www.wikidata.uk-ua.nina.az

Депортація чеченців та інгушів Депорта ція чече нців та інгуші в 23 лютого 1944 9 березня 1944 злочин сталінізму операці

Депортація чеченців та інгушів

Депорта́ція чече́нців та інгуші́в (23 лютого 1944 — 9 березня 1944) — злочин сталінізму, операція з депортації чеченців та інгушів силами НКВС з території ЧІ АССР до Центральної Азії та Казахстану. В радянських джерелах мала назву операція «Чечевица» (укр. Сочевиця).

Передісторія Редагувати

Повстання проти радянської влади у Чечено-Інгуської АРСР під головуванням Хасана Ісраїлова розпочалось взимку 1940 року і скінчилось на початку 1944 року висилкою чеченців і інгушів до Казахської РСР. Проте, опір в горах тривав до осені 1947 і останній бунтівник був вбитий тільки в 1976 у віці 70 років.

Причини депортації Редагувати

Йосип Сталін пояснив депортацію тим, що чеченці «приєдналися добровільно до організованих німцями формувань і виступили зі зброєю в руках проти Червоної армії.»

У той ж час, видатний чеченський політолог Абдурахман Авторханов зазначив, що під час військових дій на Кавказі в 1942—1944 роках територія Чечено-Інгушетії окупованою не була. Головні причини переслідування та знищення горців були наступними:

  1. Постійна боротьба за національну незалежність чеченців і горців Кавказу. Фактичне невизнання ними деспотичної системи радянського колоніального режиму;
  2. Бажання Москви забезпечити Кавказ як тил в майбутніх зіткненнях із Заходом від неминучого внутрішнього загальнокавказького національного фронту проти радянської метрополії;
  3. Перетворити Кавказ на надійний плацдарм для майбутньої експансії проти Туреччини, Ірану, Пакистану та Індії.

Проведення депортації Редагувати

Виселення Редагувати

31 січня 1944 року прийнята ухвала ГКО СРСР N 5073 про скасування Чечено-Інгуської АРСР і депортації її населення до Середньої Азії і Казахстану «за посібництво фашистським окупантам». ЧІ АРСР скасована, з її складу в Дагестанську АРСР передано 4 райони, на решті території утворена Грозненська область.

Виселення було почате 23 лютого о 5:00 в більшості районів за винятком високогірних населених пунктів. Було відправлено 180 ешелонів із загальною кількістю переселенців 493269 чоловік. В дорозі проходження народилося 56 немовлят, померли 1272 людини. До лікувальних установ направлено 285 хворих. За ходом виселення чеченців та інгушів стежив особисто Й. Сталін. На його ім'я Берія посилав секретні телеграми. 29 лютого він доповів Сталіну про успішне завершення депортації більше ніж 400 тисяч чоловік. 1 березня написав Сталіну про арешт 1016 «антирадянських елементів з числа чеченців та інгушів».

У проведенні операції брали участь 19 тисяч офіцерів і бійців НКВС, а також більше 100 тисяч солдатів регулярної армії знятих з фронту. Також в операції були задіяні шість тисяч вантажівок, близько 200 залізничих складів.

Після проведення депортації на території Чечено-Інгуської АРСР продовжували діяти понад 80 повстанських угрупувань і залишалося декілька тисяч чоловік чеченців і інгушів.

Знищення на місці Редагувати

Через сильний снігопад і бездоріжжя, нестачу транспорту частина чеченців, переважно старих, жінок та дітей з високогірних районів, була знищена на місці.

Є свідчення про масове знищення людей в аулі Хайбах на території ЧІ АРСР при депортації, де 27 лютого було спалено живцем близько 700 осіб.

6 000 горців були розстріляні, спалені, або втоплені в озері Галанчож.

Наслідки Редагувати

На нових місцях переселенці опинилися без засобів для існування і житла. Лише в перші місяці депортіції чеченців загинуло понад 200 тисяч людей.

7 березня 1944 року указом Президії Верховної Ради СРСР Чечено-Інгушська автономна республіка була ліквідована, а її територія була поділена між Грузією, Північною Осетією, Дагестаном і Ставропольським краєм. Замість неї з'явилася Грозненська область РРФСР.

1948 рік СМ СРСР N 4367-1726сс: «В цілях зміцнення режиму поселення виселенців з числа чеченців, карачаївців, інгушів, балкарців, калмиків, німців, кримських татар тощо, а також посилення кримінальної відповідальності за втечі переселенців з місць обов'язкового і постійного поселення ЦК ВКП(б) ухвалює: 1. Встановити, що переселення у віддалені райони Радянського Союзу чеченців, карачаївців, інгушів, балкарців, калмиків, німців, кримських татар тощо проведене навіки, без права повернення їх до колишніх місць проживання. За самовільний виїзд (втечу) з місць обов'язкового поселення цих виселенців винних притягати до кримінальної відповідальності, визначивши міру покарання за цей злочин в 20 років каторжних робіт.»

Станом на 1956 рік на землях чеченців та ігнушів проживало більше 200 тисяч завербованих з Центральної Росії, Дагестану та інших регіонів.

9 січня 1957 виданий Указом Президії Верховної ради СРСР Чечено-Інгуська АРСР була відновлена. Чеченці й інгуші стали повертатися до Чечні і Дагестану. До 1959 року налічувалося близько 300 тис. осіб чеченців й інгушів на території ЧІ АРСР, більше ста тисяч проживало в Середній Азії.

Поправка, прийнята пленарною асамблеєю Європарламенту 26 лютого 2004 року, стверджує, що на основі IV Гаазької конвенції 1907 року та Конвенції про запобігання злочину геноциду 1948 року, депортація всього чеченського народу є актом геноциду.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 30 червня 2015. Процитовано 27 червня 2015. 
  2. . Архів оригіналу за 1 липня 2015. Процитовано 28 червня 2015. 
  3. . 27 лютого 2004. Архів оригіналу за 24 лютого 2021. 

Джерела Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Deporta ciya cheche nciv ta ingushi v 23 lyutogo 1944 9 bereznya 1944 zlochin stalinizmu operaciya z deportaciyi chechenciv ta ingushiv silami NKVS z teritoriyi ChI ASSR do Centralnoyi Aziyi ta Kazahstanu V radyanskih dzherelah mala nazvu operaciya Chechevica ukr Sochevicya Zmist 1 Peredistoriya 2 Prichini deportaciyi 3 Provedennya deportaciyi 3 1 Viselennya 3 2 Znishennya na misci 4 Naslidki 5 Div takozh 6 Primitki 7 DzherelaPeredistoriya RedaguvatiDokladnishe Povstannya u Chechni 1940 1944 rokivPovstannya proti radyanskoyi vladi u Checheno Inguskoyi ARSR pid golovuvannyam Hasana Israyilova rozpochalos vzimku 1940 roku i skinchilos na pochatku 1944 roku visilkoyu chechenciv i ingushiv do Kazahskoyi RSR Prote opir v gorah trivav do oseni 1947 i ostannij buntivnik buv vbitij tilki v 1976 u vici 70 rokiv Prichini deportaciyi RedaguvatiJosip Stalin poyasniv deportaciyu tim sho chechenci priyednalisya dobrovilno do organizovanih nimcyami formuvan i vistupili zi zbroyeyu v rukah proti Chervonoyi armiyi U toj zh chas vidatnij chechenskij politolog Abdurahman Avtorhanov zaznachiv sho pid chas vijskovih dij na Kavkazi v 1942 1944 rokah teritoriya Checheno Ingushetiyi okupovanoyu ne bula Golovni prichini peresliduvannya ta znishennya gorciv buli nastupnimi Postijna borotba za nacionalnu nezalezhnist chechenciv i gorciv Kavkazu Faktichne neviznannya nimi despotichnoyi sistemi radyanskogo kolonialnogo rezhimu Bazhannya Moskvi zabezpechiti Kavkaz yak til v majbutnih zitknennyah iz Zahodom vid neminuchogo vnutrishnogo zagalnokavkazkogo nacionalnogo frontu proti radyanskoyi metropoliyi Peretvoriti Kavkaz na nadijnij placdarm dlya majbutnoyi ekspansiyi proti Turechchini Iranu Pakistanu ta Indiyi 1 Provedennya deportaciyi RedaguvatiViselennya Redaguvati 31 sichnya 1944 roku prijnyata uhvala GKO SRSR N 5073 pro skasuvannya Checheno Inguskoyi ARSR i deportaciyi yiyi naselennya do Serednoyi Aziyi i Kazahstanu za posibnictvo fashistskim okupantam ChI ARSR skasovana z yiyi skladu v Dagestansku ARSR peredano 4 rajoni na reshti teritoriyi utvorena Groznenska oblast Viselennya bulo pochate 23 lyutogo o 5 00 v bilshosti rajoniv za vinyatkom visokogirnih naselenih punktiv Bulo vidpravleno 180 esheloniv iz zagalnoyu kilkistyu pereselenciv 493269 cholovik V dorozi prohodzhennya narodilosya 56 nemovlyat pomerli 1272 lyudini Do likuvalnih ustanov napravleno 285 hvorih Za hodom viselennya chechenciv ta ingushiv stezhiv osobisto J Stalin Na jogo im ya Beriya posilav sekretni telegrami 29 lyutogo vin dopoviv Stalinu pro uspishne zavershennya deportaciyi bilshe nizh 400 tisyach cholovik 1 bereznya napisav Stalinu pro aresht 1016 antiradyanskih elementiv z chisla chechenciv ta ingushiv U provedenni operaciyi brali uchast 19 tisyach oficeriv i bijciv NKVS a takozh bilshe 100 tisyach soldativ regulyarnoyi armiyi znyatih z frontu Takozh v operaciyi buli zadiyani shist tisyach vantazhivok blizko 200 zaliznichih skladiv Pislya provedennya deportaciyi na teritoriyi Checheno Inguskoyi ARSR prodovzhuvali diyati ponad 80 povstanskih ugrupuvan i zalishalosya dekilka tisyach cholovik chechenciv i ingushiv Znishennya na misci Redaguvati Cherez silnij snigopad i bezdorizhzhya nestachu transportu chastina chechenciv perevazhno starih zhinok ta ditej z visokogirnih rajoniv bula znishena na misci Ye svidchennya pro masove znishennya lyudej v auli Hajbah na teritoriyi ChI ARSR pri deportaciyi de 27 lyutogo bulo spaleno zhivcem blizko 700 osib 6 000 gorciv buli rozstrilyani spaleni abo vtopleni v ozeri Galanchozh Naslidki RedaguvatiNa novih miscyah pereselenci opinilisya bez zasobiv dlya isnuvannya i zhitla Lishe v pershi misyaci deporticiyi chechenciv zaginulo ponad 200 tisyach lyudej 7 bereznya 1944 roku ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR Checheno Ingushska avtonomna respublika bula likvidovana a yiyi teritoriya bula podilena mizh Gruziyeyu Pivnichnoyu Osetiyeyu Dagestanom i Stavropolskim krayem Zamist neyi z yavilasya Groznenska oblast RRFSR 2 1948 rik SM SRSR N 4367 1726ss V cilyah zmicnennya rezhimu poselennya viselenciv z chisla chechenciv karachayivciv ingushiv balkarciv kalmikiv nimciv krimskih tatar tosho a takozh posilennya kriminalnoyi vidpovidalnosti za vtechi pereselenciv z misc obov yazkovogo i postijnogo poselennya CK VKP b uhvalyuye 1 Vstanoviti sho pereselennya u viddaleni rajoni Radyanskogo Soyuzu chechenciv karachayivciv ingushiv balkarciv kalmikiv nimciv krimskih tatar tosho provedene naviki bez prava povernennya yih do kolishnih misc prozhivannya Za samovilnij viyizd vtechu z misc obov yazkovogo poselennya cih viselenciv vinnih prityagati do kriminalnoyi vidpovidalnosti viznachivshi miru pokarannya za cej zlochin v 20 rokiv katorzhnih robit Stanom na 1956 rik na zemlyah chechenciv ta ignushiv prozhivalo bilshe 200 tisyach zaverbovanih z Centralnoyi Rosiyi Dagestanu ta inshih regioniv 9 sichnya 1957 vidanij Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi radi SRSR Checheno Inguska ARSR bula vidnovlena Chechenci j ingushi stali povertatisya do Chechni i Dagestanu Do 1959 roku nalichuvalosya blizko 300 tis osib chechenciv j ingushiv na teritoriyi ChI ARSR bilshe sta tisyach prozhivalo v Serednij Aziyi Popravka prijnyata plenarnoyu asambleyeyu Yevroparlamentu 26 lyutogo 2004 roku stverdzhuye sho na osnovi IV Gaazkoyi konvenciyi 1907 roku ta Konvenciyi pro zapobigannya zlochinu genocidu 1948 roku deportaciya vsogo chechenskogo narodu ye aktom genocidu 3 Div takozh RedaguvatiPovstannya u Chechni 1940 1944 rokiv Deportaciya krimskih tatar Memorial zhertvam deportaciyi 1944 rokuPrimitki Redaguvati 23 lyutogo 1944 Den deportaciyi chechenciv ta ingushiv v Sibir i v Serednyu Aziyu Arhiv originalu za 30 chervnya 2015 Procitovano 27 chervnya 2015 Nespokijnij Pivnichnij Kavkaz Deportaciya chechenciv ta ingushiv Arhiv originalu za 1 lipnya 2015 Procitovano 28 chervnya 2015 Chechnya European Parliament recognises the genocide of the Chechen People in 1944 27 lyutogo 2004 Arhiv originalu za 24 lyutogo 2021 Dzherela Redaguvatihttps web archive org web 20060813211318 http www fsb ru history autors matveev html http www hrono ru sobyt 1917chec html Arhivovano 28 lyutogo 2008 u Wayback Machine http www gov karelia ru Karelia 861 46 html Arhivovano 10 travnya 2008 u Wayback Machine http www novopol ru article2324 htm Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Deportaciya chechenciv ta ingushiv amp oldid 37659471