала участь в кількох гонках Кубка Європи, проте високих рейтингів не займала через низьку кількість участей в них. Подіум був лише раз - 21/12/2000 в французькому Лез-Оррі.

Кубок Австралії і Нової Зеландії

Взяла участь лише в одній гонці (17/08/2010), проте навіть не фінішувала.

Джерела

• (англ.)
• – положення у Кубку світу – Джулія Манкузо
• Ski-db.com [ 7 серпня 2012 у Wayback Machine.] – результати – Джулія Манкузо
• Sports Reference.com [ 30 січня 2010 у Wayback Machine.] – Олімпійські результати – Джулія Манкузо
• Julia Mancuso.com [ 5 червня 2012 у Wayback Machine.] – особистий сайт
• – профіль – Джулія Манкузо
• Völkl Skis^{[недоступне посилання з листопадаа 2019]} – атлети – Джулія Манкузо
• Lange Ski Boots^{[недоступне посилання з липня 2019]} – команда – Джулія Манкузо
• Відеоінтерв'ю з Джулією під час Олімпіади-2010 в Ванкувері [ 28 червня 2013 у Wayback Machine.]
• Профіль на Ski2b.com [ 16 грудня 2009 у Wayback Machine.]
• Профіль [ 8 листопада 2008 у Wayback Machine.]

1. http://espn.go.com/espnw/blogs/motivation/article/5948103/julia-mancuso-talks-training-tiaras
2. http://espn.go.com/olympics/skiing/story/_/id/9009721/anna-fenninger-wins-super-g-tina-maze-gets-death-threat
3. http://espn.go.com/olympics/winter/2014/story/_/id/10434749/2014-sochi-olympics-final-training-women-downhill-canceled
4. Whiting, Sam (26 листопада 2006). . San Francisco Chronicle. Архів оригіналу за 1 грудня 2008. Процитовано 23 березня 2007. 
5. Dampf, Andrew (17 лютого 2010). . Associated Press. Архів оригіналу за 21 січня 2018. Процитовано 24 червня 2012. 
6. SI.com (18 лютого 2010). . CNN. Архів оригіналу за 4 червня 2011. Процитовано 18 лютого 2010. 
7. Tim Layden (24 лютого 2010). . Sports Illustrated. Архів оригіналу за 26 жовтня 2012. Процитовано 24 червня 2012. 
8. Dale Robertson (25 лютого 2010). Mancuso can't salvage medal in giant slalom. Houston Chronicle. Архів оригіналу за 6 липня 2013. Процитовано 24 червня 2012. 
9. Dale Robertson (15 березня 2010). . Associated Press. Архів оригіналу за 4 листопада 2012. Процитовано 24 червня 2012. 
10. . Bitten and Bound. 19 лютого 2010. Архів оригіналу за 22 лютого 2010. Процитовано 24 червня 2012. 
11. Whiting, Sam (26 листопада 2006). . SFGate.com (Hearst Communications Inc.). Архів оригіналу за 24 січня 2012. Процитовано 24 червня 2012. 
12. . New York: Associated Press. 11 лютого 2010. Архів оригіналу за 1 грудня 2008. Процитовано 11 лютого 2010. 
13. Longmore, Andrew (11 лютого 2007). . London: The Sunday Times (UK). Архів оригіналу за 13 лютого 2007. Процитовано 24 березня 2007. 
14. . Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 23 березня 2007. 
    . Архів оригіналу за 3 квітня 2007. Процитовано 23 березня 2007. 
15. Ski Racing.com [ 26 листопада 2018 у Wayback Machine.] – Mancuso joins Marker Volkl Team – 2010-05-04
16. . The Inspiration Room. 13 лютого 2010. Архів оригіналу за 15 лютого 2010. Процитовано 17 лютого 2010. 
17. Layden, Tim (13 лютого 2006). . Sports Illustrated. Архів оригіналу за 1 березня 2010. Процитовано 18 лютого 2010.