www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гірнича промисловість Чехії Чехія має традиційно розвинену гірничу промисловість На 1 му місці видобуток вугілля на 2 му

Гірнича промисловість Чехії

Гірнича промисловість Чехії.

Чехія має традиційно розвинену гірничу промисловість . На 1-му місці — видобуток вугілля, на 2-му — нерудних будівельних матеріалів, на 3-му — індустріальної сировини (вапняки, каоліни, магнезити і скляні піски). Частка гірничої промисловості у ВВП становить 2,1% (на 1998-99 рр.). В ній зайнято 75 тис. чол. (у 1980-х роках — бл. 190 тис. чол.).

Динаміка видобутку основних видів мінеральної сировини та металургійного виробництва в Чехії, тис.т Редагувати

Мінеральна сировина

1999

2000

2001

Залізні руди

23

21

20

Поліметалічні руди

62

58

63

Сталь

6 

 107

6 

 216

6 

 316

Залізо в болванках

4 

 427

4 

 621

4 

 677

Залізо (прокат)

5 

 185

5 

 319

5 

 755

Шлак

5 

 989

5 

 852

6 

 022

Заготовки

4 

 220

5 

 417

6 

 202

Труби

802

631

688

Кокс

2 

 458

2 

 084

2 

 195

Кам'яне вугілля

25 

 150

25 

 320

25 

 970

Буре вугілля

48 

 352

46 

 280

50 

 407

Вапняк

14 

 080

14 

 250

14 

 600

Каолін

3 

 048

3 

 220

3 

 800

Глина

1 

 070

1 

 120

1 

 350

Бентоніт

96

108

110

Польовий шпат

340

380

410

Скляний пісок

870

984

960

Декоративне каміння, тис. м³

190

240

280

Будівельний матеріал, тис. м³

26 

 200

24 

 900

25 

 200

Окремі галузі Редагувати

Нафта та газ. Видобуток та споживання природного газу в Ч. в 1999 відповідно складали: 0,1 та 8,6 млрдм3. Більшу частину (86% в 2000 р) газу Ч. імпортує з Росії, Норвегії і Німеччини. З травня 1997 р. країна отримує 3 млрд куб.м/рік норвезького газу (за контрактом з Statoil); постачання газу в Чехію здійснює і німецький Ruhrgas. Чехія має довгостроковий контракт з Росією на транзит до 30 млрд м³ природного газу щорічно. Прогноз споживання газу в У. на 2005 р. — 10,6 млрд куб.м.

Вугілля. Видобуток кам. вугілля (млн т): 1990 — 22; 1994 — 17,4; 1998 — 16; 1999 −14; 2000 — 14,3; 2001 — 14,85 (Локер С., 2000, Лондон). У 2001 р. за видобутком кам. вугілля країна займала 16-е місце у світі. На 1999 р. діяло 2 вуглевидобувні компанії, 8 шахт з видобутку кам. вугілля.

Видобуток бурого вугілля у 1999 р. — 50,6 млн т. Працює 2 шахти та 11 розрізів.

Райони видобутку вугілля: Остравсько-Карвінський, Пльзеньський, Сх.-Чеський і Росицький, Півн.-Чеський та ін. бас. Видобуток кам. вугілля здійснюється підземним способом, а бурого переважно відкритим. У північній Чехії хижацький видобуток бурого вугілля призвів до серйозних негативних екологічних наслідків. Видобуток вугілля тут тісно пов'язаний з виробництвом електроенергії, оскільки велика частина її в країні виходить шляхом використання вугілля на потужних ТЕС.

Наземні комунікації технології підземного вилуговування урану. Чехія, Страж-под-Ральскем, Ліберецький край.

Уран. Видобуток уранових руд після вичерпання запасів родов. Яхимов перенесено в Зах. Чехію, в область міста Пршибрам — Пршибрам (гірничорудний район), в Зах. Моравію і г.ч. в Чеський крейдовий бас. (родов. Гамр-на-Езере), де корисні компоненти витягуються шляхом вилуговування.

Залізо. У Чехії розробляється скарнове родов. Меденєц, що дає бл. 100 тис. т магнетиту.

Поліметали. Видобуток поліметалічних руд здійснюється на Кутна-Гора, розробляються також відвали родов. Пршибрам. У горах Есенікі розробляються родов. цинково-свинцевих руд Горні-Бенешов і Злато-Гори (з переважаючим видобутком мідних руд). Ґрейзенові родов. руд олова і вольфраму в Рудних горах (Красново, Циновец) розробляються в обмежених розмірах.

Видобуток нерудної сировини. Розробляються родов. кристалічного (у Півд. Чехії) і аморфного (в Півн. Моравії) графіту, а також флюориту на 4-х гірничодоб. підприємствах в Рудних горах. Каолін добувають в околицях м. Карлові-Вари та у Півд. Моравії. Крім того, видобувають бентоніт в околицях м. Мост. Великі родов. відомі по периферії Північно-Чеського бас. Видобуток скляних пісків ведеться в Чеському крейдовому бас. Видобувають також формівні піски, вапняки, полевошпатову сировину, базальти для кам. лиття, кам. сіль, азбест, тальк, діатоміт, перліт, облицювальні і виробні камені. У Чеському Середньогір'ї добувають також піропоносну породу що містить чеські гранати; у Півд. Чехії — молдавіти (тектити), що використовуються для ювелірних прикрас. Видобуток природних буд. м-лів ведеться на всій тер. Ч.

Видобуток нерудних матеріалів у Чехії в 1999 р (тис.т): бентоніт — 160, діатоміт — 37, графіт — 22, каолін — 879.

Геологічна і гірнича служба. Підготовка кадрів. Друк Редагувати

У 1716 в Яхимові було засн. перше у світі гірничо-металургійне училище. Кафедра гірничо-геол. наук в Карловому університеті в Празі була відкрита у 1763. У 1849 в Пршибрамі була засн. Гірнича академія, яка пізніше (в 1945) була переведена в Остраву. Геологія викладається на ф-тах університетів в Празі, Брно. Наук. роботи в галузі гірн. справи проводяться рядом галузевих та академічних інститутів. Видаються спец. журнали: «Casopis pro mineralogii а geologii» (з 1956), «Geologicky pruzkum» (з 1957), «Uhli» (з 1958), «Rudy» (з 1952), «Stavivo» (з 1920) та ін.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 1 серпня 2017. Процитовано 6 лютого 2016. 

Джерела Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Girnicha promislovist Chehiyi Chehiya maye tradicijno rozvinenu girnichu promislovist Na 1 mu misci vidobutok vugillya na 2 mu nerudnih budivelnih materialiv na 3 mu industrialnoyi sirovini vapnyaki kaolini magneziti i sklyani piski Chastka girnichoyi promislovosti u VVP stanovit 2 1 na 1998 99 rr V nij zajnyato 75 tis chol u 1980 h rokah bl 190 tis chol Zmist 1 Dinamika vidobutku osnovnih vidiv mineralnoyi sirovini ta metalurgijnogo virobnictva v Chehiyi tis t 2 Okremi galuzi 3 Geologichna i girnicha sluzhba Pidgotovka kadriv Druk 4 Div takozh 5 Primitki 6 DzherelaDinamika vidobutku osnovnih vidiv mineralnoyi sirovini ta metalurgijnogo virobnictva v Chehiyi tis t RedaguvatiMineralna sirovina 1999 2000 2001Zalizni rudi 23 21 20Polimetalichni rudi 62 58 63Stal 6107 6216 6316Zalizo v bolvankah 4427 4621 4677Zalizo prokat 5185 5319 5755Shlak 5989 5852 6022Zagotovki 4220 5417 6202Trubi 802 631 688Koks 2458 2084 2195Kam yane vugillya 25150 25320 25970Bure vugillya 48352 46280 50407Vapnyak 14080 14250 14600Kaolin 3048 3220 3800Glina 1070 1120 1350Bentonit 96 108 110Polovij shpat 340 380 410Sklyanij pisok 870 984 960Dekorativne kaminnya tis m 190 240 280Budivelnij material tis m 26200 24900 25200Okremi galuzi RedaguvatiNafta ta gaz Vidobutok ta spozhivannya prirodnogo gazu v Ch v 1999 vidpovidno skladali 0 1 ta 8 6 mlrdm3 Bilshu chastinu 86 v 2000 r gazu Ch importuye z Rosiyi Norvegiyi i Nimechchini Z travnya 1997 r krayina otrimuye 3 mlrd kub m rik norvezkogo gazu za kontraktom z Statoil postachannya gazu v Chehiyu zdijsnyuye i nimeckij Ruhrgas Chehiya maye dovgostrokovij kontrakt z Rosiyeyu na tranzit do 30 mlrd m prirodnogo gazu shorichno Prognoz spozhivannya gazu v U na 2005 r 10 6 mlrd kub m Vugillya Vidobutok kam vugillya mln t 1990 22 1994 17 4 1998 16 1999 14 2000 14 3 2001 14 85 Loker S 2000 London U 2001 r za vidobutkom kam vugillya krayina zajmala 16 e misce u sviti Na 1999 r diyalo 2 vuglevidobuvni kompaniyi 8 shaht z vidobutku kam vugillya Vidobutok burogo vugillya u 1999 r 50 6 mln t Pracyuye 2 shahti ta 11 rozriziv Rajoni vidobutku vugillya Ostravsko Karvinskij Plzenskij Sh Cheskij i Rosickij Pivn Cheskij ta in bas Vidobutok kam vugillya zdijsnyuyetsya pidzemnim sposobom a burogo perevazhno vidkritim U pivnichnij Chehiyi hizhackij vidobutok burogo vugillya prizviv do serjoznih negativnih ekologichnih naslidkiv Vidobutok vugillya tut tisno pov yazanij z virobnictvom elektroenergiyi oskilki velika chastina yiyi v krayini vihodit shlyahom vikoristannya vugillya na potuzhnih TES nbsp Nazemni komunikaciyi tehnologiyi pidzemnogo vilugovuvannya uranu Chehiya Strazh pod Ralskem Libereckij kraj Uran Vidobutok uranovih rud pislya vicherpannya zapasiv rodov Yahimov pereneseno v Zah Chehiyu v oblast mista Prshibram Prshibram girnichorudnij rajon v Zah Moraviyu i g ch v Cheskij krejdovij bas rodov Gamr na Ezere de korisni komponenti vityaguyutsya shlyahom vilugovuvannya 1 Zalizo U Chehiyi rozroblyayetsya skarnove rodov Medenyec sho daye bl 100 tis t magnetitu Polimetali Vidobutok polimetalichnih rud zdijsnyuyetsya na Kutna Gora rozroblyayutsya takozh vidvali rodov Prshibram U gorah Eseniki rozroblyayutsya rodov cinkovo svincevih rud Gorni Beneshov i Zlato Gori z perevazhayuchim vidobutkom midnih rud Grejzenovi rodov rud olova i volframu v Rudnih gorah Krasnovo Cinovec rozroblyayutsya v obmezhenih rozmirah Vidobutok nerudnoyi sirovini Rozroblyayutsya rodov kristalichnogo u Pivd Chehiyi i amorfnogo v Pivn Moraviyi grafitu a takozh flyuoritu na 4 h girnichodob pidpriyemstvah v Rudnih gorah Kaolin dobuvayut v okolicyah m Karlovi Vari ta u Pivd Moraviyi Krim togo vidobuvayut bentonit v okolicyah m Most Veliki rodov vidomi po periferiyi Pivnichno Cheskogo bas Vidobutok sklyanih piskiv vedetsya v Cheskomu krejdovomu bas Vidobuvayut takozh formivni piski vapnyaki polevoshpatovu sirovinu bazalti dlya kam littya kam sil azbest talk diatomit perlit oblicyuvalni i virobni kameni U Cheskomu Serednogir yi dobuvayut takozh piroponosnu porodu sho mistit cheski granati u Pivd Chehiyi moldaviti tektiti sho vikoristovuyutsya dlya yuvelirnih prikras Vidobutok prirodnih bud m liv vedetsya na vsij ter Ch Vidobutok nerudnih materialiv u Chehiyi v 1999 r tis t bentonit 160 diatomit 37 grafit 22 kaolin 879 Geologichna i girnicha sluzhba Pidgotovka kadriv Druk RedaguvatiU 1716 v Yahimovi bulo zasn pershe u sviti girnicho metalurgijne uchilishe Kafedra girnicho geol nauk v Karlovomu universiteti v Prazi bula vidkrita u 1763 U 1849 v Prshibrami bula zasn Girnicha akademiya yaka piznishe v 1945 bula perevedena v Ostravu Geologiya vikladayetsya na f tah universitetiv v Prazi Brno Nauk roboti v galuzi girn spravi provodyatsya ryadom galuzevih ta akademichnih institutiv Vidayutsya spec zhurnali Casopis pro mineralogii a geologii z 1956 Geologicky pruzkum z 1957 Uhli z 1958 Rudy z 1952 Stavivo z 1920 ta in Div takozh RedaguvatiKorisni kopalini Chehiyi Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Chehiyi Geologiya Chehiyi Gidrogeologiya Chehiyi Sejsmichnist Chehiyi Ekonomika Chehiyi Geografiya ChehiyiPrimitki Redaguvati Suchasnij vidobutok uranu v Chehiyi Arhiv originalu za 1 serpnya 2017 Procitovano 6 lyutogo 2016 Dzherela RedaguvatiGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Girnicha promislovist Chehiyi amp oldid 34804308