Дениси́ — село в Україні, у Ташанській сільській громаді Бориспільського району Київської області. Населення становить 589 осіб.
село Дениси | |||
---|---|---|---|
| |||
Країна | Україна | ||
Область | Київська область | ||
Район | Бориспільський район | ||
Громада | Ташанська сільська громада | ||
Основні дані | |||
Засноване | 1622 | ||
Населення | 589 | ||
Площа | 2,64 км² | ||
Густота населення | 223,11 осіб/км² | ||
Поштовий індекс | 08444 | ||
Телефонний код | +380 4567 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | 50°06′00″ пн. ш. 31°48′15″ сх. д. / 50.10000° пн. ш. 31.80417° сх. д.Координати: 50°06′00″ пн. ш. 31°48′15″ сх. д. / 50.10000° пн. ш. 31.80417° сх. д. | ||
Середня висота над рівнем моря | 123 м | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | 08460, Київська обл., Бориспільський р-н, с.Ташань, вул. Центральна, 7а | ||
Карта | |||
Дениси | |||
Дениси | |||
Мапа | |||
Дениси у Вікісховищі |
Історія
В історичних джерелах село вперше згадується 1622 року. Назва походить від першого поселенця козака Дениса. Засноване на території Речі Посполитої, у межах так званої Вишневеччини.
З 1648 — у складі Гетьманської України, після 1667 — село Переяславського полку Лівобережного Гетьманату- В селі проживали козацькі родини Голованів, Зайченків, Іваненків, Ігнатенків, Ісаєнків, Коркачів, Мареничів, Марченків, Осипенків, Остапенків, Поповичів, Сотників, Тищенків, Ткачів, Чепурних, Чубиків. З 1649 року козацький курінь села Дениси в складі сотні Івана Бабича. В 1723 р. більше чверті козаків - це нововписані піддані переяславської ратуші. Курінний отаман Коркач Іван Павлович з 1752 р. В курені брати Сидор, Григорій Коркачі та дядько Іван Коркач - козаки. І.П. Коркач став сотенним осавулом яготинським (1758, 1761-1773). У 60-х роках скупив багато ґрунтів навколо Денисів, виступав кредитором вдови сотника яготинського Анастасії Купчинської. Жив у с.Денисах, де мав 7 підданих, шляхтич (1782)..
З 1779 року церква Пресвятої Трійці
Анексоване Російською імперією 1782 року.
Є на мапі 1812 року
З весни 1917 — у складі УНР. З 1921 — встановлено радянську владу.
1930 людей примусово зігнали у колгосп ім. Петровського, при цьому 6 сімей незаконно позбавлено майна (мовою комуністичного режиму — «розкуркулено»).
Село Дениси в 1932 році налічувало 358 дворів і проживало 1778 жителів. Загальна кількість убитих голодом — майже 350 чоловік, більшість — діти та старі люди. Місце поховання жертв Голодомору — сільське кладовище, де з ініціативи громадськості встановлений бетонний хрест та ікона в пам'ять жертвам Голодомору 1932—1933 років.
Комуністи продовжували убивати уродженців села і після Голодомору. Так, 1938 позасудовими органами НКВС СРСР постановлено вбити господаря Павла Степановича Філоненка, 1903 року народження. Особисте майно Філоненка розграбувала група НКВС.
Радянська влада покинула село восени 1941 з приходом німецької армії. Відновлено церковне життя, часткова реституція майна. За два роки разом з Червоною армією повернулася і радянська влада і провела новий Голодомор — 1946—1947. Паспорти мешканцям села не видавали, пенсій не платили до 1965 року.
Масові комуністичні вбивства та майновий терор призвели до гострої демографічної кризи після звільнення села від СРСР. 1991 мешканці села проголосували за відновлення державної незалежності України.
Відомі уродженці
- Кучерявий Володимир Панасович (1939) — доктор сільськогосподарських наук, український дендролог, еколог.
- Тищенко Петро Іванович (1903—1967) — український кобзар.
Особистості, що проживали в селі
- Проценко Володимир Миколайович у 1974 році мешкав у селі і працював бухгалтером в колгоспі ім. Пертровського. Народився 26 січня 1954 року , у літературі Володимир Чорномор, — український письменник, член Національної Спілки письменників України, заслужений діяч мистецтв України. Автор більше 20 поетичних і прозових книг, 30 пісень. Лауреат премії Кабінету Міністрів «ЗОЛОТЕ ПЕРО УКРАЇНИ», міжнародної літературної премії ім. Івана Багряного, всекримської літературної премії ім. Степана Руданського та премії Військово-Морських Сил України ім. Ярослава Окуневського. Живе і працює в місті Боярка.
Див. також
Примітки
- [ http://shron1.chtyvo.org.ua/Kryvosheia_Volodymyr/Narysy_istorii_Kyivschyny_periodu_kozatstva_%7CКривошея[недоступне посилання з серпня 2019] В.В., Кривошея 1.1.НАРИСИ ІСТОРІЇ КИЇВЩИНИПЕРІОДУ КОЗАЦТВА. ЯГОТИН]
- (українська) . Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 17 вересня 2019. Процитовано 13 вересня 2021.
- . www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 13 вересня 2021. Процитовано 13 вересня 2021.
- Національна книга пім'яті жертв Голодомору 1932-33 років. Київська область (PDF). (PDF) оригіналу за 25 вересня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
- . Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 21 вересня 2013.
- Проценко Владимир Николаевич [ 24 квітня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дениси |
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Denisi selo v Ukrayini u Tashanskij silskij gromadi Borispilskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti Naselennya stanovit 589 osib selo DenisiPraporKrayina UkrayinaOblast Kiyivska oblastRajon Borispilskij rajonGromada Tashanska silska gromadaOsnovni daniZasnovane 1622Naselennya 589Plosha 2 64 km Gustota naselennya 223 11 osib km Poshtovij indeks 08444Telefonnij kod 380 4567Geografichni daniGeografichni koordinati 50 06 00 pn sh 31 48 15 sh d 50 10000 pn sh 31 80417 sh d 50 10000 31 80417 Koordinati 50 06 00 pn sh 31 48 15 sh d 50 10000 pn sh 31 80417 sh d 50 10000 31 80417Serednya visota nad rivnem morya 123 mMisceva vladaAdresa radi 08460 Kiyivska obl Borispilskij r n s Tashan vul Centralna 7aKartaDenisiDenisiMapa Denisi u VikishovishiIstoriyaV istorichnih dzherelah selo vpershe zgaduyetsya 1622 roku Nazva pohodit vid pershogo poselencya kozaka Denisa Zasnovane na teritoriyi Rechi Pospolitoyi u mezhah tak zvanoyi Vishnevechchini Z 1648 u skladi Getmanskoyi Ukrayini pislya 1667 selo Pereyaslavskogo polku Livoberezhnogo Getmanatu V seli prozhivali kozacki rodini Golovaniv Zajchenkiv Ivanenkiv Ignatenkiv Isayenkiv Korkachiv Marenichiv Marchenkiv Osipenkiv Ostapenkiv Popovichiv Sotnikiv Tishenkiv Tkachiv Chepurnih Chubikiv Z 1649 roku kozackij kurin sela Denisi v skladi sotni Ivana Babicha V 1723 r bilshe chverti kozakiv ce novovpisani piddani pereyaslavskoyi ratushi Kurinnij otaman Korkach Ivan Pavlovich z 1752 r V kureni brati Sidor Grigorij Korkachi ta dyadko Ivan Korkach kozaki I P Korkach stav sotennim osavulom yagotinskim 1758 1761 1773 U 60 h rokah skupiv bagato gruntiv navkolo Denisiv vistupav kreditorom vdovi sotnika yagotinskogo Anastasiyi Kupchinskoyi Zhiv u s Denisah de mav 7 piddanih shlyahtich 1782 Z 1779 roku cerkva Presvyatoyi Trijci Aneksovane Rosijskoyu imperiyeyu 1782 roku Ye na mapi 1812 roku Z vesni 1917 u skladi UNR Z 1921 vstanovleno radyansku vladu 1930 lyudej primusovo zignali u kolgosp im Petrovskogo pri comu 6 simej nezakonno pozbavleno majna movoyu komunistichnogo rezhimu rozkurkuleno Bratska mogila soldat Radyanskoyi Armiyi yaki zaginuli v roki Nimecko radyanskoyi vijni selo Denisi centr sela Selo Denisi v 1932 roci nalichuvalo 358 dvoriv i prozhivalo 1778 zhiteliv Zagalna kilkist ubitih golodom majzhe 350 cholovik bilshist diti ta stari lyudi Misce pohovannya zhertv Golodomoru silske kladovishe de z iniciativi gromadskosti vstanovlenij betonnij hrest ta ikona v pam yat zhertvam Golodomoru 1932 1933 rokiv Komunisti prodovzhuvali ubivati urodzhenciv sela i pislya Golodomoru Tak 1938 pozasudovimi organami NKVS SRSR postanovleno vbiti gospodarya Pavla Stepanovicha Filonenka 1903 roku narodzhennya Osobiste majno Filonenka rozgrabuvala grupa NKVS Pam yatnik voyinam odnoselcyam yaki zaginuli v roki Drugoyi svitovoyi vijni selo Denisi bilya budinku kulturi Radyanska vlada pokinula selo voseni 1941 z prihodom nimeckoyi armiyi Vidnovleno cerkovne zhittya chastkova restituciya majna Za dva roki razom z Chervonoyu armiyeyu povernulasya i radyanska vlada i provela novij Golodomor 1946 1947 Pasporti meshkancyam sela ne vidavali pensij ne platili do 1965 roku Masovi komunistichni vbivstva ta majnovij teror prizveli do gostroyi demografichnoyi krizi pislya zvilnennya sela vid SRSR 1991 meshkanci sela progolosuvali za vidnovlennya derzhavnoyi nezalezhnosti Ukrayini Vidomi urodzhenciKucheryavij Volodimir Panasovich 1939 doktor silskogospodarskih nauk ukrayinskij dendrolog ekolog Tishenko Petro Ivanovich 1903 1967 ukrayinskij kobzar Osobistosti sho prozhivali v seliProcenko Volodimir Mikolajovich u 1974 roci meshkav u seli i pracyuvav buhgalterom v kolgospi im Pertrovskogo Narodivsya 26 sichnya 1954 roku u literaturi Volodimir Chornomor ukrayinskij pismennik chlen Nacionalnoyi Spilki pismennikiv Ukrayini zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini Avtor bilshe 20 poetichnih i prozovih knig 30 pisen Laureat premiyi Kabinetu Ministriv ZOLOTE PERO UKRAYiNI mizhnarodnoyi literaturnoyi premiyi im Ivana Bagryanogo vsekrimskoyi literaturnoyi premiyi im Stepana Rudanskogo ta premiyi Vijskovo Morskih Sil Ukrayini im Yaroslava Okunevskogo Zhive i pracyuye v misti Boyarka Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Kiyivska oblast Primitki http shron1 chtyvo org ua Kryvosheia Volodymyr Narysy istorii Kyivschyny periodu kozatstva 7CKrivosheya nedostupne posilannya z serpnya 2019 V V Krivosheya 1 1 NARISI ISTORIYi KIYiVShINIPERIODU KOZACTVA YaGOTIN ukrayinska Centralnij derzhavnij istorichnij arhiv Ukrayini m Kiyiv CDIAK Ukrayini Arhiv originalu za 17 veresnya 2019 Procitovano 13 veresnya 2021 www etomesto ru Arhiv originalu za 13 veresnya 2021 Procitovano 13 veresnya 2021 Nacionalna kniga pim yati zhertv Golodomoru 1932 33 rokiv Kiyivska oblast PDF PDF originalu za 25 veresnya 2013 Procitovano 25 veresnya 2013 Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 21 veresnya 2013 Procenko Vladimir Nikolaevich 24 kvitnya 2018 u Wayback Machine ros PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Denisi Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi