Джеймс Скін (англ. James Skene, 7 березня 1775, Абердин — 27 листопада 1864) — британський правник та художник.
| Джеймс Скін | |
|---|---|
|
| |
| Народження | 7 березня 1775 Абердин, Шотландія, Королівство Велика Британія |
| Смерть | 27 жовтня 1864 (89 років) |
| Країна | Королівство Велика Британія Сполучене Королівство |
| Діяльність | художник, баррістер |
| Батько | George Skene of Rubislawd |
| Мати | Jean Moird |
| У шлюбі з | Jane Forbesd |
| Діти | William Forbes Skened, Caroline Christian Skened, Eliza Skened, Katherine Skened, Felicia Skened, George Skene of Rubislawd і James Henry Skened |
| | |
| Джеймс Скін у Вікісховищі |
Біографія ред.
Джеймс Скін здобув освіту в Единбурзькій школі. Коли помер його старший брат в 1791 році, він став спадкоємцем маєтку Рубісло. У віці 21 року виїхав до Німеччини для подальшого вивчення. В 1797 році, повернувшись в Единбург, був прийнятий до Scottish bar — незалежного органу правників, які служили адвокатами в судах Шотландії. Товаришував із сером Вальтером Скоттом, який захоплювався знанням Скіна німецької літератури. Обидва вони служили адвокатами в будівлі Шотландського парламенту в Единбурзі.
Джеймс Скін також був художником-аматором. Скін створив багато картин олією та акварелей единбурзьких пейзажів. Единбурзька міська бібліотека нині зберігає колекцію з 207 картин Скіна, які охоплюють період 1817—1837 років. Найвідоміші з них: «Edinburgh Old Town from Princes Street», «St Giles Cathedral», «The Grassmarket», «St John's Chapel», «Holyroodhouse».
В 1838 році у зв'язку із проблемами зі здоров'ям деяких членів його сім'ї, Скін вирушив до Греції, залишаючись впродовж декількох років неподалік від Афін, у віллі, побудованій за його власним проєктом. Тут, як і вдома, Джеймс Скін займався мистецтвом, створивши близько 500 акварелей та креслень грецьких старожитностей. Повертаючись у 1844 році, він оселився спочатку в Ліймінґтоні, а потім у Фріуен-Голлі, Оксфорд. Джеймс Скін помер 27 листопада 1864 року.
Посилання ред.
- Dictionary of National Biography, 1885—1900, Volume 52 [Архівовано 3 грудня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- James Skene [ 2 листопада 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
Примітки ред.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
- ↑ Lundy D. R. The Peerage