Джованні Інверніцці футболіст 1931 Джованні Інверніцці італ Giovanni Invernizzi 26 серпня 1931 Альбаїрате 28 лютого 2005

Роки	Клуб	І (г)
1949–1950	«Інтернаціонале»	3	(0)
1950–1951	→ «Дженоа»	22	(0)
1951–1952	«Інтернаціонале»	4	(0)
1952–1953	→ «Трієстина»	24	(0)
1953–1954	→ «Удінезе»	26	(0)
1954–1960	«Інтернаціонале»	141	(6)
1960–1961	«Торіно»	17	(0)
1961–1962	«Венеція»	9	(0)
1962–1964	«Комо»	47	(1)

Національна збірна

Роки	Збірна	І (г)
1954	Італія U-21	4	(0)
1958	Італія	1	(0)

Тренерська діяльність**

Роки	Команда	Посада
?–1970	«Інтернаціонале»	(дублери)
1970–1973	«Інтернаціонале»
1973–1974	«Таранто»
1974–1975	«Бриндізі»
1976	«П'яченца»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Джованні Інверніцці у Вікісховищі

По завершенні ігрової кар'єри — тренер, відомий насамперед роботою з тим же «Інтером», який приводив до перемоги у чемпіонаті Італії 1970/71.

Клубна кар'єра Редагувати

Народився 26 серпня 1931 року в Альбаїрате. Вихованець футбольної школи клубу «Інтернаціонале». Дорослу футбольну кар'єру розпочав в основній команді того ж клубу в сезоні 1949/50. Відразу закріпитися в основному складі рідної команди юному гравцеві не вдалося, і свій перший досвід регулярних виступів на дорослому рівні він здобував, граючи на правах оренди за «Дженоа», «Трієстину» та «Удінезе».

1954 року, повернувшись із чергової оренди, залишився в лавах «нераззуррі», де був одним із основних гравців протягом шести сезонів.

Залишивши «Інтер» у 1960 році, провів по ожному сезону у вищолігових «Торіно» та «Венеції», а завершував ігрову кар'єру протягом 1962—1964 років виступами за «Комо», за який провів по одному сезону у другому і третьому італійських футбольних дивізіонах.

Виступи за збірні Редагувати

1954 року залучався до складу молодіжної збірної Італії. На молодіжному рівні зіграв у 4 офіційних матчах.

На початку 1958 року в рамках відбору ЧС-1958 провів свій єдиний офіційний матч у складі національної збірної Італії.

Кар'єра тренера Редагувати

Завершивши ігрову кар'єру, повернувся до клубної структури рідного «Інтернаціонале», де до 1970 року тренував команду дублерів, а в листопаді 1970 року змінив Еріберто Ерреру на посаді головного тренера основної команди «Інтера». Тренерський дебют на рівні дорослих команд вивився надзвичайно вдалим — очолювана молодим тренером команда в сезоні 1970/71 здобула перемоги у 18 з 25 ігор першості Італії, зокрема видавши серію із 23 ігор без поразок, і водинадцяте в історії клубу стала чемпіоном країни.

Сезон 1971/72 на внутрішній арені діючиі чемпіони Італії провалили, посівши лише п'яте підсумкове місце в СЕрії A. Натомість міланська команда успішно виступила в тогорічному Кубку європейських чемпіонів, сягнувши фіналу змагання, де, утім, поступилася амстердамському «Аяксу» із зірковим Йоганом Кройфом у складі.

По ходу сезону 1972/73 «Інтер» знову не демонстрував чемпіонської гри, і в березні 1973 року Інверніцці пішов у відставку з посади його головного теренера.

Згодом у середині 1970-х попрацював у Серії B з командами «Таранто» та «Бриндізі», а останнім місцем його тренерської роботи була третьолігова «П'яченца», головним тренером якої Інверніцці був у липні-листопаді 1976 року.

Помер 28 лютого 2005 року на 74-му році життя в Мілані.

Статистика виступів Редагувати

Статистика виступів за збірну Редагувати

Статистика матчів і голів за збірну — Італія

Дата	Місто	Господарі	Результат	Гості	Турнір	Голи	Примітки
15-1-1958	Белфаст	Північна Ірландія	2 – 1	Італія	Відбір до ЧС 1958	-
Усього	Матчів	1	Голів	0

Титули і досягнення Редагувати

Як тренера Редагувати

Чемпіон Італії (1):

Посилання Редагувати

Джованні Інверніцці на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
Джованні Інверніцці на сайті Eu-football.info (англ.)
Дані про гравця в «Енциклопедії футболу». [ 18 лютого 2020 у Wayback Machine.] (італ.)
Профіль на сайті archivio.inter.it [ 23 лютого 2013 у Wayback Machine.] (італ.)