www.wikidata.uk-ua.nina.az

День ракетних військ і артилерії Україна День ракетних військ і артилерії державне свято України що відзначається щорічн

День ракетних військ і артилерії (Україна)

День ракетних військ і артилерії — державне свято України, що відзначається щорічно 3 листопада на честь українських ракетних військ та артилерії.

День ракетних військ і артилерії
День ракетних військ і артилерії
День ракетних військ і артилерії, 2017.
Засновано 31 жовтня 1997
Дата 3 листопада

Святкування Дня ракетних військ і артилерії відзначає значний внесок радянських артилеристів у звільнення України у роки Німецько-радянської війни та важливу роль сучасних українських ракетних військ та артилерії у справі захисту української держави.

Історія Редагувати

Радянський період Редагувати

В СРСР свято «День ракетних військ і артилерії» відзначалося 19 листопада. Воно було встановлено Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 листопада 1964 р. N 3027-VI "Щодо святкування «Дня ракетних військ і артилерії». У зв'язку з розпадом СРСР, Російська Федерація стала правонаступником СРСР і свята 19 листопада. В Україні, яка не була правонаступником СРСР щодо зазначеного свята, «День ракетних військ і артилерії» офіційно не відзначався з 1991 року.

Дата свята 3 листопада присвячена початку операції зі звільнення Києва у 1943 році.

3 листопада 1943 року радянська артилерія під час битві за Дніпро в складних умовах забезпечила прорив сильно укріпленої оборони німців північніше Києва військами 38-ї армії (командувач армії — К. С. Москаленко, командувач артилерії армії — В. М. Ліхачов). Особливостями бойових дій артилерії в цій операції булоприховане перегрупування основної кількості артилерії з Букринського та Лютежський плацдарм, рішуче масування артилерії (оперативна щільність — до 450 гармат на 1 км фронту, тактична щільність — до 530 гармат на 1 км фронту для створення вогневого валу), значний відсоток викриття об'єктів противника артилерійською та повітряною розвідками (викрито 433 цілі), якісне планування артилерійського вогню (завчасно було побудовано графік артилерійського наступу, підготовлено особливий вогневий вал, а під час бою у глибині оборони противника сплановано біля 30 ділянок вогню розміром від 16 до 50 га, до ураження кожної з яких залучалось від 50 до 250 гармат). Підготовку та проведення операції ускладнювали відсутність всіх необхідних запасів боєприпасів, пального та тягачів для артилерії.

Визначною особливістю наступальної операції стало застосування артилерії на ділянці прориву 51-го стрілецького корпусу 38-ї армії. В смузі наступу, вздовж шосе Лютіж — Київ, противник завчасно підготував на відкритої місцевості глибоку оборону траншейного типу, що обумовило необхідність постійного вогневого впливу на нього. Для виконання цього завдання було вперше застосовано не ставший звичайним для радянських військ у роки війни спосіб артилерійської підтримки атаки «вогневий вал», а новий спосіб  — одночасний артилерійський вогонь по декількох рубежах з їх поступовим переміщенням в глибину (подібний сучасному способу ведення вогню «рухома вогнева зона»). За архівними даними, під час його організації використовувались правила побудови рухомого загороджувального вогню, але у зворотному напрямку.

Вогонь 3 листопада 1943 року вівся протягом 40 хвилин по 9 рубежах на загальну глибину до 2 км, причому одночасно — по чотирьом рубежам з дев'яти. Таким чином, перед атакуючою піхотою та танками була створена зона суцільного вогню глибиною до 800 м та шириною декілька кілометрів, яка переміщувалась перед наступаючими. Це дозволило виключити будь-який опір противника та забезпечило успіх всієї наступальної операції.

В подальшому такий спосіб ведення вогню в боях більше не застосовувався, а щільність артилерії (біля 530 гармат, мінометів та РСЗВ на 1 км фронту) на ділянці прориву виявилася найбільшою за всі роки Німецько-радянської війни.

За успішне проведення Київської наступальної операції наказом Верховного Головнокомандувача № 37 від 6 листопада 1943 року 24 артилерійських з'єднання та частини отримали почесне найменування «Київські».

В Україні Редагувати

Свято встановлено Указом Президента України «Про День ракетних військ і артилерії» від 31 жовтня 1997 р. № 1215/97:

Ураховуючи важливу роль ракетних військ і артилерії у зміцненні обороноздатності держави, постановляю

Установити в Україні свято — День ракетних військ і артилерії, яке відзначати щорічно 3 листопада.

Див. також Редагувати

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати


    Це незавершена стаття про свято або пам'ятний день.
    Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
    1. Відзначаємо День ракетних військ і артилерії/День інженерних військ. armyfm.com.ua. 02.11.2021. 
    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
    Дата публікації:
    Den raketnih vijsk i artileriyi derzhavne svyato Ukrayini sho vidznachayetsya shorichno 3 listopada na chest ukrayinskih raketnih vijsk ta artileriyi Den raketnih vijsk i artileriyiDen raketnih vijsk i artileriyiDen raketnih vijsk i artileriyi 2017 Zasnovano 31 zhovtnya 1997Data 3 listopadaSvyatkuvannya Dnya raketnih vijsk i artileriyi vidznachaye znachnij vnesok radyanskih artileristiv u zvilnennya Ukrayini u roki Nimecko radyanskoyi vijni ta vazhlivu rol suchasnih ukrayinskih raketnih vijsk ta artileriyi u spravi zahistu ukrayinskoyi derzhavi Zmist 1 Istoriya 1 1 Radyanskij period 1 2 V Ukrayini 2 Div takozh 3 Dzherela 4 PosilannyaIstoriya RedaguvatiRadyanskij period Redaguvati Dokladnishe Den artileriyi SRSR V SRSR svyato Den raketnih vijsk i artileriyi vidznachalosya 19 listopada Vono bulo vstanovleno Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 17 listopada 1964 r N 3027 VI Shodo svyatkuvannya Dnya raketnih vijsk i artileriyi U zv yazku z rozpadom SRSR Rosijska Federaciya stala pravonastupnikom SRSR i svyata 19 listopada V Ukrayini yaka ne bula pravonastupnikom SRSR shodo zaznachenogo svyata Den raketnih vijsk i artileriyi oficijno ne vidznachavsya z 1991 roku Data svyata 3 listopada prisvyachena pochatku operaciyi zi zvilnennya Kiyeva u 1943 roci 1 3 listopada 1943 roku radyanska artileriya pid chas bitvi za Dnipro v skladnih umovah zabezpechila proriv silno ukriplenoyi oboroni nimciv pivnichnishe Kiyeva vijskami 38 yi armiyi komanduvach armiyi K S Moskalenko komanduvach artileriyi armiyi V M Lihachov Osoblivostyami bojovih dij artileriyi v cij operaciyi buloprihovane peregrupuvannya osnovnoyi kilkosti artileriyi z Bukrinskogo ta Lyutezhskij placdarm rishuche masuvannya artileriyi operativna shilnist do 450 garmat na 1 km frontu taktichna shilnist do 530 garmat na 1 km frontu dlya stvorennya vognevogo valu znachnij vidsotok vikrittya ob yektiv protivnika artilerijskoyu ta povitryanoyu rozvidkami vikrito 433 cili yakisne planuvannya artilerijskogo vognyu zavchasno bulo pobudovano grafik artilerijskogo nastupu pidgotovleno osoblivij vognevij val a pid chas boyu u glibini oboroni protivnika splanovano bilya 30 dilyanok vognyu rozmirom vid 16 do 50 ga do urazhennya kozhnoyi z yakih zaluchalos vid 50 do 250 garmat Pidgotovku ta provedennya operaciyi uskladnyuvali vidsutnist vsih neobhidnih zapasiv boyepripasiv palnogo ta tyagachiv dlya artileriyi Viznachnoyu osoblivistyu nastupalnoyi operaciyi stalo zastosuvannya artileriyi na dilyanci prorivu 51 go strileckogo korpusu 38 yi armiyi V smuzi nastupu vzdovzh shose Lyutizh Kiyiv protivnik zavchasno pidgotuvav na vidkritoyi miscevosti gliboku oboronu transhejnogo tipu sho obumovilo neobhidnist postijnogo vognevogo vplivu na nogo Dlya vikonannya cogo zavdannya bulo vpershe zastosovano ne stavshij zvichajnim dlya radyanskih vijsk u roki vijni sposib artilerijskoyi pidtrimki ataki vognevij val a novij sposib odnochasnij artilerijskij vogon po dekilkoh rubezhah z yih postupovim peremishennyam v glibinu podibnij suchasnomu sposobu vedennya vognyu ruhoma vogneva zona Za arhivnimi danimi pid chas jogo organizaciyi vikoristovuvalis pravila pobudovi ruhomogo zagorodzhuvalnogo vognyu ale u zvorotnomu napryamku Vogon 3 listopada 1943 roku vivsya protyagom 40 hvilin po 9 rubezhah na zagalnu glibinu do 2 km prichomu odnochasno po chotirom rubezham z dev yati Takim chinom pered atakuyuchoyu pihotoyu ta tankami bula stvorena zona sucilnogo vognyu glibinoyu do 800 m ta shirinoyu dekilka kilometriv yaka peremishuvalas pered nastupayuchimi Ce dozvolilo viklyuchiti bud yakij opir protivnika ta zabezpechilo uspih vsiyeyi nastupalnoyi operaciyi V podalshomu takij sposib vedennya vognyu v boyah bilshe ne zastosovuvavsya a shilnist artileriyi bilya 530 garmat minometiv ta RSZV na 1 km frontu na dilyanci prorivu viyavilasya najbilshoyu za vsi roki Nimecko radyanskoyi vijni Za uspishne provedennya Kiyivskoyi nastupalnoyi operaciyi nakazom Verhovnogo Golovnokomanduvacha 37 vid 6 listopada 1943 roku 24 artilerijskih z yednannya ta chastini otrimali pochesne najmenuvannya Kiyivski V Ukrayini Redaguvati Svyato vstanovleno Ukazom Prezidenta Ukrayini Pro Den raketnih vijsk i artileriyi vid 31 zhovtnya 1997 r 1215 97 Urahovuyuchi vazhlivu rol raketnih vijsk i artileriyi u zmicnenni oboronozdatnosti derzhavi postanovlyayu Ustanoviti v Ukrayini svyato Den raketnih vijsk i artileriyi yake vidznachati shorichno 3 listopada Div takozh RedaguvatiRaketni vijska ta artileriya Den aviaciyi Den inzhenernih vijsk Den Vijsk Protipovitryanoyi oboroniDzherela RedaguvatiSajt Ofisu Prezidenta Ukrayini Ukaz Prezidenta Ukrayini Pro Den raketnih vijsk i artileriyi vid 31 10 1997 1215 97 Otechestvennaya artilleriya M Voenizdat 1986 S 244 247 Prikazy Verhovnogo Glavnokomanduyushego v period Velikoj Otechestvennoj vojny Sovetskogo SoyuzaSbornik M Voenizdat 1975 S 67 70 Posilannya RedaguvatiOb yednannya veteraniv raketnih vijsk i artileriyi Ukrayini nbsp Ce nezavershena stattya pro svyato abo pam yatnij den Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Vidznachayemo Den raketnih vijsk i artileriyi Den inzhenernih vijsk armyfm com ua 02 11 2021 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Den raketnih vijsk i artileriyi Ukrayina amp oldid 39570054