www.wikidata.uk-ua.nina.az

Давід Мартін У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мартін нар в 1929 р британський соціолог член Британської

Давід Мартін

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мартін.

Давід Мартін (нар. в 1929 р.) — британський соціолог, член Британської академії, відомий своїми працями з соціології релігії, теорії секуляризації.

Біографія Редагувати

Давід Мартін народився в 1929 році в Лондоні, протягом 1940-1947 рр., навчався в East Sheen Grammar School, згодом відслужив на альтернативній військовій службі та в 1959 році заочно отримав вищу освіту з соціології. В 1964 році захистив ступінь Ph.D. з соціології, в Лондонській школі економіки, досліджуючи пацифізм. Після захисту залишився викладати в Лондонській школі економіки, і в 1971 році став професором. Подальша кар’єра пов’язана з такими закладами, як Південний методистський університет Далласа, Лондонський Кінгс колледж, також він є почесним професором у численних університетах у Великій Британії, США, Фінляндії, Японії та інших країнах. У 2013 році Д. Мартін із дружиною відвідав Росію та прочитав лекцію «Секуляризація, секуляризм і постсекулярне крізь призму відносин влади» у Вищий школі економіки (Москва), а також провів семінар для дослідницької групи проекту «Релігія, наука і суспільство» в Відділі зовнішніх церковних зв’язків РПЦ. Його дружина, Берніс Мартін (Томпсон), також займається соціологією релігії, спеціалізуючись на релігійних процесах у Латинській Америці.

Теорія секуляризації Редагувати

Мартін почав досліджувати термін «секуляризація» в 1960-ті роки і відразу дійшов висновку про надзвичайну проблематичність застосування цього терміна та навіть закликав відмовитися від його використання. Втім, він продовжив досліджувати процес секуляризації та намагався надалі просто врахувати вади теорії секуляризації, коригуючи її зміст. Першою великою його роботою, присвяченою секуляризації, була книга «Загальна теорія секуляризації». Д. Мартін стверджує, що класична теорія секуляризації не враховує культурного різноманіття, завдяки якому кожна культура на момент вирішального повороту до секулярності має унікальну ситуацію щодо цінностей, стану релігійності, історичного контексту тощо. Унаслідок цього не можна говорити про однаковий розвиток секуляризаційних процесів у різних культурах. Зокрема, автор виокремлює чотири типові способи секуляризації, які називає за культурними ареалами, де вони втілилися:

- англосаксонський (розмиті релігійні інституції та розмитий етос, підтримуються аморфні релігійні вірування),

- американський (сильні релігійні інституції, але розмитий етос, підтримуються аморфні релігійні вірування),

- французький – або латинський (міцні релігійні вірування, етос та інституції проти міцних секулярних вірувань, етосів та інституцій),

- російський (масивна ерозія релігійних вірувань, етосу та інституцій, які підтримуються в тих інституціях, що вижили).

В інших регіонах спосіб секуляризації зазвичай нагадує один з перерахованих чотирьох. У більш пізніх працях Мартін переосмислює теорію секуляризації, спираючись на свої багаторічні дослідження християнства, зокрема, п’ятидесятницького руху в Європі та Латинській Америці, а також переосмислюючи історію секуляризації в російському варіанті після падіння СРСР. Так, дослідник помічає, що сплеск пієтистського та п’ятидесятницького християнства корелює з важливою роллю нових християнських деномінацій у індустріальній революції ХІХ-ХХ століть, в екологічному русі та інших елементах процесу модернізації. Мартін простежує певну діалектичність перебігу історичного процесу, коли більш інституціональні форми релігії змінюються неінституціональними та намаганням перенести релігійність до внутрішнього виміру (що можна простежити на євангелічному, п’ятидесятницькому, а також неоязичницькому рухах. Окрім того, в історії різних релігійних традицій є різні регіони, що секуляризуються з різним успіхом (наприклад, у християнській музиці не було такої секуляризації, як у філософії). Говорячи про теорію секуляризації, дослідник стверджує, що вона не могла не виникнути в соціології релігії, оскільки сама соціологія виникла як елемент модерної доби, і її завданням було віднайти зміни, що відбулися, в тому числі – в релігійній свідомості, з появою модерну. Давід Мартін наголошує, що теорія секуляризації є лише частиною соціологічного знання, яка стосується суспільних змін, і не слід намагатися взагалі відмовитися від цієї теорії, як тільки стала зрозумілою її неуніверсальність як загальної парадигми в соціології. Втім, визнаючи численні уточнення (наприклад, про діалектичність і неоднорідність процесу секуляризації, розбіжності перебігу цього процесу в різних суспільствах), використовувати концепт секуляризації цілком можливо. Наприклад, як пише сам Мартін, він досліджує секуляризаційні процеси, і релігію загалом, у контексті своїх політологічних і конфліктологічних студій, зокрема, у дослідженні революцій. Революції та релігійні війни як яскраві події дослідник вважає маркерами секуляризації, яку за такими важливими індикаторами і можна відстежувати в різних культурах. Саме на його теорію революцій іноді вказують як на важливе доповнення теорії секуляризації часів ранніх творів.

Бібліографія Редагувати

  • До питання про зняття концепту секуляризації (англ. Towards Eliminating the Concept of Secularization, 1965).
  • Пацифізм: історичне та соціологічне дослідження (англ. Pacifism: A Historical and Sociological Study, 1965).
  • До питання про загальну теорію секуляризації (англ. Towards a General Theory of Secularization, 1969).
  • Релігійне та секулярне (англ. The Religious and the Secular, 1969).
  • Загальна теорія секуляризації (англ. A General Theory of Secularization, 1978).
  • Заборонені революції: П’ятидесятництво в Латинській Америці та Католицизм у Східній Європі (англ. Forbidden Revolutions: Pentecostalism in Latin American and Catholicism in Eastern Europe, 1996).
  • Християнська мова в секулярному місті (англ. Christian Language in the Secular City, 2002).
  • Про секуляризацію: До переглянутої загальної теорії (англ. On Secularization: Towards a Revised General Theory, 2005).
  • Майбутнє християнства: Роздуми про насильство та демократію, релігію та секуляризацію (англ. The Future of Christianity: Reflections on Violence and Democracy, Religion and Secularization, 2011).
  • Релігія та Влада: немає Логосу без Міфу (англ. Religion and Power: No Logos without Mythos, 2014).

Література Редагувати

  • Вододіли секуляризації / Український інститут стратегій глобального розвитку і адаптації. – Вінниця: Нілан-ЛТД, 2015. – 240 с.
  • Узланер Д. А. Становление неоклассической модели секуляризации в западной социологии религии второй половины XX в. / Дмитрий Узланер // Религиоведение. – 2008. – № 2. – С. 135-148.
  • Martin D. What I Really Said about Secularisation / David Martin // Dialog. – 2007. – V. 46, I. 2. – P. 139-152.

Виноски Редагувати

  1. http://www.britac.ac.uk/fellowship/elections/2007/martin.cfm [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.].
  2. . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 11 листопада 2015. 
  3. "Узланер Д. А." Становление неоклассической модели секуляризации в западной социологии религии второй половины XX в. / Дмитрий Узланер // Религиоведение. – 2008. – № 2. – С. 135-148. – С. 138.
  4. "Martin D." On secularization. Towards a revised General Theory / David Martin. – Farnham : Ashgate, 2005. – Р. 5-6.
  5. "Martin D." On secularization. Towards a revised General Theory / David Martin. – Farnham : Ashgate, 2005. – Р. 20-25.
  6. "Martin D." What I Really Said about Secularisation / David Martin // Dialog. – 2007. – V. 46, I. 2. – P. 139-152.

Категорія:Філософія Категорія:Соціологія Релігії Категорія:Соціологія

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Martin David Martin nar v 1929 r britanskij sociolog chlen Britanskoyi akademiyi 1 vidomij svoyimi pracyami z sociologiyi religiyi teoriyi sekulyarizaciyi David MartinNarodivsya 30 chervnya 1929 1929 06 30 London Velika BritaniyaPomer 8 bereznya 2019 2019 03 08 89 rokiv Diyalnist sociologGaluz sociologiya religiyiAlma mater Londonska shkola ekonomiki ta politichnih naukZnannya mov anglijskaZaklad Londonska shkola ekonomiki ta politichnih naukKonfesiya metodizm Zmist 1 Biografiya 2 Teoriya sekulyarizaciyi 3 Bibliografiya 4 Literatura 5 VinoskiBiografiya RedaguvatiDavid Martin narodivsya v 1929 roci v Londoni protyagom 1940 1947 rr navchavsya v East Sheen Grammar School zgodom vidsluzhiv na alternativnij vijskovij sluzhbi ta v 1959 roci zaochno otrimav vishu osvitu z sociologiyi V 1964 roci zahistiv stupin Ph D z sociologiyi v Londonskij shkoli ekonomiki doslidzhuyuchi pacifizm Pislya zahistu zalishivsya vikladati v Londonskij shkoli ekonomiki i v 1971 roci stav profesorom Podalsha kar yera pov yazana z takimi zakladami yak Pivdennij metodistskij universitet Dallasa Londonskij Kings kolledzh takozh vin ye pochesnim profesorom u chislennih universitetah u Velikij Britaniyi SShA Finlyandiyi Yaponiyi ta inshih krayinah U 2013 roci D Martin iz druzhinoyu vidvidav Rosiyu ta prochitav lekciyu Sekulyarizaciya sekulyarizm i postsekulyarne kriz prizmu vidnosin vladi u Vishij shkoli ekonomiki Moskva a takozh proviv seminar dlya doslidnickoyi grupi proektu Religiya nauka i suspilstvo v Viddili zovnishnih cerkovnih zv yazkiv RPC 2 Jogo druzhina Bernis Martin Tompson takozh zajmayetsya sociologiyeyu religiyi specializuyuchis na religijnih procesah u Latinskij Americi Teoriya sekulyarizaciyi RedaguvatiMartin pochav doslidzhuvati termin sekulyarizaciya v 1960 ti roki i vidrazu dijshov visnovku pro nadzvichajnu problematichnist zastosuvannya cogo termina ta navit zaklikav vidmovitisya vid jogo vikoristannya 3 Vtim vin prodovzhiv doslidzhuvati proces sekulyarizaciyi ta namagavsya nadali prosto vrahuvati vadi teoriyi sekulyarizaciyi koriguyuchi yiyi zmist Pershoyu velikoyu jogo robotoyu prisvyachenoyu sekulyarizaciyi bula kniga Zagalna teoriya sekulyarizaciyi D Martin stverdzhuye sho klasichna teoriya sekulyarizaciyi ne vrahovuye kulturnogo riznomanittya zavdyaki yakomu kozhna kultura na moment virishalnogo povorotu do sekulyarnosti maye unikalnu situaciyu shodo cinnostej stanu religijnosti istorichnogo kontekstu tosho Unaslidok cogo ne mozhna govoriti pro odnakovij rozvitok sekulyarizacijnih procesiv u riznih kulturah Zokrema avtor viokremlyuye chotiri tipovi sposobi sekulyarizaciyi yaki nazivaye za kulturnimi arealami de voni vtililisya anglosaksonskij rozmiti religijni instituciyi ta rozmitij etos pidtrimuyutsya amorfni religijni viruvannya amerikanskij silni religijni instituciyi ale rozmitij etos pidtrimuyutsya amorfni religijni viruvannya francuzkij abo latinskij micni religijni viruvannya etos ta instituciyi proti micnih sekulyarnih viruvan etosiv ta institucij rosijskij masivna eroziya religijnih viruvan etosu ta institucij yaki pidtrimuyutsya v tih instituciyah sho vizhili V inshih regionah sposib sekulyarizaciyi zazvichaj nagaduye odin z pererahovanih chotiroh U bilsh piznih pracyah Martin pereosmislyuye teoriyu sekulyarizaciyi spirayuchis na svoyi bagatorichni doslidzhennya hristiyanstva zokrema p yatidesyatnickogo ruhu v Yevropi ta Latinskij Americi a takozh pereosmislyuyuchi istoriyu sekulyarizaciyi v rosijskomu varianti pislya padinnya SRSR Tak doslidnik pomichaye sho splesk piyetistskogo ta p yatidesyatnickogo hristiyanstva korelyuye z vazhlivoyu rollyu novih hristiyanskih denominacij u industrialnij revolyuciyi HIH HH stolit v ekologichnomu rusi ta inshih elementah procesu modernizaciyi 4 Martin prostezhuye pevnu dialektichnist perebigu istorichnogo procesu koli bilsh institucionalni formi religiyi zminyuyutsya neinstitucionalnimi ta namagannyam perenesti religijnist do vnutrishnogo vimiru sho mozhna prostezhiti na yevangelichnomu p yatidesyatnickomu a takozh neoyazichnickomu ruhah Okrim togo v istoriyi riznih religijnih tradicij ye rizni regioni sho sekulyarizuyutsya z riznim uspihom napriklad u hristiyanskij muzici ne bulo takoyi sekulyarizaciyi yak u filosofiyi Govoryachi pro teoriyu sekulyarizaciyi doslidnik stverdzhuye sho vona ne mogla ne viniknuti v sociologiyi religiyi oskilki sama sociologiya vinikla yak element modernoyi dobi i yiyi zavdannyam bulo vidnajti zmini sho vidbulisya v tomu chisli v religijnij svidomosti z poyavoyu modernu 5 David Martin nagoloshuye sho teoriya sekulyarizaciyi ye lishe chastinoyu sociologichnogo znannya yaka stosuyetsya suspilnih zmin i ne slid namagatisya vzagali vidmovitisya vid ciyeyi teoriyi yak tilki stala zrozumiloyu yiyi neuniversalnist yak zagalnoyi paradigmi v sociologiyi Vtim viznayuchi chislenni utochnennya napriklad pro dialektichnist i neodnoridnist procesu sekulyarizaciyi rozbizhnosti perebigu cogo procesu v riznih suspilstvah vikoristovuvati koncept sekulyarizaciyi cilkom mozhlivo Napriklad yak pishe sam Martin vin doslidzhuye sekulyarizacijni procesi i religiyu zagalom u konteksti svoyih politologichnih i konfliktologichnih studij zokrema u doslidzhenni revolyucij 6 Revolyuciyi ta religijni vijni yak yaskravi podiyi doslidnik vvazhaye markerami sekulyarizaciyi yaku za takimi vazhlivimi indikatorami i mozhna vidstezhuvati v riznih kulturah Same na jogo teoriyu revolyucij inodi vkazuyut yak na vazhlive dopovnennya teoriyi sekulyarizaciyi chasiv rannih tvoriv Bibliografiya RedaguvatiDo pitannya pro znyattya konceptu sekulyarizaciyi angl Towards Eliminating the Concept of Secularization 1965 Pacifizm istorichne ta sociologichne doslidzhennya angl Pacifism A Historical and Sociological Study 1965 Do pitannya pro zagalnu teoriyu sekulyarizaciyi angl Towards a General Theory of Secularization 1969 Religijne ta sekulyarne angl The Religious and the Secular 1969 Zagalna teoriya sekulyarizaciyi angl A General Theory of Secularization 1978 Zaboroneni revolyuciyi P yatidesyatnictvo v Latinskij Americi ta Katolicizm u Shidnij Yevropi angl Forbidden Revolutions Pentecostalism in Latin American and Catholicism in Eastern Europe 1996 Hristiyanska mova v sekulyarnomu misti angl Christian Language in the Secular City 2002 Pro sekulyarizaciyu Do pereglyanutoyi zagalnoyi teoriyi angl On Secularization Towards a Revised General Theory 2005 Majbutnye hristiyanstva Rozdumi pro nasilstvo ta demokratiyu religiyu ta sekulyarizaciyu angl The Future of Christianity Reflections on Violence and Democracy Religion and Secularization 2011 Religiya ta Vlada nemaye Logosu bez Mifu angl Religion and Power No Logos without Mythos 2014 Literatura RedaguvatiVododili sekulyarizaciyi Ukrayinskij institut strategij globalnogo rozvitku i adaptaciyi Vinnicya Nilan LTD 2015 240 s Uzlaner D A Stanovlenie neoklassicheskoj modeli sekulyarizacii v zapadnoj sociologii religii vtoroj poloviny XX v Dmitrij Uzlaner Religiovedenie 2008 2 S 135 148 Martin D What I Really Said about Secularisation David Martin Dialog 2007 V 46 I 2 P 139 152 Vinoski Redaguvati http www britac ac uk fellowship elections 2007 martin cfm Arhivovano 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 11 listopada 2015 Uzlaner D A Stanovlenie neoklassicheskoj modeli sekulyarizacii v zapadnoj sociologii religii vtoroj poloviny XX v Dmitrij Uzlaner Religiovedenie 2008 2 S 135 148 S 138 Martin D On secularization Towards a revised General Theory David Martin Farnham Ashgate 2005 R 5 6 Martin D On secularization Towards a revised General Theory David Martin Farnham Ashgate 2005 R 20 25 Martin D What I Really Said about Secularisation David Martin Dialog 2007 V 46 I 2 P 139 152 Kategoriya Filosofiya Kategoriya Sociologiya Religiyi Kategoriya Sociologiya Otrimano z https uk wikipedia org w index php title David Martin amp oldid 34807639