Санскри́т (деванаґарі: संस्कृता वाक्, saṃskṛtā vāk, «майстерно створена мова») — стародавня літературна мова давньої Індії, що належить до індоєвропейської сім'ї мов. Окрім однини та множини, успадкувала ще й форму двоїни для самостійних частин мови.
Історія форм двоїни Редагувати
Іменник Редагувати
Залежно від кінцевої букви є дві групи іменників: з основою на шелестівку та голосну букву. Іменників з основою на голосний представлено декількома видами відмінювань. Слід згадати, що іменників основ на -а належать слова чоловічого та середнього роду, до основ на -аа, -іі та -ии — тільки жіночого (тут, до речі, у двоїні основ на -аа між основою та закінченнями, що починаються з голосної, з'являється з'єднувальний складник -y-). Тут іще є кореневі(!) основи на -aa, -ii та -uu, які у двоїні відмінюються, як звичайні основи на -іі та -ии (тільки до кореневих основ на -ii та -uu належить лише жіночій рід, а до -aa — жіночій та чоловічий). До основ на -ar/-tar належать іменники чоловічого та середнього роду
Одначе є у санскриті універсальні закінчення відменників, що підходять до всіх основ:
| Відмінок | Двоїна |
|---|---|
| Давальний Орудний Відкладний | -bhyaam |
| Родовий Місцевий | -os |
Основи на голосні Редагувати
Первинні особові закінчення:
| Відмінок | Основи на -а | Основи на -аа | Основи на -іі та -ии | Основи на -і та -и | ||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловічий рід | Середній рід | Чоловічий та жіночій рід | Середній рід | |||
| Називний Знахідний Кличний | -au | -e | -e | -au | -ii/-uu | -nii |
| Давальний Орудний Відкладний | -aa/-bhyaam | -bhyaam | -bhyaam | -bhyaam | ||
| Родовий Місцевий | -ay/-os | -os | -os | -os | -nos |
Наприклад:
| Відмінок | Основи на -а | Основи на -аа | Основи на -іі | Основи на -ии | Основи на -і | Основи на -и | Кореневі основи на -aa, -ii та -uu | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| suta (син) | vana (ліс) | sutaa (дочка) | nadii- (ріка) | vadhuu- (наречена) | paaNi (рука) | bhuumi (земля) | vaari (вода) | guru (учитель) | dhenu (корова) | ashru (сльоза) | jaa (потомство) | shrii (краса) | bhuu (земля) | |
| Називний Знахідний Кличний | syt'au | van'e | sut`e | nady`au | vadhv`au | paaN`ii | bh`uumii | v`aariNii | gur`uu | dhen`uu | `ashruNii | jau | shr`iyau | bh`uvau |
| Давальний Орудний Відкладний | sut`aabhyaam | van`aabhyaam | sut`aabhyaam | nad`iibhyaam | vadh`uubhyaam | paaN`ibhyaam | bh`uumibhyaam | v`aaribhyaam | gur`ubhyaam | dhen`ubhyaam | `ashrubhyaam | jaabhy`aam | shriibhy`aam | bhuubhy`aam |
| Родовий Місцевий | sut`ayos | van`ayos | sut`ayos | nady`os | vadhv`os | paaNy`os | bh`uumyos | v`aariNos | gur`os | dhenv`os | `ashruNos | jos | shriy`os | bhuv`os |
Основи на шелестівку Редагувати
Первинні особові закінчення:
| Відмінок | Основи на -ar/-tar | |
|---|---|---|
| Чоловічий рід | Середній рід | |
| Називний Знахідний Кличний | -au | -R^iN/-ii |
| Давальний Орудний Відкладний | -tR^i/-bhyaam | |
| Родовий Місцевий | -tr/-os | -R^iN/-os |
Наприклад:
| Відмінок | Основи на -ar/-tar | |
|---|---|---|
| pitar (отець) | rikSitar (захисник) | |
| Називний Знахідний Кличний | pit`arau | rakSit`aarau |
| Давальний Орудний Відкладний | pit`R^ibhyaam | rakSit`R^ibhyaam |
| Родовий Місцевий | pitr`os | rakSitr`os |
Прикметник Редагувати
Прикметники в санскриті формально не відмежовані від іменників, тому відміна іменників і прикметників, що мають один і той же вид основи, така сама.
| Відмінок | dhiimant (розумний) | balin (сильний) | laghiiyas (більш легкий) |
|---|---|---|---|
| Називний Знахідний Кличний | dhiimantau (чол.) dhiimantii (жін. і сер.) | balinau (чол.) balinii (жін. і сер.) | laghiiyaa.nsau (чол.) laghiiyasi (жін. і сер.) |
| Давальний Орудний Відкладний | dhiimadbhyaam | balibhyaam | laghiiyobhyaam |
| Родовий Місцевий | dhiimatos | balinos | laghiiyasos |
Числівник Редагувати
Числівник dva має форми тільки двоїни і схиляється як основи на -a (aa), розрізняючися за родами, а от усі наступні числівники вже мають форми тільки множини.
| Відмінок | Два | Дві (жін. і сер.) |
|---|---|---|
| Називний Знахідний Кличний | dv`au | dv`e |
| Давальний Орудний Відкладний | dv`aabhyaam | |
| Родовий Місцевий | dv`ayos |
Займенник Редагувати
Особові займенники Редагувати
Приклади:
| Відмінок | Ми двоє | Ви двоє |
|---|---|---|
| Називний Кличний | aav`aam | yuv`aam |
| Родовий | aav`ayos, nau | yuv`ayos, vaam |
| Давальний | aav`aabhyaam, nau | yuv`aabhyaam vaam |
| Знахідний | aav`aam, nau | yuv`aam, vaam |
| Відкладний Орудний | aav`aabhyaam | yuv`aabhyaam |
| Місцевий | aav`ayos | yuv`ayos |
Указівні займенники Редагувати
Займенник tad (синонім — etad) є вказівним займенником, але при самостійному вживанні виконує функцію особового займенника третьої особи. Змінюється за родами: чоловічий рід — sa (той, він), жіночий рід — saa (та, вона), середній рід — tad (то, воно). Пам'ятаймо, що для жіночого й середнього роду займенник однаковий:
| Відмінок | tad | etad | ||
|---|---|---|---|---|
| ті два | ті дві | ті два | ті дві | |
| Називний Знахідний Кличний | tau | te | etau | ete |
| Давальний Орудний Відкладний | t`aabhyaam | et`aabhyaam | ||
| Родовий Місцевий | t`ayos | et`ayos |
Окрім займенника tad, яке може виступати і як указівний, і як особовий займенник 3-ї особи, і похідного вказівного займенника etad (це), у санскритіт є ще вказівні займенники ближнього плану idam "цей" (що знаходиться поблизу) і далекого плану adas "той/оний" (що знаходиться далеко від мовця):
| Відмінок | idam | adas | |
|---|---|---|---|
| Ці два | Ці дві | Ті/оні двоє | |
| Називний Знахідний Кличний | im`au | im`e | am`uu |
| Давальний Орудний Відкладний | aabhy`aam | am`uubhyaam | |
| Родовий Місцевий | an`ayos | am`uyos |
Варто згадати про займенника enad (те, воно), який має форми тільки знахідного відмінку, а у двоїні — ще й родового-місцевого:
| Відмінок | enad | |
|---|---|---|
| Ті два | Ті дві | |
| Знахідний | enau | ene |
| Родовий Місцевий | enayos |
Займенникове відмінювання Редагувати
Зразок відмінювання sarva — увесь, цілий, кожен:
| Відмінок | Кожні два | Кожні дві |
|---|---|---|
| Називний Знахідний Кличний | sarvau | sarve |
| Давальний Орудний Відкладний | sarvaabhyaam | |
| Родовий Місцевий | sarvayos |
Дієслово Редагувати
У санскриті, далебі, три стани дієслова: активний (parasmaipada), пасивний (passivum) і середній (aatmenepada). Часів усього п'ять: теперішній (praesens), минулий (perfectum), аорист (aoristus), імперфект (imperfectum) і майбутній (futurum). Як уже відомо, санскрит має три числа: однина, двоїна та множина.
Теперішній час Редагувати
Первинні особові закінчення:
| Особа | Активний стан | Середній стан |
|---|---|---|
| Двоїна | ||
| 1 | -vas | -vaahe |
| 2 | -thas | -aathe/-ithe |
| 3 | -tas | -aate/-ite |
Приклади:
| Особа | Активний стан | Середній стан | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| likh (писати) | tan (тягнути) | as (бути) | daa (давати) | kar (робити) | vart (крутитися) | shikS (учитися) | tan (тягнути) | as (бути) | daa (давати) | kar (робити) | vart (крутитися) | |
| 1 | likhaavas | tan(u)v`as | sv`as | dadv`as | kurv`as | vivR^itsaavas | shikSaavahe | tan(u)v`ahe | svahe | d`advahe | kurv`ahe | vivartiSaavahe |
| 2 | likhathas | tanuth`as | sth`as | datth`as | kuruth`as | vivR^itsathas | shikSethe | tanv`aathe | sathe | dad`aathe | kurv`aathe | vivartiSethe |
| 3 | likhatas | tanut`as | st`as | datt`as | kurut`as | vivR^itsatas | shikSete | tanv`aate | — | dad`aate | kurv`aate | vivartiSete |
Імперфект Редагувати
Первинні особові закінчення:
| Особа | Активний стан | Середній стан |
|---|---|---|
| Двоїна | ||
| 1 | -va | -vahi |
| 2 | -tam | -aathaam/-ithaam |
| 3 | -taam | -aataam/-itaam |
Приклади:
| Особа | Активний стан | Середній стан | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Pat (падати, літати) | tan (тягнути) | as (бути) | dhaa (ставити, класти) | kar (робити) | bhaS (говорити) | tan (тягнути) | dhaa (ставити, класти) | kar (робити) | |
| 1 | `apataava | `atan(u)va | `aaasva | `adadhva | `akurva | `abhaaSaavahi | `atan(u)vahi | `adadhvahi | `akurvahi |
| 2 | `apatatam | `atanutam | `aastam | `adhattam | `akurutam | `abhaaSethaam | `atanvaathaam | `adadhaathaam | `akurvaathaam |
| 3 | `apatataam | `atanutaam | `aastaam | `adhattaam | `akurutaam | `abhaaSetaam | `atanvaatam | `adadhaataam | `akurvaataam |
Бажальний спосіб Редагувати
Бажального способа широко вживали були в санскриті, чітко відмежовуючи його функції від функцій наказового способу. Бажального способа у санскриті відмінювали так:
| Особа | Активний стан | Середній стан | |||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| likh (писати) | tan (тягнути) | as (бути) | kar (робити) | bhaS (говорити) | tan (тягнути) | kar (робити) | |
| 1 | likh`eva | tanuy`aava | sy`aava | kury`aava | bh`aaSevahi | tanviv`ahi | kurviiv`ahi |
| 2 | likh`etam | tanuy`aatam | sy`aatam | kury`aaatam | bh`aaSeyathaam | tanviy`aathaam | kurviiy`aathaam |
| 3 | likh`etaam | tanuy`aataam | sy`aataam | kury`aataam | bh`aaSeyaataam | tanviy`aataam | kurviiy`aatam |
Наказовий спосіб Редагувати
Первинні особові закінчення:
| Особа | Активний стан | Середній стан |
|---|---|---|
| Двоїна | ||
| 1 | -aava | -aavahai |
| 2 | -tam | -aathaam/-ithaam |
| 3 | -taam | -aataam/-itaam |
Наказовий спосіб у санскриті має повну парадигму відмінювання в усіх особах і числах, хоча, як бачимо, окремі форми для двоїни є тільки у першій особі.
Наприклад:
| Особа | Активний стан | Середній стан | |||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| likh (писати) | tan (тягнути) | as (бути) | kar (робити) | pac (палити, варити) | tan (тягнути) | kar (робити) | |
| 1 | likh`aava | tan`avaava | `asaava | kar`avaava | p`acaavahai | tan`avaavahai | kar`avaavahai |
| 2 | likh`atam | tanut`am | st`am | kurut`am | p`acethaam | tanv`aathaam | kurv`aathaam |
| 3 | likh`ataam | tanut`aam | st`aam | kurut`aam | p`acetaam | tanv`aataam | kurv`aataam |
Майбутній час Редагувати
Простий майбутній час Редагувати
Простий майбутній час утворюється від основи майбутнього часу, додаючи до себе первинні особисті закінчення:
| Особа | Активний стан | Середній стан |
|---|---|---|
| gam (іти) | daa (давати) | |
| 1 | gamiSy`aavas | daasy`aavahe |
| 2 | gamiSy`athas | daasy`ethe |
| 3 | gamiSy`atas | daasy`ete |
Описовий майбутній Редагувати
Описовий майбутній час або майбутній II вживається для позначення дії в майбутньому, у певний указаний момент:
| Особа | Активний стан | Середній стан |
|---|---|---|
| as (бути) + daa (давати) | as (бути) + daa (давати) | |
| 1 | sv`as + daataasvas | svahe + daataasvahe |
| 2 | sth`as + daataasthas | sathe + daataasathe |
| 3 | st`as + daataarau | daataarau |
Кондиціоналіс Редагувати
Від основи майбутнього часу утворюється порівняно рідко вживаний у санскриті стан — кондиціональ. Він позначає нереальну дію (яка за певних умов могла би статися в минулому) і вживається в обох частинах умовної пропозиції:
| Особа | kar (робити) |
|---|---|
| 1 | `akariSyaava |
| 2 | `akariSyatam |
| 3 | `akariSyataam |
Минулий час Редагувати
Первинні особові закінчення:
| Особа | Активний стан | Середній стан |
|---|---|---|
| Двоїна | ||
| 1 | -va | -vahe |
| 2 | -athur | -aathe |
| 3 | -atur | -aate |
Простий перфект Редагувати
Приклади:
| Особа | Активний стан | Середній стан | ||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| kar (робити) | yaa (іти) | pat (падати, літати) | kar (робити) | j~naa (знати) | labh (отримувати) | |
| 1 | cakR^iv`a | yayiv`a | petiv`a | cakR^iv`ahe | jaj~niv`ahe | lebhiv`ahe |
| 2 | cakr`athur | yay`athur | pet`athur | cakr`aathe | jaj~n`aathe | lebh`aathe |
| 3 | cakr`atur | yay`atur | pet`atur | cakr`aate | jajn`aate | lebh`aate |
Джерела Редагувати
- Кочергина В.А., Учебник санскрита. — Москва, 1994 — 336 с.