Даніель Ліпшич 8 липня 1973 1973 07 08 Братислава словацький правник політик і член парламенту заступник голови Християн

Даніель Ліпшич (8 липня 1973(1973-07-08), Братислава) — словацький правник, політик і член парламенту, заступник голови Християнсько-демократичного руху, віце-прем'єр-міністр та міністр юстиції (2002—2006), міністр внутрішніх справ в уряді Івети Радічової у 2010—2012 роках.

Даніель Ліпшич
словац. Daniel Lipšic

Народився	8 липня 1973(1973-07-08) (50 років) Братислава, Словацька СР, ЧССР
Країна	Словаччина
Діяльність	політик, правник
Alma mater	Гарвардська школа права, Правничий факультет Університету Коменського у Братиславі^d і Gymnasium Grösslingová^d
Знання мов	словацька
Посада	міністр
Партія	Християнсько-демократичний рух і НОВА (партія)
Сайт	lipsic.sk
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія ред.

У 1991—1996 роках вивчав право в Університеті Коменського в Братиславі. Після закінчення університету працював, серед інших в обласній військовій прокуратурі в Пряшеві та в юридичній фірмі «Валько та партнери». У 1997 році він закінчив аспірантуру на юридичному факультеті Великої Британії в Братиславі, пізніше навчався в Гарвардській юридичній школі в Кембриджі, США (1998—2000).

Політичною діяльністю почав займатись у віці 18 років, приєднавшись до молодіжної організації Občiansko-demokratická mládež. Був головою організації у 1991—1995 роках. Після перемоги на виборах демократичної опозиції в 1998 році працював у Міністерстві юстиції на посаді начальника управління (1998—2002). У 2000 році він був обраний віце-президентом Християнсько-демократичного руху (KDH) з питань внутрішньої політики (до 2006 року). У 2009 році він став віце-президентом KDH з питань внутрішніх справ та юстиції.

У 2002 році він був обраний членом Словацької національної ради зі списку KDH, потім був призначений віце-прем'єр-міністром та міністром юстиції у другому уряді Мікулаша Дзурінди. У 2006 році був переобраний у парламент. Став одним із провідних експертів опозиції в галузі права, і від імені KDH протестував проти акта про експропріацію, прийнятого в грудні 2007 року. Виступає проти переривання вагітності і виступає за державну політику щодо сім'ї.

У 2010 та 2012 роках був обраний до національного парламенту втретє та вчетверте. 9 липня 2010 року став міністром внутрішніх справ в уряді Івети Радічової, 4 квітня 2012 року склав повноваження. У тому ж році він покинув KDH, створивши власну парітю під назвою NOVA. У 2016 році він знову був обраний депутатом Національної ради.

У вересні 2016 року, керуючи автомобілем, він наїхав на літнього чоловіка, який загинув. Того ж місяця політик подав у відставку. Пізніше також звільнився з керівництва партії NOVA.

Одружений з Беатою Оравцовою і живе в Братиславі.

Примітки ред.

. spectator.sme.sk (англ.). Petit Press. 7 лютого 2006. Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 20 квітня 2021.
. biznes.interia.pl (пол.). Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 20 квітня 2021.
. Pravda.sk (sk-SK). 7 грудня 2007. Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 20 квітня 2021.
. web.archive.org. 14 липня 2014. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 20 квітня 2021.
. domov.sme.sk (словац.). Petit Press. Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 20 квітня 2021.
. spectator.sme.sk (англ.). Petit Press. 22 вересня 2016. Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 20 квітня 2021.

[1] . spectator.sme.sk (англ.). Petit Press. 7 лютого 2006. Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 20 квітня 2021.

[2] . biznes.interia.pl (пол.). Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 20 квітня 2021.

[3] . Pravda.sk (sk-SK). 7 грудня 2007. Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 20 квітня 2021.

[4] . web.archive.org. 14 липня 2014. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 20 квітня 2021.

[5] . domov.sme.sk (словац.). Petit Press. Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 20 квітня 2021.

[6] . spectator.sme.sk (англ.). Petit Press. 22 вересня 2016. Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 20 квітня 2021.