www.wikidata.uk-ua.nina.az

Джон Доллонд англ John Dollond 21 червня 1706 Лондон 30 листопада 1761 Лондон англійський оптик відомий своїм успішним б

Джон Доллонд

Джон Доллонд (англ. John Dollond; 21 червня 1706, Лондон — 30 листопада 1761, Лондон) — англійський оптик, відомий своїм успішним бізнесом у виробництві оптичних приладів, патентуванням та комерціалізацією ахроматичних дублетів, член Лондонського королівського товариства (1761).

Джон Доллонд
англ. John Dollond
Народився 21 червня 1706(1706-06-21)
Spitalfieldsd, Тауер-Гемлетс, Великий Лондон, Лондон[d], Англія
Помер 29 листопада (10 грудня) 1761 (55 років)
Лондон, Королівство Велика Британія
·інсульт
Країна  Королівство Велика Британія
Місце проживання Англія
Діяльність астроном, фізик, виробник інструментів, винахідник, винахідник медичних інструментів
Галузь оптика
Членство Лондонське королівське товариство і Spitalfields Mathematical Societyd
Діти Пітер Доллонд
Нагороди

Життєпис Редагувати

Один з телескопів Доллонда у Білій залі бібліотеки Вільнюського університету

Джон Доллонд був сином біженця гугенота, ткача шовкових тканин зі Спітфілдса (Лондон), де він і народився. Займався бізнесом разом зі своїм батьком, але при цьому знаходив час, щоб набувати знань у галузі латинської та давньогрецької мов, математики, фізики, анатомії та інших наук.

У 1752 році він облишив ткацтво і приєднався до свого старшого сина, Пітера Доллонда (1730—1820), який у 1750 році розпочав діяльність як виробник оптичних інструментів, створивши компанію Dollond & Aitchison[en]. Репутація Джона Доллонда у галузі оптики швидко зростала, і у 1761 році його було призначено оптиком при королі.

У 1758 році він написав статтю «Повідомлення про деякі експерименти, що стосуються різної заломлюваності світла» («англ. Account of some experiments concerning the different refrangibility of light»), де описав досліди, що привели до винаходу, з яким його ім'я стало асоціюватись: способу створення ахроматичних лінз шляхом поєднання лінз з крону та флінту, що дозволяло зменшувати або усувати хроматичну аберацію.

Ще у 1747 році Леонард Ейлер надіслав до Прусської академії наук статтю, в якій він зробив спробу довести можливість виправлення як хроматичної, так і сферичної аберації лінзи. Він стверджував, що так же як різноманітні речовини людського ока поєднані так, що створюють ідеальне зображення, за допомогою відповідних комбінацій лінз із різними заломлюючими середовищами можна побудувати ідеальний об'єктив телескопа. Прийнявши за основу гіпотетичний закон дисперсії різнокольорових променів світла, він аналітично довів можливість побудови ахроматичного об'єктива, що складається з лінз зі скла та води.

Спираючись на твердження Ісаака Ньютона, Доллонд спочатку заперечив цю можливість, але згодом, за шведським фізиком Самуелем Клінгеншерною[en] (1698—1765), відзначив, що закон дисперсії Ньютона не узгоджується з деякими фактами спостережень, і Доллонд розпочав експерименти, щоб розв'язати цю проблему.

Як практична людина, Доллонд одразу перевірив свої сумніви експериментом: він підтвердив висновки Клінгенштерни, виявив різницю у заломлювальних властивостях різних видів скла, що перевершувало всі його сподівання і це таким чином швидко привело у 1757 році до створення лінз, у яких спочатку коригувалась хроматична аберація, а потім — сферична аберація.

За це досягнення Королівське товариство нагородило його медаллю Коплі у 1758 році, а через три роки обрало його своїм членом.

Доллонд також опублікував статтю про пристрої для вимірювання малих кутів.

Сім'я Редагувати

Його старший син Пітер став також відомим оптиком та виробником оптичних приладів. Його дочка Сара Доллонд у 1765 році вийшла заміж за його сусіда і друга Джессі Рамсдена.

Пріоритет винайдення ахроматичного дублету Редагувати

Джон Доллонд був першим, хто запатентував ахроматичний дублет. Патент було видано 19 квітня 1758 року з терміном дії 14 років. Однак відомо, що він не був першим, хто виготовляв такі лінзи. Винахідник Честер Мур Голл[en] задумав виготовити собі телескоп з ахроматичними лінзами своєї конструкції. За словами Фреда Гойла, Голл хотів зберегти свою роботу над ахроматичними лінзами в таємниці і у 1733 році замовив виробництво кронної та флінтової лінз двом різним оптикам, Едварду Скарлетту[en] та Джеймсу Манну. Вони ж, у свою чергу, передали роботу одній і тій самій людині, Джорджу Басу[en]. Він за схемами Ч. М. Голла виготовив ці лінзи і зрозумів, що ці два компоненти призначені для одного клієнта, і, зіставивши дві частини разом, звернув увагу на ахроматичні властивості.

В кінці 1750-х років Басс розповів Доллонду про конструкції Голла; Доллонд побачив потенціал технічного рішення і зміг відтворити його та запатентував конструкцію.

Скоріше за все, Доллонд знав про роботу попередників і утримувався від примусового захисту прав за своїм патентом. Після його смерті син Пітер вжив заходів щодо забезпечення дотримання патенту. Ряд його конкурентів, включаючи Джорджа Басса, Бенджаміна Мартіна[en], Роберта Рью та Джессі Рамсдена, розпочали судові процеси, щоб захистити свої інтереси. Патент Доллонда був залишений чинним, оскільки суд встановив, що патент був дійсним через те, що Доллонд «використав» винахід, тоді як попередні винахідники цього не зробили. Деякі оптики збанкрутували через судові витрати і в результаті закрили свої магазини через неможливість конкурувати з продукцією Долланда. Патент діяв до 1772 року. Після закінчення терміну дії патенту ціна ахроматичних дублетів в Англії впала вдвічі. Following the expiry of the patent, the price of achromatic doublets in England dropped by half..

Примітки Редагувати

  1. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  2. ↑ Oxford Dictionary of National Biography / C. Matthew — Oxford: OUP, 2004.
    d:Track:Q17565097d:Track:Q5145336d:Track:Q34217d:Track:Q217595
  3. «An account of some experiments concerning the different refrangibility of light», Phil. Trans., vol. 50, 1759, p. 733
  4. [James Short, John Dollond and L. Euler Letters Relating to a Theorem of Mr. Euler, of the Royal Academy of Sciences at Berlin, and F. R. S. for Correcting the Aberrations in the Object-Glasses of Refracting Telescopes. — Phil. Trans., Vol. 48 (1753—1754). — pp. 287—296
  5. Klingenstierna, Samuel // encyclopedia.com (англ.)
  6. John Dollond and J. Short A Description of a Contrivance for Measuring Small Angles, by Mr. John Dolland; Communicated by Mr. J. Short, F. R. S. — Phil. Trans., Vol. 48 (1753—1754), pp. 178—181.
  7. ↑ Watson, Fred (2007). Stargazer: the life and times of the telescope. Allen & Unwin. с. 140–55. ISBN 978-1-74175-383-7. 
  8. Fred Hoyle Astronomy; A history of man's investigation of the universe, Rathbone Books Limited, 1962, LCCN 6214108-{{{3}}}
  9. J. A. B. Peter Dollond answers Jesse Ramsden. Sphaera 8 (Autumn, 1998). History of Science Museum, Oxford. Процитовано 27 листопада 2017. - A review of the events of the invention of the achromatic doublet with emphasis on the roles of Hall, Bass, Jesse Ramsden, John Dollond and others.
  10. ↑ Daumas, Maurice, Scientific Instruments of the Seventeenth and Eighteenth Centuries and Their Makers, Portman Books, London 1989 ISBN 978-0-7134-0727-3
  11. Willach, R. (31 липня 1996). New light on the invention of the achromatic telescope objective. Notes and Records of the Royal Society of London (англ.) 50 (2): 195–210. ISSN 0035-9149. doi:10.1098/rsnr.1996.0022. 
  12. Ronald Pearsall Collecting and Restoring Scientific Instruments. — London: David and Charles, 1974. — ISBN 0-7153-6354-9

Джерела Редагувати

  • Храмов Ю. А. Доллонд Джон (Dollond John) // Физики: Биографический справочник / Под ред. А. И. Ахиезера. — Изд. 2-е, испр. и доп. — М.: Наука, 1983. — С. 106. — 400 с.

Посилання Редагувати

  • Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джон Доллонд
  • «An account of some experiments concerning the different refrangibility of light», Phil. Trans., vol. 50, 1759, p. 733
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Dzhon Dollond angl John Dollond 21 chervnya 1706 London 30 listopada 1761 London anglijskij optik vidomij svoyim uspishnim biznesom u virobnictvi optichnih priladiv patentuvannyam ta komercializaciyeyu ahromatichnih dubletiv chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva 1761 Dzhon Dollondangl John DollondNarodivsya 21 chervnya 1706 1706 06 21 1 Spitalfieldsd Tauer Gemlets Velikij London London d AngliyaPomer 29 listopada 10 grudnya 1761 2 55 rokiv London Korolivstvo Velika Britaniya insultKrayina Korolivstvo Velika BritaniyaMisce prozhivannya AngliyaDiyalnist astronom fizik virobnik instrumentiv vinahidnik vinahidnik medichnih instrumentivGaluz optikaChlenstvo Londonske korolivske tovaristvo i Spitalfields Mathematical SocietydDiti Piter Dollond 2 Nagorodi chlen Londonskogo Korolivskogo Tovaristva Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Zhittyepis 2 Sim ya 3 Prioritet vinajdennya ahromatichnogo dubletu 4 Primitki 5 Dzherela 6 PosilannyaZhittyepis Redaguvati nbsp Odin z teleskopiv Dollonda u Bilij zali biblioteki Vilnyuskogo universitetuDzhon Dollond buv sinom bizhencya gugenota tkacha shovkovih tkanin zi Spitfildsa London de vin i narodivsya Zajmavsya biznesom razom zi svoyim batkom ale pri comu znahodiv chas shob nabuvati znan u galuzi latinskoyi ta davnogreckoyi mov matematiki fiziki anatomiyi ta inshih nauk U 1752 roci vin oblishiv tkactvo i priyednavsya do svogo starshogo sina Pitera Dollonda 1730 1820 yakij u 1750 roci rozpochav diyalnist yak virobnik optichnih instrumentiv stvorivshi kompaniyu Dollond amp Aitchison en Reputaciya Dzhona Dollonda u galuzi optiki shvidko zrostala i u 1761 roci jogo bulo priznacheno optikom pri koroli U 1758 roci vin napisav stattyu Povidomlennya pro deyaki eksperimenti sho stosuyutsya riznoyi zalomlyuvanosti svitla angl Account of some experiments concerning the different refrangibility of light 3 de opisav doslidi sho priveli do vinahodu z yakim jogo im ya stalo asociyuvatis sposobu stvorennya ahromatichnih linz shlyahom poyednannya linz z kronu ta flintu sho dozvolyalo zmenshuvati abo usuvati hromatichnu aberaciyu She u 1747 roci Leonard Ejler nadislav do Prusskoyi akademiyi nauk stattyu v yakij vin zrobiv sprobu dovesti mozhlivist vipravlennya yak hromatichnoyi tak i sferichnoyi aberaciyi linzi Vin stverdzhuvav sho tak zhe yak riznomanitni rechovini lyudskogo oka poyednani tak sho stvoryuyut idealne zobrazhennya za dopomogoyu vidpovidnih kombinacij linz iz riznimi zalomlyuyuchimi seredovishami mozhna pobuduvati idealnij ob yektiv teleskopa Prijnyavshi za osnovu gipotetichnij zakon dispersiyi riznokolorovih promeniv svitla vin analitichno doviv mozhlivist pobudovi ahromatichnogo ob yektiva sho skladayetsya z linz zi skla ta vodi Spirayuchis na tverdzhennya Isaaka Nyutona Dollond spochatku zaperechiv cyu mozhlivist 4 ale zgodom za shvedskim fizikom Samuelem Klingenshernoyu en 1698 1765 5 vidznachiv sho zakon dispersiyi Nyutona ne uzgodzhuyetsya z deyakimi faktami sposterezhen i Dollond rozpochav eksperimenti shob rozv yazati cyu problemu Yak praktichna lyudina Dollond odrazu pereviriv svoyi sumnivi eksperimentom vin pidtverdiv visnovki Klingenshterni viyaviv riznicyu u zalomlyuvalnih vlastivostyah riznih vidiv skla sho perevershuvalo vsi jogo spodivannya i ce takim chinom shvidko privelo u 1757 roci do stvorennya linz u yakih spochatku koriguvalas hromatichna aberaciya a potim sferichna aberaciya Za ce dosyagnennya Korolivske tovaristvo nagorodilo jogo medallyu Kopli u 1758 roci a cherez tri roki obralo jogo svoyim chlenom Dollond takozh opublikuvav stattyu pro pristroyi dlya vimiryuvannya malih kutiv 6 Sim ya RedaguvatiJogo starshij sin Piter stav takozh vidomim optikom ta virobnikom optichnih priladiv Jogo dochka Sara Dollond u 1765 roci vijshla zamizh za jogo susida i druga Dzhessi Ramsdena Prioritet vinajdennya ahromatichnogo dubletu RedaguvatiDzhon Dollond buv pershim hto zapatentuvav ahromatichnij dublet Patent bulo vidano 19 kvitnya 1758 roku z terminom diyi 14 rokiv 7 Odnak vidomo sho vin ne buv pershim hto vigotovlyav taki linzi Vinahidnik Chester Mur Goll en zadumav vigotoviti sobi teleskop z ahromatichnimi linzami svoyeyi konstrukciyi Za slovami Freda Gojla 8 Goll hotiv zberegti svoyu robotu nad ahromatichnimi linzami v tayemnici i u 1733 roci zamoviv virobnictvo kronnoyi ta flintovoyi linz dvom riznim optikam Edvardu Skarlettu en ta Dzhejmsu Mannu 9 Voni zh u svoyu chergu peredali robotu odnij i tij samij lyudini Dzhordzhu Basu en Vin za shemami Ch M Golla vigotoviv ci linzi 10 i zrozumiv sho ci dva komponenti priznacheni dlya odnogo kliyenta i zistavivshi dvi chastini razom zvernuv uvagu na ahromatichni vlastivosti V kinci 1750 h rokiv Bass rozpoviv Dollondu pro konstrukciyi Golla Dollond pobachiv potencial tehnichnogo rishennya i zmig vidtvoriti jogo 7 11 ta zapatentuvav konstrukciyu Skorishe za vse Dollond znav pro robotu poperednikiv i utrimuvavsya vid primusovogo zahistu prav za svoyim patentom Pislya jogo smerti sin Piter vzhiv zahodiv shodo zabezpechennya dotrimannya patentu Ryad jogo konkurentiv vklyuchayuchi Dzhordzha Bassa Bendzhamina Martina en Roberta Ryu ta Dzhessi Ramsdena rozpochali sudovi procesi shob zahistiti svoyi interesi Patent Dollonda buv zalishenij chinnim oskilki sud vstanoviv sho patent buv dijsnim cherez te sho Dollond vikoristav vinahid todi yak poperedni vinahidniki cogo ne zrobili Deyaki optiki zbankrutuvali cherez sudovi vitrati i v rezultati zakrili svoyi magazini cherez nemozhlivist konkuruvati z produkciyeyu Dollanda Patent diyav do 1772 roku 10 Pislya zakinchennya terminu diyi patentu cina ahromatichnih dubletiv v Angliyi vpala vdvichi 10 Following the expiry of the patent the price of achromatic doublets in England dropped by half 12 Primitki Redaguvati SNAC 2010 d Track Q29861311 a b Oxford Dictionary of National Biography C Matthew Oxford OUP 2004 d Track Q17565097d Track Q5145336d Track Q34217d Track Q217595 An account of some experiments concerning the different refrangibility of light Phil Trans vol 50 1759 p 733 James Short John Dollond and L Euler Letters Relating to a Theorem of Mr Euler of the Royal Academy of Sciences at Berlin and F R S for Correcting the Aberrations in the Object Glasses of Refracting Telescopes Phil Trans Vol 48 1753 1754 pp 287 296 Klingenstierna Samuel encyclopedia com angl John Dollond and J Short A Description of a Contrivance for Measuring Small Angles by Mr John Dolland Communicated by Mr J Short F R S Phil Trans Vol 48 1753 1754 pp 178 181 a b Watson Fred 2007 Stargazer the life and times of the telescope Allen amp Unwin s 140 55 ISBN 978 1 74175 383 7 Fred Hoyle Astronomy A history of man s investigation of the universe Rathbone Books Limited 1962 LCCN 6214108 3 J A B Peter Dollond answers Jesse Ramsden Sphaera 8 Autumn 1998 History of Science Museum Oxford Procitovano 27 listopada 2017 A review of the events of the invention of the achromatic doublet with emphasis on the roles of Hall Bass Jesse Ramsden John Dollond and others a b v Daumas Maurice Scientific Instruments of the Seventeenth and Eighteenth Centuries and Their Makers Portman Books London 1989 ISBN 978 0 7134 0727 3 Willach R 31 lipnya 1996 New light on the invention of the achromatic telescope objective Notes and Records of the Royal Society of London angl 50 2 195 210 ISSN 0035 9149 doi 10 1098 rsnr 1996 0022 Ronald Pearsall Collecting and Restoring Scientific Instruments London David and Charles 1974 ISBN 0 7153 6354 9Dzherela RedaguvatiHramov Yu A Dollond Dzhon Dollond John Fiziki Biograficheskij spravochnik Pod red A I Ahiezera Izd 2 e ispr i dop M Nauka 1983 S 106 400 s Posilannya Redaguvati nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dzhon Dollond An account of some experiments concerning the different refrangibility of light Phil Trans vol 50 1759 p 733 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Dzhon Dollond amp oldid 37131974