Михайло Олександрович Дацків (нар. 21 листопада 1893, с. Городниця, нині Підволочиська селищна громада, Тернопільський район, Тернопільська область — 10 лютого 1938) — український військовик, командир 10-ї бригади УГА, театральний діяч.
| Михайло Дацків | |
|---|---|
| Поручник | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 21 листопада 1893 с. Городниця, нині Підволочиська селищна громада, Тернопільський район, Тернопільська область |
| Смерть | 10 лютого 1938 (44 роки) РСФСР |
| Alma Mater | Тернопільська гімназія |
| Військова служба | |
| Приналежність | ЗУНР |
| Війни / битви | Українсько-польська війна |
| Командування | |
| 10-та бригада УГА | |
Життєпис ред.
Народився 21 листопада 1893 року в с. Городниця (Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорщина, нині Підволочиського району, Тернопільської області, Україна).
Освіту здобув у Тернопільській українській гімназії, на правничному факультеті Львівського університету.
Військовий та творчий шлях ред.
Від початку Першої світової війни — на фронті, офіцер австро-угорської армії. Від листопада 1918 — в Українській Галицькій армії: в ранзі поручника служив у складі Тернопільської окружної військової команди, був командантом куреня Окремого загону ім. Гонти, 10-ї Янівської (Яворівської) бригади (січень — грудень 1919) на польському, більшовицькому і денікінському фронтах.
У квітні 1920 заарештований органами ЧК й направлений до підмосковного концтабору Кожухів, звідти — до Казані, де формувалися галицькі частини Червоної армії. Від липня 1920 перебував на польському фронті: командир батальйону, полку 45-ї стрілецької дивізії. Після демобілізації восени 1921 залишився в УСРР.
Працював художнім керівником Київського драматичного театру (Кийдрамте) Леся Курбаса, від 1926 — директор театру «Березіль» у Харкові, з 1928 — директор Харківської філармонії. Згодом — працівник Всеукраїнської спілки пролетарських письменників.
Заарештований у листопаді 1933. Відбував покарання в Ухтпечлазі. Повторно заарештований 9 грудня 1937, а 25 грудня засуджений до страти.
Розстріляний 10 лютого 1938 в Чиб‘ю.
Джерела та література ред.
- Архів Розстріляного Відродження: матеріали архівно-слідчих справ українських письменників 1920—1930-х років / Упоряд., перед., прим. та комен. О. й Л. Ушкалових. — К. : Смолоскип, 2010. — 456 с.
- Гасай Є. Дацків Михайло Олександрович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 467. — ISBN 966-528-197-6.
- Науменко К. Є. Дацків Михайло Олександрович [ 4 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 293. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
- Науменко К. Є. Дацків Михайло Олександрович [ 5 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2007. — Т. 7 : Ґ — Ді. — С. 241. — ISBN 978-966-02-4457-3.