Джеймс Спенсер Клеверлі (англ. James Spencer Cleverly; нар. 4 вересня 1969, Лондон) — британський політик-консерватор та офіцер Резерву Армії. Міністр закордонних справ і у справах Співдружності Націй та міжнародного розвитку з 6 вересня 2022 року. Міністр освіти з 7 липня по 6 вересня 2022 року. Міністр у справах Європи та Північної Америки 2022 року. Міністр у справах Середнього Сходу, Північної Африки та Північної Америки з 2020 по 2022 рік. Співголова Консервативної партії з 2019 по 2020 рік. Член парламенту від Брейнтрі[en], Ессекс, з 2015 року.
| Джеймс Клеверлі англ. James Cleverly | |
| з 6 вересня 2022 | |
|---|---|
| Прем'єр-міністр: | Ліз Трасс Ріші Сунак |
| Попередник: | Ліз Трасс |
| |
| 7 липня 2022 — 6 вересня 2022 | |
| Прем'єр-міністр: | Борис Джонсон |
| Попередник: | Мішель Доунлан[en] |
| Спадкоємець: | Кіт Молтгауз[en] |
| |
| 8 лютого 2022 — 7 липня 2022 | |
| Прем'єр-міністр: | Борис Джонсон |
| Попередник: | Кріс Гітон-Гарріс[en] |
| Спадкоємець: | Ґрем Стюарт[en] |
| |
| 13 лютого 2020 — 8 лютого 2022 | |
| Прем'єр-міністр: | Борис Джонсон |
| Попередник: | Ендрю Маррісон[en] |
| Спадкоємець: | Аманда Міллінґ[en] |
| |
| 24 липня 2019 — 13 лютого 2020 | |
| Попередник: | Брендон Льюїс[en] |
| Спадкоємець: | Аманда Міллінґ[en] |
| |
| з 7 травня 2015 | |
| Попередник: | Брукс Ньюмарк[en] |
| Народження: | 4 вересня 1969 (54 роки) Луїшемd, Луїсгем, Великий Лондон, Лондон[d], Англія, Велика Британія |
| Країна: | Велика Британія |
| Освіта: | University of West Londond і Colfe's Schoold |
| Партія: | Консервативна партія |
| Військова служба | |
| Роки служби: | 1989—нині |
| Приналежність: | Велика Британія |
| Рід військ: | Британська армія (Резерв Армії) |
| Звання: | Підполковник |
| Нагороди: | |
| Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія Редагувати
Народився у Льюїшемі[en], у південно-східній частині Лондона. Його батько — британець, землемір і власник невеликого бізнесу, а мати — акушерка, із Сьєрра-Леоне. Більшу частину дитинства провів із родиною у Челмсфорді. Здобув приватну освіту в Ріверстонській та Колфській школах у Лондоні. Після цього проходив військову підготовку, зупинену достроково 1989 року через поранення ноги. Закінчив Університет Долини Темзи (нині Університет Західного Лондона[en], здобувши ступінь бакалавра з менеджменту гостинності.
Військова служба Редагувати
Входить до Резерву Армії з 1991 року, має звання підполковника. Входить до Центрального штабу добровольців Королівської артилерії, штабний офіцер у 1-й бронетанковій дивізії, до 2005 року командував 266-ю батареєю Королівської артилерії[en].
Кар'єра Редагувати
З 1995 до 2002 року працював у VNU, де відповідав за продажі та спонсорство, та інших видавничих компаніях. З 2002 до 2003 року — менеджер з міжнародних продаж у VNU. З 2004 до 2006 року — керівник відділу інтернет-продажів у Crimson Publishing. У 2006—2007 рр. — керівник відділу цифрових медіа у цій же компанії. 2007 року — співзасновник Point and Fire, медіа- та вебвидавничої компанії.
2008 року обраний до Асамблеї Лондона[en] від округу Бекслі та Бромлі[en], здобув 52,59 % голосів. У січні 2009 року мер Лондона Борис Джонсон призначив його послом у справах молоді. З 2010 до 2012 року обіймав посаду голови Лондонської ради з переробки відходів, а у 2012—2015 рр. — Голова Лондонського управління планування пожеж і надзвичайних ситуацій і Голова Лондонського форуму місцевої стійкості.
2012 року переобраний на посаду члена Асамблеї Лондона 52,6 % голосів.
На парламентських виборах 2015 року обраний членом парламенту від Брейнтрі, здобувши 53,8 % голосів.
Прихильник виходу Великої Британії з ЄС.
Переобраний 2017 року, отримав 62,8 % голосів.
На виборах 2019 року переобраний знову, здобув 67,5 % голосів.
Із січня 2018 до квітня 2019 року був заступником голови Консервативної партії.
З квітня до липня 2019 року — парламентський заступник держсекретаря у Департаменті з питань виходу з Європейського Союзу.
З липня 2019 до лютого 2020 року — міністр без портфеля в уряді Бориса Джонсона та разом із Беном Елліотом[en] співголова Консервативної партії.
Член Таємної ради з 2019 року.
23 травня 2019 року оголосив про свою участь у виборах лідера Консервативної партії 2019 року після того, як Тереза Мей подала у відставку з цієї посади, однак 4 червня зняв свою кандидатуру.
У процесі перестановок звільнений із посад міністра без портфеля та голови Консервативної партії, призначений міністром у справах Середнього Сходу, Північної Африки 2020 року.
Міністр у справах Середнього Сходу, Північної Африки та Північної Америки з 2020 до 2022 року.
Міністр у справах Європи та Північної Америки 2022 року.
Міністр освіти зі 7 липня до 6 вересня 2022 року, замінив на цій посаді Мішель Доунлан[en] на тлі урядової кризи, спричиненої скандалом довкола Кріса Пінчера. Став третім міністром освіти, призначеним за три дні.
6 вересня 2022 року обійняв посаду Міністра закордонних справ в уряді Ліз Трасс, змінивши її на цій посаді. Зберіг посаду в уряді Ріші Сунака.
Родина та особисте життя Редагувати
У 2000 році одружився із Сюзанною Джанет Темпл Клеверлі, із якою мають двох синів — Фредді та Руперта.
Примітки Редагувати
- ↑ Who is James Cleverly and what is his stance on Brexit?. The Sun (англійською). 5 грудня 2019. Процитовано 6 вересня 2022.
- Conservative leadership race: Who is James Cleverly. Sky News (англійською). 29 травня 2019. Процитовано 6 вересня 2022.
- ↑ About James. cleverly4braintree.com (англійською). Процитовано 6 вересня 2022.
- ↑ Man of action. The Guardian (англійською). 6 травня 2009. Процитовано 6 вересня 2022.
- ↑ James Cleverly: who is Braintree MP named new Education Secretary, wife, voting record - will he run for PM?. National World (англійською). 8 липня 2022. Процитовано 6 вересня 2022.
- Tory MP sings the Star Spangled Banner in House of Commons. Mirror (англійською). 5 липня 2016. Процитовано 6 вересня 2022.
- ↑ . london.gov.ul (англійською). Архів оригіналу за 5 вересня 2022. Процитовано 6 вересня 2022.
- Election 2008 Bexley & Bromley. BBC News (англійською). Процитовано 6 вересня 2022.
- ↑ Who is on Question Time tonight: What to expect from James Cleverly, Sarah Jones and Geoff Norcott. I (англійською). 20 січня 2020. Процитовано 6 вересня 2022.
- London election 2012: Bexley & Bromley results. BBC News (англійською). Процитовано 6 вересня 2022.
- 2015 general election results. electionresults.parliament.uk (англійською). Процитовано 6 вересня 2022.
- James Cleverly becomes 11th Tory MP to enter leadership race. Sky News (англійською). 29 травня 2019. Процитовано 25 листопада 2022.
- 2017 general election results. electionresults.parliament.uk (англійською). Процитовано 6 вересня 2022.
- Election 2019. BBC News (англійською). Процитовано 6 вересня 2022.
- About James Cleverly. braintreeconservatives.co.uk (англійською). Процитовано 6 вересня 2022.
- ↑ The Rt Hon James Cleverly MP. www.gov.uk (англійською). Процитовано 6 вересня 2022.
- James Cleverly. members.parliament.uk (англійською). Процитовано 6 вересня 2022.
- Privy Council members. privycouncil.independent.gov.uk (англійською). Процитовано 19 вересня 2022.
- Junior Brexit Minister James Cleverly enters race to be next UK PM - media. Reuters (англійською). 23 травня 2019. Процитовано 6 вересня 2022.
- James Cleverly withdraws from Tory leadership race. BBC News (англійською). 4 червня 2019. Процитовано 6 вересня 2022.
- Cabinet reshuffle: Sajid Javid resigns as chancellor. BBC News (англійською). 14 лютого 2020. Процитовано 6 вересня 2022.
- Three education secretaries appointed in three days amid Boris Johnson leadership chaos. ITV (англійською). 7 липня 2022. Процитовано 6 вересня 2022.
- Трасс призначила ключових міністрів свого уряду: Воллес лишився міністром оборони. Європейська правда (українською). 6 вересня 2022. Процитовано 6 вересня 2022.
- Сунак та його команда: що чекати від нового уряду Великої Британії. Європейська правда (українською). 26 жовтня 2022. Процитовано 25 листопада 2022.