Джен Псакі

Джен Пса́кі, повне ім'я Дже́нніфер Рене́ Пса́кі (також Са́кі, англ. Jennifer Rene «Jen» Psaki; вимовляється [sɑːkiː], нар. 1 грудня 1978(19781201), Стемфорд, Коннектикут, США) — американська політична діячка польсько-грецького походження, прессекретарка Білого дому з 20 січня 2021 до 13 травня 2022 року. Раніше ― речниця Державного департаменту США і директорка з комунікацій Білого дому Барака Обами.

Джен Псакі
Jen Psaki
Джен Псакі
Прессекретарка Білого дому
20 січня 2021 — 13 травня 2022
Віцепрезидент	Камала Гарріс
Президент	Джо Байден
Попередник	Кейлі Мак-Енані
Наступник	Карін Жан-П'єр
Директорка з комунікацій Білого дому
1 квітня 2015 — 20 січня 2017
Віцепрезидент	Джо Байден
Президент	Барак Обама
Попередник	Дженніфер Палмієрі^[en]
Наступник	Шон Спайсер
Речниця Державного департаменту США
11 лютого 2013 — 31 березня 2015
Віцепрезидент	Джо Байден
Президент	Барак Обама
Попередник	Вікторія Нуланд
Наступник	Джон Кірбі
Заступниця директора з комунікацій Білого дому
19 грудня 2009 — 22 вересня 2011
Віцепрезидент	Джо Байден
Президент	Барак Обама
Попередник	Денієл Пфайффер^[en]
Наступник	Дженніфер Палмієрі^[en]
Заступниця прессекретаря Білого дому
20 січня 2009 — 19 грудня 2009
Віцепрезидент	Джо Байден
Президент	Барак Обама
Попередник	Тоні Фратто^[en]
Наступник	Білл Бертон^[en]
Народилася	1 грудня 1978(1978-12-01) (44 роки) Стемфорд
Відома як	політична діячка, телеведуча
Місце роботи	MSNBC
Громадянство	США
Освіта	Коледж Вільяма і Мері
Alma mater	Коледж Вільяма і Мері, Greenwich High School^d і Greenwich Country Day School^d
Політична партія	Демократична партія США
У шлюбі з	Грегорі Мечер
Висловлювання у Вікіцитатах
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Народилася 1 грудня 1978 в Стемфорді, штат Коннектикут. Має грецьке та польське коріння. Закінчила англ. Greenwich High School в 1996 і дослідницький університет Коледжу Вільяма і Мері 2000 року. Навчаючись в університеті, була членкинею студентського жіночого об'єднання Chi Omega, займалася плаванням на спині.

З 2010 одружена з Грегорі Мечером (англ. Gregory Mecher).

Політична кар'єра

Псакі почала свою політичну кар'єру 2001 року, беручи участь в кампанії перевиборів кандидатів від Демократичної партії в штаті Айова Тома Гаркіна і Тома Вілсека. Потім стає заступником прессекретаря в передвиборчій кампанії Джона Керрі в 2004 році. У 2005–2006 роках Джен Псакі працювала директоркою зі зв'язків з громадськістю у члена Палати представників Джозефа Краулі і місцевим прессекретаркою Виборчого комітету Демократичного конгресу.

Під час президентської кампанії 2008 Псакі була мандрівною прессекретаркою сенатора Барака Обами. Після перемоги Обами на виборах обійняла посаду заступниці прессекретаря і потім стала директоркою 19 грудня 2009. Дженніфер Псакі втратила цю посаду 22 вересня 2011, ставши старшим віцепрезидентом і керівною директоркою відділу зв'язків з громадськістю фірми Global Strategy Group у Вашингтоні.

2012 року Псакі повертається в політику як прессекретарка Барака Обами на виборах 2012 року.

11 лютого 2013 року Псакі стала офіційною представницею Державного департаменту США. Її призначення в Державний департамент викликало чутки, що надалі вона може зайняти посаду прессекретарки Білого дому після відходу Джея Карні, однак це місце зайняв Джош Ернест^[en].

2015 року вона повернулася до Білого дому як директорка з комунікацій і залишилася на цій посаді до кінця президенства Обами.

7 лютого 2017 року Псакі почала працювати політичною коментаторкою на CNN, однак у листопаді 2020 покинула телеканал, долучившись до президентської кампанії Байдена.

28 листопада 2020 року обраний президент Джо Байден заявив, що Псакі буде прессекретаркою Білого дому із січня 2021 року.

Обійняла посаду 20 січня 2021 року.

5 травня 2022 року Білий дім повідомив, що Псакі піде з посади 13 травня, а її наступницею буде перша заступниця прессекретаря Карін Жан-П'єр. Очікується, що після цього Псакі працюватиме на телеканалі MSNBC.

Псакі та російсько-український конфлікт

Зустріч Джона Керрі з представниками Євромайдану (Порошенко, Кличко, Яценюк) за участі Псакі. Мюнхен, 2014

Бувши речницею Державного департаменту США протягом 2014—2015 років, Псакі критикувала дії Росії щодо України, робила однозначні та різкі заяви на підтримку України, наприклад, що Росія використовує газ як політичну зброю, перекидає війська в Україну та зриває перемир'я у лютому 2015 року.

Під час пресконференції в травні 2014, присвяченій «референдумам про самовизначення» Донецької та Луганської областей України, Джен Псакі заявила про «карусельні механізми голосування», але не змогла пояснити це поняття. Після цього була розкритикована російськими медіа та високопосадовцями.

Відомий російський пропагандист Дмитро Кисельов заявив про існування терміну «псакінг» нібито на «позначення неперевірених заяв американців».

Коли у червні 2014 року міністр закордонних справ Андрій Дещиця втрапив в скандал, заспівавши Путін — хуйло!, аби заспокоїти протестувальників під російським посольством, Псакі публічно захистила його. Офіційна позиція Держдепу була стриманою, але на питання журналіста додала, що «він особисто вирушив до посольства, щоб заспокоїти протестувальників, і домігся цього». Того ж місяця з'явилися чутки про її звільнення, однак Псакі написала два твіти (англійською і російською), де спростувала ці чутки і порівняла себе «з сильною демократичною Україною».

Вона неодноразово коментувала напади російських ЗМІ, кажучи, що стала жертвою російської пропаганди.

	Росії неприємно, що США засуджують її незаконні дії, її агресію на Україні ... Саме тому мішенню стала я – як офіційний представник держсекретаря я озвучую неприємну для Росії позицію
— Джен Псакі, інтерв'ю виданню «Meduza»

Особисте життя

2010 року Псакі вийшла заміж за Грегорі Мечера (англ. Gregory Mecher), заступника фінансового директора DCCC^[en]. Мають двох дітей.

Примітки

1. . Архів оригіналу за 4 лютого 2015. Процитовано 4 лютого 2015. 
2. Архів оригіналу за 4 лютого 2015. Процитовано 4 лютого 2015. 
3. Через грецьке походження прізвища, вступна літера p не вимовляється, як і інших запозичених словах, як-то psyche, psychiatry тощо. Докладніше див., наприклад, http://www.englishforums.com/English/WordsStartingWithPs/bgkpgz/post.htm [ 30 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
4. . hromadske.ua (укр.). Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 30 листопада 2020. 
5. . Радіо Свобода (українською). Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 4 грудня 2020. 
6. . www.eurointegration.com.ua. Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 30 листопада 2020. 
7. . Інтерфакс-Україна (українською). 6 травня 2022. Архів оригіналу за 7 травня 2022. Процитовано 7 травня 2022. 
8. Rogin, Josh (15 лютого 2013). What Jen Psaki faces as the new State Department spokeswoman. The Cable. FP Group, a division of the Washington Post Company. оригіналу за 14 червня 2013. 
9. Concha, Joe (8 лютого 2017). . The Hill. Архів оригіналу за 22 грудня 2020. Процитовано 8 лютого 2017. 
10. Karen Ruiz (11 листопада 2020). . dailymail.co.uk. Daily Mail Online. Архів оригіналу за 18 листопада 2020. Процитовано 30 жовтня 2020. 
11. . Європейська правда (українською). 30 листопада 2022. Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 7 травня 2022. 
12. . 24 Канал (українською). 6 травня 2022. Архів оригіналу за 6 травня 2022. Процитовано 7 травня 2022. 
13. . BBC News (українською). 6 травня 2022. Архів оригіналу за 6 травня 2022. Процитовано 7 травня 2022. 
14. . Deutsche Welle (українською). 6 травня 2022. Архів оригіналу за 6 травня 2022. Процитовано 7 травня 2022. 
15. . bbc.com. BBC News Україна. 30 листопада 2020. Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 30 листопада 2020. 
16. . BBC News Україна (укр.). 11 квітня 2014. Архів оригіналу за 21 листопада 2021. Процитовано 30 листопада 2020. 
17. . BBC News Україна (укр.). 7 листопада 2014. Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 30 листопада 2020. 
18. . BBC News Україна (укр.). 20 лютого 2015. Архів оригіналу за 21 листопада 2021. Процитовано 30 листопада 2020. 
19. Mackey, Robert (7 червня 2014). . The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 1 грудня 2020. Процитовано 30 листопада 2020. 
20. . BBC News Русская служба (рос.). 7 червня 2014. Архів оригіналу за 1 грудня 2020. Процитовано 30 листопада 2020. 
21. . www.interpretermag.com. Архів оригіналу за 25 жовтня 2020. Процитовано 30 листопада 2020. 
22. . Перший регіональний (укр.). 30 листопада 2020. Архів оригіналу за 24 січня 2021. Процитовано 30 листопада 2020. 
23. Речницею Білого дому стане Джен Псакі: хто вона та чому через Україну її жорстко критикувала Росія. glavcom.ua (укр.). Процитовано 30 листопада 2020. 
24. . Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 30 листопада 2020. 
25. . BBC News Україна (укр.). Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 30 листопада 2020. 
26. . hromadske.ua (укр.). Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 30 листопада 2020. 
27. «Российскому руководству не всегда стоит верить на слово» Интервью пресс-секретаря Госдепартамента США Джен Псаки «Медузе». meduza.io (рос.). Meduza. Процитовано 30 листопада 2020. 
28. McCarthy, Ellen (16 травня 2010). . The Washington Post. Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 14 липня 2014. 
29. . The Telegraph (en-GB). 31 грудня 2016. ISSN 0307-1235. Архів оригіналу за 4 січня 2017. Процитовано 30 листопада 2020. 

Посилання

• Джен Псакі у соціальній мережі «Твіттер»
• Публікації на C-SPAN