Джордж Монк, герцог Альбемарль

Джордж Монк, 1-й герцог Альбемарль (англ. George Monck, 1st Duke of Albemarle; 6 грудня 1608(16081206) — 3 січня 1670) — англійський полководець і адмірал, архітектор Реставрації королівської влади в Англії в 1660.

Джордж Монк, герцог Альбемарль
Народився	6 (16) грудня 1608 Мертон, Великий Лондон, Лондон^[d], Англія
Помер	3 січня 1670(1670-01-03) (61 рік) Лондон, Королівство Англія ·набряк
Поховання	Вестмінстерське абатство
Країна	Королівство Англія
Діяльність	військовослужбовець, політик
Знання мов	англійська
Учасник	Громадянська війна в Англії
Членство	Лондонське королівське товариство
Роки активності	з 1626
Титул	Duke of Albemarle^d
Посада	член Палати громад у Парламенті Англії^d, Member of the Privy Council of Ireland^d, Member of the 1653 Parliament^d і Member of the April 1660 Parliament^d
Військове звання	генерал-капітан
Конфесія	англіканство
Батько	Thomas Monk^d
Мати	Elizabeth Smith^d
Брати, сестри	Nicholas Monck^d
У шлюбі з	Anne Clarges^d
Діти	Крістофер Монк, 2-й герцог Альбемарль
Автограф
Нагороди	член Лондонського Королівського Товариства
Медіафайли у Вікісховищі

Належав до шляхетського роду Монків, за жіночою лінією був нащадком Йоркського дому — був праонуком Френсіс, доньки Артура Плантагенета. Другий син сера Томаса Монка (1570-1627), члену парламенту від Камелфорду, та Єлизавети Сміт. У 1626 році служив добровольцем під час походу на іспанський порт Кадіс, а у 1627 році брав участь у невдалій спробі англійців допомогти французьким гугенотам, обложеним в Ла-Рошелі. У 1629-1637 роках у складі голландської армії Джордж Монк боровся проти іспанців. 1638 року після сварки з цивільною владою Дордрехта повернувся в Англію, де отримав чин підполковника в полку графа Ньюпорта. У 1642-1643 роках брав участь у придушенні повстання в Ірландії.

Спочатку був роялістом, але потрапивши в полон, перейшов на бік Парламенту і брав активну участь у придушенні заколотів проти республіки в Шотландії та Ірландії. У 1653 році очолював окремі військово-морські з'єднання. Незабаром у чині адмірала відзначився у битвах при Ньюпорті, Оутер Габбард, Шевінгені. В останній битві Монк завдав вирішальної поразки флоту Мартіна Тромпа. Завдяки цьому Англія виграла Першу війну із Голландією.

З 1654 — губернатор Шотландії, за призначенням Кромвеля. Після відставки сина Кромвеля, відмовився визнати військову диктатуру генерала Ламберта і ввів у Лондон свої війська. За реставрацію королівської влади удостоєний титулу герцога.

Див. також

• Реставрація Стюартів

Посилання

• Джордж Монк [ 14 січня 2013 у Wayback Machine.]

Примітки

1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
2. Encyclopædia Britannica
   d:Track:Q5375741
3. SNAC — 2010.
   d:Track:Q29861311
4. Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
   d:Track:Q464633d:Track:Q2586178d:Track:Q237227
5. Lundy D. R. The Peerage
   d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
6. Kindred Britain
   d:Track:Q75653886