Джефрі Еверест Гінтон (англ. Geoffrey Everest Hinton; нар. 6 грудня 1947 року) — (англо-канадський) (когнітивний психолог) і інформатик, найбільш відомий своєю роботою над штучними нейронними мережами. З 2013 року по травень 2023 року працював у Google ((Google Brain)) і в (Торонтському університеті).
Джеффрі Еверест Гінтон | |
---|---|
англ. Geoffrey Hinton | |
Гінтон в 2013 | |
Народився | 6 грудня 1947(76 років) Вімблдон, (Мертон), (Великий Лондон), Лондон[d], Англія, Велика Британія |
Місце проживання | Канада |
Країна | Велика Британія[2] Канада[2] |
Діяльність | інформатик, дослідник штучного інтелекту, викладач університету |
Alma mater | (Единбурзький університет) (1978) (Королівський коледж, Кембрідж) (1970) |
Галузь | (глибоке навчання) і машинне навчання |
Заклад | (Торонтський університет) (Університет Карнегі-Меллон) |
Науковий керівник | d |
Аспіранти, докторанти | d[3] d d d d d d (Ілля Суцкевер) d d d d[4] d[4] d[4] d[4] d[4] d[4] d[4] d[4] d[4] d[4] d[4] d[4] d[4] d[4] d[4] d[4] d[4] d[4] d[4] d[4] d[4] d |
Членство | (Лондонське королівське товариство) (Американська академія мистецтв і наук) (Асоціація з розвитку штучного інтелекту) (Королівське товариство Канади) (Національна інженерна академія США) d[5] |
Відомий завдяки: | Застосування (Методу зворотного поширення помилки) (Машини Больцмана) (Глибокого навчання) (Капсульної нейронної мережі) |
Батько | d |
Нагороди | (член Лондонського королівського товариства) (1998) d (2014) d (2001) d (2005) (BBVA Foundation Frontiers of Knowledge Awards) (2016) d (1990) d d (2010) (член Королівського товариства Канади) (1996) d (2019) d Премія принцеси Астурійської за технічні та наукові дослідження[d] (2022) d (2021) d (2016) |
Особ. сторінка | cs.toronto.edu/~hinton/ |
Джефрі Гінтон у Вікісховищі |
З [en] і [en], Гінтон був співавтором надзвичайно цитованої статті, опублікованої в 1986 році, яка популяризувала алгоритм (зворотного поширення помилки) для навчання багатошарових нейронних мереж, хоча вони не були першими, хто запропонував даний підхід. Гінтон розглядається деякими як провідна фігура в спільноті (глибокого навчання) і називається деякими як «Хрещений батько глибокого навчання». Розпізнавання зображень (AlexNet), розроблений його учнем українцем (Олексієм Крижевським) для змагання [en] у 2012 році, допомогло революціонізувати сферу комп'ютерного зору. Гінтон був нагороджений премією Тюрінга у 2018 році разом з [en] і (Ян Лекуном) за їхню роботу над глибоким навчанням.
Освіта
Гінтон отримав освіту в (Королівському коледжі в Кембриджі), який закінчив у 1970 році, отримавши ступінь (бакалавра мистецтв) в галузі експериментальної психології. Він продовжив своє навчання в (Единбурзькому університеті), де отримав ступінь доктора філософії в галузі штучного інтелекту в 1978 році для досліджень під керівництвом [en].
Кар'єра та дослідження
Після отримання ступеня доктора філософії він працював в (університеті Сассекса) і (після труднощів з пошуком фінансування у Великій Британії) в (Каліфорнійському університеті у Сан-Дієго) та (Університеті Карнегі-Меллона). Він був директором-засновником підрозділу обчислювальної неврології [en] в (Університетському коледжі в Лондоні) і в даний час є професором факультету інформатики в (Торонтському університеті). Він має [en] (англ. Canada Research Chair) в області машинного навчання і в даний час є консультантом програми «Навчання в машинах і мізках» в [en]. Гінтон викладав безкоштовний онлайн-курс з нейронних мереж на освітній платформі (Coursera) у 2012 році. Гінтон приєднався до Google в березні 2013 року, коли була придбана його компанія DNNresearch Inc. Він планує «розділити свій час між дослідженнями в університеті і роботою в Google».
Дослідження Гінтона стосуються способів використання нейронних мереж для машинного навчання, пам'яті, (сприйняття) та обробки символів. Він є автором, або співавтором понад 200 рецензованих публікацій. У той час, як Гінтон був професором в (університеті Карнегі-Меллона) (1982—1987), [en], Гінтон і [en] застосували (метод зворотного поширення помилки) до багатошарових нейронних мереж. Їх експерименти показали, що такі мережі можуть вивчити корисні внутрішні представлення даних. В інтерв'ю 2018 года Гінтон сказав, що «Девід Румельгарт придумав основну ідею методу зворотного поширення помилки, так що це його винахід». Хоча ця робота була важлива для популяризації методу зворотного поширення помилки, вона не була першою, яка запропонувала такий підхід.(Автоматичне диференціювання) у зворотному режимі, окремим випадком якого є метод зворотного поширення помилки, було запропоновано [en] в 1970 році, а [en] запропонував використовувати його для навчання нейронних мереж в 1974 році.
Протягом того ж періоду Гінтон винайшов (машину Больцмана) разом з Девідом Акклі та [en]. Інші його внески в дослідження нейронних мереж включають розподілені представлення, (нейронну мережу з часовою затримкою), суміші фахівців (англ. mixtures of experts), [en] та [en]. У 2007 році Гінтон виступав співавтором статті про (некероване навчання) під назвою «Некероване навчання в перетворенні зображення». Доступне введення до дослідження Джеффрі Гінтона можна знайти у його статтях у (Scientific American) у вересні 1992 року та жовтні 1993 року.
У жовтні та листопаді 2017 року Гінтон опублікував дві науково-дослідні роботи відкритого доступу на тему (капсульних нейронних мереж), які, на думку Гінтона, «нарешті щось добре працює».
Відомі колишні аспіранти і докторанти з його групи це [en],[en],[en],[en],(Ілля Суцкевер),(Ян ЛеКун) та [en].
Особисте життя
Гінтон є праправнук логіка (Джорджа Буля), чия робота згодом стала однією з основ сучасних комп'ютерних наук та хірурга й автора [en], який був батьком (Чарльза Говарда Гінтона). Батьком Гінтона був [en]. Його друге ім'я від іншого родича, (Джорджа Евереста). Він також є племінником економіста (Коліна Кларка). У 1994 році він втратив першу дружину внаслідок раку яєчників.
Погляди
Гінтон переїхав з США до Канади частково через розчарування в політиці епохи (Рональда Рейгана) і несхвалення військового фінансування штучного інтелекту. Гінтон звернувся з петицією проти [en]. Що стосується [en], Гінтон зазвичай відмовляється робити прогнози більш ніж на п'ять років у майбутньому, відзначаючи, що експоненційний прогрес робить невизначеність занадто великою. Проте, у неформальній бесіді в грудні 2015 року з панікером щодо екзистенціального ризику від штучного інтелекту (Ніком Бостромом), підслухана журналістом Раффі Хатчадуріаном, він повідомив, що не очікує, що сильний штучний інтелект буде створено протягом найближчих десятиліть («Не раніше 2070 року»), і що, у контексті дихотомії, яку раніше запровадив Бостром між людьми, які думають, що управління [en] — це, мабуть безнадійно, чи достатньо легко, щоб вона була вирішена автоматично, Гінтон «в таборі зневірених». Він заявив: «Я думаю, що політичні системи використовуватимуть їх для тероризації людей» і висловив переконання, що такі агенції, як (Агентство національної безпеки) вже намагаються зловживати подібною технологією. На запитання Ніка Бострома, чому він продовжує дослідження, попри серйозність побоювань, Гінтон заявив: «Я можу дати вам звичайні аргументи. Але правда полягає в тому, що перспектива відкриття є дуже солодкою» — посилання на зауваження (Дж. Роберта Оппенгеймера) під час допиту про те, чому він продовжував свої дослідження в (Мангеттенському проєкті). Згідно з тим самим звітом, Гінтон категорично не виключає, що люди контролюють штучний супер інтелект, але попереджає, що «немає хорошого досвіду менш розумних речей, які контролюють речі більшого інтелекту».
Нагороди та відзнаки
- (Орден Канади)
- (Член Лондонського Королівського Товариства)
- (Член Королівського товариства Канади)
- Нагороджений (Honoris causa) в (Единбурзькому університеті), (Шербрукському університеті)
- Перший переможець [en] в 2001
- Лауреат [en]
- [en]
Примітки
- Who's who — (untranslated), 1849. — ISSN 0083-937X
- https://www.cs.toronto.edu/~hinton/fullcv.pdf
- https://www.cs.toronto.edu/~amnih/
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- https://ellis.eu/members
- Metz, Cade (1 травня 2023). 'The Godfather of A.I.' Leaves Google and Warns of Danger Ahead. The New York Times (англ.). ISSN 0362-4331. Процитовано 1 травня 2023.
- Daniela Hernandez (7 травня 2013). . (Wired). Архів оригіналу за 8 лютого 2014. Процитовано 10 травня 2013.
- . Google AI (англ.). Архів оригіналу за 1 квітня 2019. Процитовано 9 травня 2019.
- Rumelhart, David E.; Hinton, Geoffrey E.; Williams, Ronald J. (9 жовтня 1986). Learning representations by back-propagating errors. Nature (En) . 323 (6088): 533—536. doi:10.1038/323533a0. ISSN 1476-4687.
- Schmidhuber, Jürgen (1 січня 2015). Deep learning in neural networks: An overview. Neural Networks. 61: 85—117. (arXiv):1404.7828. doi:10.1016/j.neunet.2014.09.003. (PMID) 25462637.
- . techcrunch.com (амер.). Архів оригіналу за 17 березня 2020. Процитовано 28 березня 2018.
- Somers, James. . MIT Technology Review (англ.). Архів оригіналу за 20 травня 2018. Процитовано 28 березня 2018.
- . University of Toronto News (англ.). Архів оригіналу за 6 квітня 2019. Процитовано 28 березня 2018.
- . Архів оригіналу за 13 квітня 2019. Процитовано 28 березня 2018.
- . Macleans.ca (амер.). 18 березня 2016. Архів оригіналу за 6 березня 2020. Процитовано 28 березня 2018.
- Dave Gershgorn (18 червня 2018). . . Архів оригіналу за 12 грудня 2019. Процитовано 5 жовтня 2018.
- Krizhevsky, Alex; Sutskever, Ilya; Hinton, Geoffrey E. (3 грудня 2012). . Nips'12. Curran Associates Inc.: 1097—1105. Архів оригіналу за 20 грудня 2019. Процитовано 10 травня 2019.
- . thestar.com (англ.). Архів оригіналу за 17 квітня 2015. Процитовано 13 березня 2018.
- 27 Mar, Emily Chung · CBC News · Posted:; March 27, 2019 6:00 AM ET | Last Updated:. . CBC (англ.). Архів оригіналу за 26 лютого 2020. Процитовано 27 березня 2019.
- Anon (2015) DOI:10.1093/ww/9780199540884.013.20261 (необхідна підписка)
- Salt, George (1978). . (Biographical Memoirs of Fellows of the Royal Society). 24: 150—182. doi:10.1098/rsbm.1978.0006. ISSN 0080-4606.
- Джефрі Гінтон(англ.) в проєкті («Математична генеалогія»).
- . Архів оригіналу за 23 березня 2017. Процитовано 10 травня 2019.
- Gregory, R. L.; Murrell, J. N. (2006). . (Biographical Memoirs of Fellows of the Royal Society). 52: 149—166. doi:10.1098/rsbm.2006.0012.
- Hinton, Geoffrey Everest (1977). . lib.ed.ac.uk (Дипломна робота PhD). University of Edinburgh. :1842/8121. (OCLC) 18656113. uk.bl.ethos.482889. Архів оригіналу за 20 листопада 2018. Процитовано 10 травня 2019.
- Smith, Craig S. (23 червня 2017). . (The New York Times). Архів оригіналу за 27 січня 2020. Процитовано 27 червня 2017.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 липня 2020. Процитовано 31 травня 2019.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 31 грудня 2016. Процитовано 31 травня 2019.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - (Пресреліз). Toronto, ON. 12 березня 2013. Архів оригіналу за 12 грудня 2020. Процитовано 13 березня 2013.
- Ford, Martin (2018). Architects of Intelligence: The truth about AI from the people building it. Packt Publishing. ISBN .
- Ackley, David H; Hinton Geoffrey E; Sejnowski, Terrence J (1985), «A learning algorithm for Boltzmann machines», Cognitive science, Elsevier, 9 (1): 147—169
- Hinton, Geoffrey E. . Архів оригіналу за 18 квітня 2020. Процитовано 2 червня 2019.
- Sabour, Sara; Frosst, Nicholas; Hinton, Geoffrey. October 2017. «Dynamic Routing Between Capsules» [ 10 червня 2019 у Wayback Machine.]
- «Matrix capsules with EM routing» [ 10 червня 2019 у Wayback Machine.] 3 November 2017. OpenReview.net
- Geib, Claudia. 2 November 2017. «We've Finally Created an AI Network That's Been Decades in the Making» [ 10 червня 2019 у Wayback Machine.] Futurism.com
- Zemel, Richard Stanley (1994). . proquest.com (Дипломна робота PhD). University of Toronto. (OCLC) 222081343. Архів оригіналу за 3 червня 2019. Процитовано 3 червня 2019.
- Frey, Brendan John (1998). . proquest.com (Дипломна робота PhD). University of Toronto. (OCLC) 46557340. Архів оригіналу за 3 червня 2019. Процитовано 3 червня 2019.
- Neal, Radford (1995). . proquest.com (Дипломна робота PhD). University of Toronto. (OCLC) 46499792. Архів оригіналу за 3 червня 2019. Процитовано 3 червня 2019.
- Salakhutdinov, Ruslan (2009). . proquest.com (Дипломна робота PhD). University of Toronto. ISBN . (OCLC) 785764071. Архів оригіналу за 3 червня 2019. Процитовано 3 червня 2019.
- Sutskever, Ilya (2013). . proquest.com (Дипломна робота PhD). University of Toronto. (OCLC) 889910425. Архів оригіналу за 3 червня 2019. Процитовано 3 червня 2019.
- . yann.lecun.com. Архів оригіналу за 3 березня 2018. Процитовано 13 березня 2018.
- . Архів оригіналу за 16 січня 2021. Процитовано 19 травня 2019.
- Shute, Joe (26 серпня 2017). . The Telegraph. Архів оригіналу за 27 грудня 2017. Процитовано 30 січня 2018.
- Hinton, Geoffrey. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 липня 2019. Процитовано 26 травня 2019.
- Khatchadourian, Raffi (16 листопада 2015). . The New Yorker. Архів оригіналу за 29 квітня 2019. Процитовано 30 січня 2018.
- Anon (1998). . London: (Royal Society). Архів оригіналу за 3 November 2015. One or more of the preceding sentences incorporates text from the royalsociety.org website where: "All text published under the heading 'Biography' on Fellow profile pages is available under (Creative Commons Attribution 4.0 International License)." --. Архів оригіналу за 11 November 2016. Процитовано 9 березня 2016.
{{}}
: Недійсний|deadurl=bot: unknown
()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет