Денісьєва Олена Олександрівна Олена Олександрівна Денісьєва 1826 4 серпня 1864 Санкт Петербург коханка Федора Івановича
Денісьєва Олена Олександрівна
Олена Олександрівна Денісьєва (1826 — 4 серпня1864, Санкт-Петербург) — коханка Федора Івановича Тютчева. Її відносини з поетом продовжувалися протягом чотирнадцяти років; народилися троє позашлюбних дітей, двоє з них померли менш ніж через рік після смерті матері.
Твори Тютчева, присвячені Денісьєвій («Приречення», «О, як убивчо ми любимо…», «Остання любов» та інші), мають автобіографічну основу. У літературознавстві адресований їй «віршований роман» названий денісьєвським циклом.
Біографіяред.
Походила вона із старовинного дворянського роду Денісьєвих, записаного у 6-ю частину дворянської родословної книги Рязанської губернії. Народилася в сім'ї небагатого дворянина, учасника Франко-російської війни 1812 року Олександра Дмитровича Денісьєва. Рано овдовівши, він одружився вдруге; після появи мачухи дівчинку взяла під свою опіку тітка Ганна Дмитрівна, яка працювала інспектором у Смольному інституті. У Смольному виховувалися її шість племінниць: Марія, Ольга, Ганна, Пелагея, Олександра та Олена, яка, ставши вихованкою цього навчального закладу, знаходилася в ньому (на відміну від інших племінниць) «на особливому положенні» — вона жила на квартирі у тітки. Як вказував ,О.І.Георгієвський, Олена Денісьєва отримала досить вільне виховання: з отрочеських років вона почала виїжджати на бали і відвідувати світські заходи.
У другій половині 1840-х років у Смольному інституті навчалися дочки Тютчева від першого шлюбу — Дарина і Катерина. Поет часто відвідував їх; у свою чергу, Олена Олександрівна і Ганна Дмитрівна були вхожі в його будинок. Взаємний інтерес визрівав поступово, день пояснення — 15 липня 1850 року — став для Тютчева і Денісьєвої найважливішою віхою. Через півтора десятиліття, у середині літа 1865 року, поет відзначив цю дату рядками: «Сьогодні, друг, п'ятнадцять років минуло / З того блаженно-рокового дня, / Як душу всю свою вона вдихнула, / Як всю себе перелила в мене».
Роман Денісьєвой із одруженим чоловіком, який за віком годився їй у батьки, був негативно сприйнятий не тільки світським Петербургом (перед нею демонстративно закрилися двері багатьох родин), але й батьком Олени Олександрівни, котрий відрікся від доньки. Виникли складності й у Ганни Дмитрівни: вона була змушена звільнитися зі Смольного інституту і виїхати із службової квартири.
За чотирнадцять років перебування у «незаконному союзі» Денісьєва народила йому трьох дітей — доньку Олену і синів Федора та Миколу. В метриках усі вони були записані Тютчевими. Георгіївський, який доводився Олені Олександрівні свояком, писав, що вона завжди трималася дуже прямо, вважаючи себе «більш за все йому дружиною, ніж його колишні дружини». Безоглядність і безмір її почуттів були такі, що у 1862 році Денісьєва зізнавалася: «Я вся живу його життям, я вся його, а він мій». Про те, що їй довелося пережити, поет розповідав у вірші, написаному у 1851 році.
Денісьєва із дочкою 1862—1863Тютчев 1860—1861
О, как убийственно мы любим, Как в буйной слепоте страстей Мы то всего вернее губим, Что сердцу нашему милей!
Судьбы ужасным приговором Твоя любовь для ней была, И незаслуженным позором На жизнь её она легла!
Низка трагедійред.
Смерть Денісьєвойред.
У травні 1864 року Денісьєва народила сина Миколу. Після пологів її самопочуття стало стрімко погіршуватися; лікарі діагностували туберкульоз. Вона померла 4 серпня; через три дні Тютчев поховав кохану на Волковському кладовищі. Перебуваючи в стані повного відчаю, поет, за спогадами сучасників, постійно шукав співрозмовників, з якими міг би говорити про Олену Олександрівну. Як розповідав Афанасій Фет, Тютчева «лихоманило і морозило в теплій кімнаті від ридань».
Час не знімав гостроти болю. У січні 1865 року старша дочка поета Ганна (від шлюбу з графинею Ботмер) писала сестрі, що батько, перебуваючи в стані страшного горя, навіть не намагається подолати його або приховати хоча б перед сторонніми". Тургенєв, який зустрів Тютчева навесні 1865-го, розповідав про неживий голос поета; його одяг був «мокрим від падавших на нього сліз».
За словами Георгієвського, Федір Іванович постійно мучився через почуття провини перед Денісьєвой та постійно згадував про «фальшиве становище, в яке її поставив». Поетові було боляче думати про те, що він не виконав одне з прохань коханої і не випустив присвячену їй збірку віршів.
Дружина Тютчева, Ернестіна Федорівна, відреагувала на горе чоловіка словами: «Його скорбота для мене священна, яка б не була її причина».
Долі дітейред.
Надгробок Ф. Ф. Тютчева і О. О. Денісьєвой
Після смерті Денісьєвой її донька Олена жила в приватному пансіоні; молодших — чотирирічного Федора і новонародженого Миколу — забрала до себе тітка Ганна Дмитрівна. Навесні 1865 року Олена та Микола захворіли на сухоти; вони померли на початку травня. Догляд дітей, як зізнавався Тютчев в одному з листів, «довів його до досконалої бездушності»:
Попросивши старшу доньку Ганну забрати до себе Федора, поет надіслав їй 15 200 рублів; дохід з капіталу повинен був поступати «на утримання сина у навчальному закладі».
Федір Тютчев, отримавши освіту, став офіцером й військовим письменником; він помер у 1916 році в госпіталі.
Денісьєвський циклред.
Створений Тютчевим денісьєвський цикл — це, за визначенням літературознавця Бориса Бухшаба, «роман у віршах», у якому, згідно із законами жанру, є пролог, кульмінація і фінал. У творах, що ввійшли до нього, простежується розвиток конфлікту, в якому, з одного боку, позначена драма закоханених, але розлучених людей; з іншого — показано їх зіткнення із «лицемірною мораллю натовпу».
Цикл розпочинається віршем «Не раз ти чула освідчення…» (1851); замикає його «Дві сили є — дві фатальні сили…» (1869). Якщо перша являє собою тонке, інтимне визнання, адресоване коханій жінці, то в останньому, написаному через вісімнадцять років, присутній жорсткий виклик суспільству, нелюдському осуду натовпу, який постановив вирок «гордо-молодий силі», яка відчайдушно вступила в «нерівний бій» з погрозами, лайкою і наклепом.
Тютчев. «Весь день вона лежала в забутті». Автограф. 1864
Образ ліричної героїні денісьєвського циклу з роками змінювався, проте незмінним залишалося те бездонне почуття, яке воно несло в собі: «Ти любиш щиро і палко, а я — / Я на тебе дивлюся з ревнивою досадою». Поет порівнював кохану з непокірною хвилею, яка нічого не боїться: «Будь же ти в стихії бурхливої / То угрюма, то світла, / Але в ночі твоєї блакитною / Збережи, що ти взяла». Коли ж світло почав голосно засуджувати «незаконну любов» Денісьєвой, поет відгукнувся на скандал рядками: «Натовп увійшов, натовп вломився / В святилище душі твоєї…»
Одне з найбільш реалістичних віршів циклу — «Весь день вона лежала в забутті…», у якому «з жахливою правдою» розповідається про відхід коханої з життя. Поет відтворює обстановку, зосереджує увагу на деталях, згадує виголошену героїнею останню фразу.
Літературознавці порівнювали денісьєвський цикл з «Анною Кареніною», вбачаючи у віршах Тютчева «живий протест проти лицемірства і жорстокості моральних законів суспільства». У той же час трагічне загострення любові, яка протистоїть «страшному світові», близький до історій про Паоло і Франческу, Лейлі і Маджнуна, Ромео і Джульєтту
Olena Oleksandrivna Denisyeva 1826 4 serpnya 1864 Sankt Peterburg kohanka Fedora Ivanovicha Tyutcheva Yiyi vidnosini z poetom prodovzhuvalisya protyagom chotirnadcyati rokiv narodilisya troye pozashlyubnih ditej dvoye z nih pomerli mensh nizh cherez rik pislya smerti materi Denisyeva Olena OleksandrivnaNarodilasya 1826 1826 Pomerla 4 serpnya 1864 1864 08 04 Sankt Peterburg Rosijska imperiyaGromadyanstvo Rosijska imperiyaDiyalnist pismennicyaRid TyutchevidU shlyubi z muza poeta Tyutchev Fedir IvanovichDiti Fyodor TyutchevdTvori Tyutcheva prisvyacheni Denisyevij Prirechennya O yak ubivcho mi lyubimo Ostannya lyubov ta inshi mayut avtobiografichnu osnovu U literaturoznavstvi adresovanij yij virshovanij roman nazvanij denisyevskim ciklom 1 Zmist 1 Biografiya 2 Nizka tragedij 2 1 Smert Denisyevoj 2 2 Doli ditej 3 Denisyevskij cikl 4 Primitki 5 LiteraturaBiografiya red Pohodila vona iz starovinnogo dvoryanskogo rodu Denisyevih zapisanogo u 6 yu chastinu dvoryanskoyi rodoslovnoyi knigi Ryazanskoyi guberniyi Narodilasya v sim yi nebagatogo dvoryanina uchasnika Franko rosijskoyi vijni 1812 roku Oleksandra Dmitrovicha Denisyeva Rano ovdovivshi vin odruzhivsya vdruge pislya poyavi machuhi divchinku vzyala pid svoyu opiku titka Ganna Dmitrivna yaka pracyuvala inspektorom u Smolnomu instituti U Smolnomu vihovuvalisya yiyi shist pleminnic Mariya Olga Ganna Pelageya Oleksandra ta Olena yaka stavshi vihovankoyu cogo navchalnogo zakladu znahodilasya v nomu na vidminu vid inshih pleminnic na osoblivomu polozhenni 2 vona zhila na kvartiri u titki 3 Yak vkazuvav O I Georgiyevskij Olena Denisyeva otrimala dosit vilne vihovannya z otrocheskih rokiv vona pochala viyizhdzhati na bali i vidviduvati svitski zahodi 2 U drugij polovini 1840 h rokiv u Smolnomu instituti navchalisya dochki Tyutcheva vid pershogo shlyubu Darina i Katerina Poet chasto vidviduvav yih 4 u svoyu chergu Olena Oleksandrivna i Ganna Dmitrivna buli vhozhi v jogo budinok 5 Vzayemnij interes vizrivav postupovo den poyasnennya 15 lipnya 1850 roku stav dlya Tyutcheva i Denisyevoyi najvazhlivishoyu vihoyu 6 Cherez pivtora desyatilittya u seredini lita 1865 roku poet vidznachiv cyu datu ryadkami Sogodni drug p yatnadcyat rokiv minulo Z togo blazhenno rokovogo dnya Yak dushu vsyu svoyu vona vdihnula Yak vsyu sebe perelila v mene 5 Roman Denisyevoj iz odruzhenim cholovikom yakij za vikom godivsya yij u batki buv negativno sprijnyatij ne tilki svitskim Peterburgom pered neyu demonstrativno zakrilisya dveri bagatoh rodin ale j batkom Oleni Oleksandrivni kotrij vidriksya vid donki Vinikli skladnosti j u Ganni Dmitrivni vona bula zmushena zvilnitisya zi Smolnogo institutu i viyihati iz sluzhbovoyi kvartiri 5 Za chotirnadcyat rokiv perebuvannya u nezakonnomu soyuzi Denisyeva narodila jomu troh ditej donku Olenu i siniv Fedora ta Mikolu V metrikah usi voni buli zapisani Tyutchevimi 7 Georgiyivskij yakij dovodivsya Oleni Oleksandrivni svoyakom pisav sho vona zavzhdi trimalasya duzhe pryamo vvazhayuchi sebe bilsh za vse jomu druzhinoyu nizh jogo kolishni druzhini Bezoglyadnist i bezmir yiyi pochuttiv buli taki sho u 1862 roci Denisyeva ziznavalasya Ya vsya zhivu jogo zhittyam ya vsya jogo a vin mij 8 Pro te sho yij dovelosya perezhiti poet rozpovidav u virshi napisanomu u 1851 roci 9 nbsp Denisyeva iz dochkoyu 1862 1863 nbsp Tyutchev 1860 1861O kak ubijstvenno my lyubim Kak v bujnoj slepote strastej My to vsego vernee gubim Chto serdcu nashemu milej Sudby uzhasnym prigovorom Tvoya lyubov dlya nej byla I nezasluzhennym pozorom Na zhizn eyo ona legla Nizka tragedij red Smert Denisyevoj red U travni 1864 roku Denisyeva narodila sina Mikolu Pislya pologiv yiyi samopochuttya stalo strimko pogirshuvatisya likari diagnostuvali tuberkuloz 10 Vona pomerla 4 serpnya cherez tri dni Tyutchev pohovav kohanu na Volkovskomu kladovishi Perebuvayuchi v stani povnogo vidchayu poet za spogadami suchasnikiv postijno shukav spivrozmovnikiv z yakimi mig bi govoriti pro Olenu Oleksandrivnu Yak rozpovidav Afanasij Fet Tyutcheva lihomanilo i morozilo v teplij kimnati vid ridan 11 Chas ne znimav gostroti bolyu U sichni 1865 roku starsha dochka poeta Ganna vid shlyubu z grafineyu Botmer pisala sestri sho batko perebuvayuchi v stani strashnogo gorya navit ne namagayetsya podolati jogo abo prihovati hocha b pered storonnimi Turgenyev yakij zustriv Tyutcheva navesni 1865 go rozpovidav pro nezhivij golos poeta jogo odyag buv mokrim vid padavshih na nogo sliz 12 Za slovami Georgiyevskogo Fedir Ivanovich postijno muchivsya cherez pochuttya provini pered Denisyevoj ta postijno zgaduvav pro falshive stanovishe v yake yiyi postaviv 13 Poetovi bulo bolyache dumati pro te sho vin ne vikonav odne z prohan kohanoyi i ne vipustiv prisvyachenu yij zbirku virshiv 12 Druzhina Tyutcheva Ernestina Fedorivna vidreaguvala na gore cholovika slovami Jogo skorbota dlya mene svyashenna yaka b ne bula yiyi prichina 14 Doli ditej red nbsp Nadgrobok F F Tyutcheva i O O DenisyevojPislya smerti Denisyevoj yiyi donka Olena zhila v privatnomu pansioni molodshih chotiririchnogo Fedora i novonarodzhenogo Mikolu zabrala do sebe titka Ganna Dmitrivna Navesni 1865 roku Olena ta Mikola zahvorili na suhoti voni pomerli na pochatku travnya Doglyad ditej yak ziznavavsya Tyutchev v odnomu z listiv doviv jogo do doskonaloyi bezdushnosti 15 Poprosivshi starshu donku Gannu zabrati do sebe Fedora poet nadislav yij 15 200 rubliv dohid z kapitalu povinen buv postupati na utrimannya sina u navchalnomu zakladi Fedir Tyutchev otrimavshi osvitu stav oficerom j vijskovim pismennikom vin pomer u 1916 roci v gospitali 16 Denisyevskij cikl red Stvorenij Tyutchevim denisyevskij cikl ce za viznachennyam literaturoznavcya Borisa Buhshaba roman u virshah 17 u yakomu zgidno iz zakonami zhanru ye prolog kulminaciya i final U tvorah sho vvijshli do nogo prostezhuyetsya rozvitok konfliktu v yakomu z odnogo boku poznachena drama zakohanenih ale rozluchenih lyudej z inshogo pokazano yih zitknennya iz licemirnoyu morallyu natovpu 18 Cikl rozpochinayetsya virshem Ne raz ti chula osvidchennya 1851 zamikaye jogo Dvi sili ye dvi fatalni sili 1869 Yaksho persha yavlyaye soboyu tonke intimne viznannya adresovane kohanij zhinci to v ostannomu napisanomu cherez visimnadcyat rokiv prisutnij zhorstkij viklik suspilstvu nelyudskomu osudu natovpu yakij postanoviv virok gordo molodij sili yaka vidchajdushno vstupila v nerivnij bij z pogrozami lajkoyu i naklepom 18 nbsp Tyutchev Ves den vona lezhala v zabutti Avtograf 1864Obraz lirichnoyi geroyini denisyevskogo ciklu z rokami zminyuvavsya prote nezminnim zalishalosya te bezdonne pochuttya yake vono neslo v sobi Ti lyubish shiro i palko a ya Ya na tebe divlyusya z revnivoyu dosadoyu Poet porivnyuvav kohanu z nepokirnoyu hvileyu yaka nichogo ne boyitsya Bud zhe ti v stihiyi burhlivoyi To ugryuma to svitla Ale v nochi tvoyeyi blakitnoyu Zberezhi sho ti vzyala 19 Koli zh svitlo pochav golosno zasudzhuvati nezakonnu lyubov Denisyevoj poet vidguknuvsya na skandal ryadkami Natovp uvijshov natovp vlomivsya V svyatilishe dushi tvoyeyi 20 Odne z najbilsh realistichnih virshiv ciklu Ves den vona lezhala v zabutti u yakomu z zhahlivoyu pravdoyu rozpovidayetsya pro vidhid kohanoyi z zhittya Poet vidtvoryuye obstanovku zoseredzhuye uvagu na detalyah zgaduye vigoloshenu geroyineyu ostannyu frazu 18 Literaturoznavci porivnyuvali denisyevskij cikl z Annoyu Kareninoyu vbachayuchi u virshah Tyutcheva zhivij protest proti licemirstva i zhorstokosti moralnih zakoniv suspilstva U toj zhe chas tragichne zagostrennya lyubovi yaka protistoyit strashnomu svitovi blizkij do istorij pro Paolo i Franchesku Lejli i Madzhnuna Romeo i Dzhulyettu 21 Primitki red Pigaryov 1962 s 145 a b Pigarov 1962 s 145 Kozhinov 2009 s 285 Kozhinov 2009 s 284 a b v Pigarov 1962 s 146 Kozhinov 2009 s 286 Pigarov 1962 s 147 Kozhinov 2009 s 349 Pigaryov K V Arhivovana kopiya T 1 Arhivovano z dzherela 24 grudnya 2016 Kozhinov 2009 s 379 Kozhinov 2009 s 382 a b Kozhinov 2009 s 383 Kozhinov 2009 s 384 Kozhinov 2009 s 392 Kozhinov 2009 s 396 Kozhinov 2009 s 397 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 13 lipnya 2016 Procitovano 17 chervnya 2016 a b v Petrova I V Arhivovana kopiya T 1 Arhivovano z dzherela 5 bereznya 2016 Kozhinov 2009 s 344 Kozhinov 2009 s 348 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 16 chervnya 2016 Literatura red Kozhinov Vadim Valerianovich Kozhinov V Tyutchev izdatelstvo Molodaya gvardiya god 2009 tom stranicy stolbcy stranic 512 seriya Zhizn zamechatelnyh lyudej Pigaryov K V http feb web ru feb tyutchev critics pig pig 001 htm Arhivovano 9 serpnya 2016 u Wayback Machine Zhizn i tvorchestvo Tyutcheva Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Denisyeva Olena Oleksandrivna amp oldid 34828634
