Джоакі́но Ассере́то (італ. Gioacchino Assereto; 1600, Генуя — 28 червня, 1649, Генуя) — італійський бароковий художник першої половини XVII століття, представник генуезької школи.
| Джоакіно Ассерето | |
|---|---|
| італ. Gioacchino Assereto | |
| | |
| При народженні | італ. Gioacchino Assereto |
| Народження | 1600 Генуя |
| Смерть | 28 червня 1649 |
| Генуя, Італія | |
| Національність | італієць |
| Країна | Італія (Генуя) |
| Жанр | біблійні і міфологічні композиції, портрети, |
| Діяльність | художник |
| Напрямок | караваджизм |
| Роки творчості | 1617—1648 |
| Вплив | Караваджо, Бернардо Строцці, майстри Фландрії |
| Твори | Q17582524? |
| Діти | Giuseppe Asseretod |
| | |
| Джоакіно Ассерето у Вікісховищі |
Життєпис Редагувати
Народився у місті Генуя. Художню освіту здобував у майстерні Лучано Бонцоне, потім перейшов у майстерню Джованні Андреа Ансальдо. У Генуї існувала Академія деї нуді (гурток і художня школа для підвищення освіти молодих художників), заснована Джан Карло Доріа. Відомо, що малювати у Академії деї нуді приходив і молодий Джоакіно Ассерето.
На художню манеру молодого митця суттєво вплинули твори караваджистів другого покоління, твори генуезького художника Бернардо Строцці і колористичні знахідки венеціанських та фламандських митців, твори котрих були у збірках магнатів міста Генуя.
Знайдені документальні відомості про ранні твори митця-початківця, але вони або не збережені, або приписані іншим митцям, позаяк у Ассерето були помітні коливання художньої манери і схожість з творами то ломбардських провінційних майстрів, то фламандців тощо. У творчій манері митця помітні впливи академізму 17 ст. з введенням у композиції нарочито брутальних, натуралістичних персонажів, притаманних і самому Караваджо, і найбільш талановитим його послідовникам. Зафіксована перша самостійна робота Ассерето, датована 1626 роком.
1639 року він вперше відвідав Рим, де мав можливість бачити і вивчати твори самого Караваджо, а також твори караваджистів другого покоління. Працював як олійними фарбами, так і створював фрески біблійної тематики. Звертався до поширених тоді у італійському мистецтві міфологічних («Чарівниця Цирцея творить заговорене вино») та легендарно-історичних композицій («Самогубство Катона Утичного»), вирішуючи їх то у живописній венеціанській манері, то у стилістиці пізнього караваджизма. Мав хист до створення психологічно насичених і драматичних композицій і персонажів, як то було у найкращих сучасників його покоління, серед котрих Валантен де Булонь, Матіас Стомер, Жорж де Латур, Жерар Дюфе.
Помер на початку літа 1649 року.
Вибрані твори (неповний список) Редагувати
- «Портрет Джованні Баттіста Панезе», Національний музей (Варшава)
- «Янгол перед Агаррю у пустелі», Палаццо Россо, Генуя
- «Евангеліст Марк», Музей августинців, Тулуза
- «Побиття Христа батогами», Ермітаж, Санкт-Петербург
- «Мойсей висікає воду зі скелі для ізраїльтян», Національний музей Прадо, Мадрид
- «Самсон і Даліла»
- «Давид з відрубаною головою Голіафа», Музей Нортона Саймона, Пасадена, Каліфорнія
- «Самогубство Катона Утичного»
- «Екстаз св. Катерини Сієнської»
- «Товій лікує сліпоту старого батька», Марсель, Франція
- «Екстаз Франциска Ассізького», Генуя
- «Христос Лікує сліпого»
- «Св. Августин і св. Моніка», Художній інститут Міннеаполіса, США
- «Христос перед натовпом»
- «Св. Косьма і св. Даміан», базиліка Косьми і Даміана, Генуя
- Фрески у палаці Гранелло, Генуя
- Фрески у палаці Негроне, Генуя
Галерея Редагувати
Див. також Редагувати
Джерела Редагувати
- Raffaele Soprani, «Le vite de pittori, scoltori et architetti genovesi», pp. 167—173, Genova, 1674.
- Roberto Longhi, «L'Assereto», in «Dedalo», VII, p. 362, 1926.
- Tiziana Zennaro, «Sull'attività giovanile di Gioacchino Assereto», in «Paragone», n. 549, Novembre 1995.
- Гос. Эрмитаж, «Западноевропейская живопись», каталог 1, Ленинград, «Аврора», 1976
- Camillo Manzitti, «Gioacchino Assereto: tangenze giovanili con Bernardo Strozzi e nuove testimonianze figurative», in «Paragone», n. 61, 2005.
Посилання Редагувати
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джоакіно Ассерето
Примітки Редагувати
- ↑ Гос. Эрмитаж, «Западноевропейская живопись», каталог 1, Ленинград, «Аврора», 1976, с. 71