Да'ват (араб. دعوةدعوة — заклик, запрошення) — проповідь ісламу, прозелітизм. Мусульманин, який займається даватом (даї, мн. дуат) може бути класифікований в деяких випадках, як ісламський еквівалент місіонера .
Історія ред.
Дават вживається в Корані в сенсі призову до мертвих піднятися на День Суду. В цілому слово "дават" використовується в Корані у сенсі запрошення жити згідно з Божою волею. Таким чином, у перші століття ісламу, це слово найчастіше використовували нарівні з шаріатом і релігією. В основі проповіді лежить приклад Мухаммада, який протягом 23 років вів проповіді серед своїх одноплемінників. У 628 р. між мединськими мусульманами і мекканськими многобожниками було укладено перемир'я, яке стало найважливішим етапом поширення ісламу на Аравійському півострові. Завдяки цьому мусульманські проповідники, направлялися до різних племен по всій Аравії і за 2 роки змогли привести в іслам стільки людей, скільки не було протягом 18 років.
Цілі ред.
В ісламській теології, метою призову є інформування мусульман і немусульман про поклоніння Богу і життя ісламського пророка Мухаммада, а також заклик до прийняття ісламу. За допомогою давата Мухаммед поширював послання Корану, а після нього його послідовники взяли на себе обов'язок заклику до людей свого часу.
Основи давата ред.
В основі давата лежить принцип грамотності і доброзичливості проповідників, що має на меті будь-якими засобами збільшити кількість послідовників і пожертвувань священикам. До проголошених принципів давата відносяться:
- знання;
- доброта та ніжність;
- мудрість;
- ясність (зрозуміла мова);
- терпіння.
Сучасні рухи ред.
Сучасне життя не підтверджує важливість давата, так як останнім часом зросло негативне ставлення різних ісламістів до засобів масової інформації. Активну роботу по давату ведуть радикальні організації та проповідники.
- Джамаат Табліг аполітичний релігійний рух, організований 1926 році в Індії Мауланой Мухаммадом Ільясом. Головною метою руху вважається духовне перетворення в ісламі за допомогою роботи учасників на рівні широких мас людей і звернення до мусульман незалежно від їх соціального та економічного статусу з метою наблизити їх до релігійної практики ісламу, зазначеної Мухаммадом.
- Ахмед Кандидат — ісламський проповідник, письменник і богослов. Був відомий своїми працями з питань взаємини християнства і ісламу, творець Міжнародного центру Ісламського заклику.
- Закір Найк — індійський мусульманський проповідник, президент Ісламського дослідницького фонду (ІДФ), засновник Ісламської міжнародної школи в Мумбаї.
Примітки ред.
- . Oxfordislamicstudies.com. 6 травня 2008. Архів оригіналу за 18 червня 2013. Процитовано 19 вересня 2012.
- Ар-Рум 30:25
- ↑ Мухетдинов Д. В. {{{Заголовок}}}. — ISBN 978-5-9756-0021-9.
- ↑ Daʿwa [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] / Canard M. // Encyclopaedia of Islam. 2 ed.
- ↑ Дациев, Абубакр (1 грудня 2012). . Ислам.ру. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 28 березня 2013.
- Аль Имран 3:159 [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Ан-Нахль 16:125 [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Ибрахим 14:4 [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- . .ru. Архів оригіналу за 11 березня 2016. Процитовано 28 березня 2013.
- . IMAM.RU. Архів оригіналу за 22 січня 2013. Процитовано 28 березня 2013.
- Dr. Zakir Naik. Islamic Research Foundation. Архів оригіналу за 10 квітня 2013. Процитовано 28 березня 2013.
Джерела та література ред.
- Да’ува // Словник ісламських релігійних термінів арабського походження
- О. Д. Книш. ТА'ВИЛ // Ислам : энциклопедический словарь. — М. : Наука. Главная редакция восточной литературы, 1991. — С. 218. — 315 с. : ил. — ISBN 5-02-016941-2. (рос.)
- Хайретдинов М. З. {{{Заголовок}}}.
- Daʿwa [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] / Canard M. // Encyclopaedia of Islam. 2 ed. — Leiden : E. J. Brill, 1960-2005. (плати.)