Даурський заповідник (рос. Даурский заповедник) — природний заповідник, розташований у південній частині Забайкальського краю, Росія. Є об'єктом Світової спадщини ЮНЕСКО «Ландшафти Даурії», що має у своєму складі, крім російської, також монгольську частину Даурського степу.
| Даурський заповідник | |
| Дата створення / заснування | 1987 |
|---|---|
| Категорія охоронних зон IUCN | IUCN category Ia: Strict Nature Reserved |
| Країна | Росія |
| Адміністративна одиниця | Чита |
| Член у | Людина і біосфера (програма МАБ) |
| Розташування штаб-квартири | Нижній Цасучей |
| Площа | 497,64 км² |
| URL біосферного заповідника ЮНЕСКО | unesco.org/mabdb/br/brdir/directory/biores.asp?code=RUS+18&mode=all |
| Офіційний сайт | |
| Даурський заповідник у Вікісховищі |
Координати: 49°50′24″ пн. ш. 115°29′24″ сх. д. / 49.84000000002777853° пн. ш. 115.49000000002777711° сх. д.
Заповідник створений в 1987 році для охорони сухих степів і водно-болотних угідь Південного Сибіру. Примикає до біосферного заповідника Дорнод у Монголії, що має площу 8 429 072 га степу безпосередньо на півдні.
Заповідник має площу 222 965,00 га, з яких близько 173 201,00 га становлять буферну зону. Основна площа становить близько 49 764,00 га і розділена на 9 ділянок. Буферна зона заповідника охоплює Торейські озера[en]: Барун-Торей[ru] і Зун-Торей[ru].
Одним з організаторів і першим директором заповідника протягом 1987—1996 років був київський зоолог Михайло Головушкін.
Екорегіон і клімат ред.
Даурський заповідник розташований в екорегіоні Даурський лісостеп, смуги лук, чагарників та мішаних лісів на північному сході Монголії та частині Сибіру, Росія.
Клімат Даурського заповідника — субарктичний, з сухою зимою (за класифікацією клімату Кеппена Субартичний клімат (Dwc)). Цей клімат характеризується м'яким літом (лише 1-3 місяці вище 10 °C (50,0 °F)) і холодною зимою з місячними опадами менше однієї десятої найвологішого літнього місяця.
Флора і фауна ред.
Фауна хребетних налічує 48 видів ссавців, 317 видів птахів, 3 види рептилій, 3 види земноводних і 4 види риб. Крім того, існує близько 800 видів комах. У заповіднику також існує 1 колонія рідкісного Iris potaninii[en]. . Ссавцями заповідника, включеними до Червоного списку МСОП, є Procapra gutturosa, манул та даурський їжак.
Для забезпечення міграції дзеренів між Росією та Монголією нещодавно в цьому районі створено новий заказник — Долина дзеренів.
Примітки ред.
- http://www.unesco.org/mabdb/br/brdir/directory/biores.asp?code=RUS+18&mode=all
- . Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 27 листопада 2021.
- Blunden, Jane (2014). Mongolia. Bradt Travel Guides. с. 148. ISBN 978-1-84162-416-7.
- Загороднюк І. 2022. Михайло Головушкін — зоолог, колектор, мандрівник. Novitates Theriologicae. 15: 228—231.
- Kottek, M., J. Grieser, C. Beck, B. Rudolf, and F. Rubel, 2006. (англ.). Gebrüder Borntraeger 2006. Архів оригіналу за 1 червня 2010. Процитовано 14 вересня 2019.
- (англ.). World Bank. Архів оригіналу за 23 вересня 2019. Процитовано 14 вересня 2019.
- T.L. Zharkikh: The Workshop on the A-Line Przewalski horse. News Biosphere Reserve «Askania Nova», vol. 11, 2009
Посилання ред.
- Daursky Nature Reserve at www.rusnature.info [ 7 липня 2020 у Wayback Machine.]
- Daursky Nature Reserve at mapcarta.com [ 1 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Whitleyaward - Vadim Kirilyuk: Research and Conservation of migrating Mongolian Gazelles across Russian-Mongolian Border, Russia [ 23 січня 2021 у Wayback Machine.]
- Daursky Nature Reserve at official site daurzapoved.com [ 5 грудня 2020 у Wayback Machine.]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Даурський заповідник