Дже́ймс Норман «Скажений Пес» Ме́ттіс (англ. James Norman Mattis; нар. 8 вересня 1950, Пулмен, Вашингтон, США) — американський військовослужбовець, головнокомандувач Центрального командування США (2010—2013), головнокомандувач Міжвидового командування збройних сил США (2007—2010), верховний головнокомандувач об'єднаного командування ОЗС НАТО з питань трансформації (2007—2009). До цього — командир 1-го експедиційного корпусу морської піхоти США і 1-ї дивізії морської піхоти. Генерал у відставці. Міністр оборони США (2017—2018).
| Джеймс Меттіс англ. James Mattis | ||
| ||
|---|---|---|
| 20 січня 2017 — 31 грудня 2018 | ||
| Попередник: | Ештон Картер | |
| Наступник: | Патрік Шенаген | |
| ||
| 11 серпня 2010 — 22 березня 2013 | ||
| Попередник: | Девід Петреус | |
| Наступник: | Лойд Остін | |
| 2007 — 2010 | ||
| Попередник: | Ленс Смітт | |
| Наступник: | Кейт Губер | |
| 9 листопада 2007 — 9 вересня 2009 | ||
| Попередник: | Ленс Смітт | |
| Наступник: | Стефан Абріаль | |
| Народження: | 8 вересня 1950 (73 роки) Пулман, Вашингтон, США | |
| Країна: | США | |
| Релігія: | католицька церква і католицтво | |
| Освіта: | Central Washington Universityd, Richland High Schoold і Національний воєнний коледж США | |
| Ступінь: | бакалавр мистецтв | |
| Шлюб: | Christina Lomasneyd | |
| Автограф: | ||
| Нагороди: | ||
| Медіафайли у Вікісховищі | ||
| Висловлювання у Вікіцитатах |
Біографічні відомості Редагувати
Джеймс Норман Меттіс народився 8 вересня 1950 року в місті Пулмен, що в окрузі Вітмен (штат Вашингтон). Після закінчення навчання в середній школі Річланда вступив до Центрального університету Вашингтону. 1 січня 1972 року закінчив університет у званні другого лейтенанта. Призначений командиром взводу 3-ї дивізії морської піхоти. Пізніше, отримавши звання капітана, призначений командувачем роти. За бездоганну службу отримав звання майора і переведений до призовного пункту 12-го району Корпусу морської піхоти США, що в Портленді.
Командував 1-м батальйоном 7-го полку морської піхоти, а потім 1-ю експедиційною бригадою морської піхоти. Отримав звання підполковника.
Брав участь в операції «Непохитна свобода» в Афганістані, де командував оперативно-тактичною групою. Як командир цієї групи, він став першим офіцером, що командував групою у званні бригадного генерала.
У 2003 році командував 1-ю дивізією морської піхоти. В цьому ж році підвищений до звання генерал-майора. Брав участь в операціях на території Іраку. У 2004 році Меттіс зіграв ключову роль в битві за Фаллуджу, ставши посередником переговорів між коаліційними силами та повстанцями. Пізніше отримав звання генерал-лейтенанта.
У 2007 році призначений верховним головнокомандувачем об'єднаного командування ОЗС НАТО з питань трансформації. До 2010 року він також за сумісництвом обіймав посаду командувача міжвидового командування збройних сил США.
11 серпня 2010 року призначений головнокомандувачем Центрального командування США. У 2013 році подав у відставку.
Політична кар'єра Редагувати
1 грудня 2016 обраний президент США Дональд Трамп оголосив про намір номінувати Меттіса на посаду міністра оборони..
Меттіс був головним автором прийнятої в січні 2018 року оборонної стратегії США (National Defense Strategy), в якій Росія нарівні з Китаєм, КНДР, Іраном і терористичними угрупованнями була названа головною загрозою для США.
Меттіс послідовно виступав за стримування Росії і КНР, які, на його думку, хочуть створити світовий порядок, який відповідає авторитарної моделі держави, яка просувається ними. Він також наполягав на збереженні американського військового партнерства з європейськими країнами і Південною Кореєю і, як стверджує в своїй книзі «Страх» журналіст Роберт Вудворд, саме Меттіс і його колегам вдалося запобігти розриву військового співробітництва між США і Південною Кореєю, на якому наполягав Трамп. У книзі також стверджується, що Меттісу вдалося пом'якшити плани ракетного удару США по Сирії в квітні 2017 року. У підсумку по авіабазі Еш-Шайрат було випущено лише 59 ракет. При цьому Меттісу не вдалося переконати президента Трампа від виходу з угоди щодо іранської ядерної програми, досягнутої в 2015 році.
20 грудня 2018 року стало відомо про відставку Меттіса. Це відбулося практично відразу ж після прийняття президентом Трампом рішення про виведення американського військового контингенту з Сирії і витоку інформації про плановане виведення як мінімум половини американського контингенту з Афганістану.
У листі на ім'я президента, який Меттіс опублікував на сайті міністерства оборони, він заявив, що розділяє переконання Трампа в тому, що США не «повинні бути світовим поліцейським» і що головною метою зовнішньої політики США має бути забезпечення власної безпеки і допомоги союзникам. Меттіс підкреслив свою прихильність політиці стримування впливу Китаю та Росії, а також вказав на необхідність поважати партнерів США по НАТО. При цьому, як випливає з листа, погляди Меттіса не збігалися з позицією президента.
Подавши у відставку, Меттіс планував залишатися на своєму посту до кінця лютого 2019 року, однак президент Трамп ухвалив рішення, що Пентагон вже з 1 січня 2019 року очолить Патрік Шенаген.
Популярність Редагувати
Популярність, а також різку критику Меттіс отримав 1 лютого 2005 року, коли під час свого виступу на форумі в Сан-Дієго він сказав наступне:
В Афганістані ви побачите, що є хлопці, які дають жінкам ляпаса тільки за те, що вони не носять чадру. У такого хлопця у будь-якому випадку не залишилося нічого від чоловіка. Так що це дуже весело — стріляти в них. Битися — це велике задоволення. Стріляти в деяких людей — це просто здорово і забавно. Я буду відвертий перед вами: мені подобається це.
Оригінальний текст (англ.)You go into Afghanistan, you got guys who slap women around for five years because they didn't wear a veil. You know, guys like that ain't got no manhood left anyway. So it's a hell of a lot of fun to shoot them. Actually, it's a lot of fun to fight. You know, it's a hell of a hoot. It's fun to shoot some people. I'll be right upfront with you, I like brawling.
Висловлення Меттіса викликало неоднозначні суперечки, і генерал Майкл Хейгі (командувач Корпусу морської піхоти США) вимушений був виступити із заявою, в якій він дорікнув Меттісу, щоб той добирав слова більш ретельно.
Образ в мистецтві Редагувати
У 2008 році на екрани вийшов телесеріал Покоління вбивць, в якому актор Роберт Джон Бурке зіграв генерала Джеймса Меттіса.
Нагороди Редагувати
| Стрічка | Назва |
| Медаль за видатну службу в Збройних силах | |
| Медаль «За видатні заслуги» | |
| Медаль за відмінну службу в Збройних силах США | |
| Легіон Заслуг | |
| Бронзова Зірка | |
| Медаль за похвальну службу | |
| Медаль за досягнення | |
| Бойова стрічка | |
| Подяка Президента | |
| Нагорода за видатну єдність частини | |
| Подяка частині військово-морського флоту | |
| Відзнака за видатні заслуги | |
| Експедиційна медаль Корпусу морської піхоти | |
| Медаль за службу національній обороні | |
| Медаль за участь у війні в Затоці | |
| Медаль за кампанію в Афганістані | |
| Медаль за Іракську кампанію | |
| Експедиційна медаль за війну з тероризмом | |
| Медаль за службу у війні з тероризмом | |
| Медаль за гуманітарну допомогу | |
| Відзнака за службу в морі | |
| Медаль польської армії (Польща) | |
| Медаль за визволення Кувейту (Саудівська Аравія) | |
| Медаль визволення (Кувейт) | |
| Медаль НАТО |
Примітки Редагувати
- https://politi.co/3xPXaDK
- . Public Background Checks. Архів оригіналу за 30 жовтня 2013. Процитовано 16 квітня 2012.
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 21 серпня 2014.
- Reynolds Basrah, Baghdad and Beyond, p. 4. (англ.)
- Reynolds Basrah, Baghdad and Beyond, p. 5. (англ.)
- Thomas E. Ricks (2006). Fiasco: The American Military Adventure in Iraq. New York: Penguin Press. с. 313.
- . Архів оригіналу за 2 грудня 2016. Процитовано 2 грудня 2016.
- Прим. Для призначення Меттіса Конгрес має змінити норму про заборону військовим обіймати посаду сім років після відставки.
- Guardiano, John R. (11 лютого 2005). Breaking the Warrior Code. The American Spectator[en]. Архів оригіналу за 2 травня 2012. Процитовано 21 серпня 2014.(англ.)
- Character Bio. HBO. Архів оригіналу за 2 травня 2012. Процитовано 25 квітня 2010.
Література Редагувати
- Reynolds, Nicholas E. (2005). Basrah, Baghdad and Beyond — The US Marine Corps in the Second Iraq War. P. 5. Naval Institute Press. ISBN 1-59114-717-4 (англ.)
Посилання Редагувати
- Скажений Пес і друг України. Новий глава Пентагону [ 6 грудня 2016 у Wayback Machine.] korrespondent.net, 5 грудня 2016