День антифашистської боротьби (хорв. Dan antifašističke borbe) — державне свято Республіки Хорватія, яке припадає на 22 червня.
| День антифашистської боротьби | |
|---|---|
| Пам'ятник визволенню в Рієці | |
| Офіційна назва | Dan antifašističke borbe |
| Місце | Хорватія |
| Засновано | 1991 |
| Тип | державне свято |
| Дата | 22 червня |
| Святкування | утворення першого партизанського загону |
| Пов'язаний з | із нападом гітлерівської Німеччини на СРСР |
Історія ред.
Святкується щороку 22 червня на згадку про створення цього дня в 1941 році Першого сисацького партизанського загону, який став першим антифашистським підрозділом у всій тодішній окупованій Югославії. Загін виник у лісі Брезовиця біля Сисака в день, коли нацистська Німеччина напала на Радянський Союз, порушивши пакт Ріббентропа-Молотова про ненапад між цими двома державами. У світлі тих нових обставин члени Комуністичної партії Хорватії (КПХ) в Сисаку відчули себе в небезпеці і відійшли до околиць міста — спочатку в село Жабно, а потім у ліс Брезовиця, де й заснували партизанський загін, який із перших днів зайнявся диверсіями, особливо на залізниці.
Загін тоді налічував 77 бійців на чолі з командиром Владом Яничем Цапо і політичним комісаром Маріяном Цветковичем. У складі загону був і покійний генерал хорватської армії Янко Бобетко. Оскільки більшість у ньому складали хорвати, то й воювали здебільшого на хорватській території. До кінця Другої світової війни дожили тридцять вісім бійців.
Створення цього сисацького загону ознаменувало початок організованої національно-визвольної боротьби в Хорватії, в якій взяли активну участь понад 500 000 хорватських громадян. Близько 230 000 бійців із Хорватії воювали у підрозділах Народно-визвольної армії та партизанських загонів Югославії, невід'ємною частиною яких були Народно-визвольна армія та партизанські загони Хорватії. На території останньої було створено 52 бригади, 17 дивізій та 5 із 11 корпусів Народно-визвольної армії Югославії.
Окрім Сисацького партизанського загону, того дня, 22 червня 1941 року, в околицях Вргораця, на горі Радович в районі Солине, було також утворено партизанську групу, яку очолили комуністи: секретар Вргорацького муніципального комітету КПХ Йозо Мартинаць і кравець Дринко Толич. Спочатку в цій групі було понад 30 бійців, які в перші дні вправлялися зі зброєю та друкували антифашистські листівки і брошури. Незабаром після заснування цієї партизанської групи в районі Вргораця було створено ще дві такі групи.
Святкувати 22 червня як день антифашистської боротьби почали зі здобуттям хорватської незалежності 1991 року.
Спірний момент ред.
Історики, які займаються сучасною хорватською історією, дружно визнають той факт, що після нападу Німеччини на СРСР 22 червня 1941 року хорватські комуністи відійшли в глибоке підпілля і почали підготовку до збройної боротьби проти уряду НДХ та її міжнародних покровителів. Водночас вони дружно вказують на те, що фактично ніякого повстання відразу тоді не почалося.
День антифашистської боротьби в СФРЮ ред.
У колишній СФРЮ День антифашистської боротьби святкували 27 липня — що було також Днем повстання народу Хорватії — пов'язуючи це з подіями в Србі, хоча створення Сисацького загону відбулося більш ніж на місяць раніше.
Примітки ред.
- Pavličević, Dragutin (2007). Povijest Hrvatske. Naklada Pavičić. с. 441–42. ISBN 978-953-6308-71-2.
- Zaboravljeni odred: I u Vrgorcu je 22. lipnja 1941. godine osnovana prva partizanska grupa (Lupiga.com, 22. lipnja 2014.) [ 22 червня 2021 у Wayback Machine.] preuzeto 22. lipnja 2015.
- . Narod.hr. 23. lipnja 2018. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 25. lipnja 2018..
- Ivica Radoš, Hrvatske kontroverze, "Vodstvo komunističke Hrvatske na četvrtom zasjedanju ZAVNOH-a 24. i 25. srpnja 1945. ... uvrstilo je prijedlog zakona o proglašenju 27. srpnja narodnim praznikom. Prijedlog je obrazložio Karlo Mrazović i zakon je donesen.", str. 80, Zagreb 2014.