www.wikidata.uk-ua.nina.az

Джедефптах Тамфтіс єгипетський фараон з IV династії ТамфтісДавньоєгипетський фараонПравління бл 2456 2454 до н е Поперед

Джедефптах

Джедефптах, Тамфтіс — єгипетський фараон з IV династії.

Джедефптах
Тамфтіс
Давньоєгипетський фараон
Правління бл. 2456-2454 до н. е.
Попередник Шепсескаф
Наступник Усеркаф
Титульні імена
Батько Шепсескаф
Мати Хенткаус I
Народився 26 століття до н. е.
Помер 26 століття до н. е.
Династія
IV династія

Ім'я Тамфтіс відоме лише з «Єгиптики» Манефона. Відповідно до Вільяма Геєса його ім'я звучало Джедефптах (Птахджедеф).

Життєпис Редагувати

Секст Юлій Африкан, який наводив фрагмент з «Єгиптики» Манефона, зазначав, що Тамфтіс був останнім фараоном IV династії та правив 9 років. Євсевій Кесарійський його імені, як й імен більшості фараонів IV династії, не згадував, вказуючи, що «решта царів не зробили нічого, що б варто було згадати». Також ім'я Джедефптаха відсутнє й у Ератосфена, який наводив список фараонів IV династії.

Едуард Меєр 1887 року вважав, що Тамфтіс був узурпатором, через що його ім'я не згадувалось у царських списках. За іншою версією для цього фараона не влаштовували поховальної церемонії, через що його ім'я у подальшому не згадувалось. Інший єгиптолог, Петер Яноші, припустив, що оскільки археологічних доказів існування Джедефптаха немає, то він є пізньою вигадкою та має бути виключений зі списку фараонів.

Єгиптологи Вінфрід Шепель і Герман Олександр Шлегль припустили, що фараоном Джедефптахом могла бути цариця Хенткаус I, головна дружина фараона Усеркафа. Підставою для цього послужили зображення у поховальному храмі цариці, де вона зображена з символами фараона — прилаштованою бородою та царською коброю (Урей) на лобі. Однак її ім'я ніколи не розміщувалось у сереху чи картуші, окрім того воно відсутнє у списку фараонів.

Вольфганг Гелк припустив, що Тамфтіс міг бути сином цариці Хенткаус I та, можливо, фараона Усеркафа. Окрім того, верховна жриця Бунефер, вірогідна дочка Усеркафа, могла бути дружиною Тамфтіса.

Правління Редагувати

У Туринському царському папірусі список фараонів IV династії розташований у 3-й колонці. Однак його частково пошкоджено. Після Хефрена (рядок 12) і після Шепсескафа (рядок 15) імена фараонів не читаються, однак там могло бути ім'я Джедефптаха. Нині більша частина єгиптологів у 13-му рядку розміщують ім'я Баки, ще одного маловідомого фараона династії, а на позицію 16 — Джедефптаха. Для фараона на позиції 16 зберігся запис, що він правив 2 роки.

В Абідоському списку для IV династії показано тільки 6 фараонів. У Саккарському списку після Шепсескафа до першого фараона V династії Усеркафа показано 2 імені. На думку єгиптологів, перше ім'я може належати фараону Джедефптаху. Друге ж ім'я нині є загадкою. Окрім того, картуші Хефрена біля Сахура значно пошкоджені, в результаті чого неможливо підтвердити, які імена там записано.

На кам'яній плиті у Ваді-Хаммаматі на Синайському півострові зазначено кілька імен у картушах: Хуфу, Джедефра, Бауфра та принца Джедефгора. Бауфра і Джедефгор, сини Хуфу, відсутні у списках фараонів. Їхні імена в картушах могли бути свідченням того, що вони вс ж правили нетривалий час, і їх можна ідентифікувати з двома манефонівськими фараонами (Бакою і Джедефптахом). Але вони не згадуються у жодних написах як «царі Верхнього й Нижнього Єгипту», лише з титулами «син царя» чи принца.

Існують написи різних єгипетських вельмож періоду правління кінця IV — початку V династій, у яких перелічуються імена фараонів-сучасників. Так принц Сехемкара повідомляв про свою кар'єру за Хефрена, Менкаура, Шепсескафа, Усеркафа й Сахура. Імен фараонів, яких можна зіставити з Бакою чи Джедефптахом, немає. У написі чиновника Нетжерпунесута згадувалось, що він служив фараонам Джедефра, Хефрену, Мікерину, Шепсескафу, Усеркафі й Сахура, де знову відсутні імена тих же фараонів. У написі в могилі високопоставленого жерця V династії Птахшепсеса, який служив фараону Ніусеррі, згадувалось, що він відповідав за проведення погребального поклоніння фараонам Менкаура й Шепсескафі, якихось імен інших фараонів між ними не згадувалось.

При цьому всьому, єгиптолог Мирослав Вернер вказував на те, що відсутність імені фараона у написах сучасників не може свідчити про те, що фараон був фіктивним. Він порівнював таку ситуацію з фараоном V династії Шепсескарою. Про існування фараона свідчать знайдені циліндричні печатки з його картушами. При цьому на стелі чиновника V династії Кауптаха перелічено список фараонів, яким він служив: Сахура, Неферірікара I, Ранефереф та Ніусерра. Однак ім'я Шепсескара відсутнє. Про правління фараона свідчень практично немає, на підставі чого можна зробити висновок, що він правив не 7 років, як показано у Манефона й у Туринському списку, а дуже нетривалий термін.

Дана ситуація показує, що у Стародавньому царстві існувала династична боротьба. Припускають, що така ж ситуація супроводжувала фараона Джедефптаха. Однак жодних свідчень щодо династичних суперечностей наприкінці правління IV династії не збереглось. І цілком ймовірно, що фараон Джедефптах був вигаданий, а 2 роки правління в Туринському папірусі належать Шепсескафу, останньому фараону IV династії.

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 30 травня 2015. Процитовано 17 серпня 2015. 
  2. Hayes William C. The Scepter of Egypt. — С. 53—54, 180.
  3. Waddell William Gillian. Manetho. — С. 47—49.
  4. Lloyd Alan B. Herodotus. — С. 77ff.
  5. Meyer Eduard, Duemichen Johannes. Geschichte des alten Aegyptens. — С. 114.
  6. Jánosi Peter. Giza in der 4. Dynastie. — С. 151.
  7. Schlögl Hermann A. Das Alte Ägypten. — С. 99–100.
  8. Helck W. Geschichte des Alten Ägypten. — С. 24, 216.
  9. Ryholt K. S. B. The Political Situation in Egypt during the Second Intermediate Period c. 1800-1550 B.C. — С. 17f.
  10. Jürgen von Beckerath: Chronologie des pharaonischen Ägypten
  11. Jánosi Peter. Giza in der 4. Dynastie. — С. 64—65.
  12. Edwards I. E. S. The Cambridge ancient history. — Т. 3. — С. 176.
  13. Strudwick Nigel C. Texts from the Pyramid Age. — С. 78—79.
  14. Verner Miroslav. Archaeological Remarks on the 4th and 5th Dynasty Chronology. — С. 395–400.
  15. Verner Miroslav. Who was Shepseskare and when did he reign. — С. 581—602.

Література Редагувати

  • Schneider Thomas. Lexikon der Pharaonen. — Düsseldorf : Albatros, 2002. — ISBN 3-491-96053-3.
  • Jürgen von Beckerath: Chronologie des pharaonischen Ägypten
  • Jürgen von Beckerath. Handbuch der ägyptischen Königsnamen. — München/Berlin : Deutscher Kunstverlag, 1984. — ISBN 3-422-00832-2.
  • Hayes William C. The Scepter of Egypt. A Background for the Study of the Egyptian Antiquities in the Metropolitan Museum. Band 1: From the Earliest Times to the End of the Middle Kingdom. — 5th printing, revised. — New York : Abrams, 1990. — ISBN 0-8109-3804-9.
  • Helck W. Geschichte des Alten Ägypten. — Leiden : Brill, 1981. — (Handbuch der Orientalistik. Abteilung 1: Der Nahe und der Mittlere Osten. Band 1: Ägyptologie. Abschnitt 3) — ISBN 90-04-06497-4.
  • Jánosi Peter. Giza in der 4. Dynastie. Band 1: Die Mastabas der Kernfriedhöfe und die Felsgräber. — Wien : Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, 2005. — (Österreichische Akademie der Wissenschaften. Denkschriften der Gesamtakademie. Bd. 30; Untersuchungen der Zweigstelle Kairo des Österreichischen Archaeologischen Instituts. Bd. 24) — ISBN 3-7001-3244-1.
  • Lloyd Alan B. Herodotus book II. Commentary-Vol. 2: Commentary 99–182. — Leiden : Brill, 1988. — (Études préliminaires aux religions orientales dans l'Empire romain. Vol. 43) — ISBN 90-04-04179-6.
  • Meyer Eduard, Duemichen Johannes. Geschichte des alten Aegyptens. — Hamburg : Grote, 1887. — (Allgemeine Geschichte in Einzeldarstellungen. Hauptabt. 1, Theil 1)
  • Seipel Wilfried. Untersuchungen zu den ägyptischen Königinnen der Frühzeit und des Alten Reiches. — Hamburg : Quellen und historische Einordnung, 1980. (Hamburg, Univ., Diss.)
  • The Oxford history of ancient Egypt / Ian Shaw (Hrsg.). — Oxford : Oxford University Press, 2002. — ISBN 0-19-280293-3.
  • Strudwick Nigel C. Texts from the Pyramid Age / Edited by Ronald J. Leprohon. — Leiden : Brill, 2005. — (Writings from the Ancient World. Vol. 16) — ISBN 90-04-13048-9.
  • Waddell William Gillian. Manetho. — Cambridge MA : Harvard University Press, 2004. — (The Loeb Classical Library. Vol. 350. Reprint) — ISBN 0-674-99385-3.
  • Verner Miroslav. Archaeological Remarks on the 4th and 5th Dynasty Chronology // Archiv Orientální. — Prag, 2001. — С. 363–418.
  • Verner Miroslav. Who was Shepseskare and when did he reign // Abusir and Saqqara in the Year 2000. Archiv Orientální, Suppl. 9,. — Prag, 2000. — С. 581—602.
  • Ryholt K. S. B. The Political Situation in Egypt during the Second Intermediate Period c. 1800-1550 B.C. — Copenhagen : Museum Tusculanum Press, 1997. — 463 с. — (Carsten Niebuhr Institute Publications, vol. 20) — ISBN 9788772894218.
  • Schlögl Hermann A. Das Alte Ägypten. — München : Beck, 2008. — ISBN 978-3-406-48005-8.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Dzhedefptah Tamftis yegipetskij faraon z IV dinastiyi DzhedefptahTamftisDavnoyegipetskij faraonPravlinnya bl 2456 2454 do n e Poperednik ShepseskafNastupnik UserkafTitulni imenaBatko ShepseskafMati Hentkaus INarodivsya 26 stolittya do n e Pomer 26 stolittya do n e Dinastiya IV dinastiyaIm ya Tamftis vidome lishe z Yegiptiki Manefona 1 Vidpovidno do Vilyama Geyesa jogo im ya zvuchalo Dzhedefptah Ptahdzhedef 2 Zmist 1 Zhittyepis 2 Pravlinnya 3 Primitki 4 LiteraturaZhittyepis RedaguvatiSekst Yulij Afrikan yakij navodiv fragment z Yegiptiki Manefona zaznachav sho Tamftis buv ostannim faraonom IV dinastiyi ta praviv 9 rokiv Yevsevij Kesarijskij jogo imeni yak j imen bilshosti faraoniv IV dinastiyi ne zgaduvav vkazuyuchi sho reshta cariv ne zrobili nichogo sho b varto bulo zgadati 3 Takozh im ya Dzhedefptaha vidsutnye j u Eratosfena yakij navodiv spisok faraoniv IV dinastiyi 4 Eduard Meyer 1887 roku vvazhav sho Tamftis buv uzurpatorom cherez sho jogo im ya ne zgaduvalos u carskih spiskah Za inshoyu versiyeyu dlya cogo faraona ne vlashtovuvali pohovalnoyi ceremoniyi cherez sho jogo im ya u podalshomu ne zgaduvalos 5 Inshij yegiptolog Peter Yanoshi pripustiv sho oskilki arheologichnih dokaziv isnuvannya Dzhedefptaha nemaye to vin ye piznoyu vigadkoyu ta maye buti viklyuchenij zi spisku faraoniv 6 Yegiptologi Vinfrid Shepel i German Oleksandr Shlegl pripustili sho faraonom Dzhedefptahom mogla buti caricya Hentkaus I golovna druzhina faraona Userkafa Pidstavoyu dlya cogo posluzhili zobrazhennya u pohovalnomu hrami carici de vona zobrazhena z simvolami faraona prilashtovanoyu borodoyu ta carskoyu kobroyu Urej na lobi Odnak yiyi im ya nikoli ne rozmishuvalos u serehu chi kartushi okrim togo vono vidsutnye u spisku faraoniv 7 Volfgang Gelk pripustiv sho Tamftis mig buti sinom carici Hentkaus I ta mozhlivo faraona Userkafa Okrim togo verhovna zhricya Bunefer virogidna dochka Userkafa mogla buti druzhinoyu Tamftisa 8 Pravlinnya RedaguvatiU Turinskomu carskomu papirusi spisok faraoniv IV dinastiyi roztashovanij u 3 j kolonci Odnak jogo chastkovo poshkodzheno Pislya Hefrena ryadok 12 i pislya Shepseskafa ryadok 15 imena faraoniv ne chitayutsya odnak tam moglo buti im ya Dzhedefptaha Nini bilsha chastina yegiptologiv u 13 mu ryadku rozmishuyut im ya Baki she odnogo malovidomogo faraona dinastiyi a na poziciyu 16 Dzhedefptaha Dlya faraona na poziciyi 16 zberigsya zapis sho vin praviv 2 roki 9 V Abidoskomu spisku dlya IV dinastiyi pokazano tilki 6 faraoniv U Sakkarskomu spisku pislya Shepseskafa do pershogo faraona V dinastiyi Userkafa pokazano 2 imeni Na dumku yegiptologiv pershe im ya mozhe nalezhati faraonu Dzhedefptahu Druge zh im ya nini ye zagadkoyu Okrim togo kartushi Hefrena bilya Sahura znachno poshkodzheni v rezultati chogo nemozhlivo pidtverditi yaki imena tam zapisano 10 Na kam yanij pliti u Vadi Hammamati na Sinajskomu pivostrovi zaznacheno kilka imen u kartushah Hufu Dzhedefra Baufra ta princa Dzhedefgora Baufra i Dzhedefgor sini Hufu vidsutni u spiskah faraoniv Yihni imena v kartushah mogli buti svidchennyam togo sho voni vs zh pravili netrivalij chas i yih mozhna identifikuvati z dvoma manefonivskimi faraonami Bakoyu i Dzhedefptahom Ale voni ne zgaduyutsya u zhodnih napisah yak cari Verhnogo j Nizhnogo Yegiptu lishe z titulami sin carya chi princa 11 Isnuyut napisi riznih yegipetskih velmozh periodu pravlinnya kincya IV pochatku V dinastij u yakih perelichuyutsya imena faraoniv suchasnikiv Tak princ Sehemkara povidomlyav pro svoyu kar yeru za Hefrena Menkaura Shepseskafa Userkafa j Sahura Imen faraoniv yakih mozhna zistaviti z Bakoyu chi Dzhedefptahom nemaye U napisi chinovnika Netzherpunesuta zgaduvalos sho vin sluzhiv faraonam Dzhedefra Hefrenu Mikerinu Shepseskafu Userkafi j Sahura de znovu vidsutni imena tih zhe faraoniv U napisi v mogili visokopostavlenogo zhercya V dinastiyi Ptahshepsesa yakij sluzhiv faraonu Niuserri zgaduvalos sho vin vidpovidav za provedennya pogrebalnogo pokloninnya faraonam Menkaura j Shepseskafi yakihos imen inshih faraoniv mizh nimi ne zgaduvalos 12 13 Pri comu vsomu yegiptolog Miroslav Verner vkazuvav na te sho vidsutnist imeni faraona u napisah suchasnikiv ne mozhe svidchiti pro te sho faraon buv fiktivnim Vin porivnyuvav taku situaciyu z faraonom V dinastiyi Shepseskaroyu Pro isnuvannya faraona svidchat znajdeni cilindrichni pechatki z jogo kartushami Pri comu na steli chinovnika V dinastiyi Kauptaha perelicheno spisok faraoniv yakim vin sluzhiv Sahura Neferirikara I Raneferef ta Niuserra Odnak im ya Shepseskara vidsutnye Pro pravlinnya faraona svidchen praktichno nemaye na pidstavi chogo mozhna zrobiti visnovok sho vin praviv ne 7 rokiv yak pokazano u Manefona j u Turinskomu spisku a duzhe netrivalij termin 14 Dana situaciya pokazuye sho u Starodavnomu carstvi isnuvala dinastichna borotba Pripuskayut sho taka zh situaciya suprovodzhuvala faraona Dzhedefptaha Odnak zhodnih svidchen shodo dinastichnih superechnostej naprikinci pravlinnya IV dinastiyi ne zbereglos I cilkom jmovirno sho faraon Dzhedefptah buv vigadanij a 2 roki pravlinnya v Turinskomu papirusi nalezhat Shepseskafu ostannomu faraonu IV dinastiyi 15 Primitki Redaguvati Manefon Yegiptika Kniga I IV Dinastiya Arhiv originalu za 30 travnya 2015 Procitovano 17 serpnya 2015 Hayes William C The Scepter of Egypt S 53 54 180 Waddell William Gillian Manetho S 47 49 Lloyd Alan B Herodotus S 77ff Meyer Eduard Duemichen Johannes Geschichte des alten Aegyptens S 114 Janosi Peter Giza in der 4 Dynastie S 151 Schlogl Hermann A Das Alte Agypten S 99 100 Helck W Geschichte des Alten Agypten S 24 216 Ryholt K S B The Political Situation in Egypt during the Second Intermediate Period c 1800 1550 B C S 17f Jurgen von Beckerath Chronologie des pharaonischen Agypten Janosi Peter Giza in der 4 Dynastie S 64 65 Edwards I E S The Cambridge ancient history T 3 S 176 Strudwick Nigel C Texts from the Pyramid Age S 78 79 Verner Miroslav Archaeological Remarks on the 4th and 5th Dynasty Chronology S 395 400 Verner Miroslav Who was Shepseskare and when did he reign S 581 602 Literatura RedaguvatiSchneider Thomas Lexikon der Pharaonen Dusseldorf Albatros 2002 ISBN 3 491 96053 3 Jurgen von Beckerath Chronologie des pharaonischen Agypten Jurgen von Beckerath Handbuch der agyptischen Konigsnamen Munchen Berlin Deutscher Kunstverlag 1984 ISBN 3 422 00832 2 Hayes William C The Scepter of Egypt A Background for the Study of the Egyptian Antiquities in the Metropolitan Museum Band 1 From the Earliest Times to the End of the Middle Kingdom 5th printing revised New York Abrams 1990 ISBN 0 8109 3804 9 Helck W Geschichte des Alten Agypten Leiden Brill 1981 Handbuch der Orientalistik Abteilung 1 Der Nahe und der Mittlere Osten Band 1 Agyptologie Abschnitt 3 ISBN 90 04 06497 4 Janosi Peter Giza in der 4 Dynastie Band 1 Die Mastabas der Kernfriedhofe und die Felsgraber Wien Verlag der Osterreichischen Akademie der Wissenschaften 2005 Osterreichische Akademie der Wissenschaften Denkschriften der Gesamtakademie Bd 30 Untersuchungen der Zweigstelle Kairo des Osterreichischen Archaeologischen Instituts Bd 24 ISBN 3 7001 3244 1 Lloyd Alan B Herodotus book II Commentary Vol 2 Commentary 99 182 Leiden Brill 1988 Etudes preliminaires aux religions orientales dans l Empire romain Vol 43 ISBN 90 04 04179 6 Meyer Eduard Duemichen Johannes Geschichte des alten Aegyptens Hamburg Grote 1887 Allgemeine Geschichte in Einzeldarstellungen Hauptabt 1 Theil 1 Seipel Wilfried Untersuchungen zu den agyptischen Koniginnen der Fruhzeit und des Alten Reiches Hamburg Quellen und historische Einordnung 1980 Hamburg Univ Diss The Oxford history of ancient Egypt Ian Shaw Hrsg Oxford Oxford University Press 2002 ISBN 0 19 280293 3 Strudwick Nigel C Texts from the Pyramid Age Edited by Ronald J Leprohon Leiden Brill 2005 Writings from the Ancient World Vol 16 ISBN 90 04 13048 9 Waddell William Gillian Manetho Cambridge MA Harvard University Press 2004 The Loeb Classical Library Vol 350 Reprint ISBN 0 674 99385 3 Verner Miroslav Archaeological Remarks on the 4th and 5th Dynasty Chronology Archiv Orientalni Prag 2001 S 363 418 Verner Miroslav Who was Shepseskare and when did he reign Abusir and Saqqara in the Year 2000 Archiv Orientalni Suppl 9 Prag 2000 S 581 602 Ryholt K S B The Political Situation in Egypt during the Second Intermediate Period c 1800 1550 B C Copenhagen Museum Tusculanum Press 1997 463 s Carsten Niebuhr Institute Publications vol 20 ISBN 9788772894218 Schlogl Hermann A Das Alte Agypten Munchen Beck 2008 ISBN 978 3 406 48005 8 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Dzhedefptah amp oldid 36180072