Гірнича промисловість Південної Кореї
Загальна характеристика
Основу гірн. промисловості країни наприкінці XX ст. складала паливно-енергетична галузь та видобуток неметалічних к.к. На рудну галузь припадає бл. 10% вартості продукції гірничої промисловості в цілому. Наприкінці XX ст. у Півд. К. було бл. 13 тис. рудників і копалень (більша частина не функціонуючі). Наприкінці 2000 р в країні загалом працювало 552 основних рудників: 11 — вугільних; 27 — металічних і 514 — неметалічних. З останніх: 169 — каолінові; 141 — вапнякові, 62 — кварцові підприємства. У 2001 загальний видобуток мінеральної сировини в країні склав US$1162 млн, включаючи US$324 млн металічних руд (28%), US$636 млн неметалічних корисних копалин (55%) і US$202 млн вугілля (17%).
У паливній промисловості країни домінуюче положення займає вугільна. Гірничорудна пром-сть представлена переважно видобутком вольфрамових, залізних, мідних, марганцевих, молібденових, свинцево-цинкових руд, золота і срібла. Добуваються також графіт, каолін, пірофіліт, тальк, флюорит, польові шпати, інші неметалічні к.к. Півд. К. — великий імпортер мінеральної сировини і палива, пром-сть країни залежить від імпорту 20 видів мінеральної сировини, зокрема бокситів, залізної і нікелевої руди. Осн. постачальники — країни Півд.-Сх. Азії, Канада і Австралія, палива — країни Бл. Сходу і Півд. Сх. Азії. Експортуються в осн. вольфрам, молібден, тальк, каолін, графіт.
Імпорт руд у 2001 р становив загалом US$2 194 млн (+16% до 2000), експорт — US$13 млн (-34% до 2000). Структура імпорту в 2001: US$1 090 млн — залізна руда; US$663 млн — мідна руда; US$235 млн — цинкова руда; US$166 млн — поташ; US$138 млн — збагачений уран і US$98 млн — поліметалічні руди.
Окремі галузі
Вугільна галузь — одна з найбільш економічно значущих. Шахти знаходяться переважно на північному сході країни (пров. Канвондо), а також на західному узбережжі. Майже вся продукція витрачається всередині країни, родовища бурого вугілля не експлуатуються. Корейський видобуток антрациту на початку XXI ст. зменшувався: 3.8 млн т в 2001 порівняно з 4.19 млн т у 2000. Близько 35% антрациту видобуває компанія Dai Han Coal Corp. (1.3 млн т від трьох рудників — Changsong, Hwasoon і Dogae). Компанія Kyungdong Coal Mining Co. видобуває 1.0 млнт/рік.
Найважливіше вугільне родов., що розробляється — Самчхок (бл. 11 млн т на рік). Потужність пластів коливається в межах 0,8-2,0 м, кут падіння в сер. 40о. Розробка ведеться підземним способом. Сер. глибина шахт 200–300 м, макс. 700 м. Шахти газові. Переважає буропідривний спосіб виймання в довгих очисних вибоях з використанням діагональних свердловин довж. до 7 м. Підготовчі виробки проводяться буропідривним способом. Для тр-ту застосовують електровози і конвеєри. Частина вугілля збагачується. Бл. 50% вугілля брикетують.
Протягом 2001 р Південна Корея імпортувала бітумінозного вугілля на US$2,157 млрд (+6.1% до 2000), г.ч. з Австралії, Китаю, Канади, Індонезії. Основний південно-корейський оператор на ринку енергетичного вугілля — державна компанія Korea Electric Power Corp. (KEPCO).
Нафта і газ. Енергетика країни все більше орієнтується на імпортну нафту. Південнокорейська компанія Korea National Oil Corp. (KNOC) продовжує підготовку до введення в експлуатацію газового родовища Донхе-1 (Donhae-1) в «басейні» Уллеунґ (Ulleung), за 60 км від м. Ульсан. Це перший досвід промислового видобутку вуглеводнів у Південній Кореї. KNOC підписала контракт з СП, в яке входять компанії Fluor Corp. of Aliso Viejo, Calif і AMEC plc з штаб-квартирою в Лондоні, на проведення робіт по технічному обслуговуванню свердловин. Розробка родовища Донхе-1 буде вестися за допомогою трьох підводних свердловин, пов'язаних з фіксованою морською експлуатаційною платформою. Та, в свою чергу, за допомогою підводного трубопроводу пов'язана з новим наземним терміналом в м. Ульсан на узбережжі Південної Кореї. Перший газ з родовища повинен поступити наприкінці 2003 р. [Oil and Gas Journal. 2003. V.101].
Уран. Видобуток уранової руди в Півд. Кореї стримується невеликим вмістом урану в руді (0,038%). З 1978 діє з-д по виробництву збагаченого урану.
Залізо. У Республіці Корея розробляються родовища залізняку, які знаходяться переважно в північно-східних і південно-східних районах. Наприкінці XX ст. видобуток зал. руд здійснювали бл. 60 невеликих підприємств. Розробка родов. ведеться підземним способом. Найважливіший центр залізорудної промисловості — рудник «Яньян» в пров. Канвондо, де добувається понад 50% зал. руди. При руднику є збагач. ф-ка. Розробляються родов. Сосан, Кімхе, Ульсан, Вонджу, Кванджу. Видобуток залізної руди в 2001 склав 11 тис.т, динаміка негативна.
Імпорт Fe — руд в Південну Корею в 2001 р. (в дужках за 2000 р.) склав (в млн т): 46,5 (39,0); [Mining J. — 2002. — 339, № 8693. — Р. 25-27].
Виробництво сирої сталі в 2001 р склало 43.8 млн т (43.1 млн т у 2000). В той же час гарячий прокат — 44.3 млн т.
Титан. Видобуток титанових руд у 2001 р — 169 705 т.
Марганець. Видобуток марганцевої руди організовано на бл. 60 невеликих ділянках родов. в р-нах Йонхва і , пров. Кьонсан-Пукто. Крім того, марганцеві руди імпортуються.
Вольфрам. Півд. К. — важлива сировинна база вольфрамових руд і продуцент вольфраму. В країні наприкінці XX ст. діяли 11 вольфрамових рудників. Осн. центр видобутку — один з найбільших у світі підземний рудник «Сандон». Шеєлітоносні скарни розкриті на глиб. до 250 м. Руду (WO3 0,52%) збагачують з отриманням концентрату із вмістом WO3 70%. Інші великі родов. Тальсон (пров. Кьонсан-Намдо) і Теджон (пров. Чхунчхон-Намдо). Вольфрамовий концентрат експортується в Японію, ФРН, Швецію, США і інші країни.
Молібден. Видобуток молібденової руди здійснюється попутно з вольфрамовою і мідною. У руді вольфрамово-молібденових родов. Сандон, Тальсон і Теджон міститься 1-1,5% Мо. Розробляються також молібденово-мідні родов. Чечхон (пров. Чхунчхон-Пукто), Чансу (пров. Чолла-Пукто). Експортні потоки руди і концентрату молібдену йдуть у ФРН, Нідерланди, Бельгію і інш.
Видобуток руд благородних металів. У Півд. К. є бл. 1350 ділянок виявів золото-срібних і 500 мідно-золото-срібних руд, придатних для експлуатації. Корінні родов. золота розробляють на копальнях «Чокче» (родов. Ансон в пров. Кьонгідо), «Кубон» і «Самкван» (родов. Чхоньян в пров. Чхунчхон-Пукто). Видобуток розсипного золота ведеться на родов. Понхва (пров. Кьонсан-Пукто) і Кімдже (пров. Чолла-Пукто), найбільший рудник з видобутку мідно-золото-срібних руд — «Кваньян» (пров. Чолла-Намдо). Поліметалічні родов. Чінджу (пров. Кьонсан-Намдо) розробляють підземним способом. Руда містить 1-4% Cu, до 30 г/т Au і бл. 100 г/т Ag. У 1983 видобуто 2240 кг Au і 66,6 т Ag.
Видобуток руд кольорових металів. Бл. 50% міді в 1990-х роках добувалося з мідно-вольфрамових руд родов. Тальсон. Значна частина — на руднику «Кумпук» (пров. Кьонсан-Намдо). Мідні руди добуваються також попутно при експлуатації мідно-золото-срібних і свинцево-цинкових родовищ. Але основна частина потреб країни в міді покривається за рахунок імпорту. За даними International Copper Study Group (ICSG) у Південній Кореї в найближчі роки стане до ладу мідеплавильний завод Онсан-II. Компанія LG Nikko Copper виробила в 2001 р 473 тис.т електролітичної міді.
Південна Корея не продукує алюміній. Імпорт первинного алюмінію становив 880–850 тис.т в 2000–2001 роках.
Поліметали. У Півд. К. нараховується бл. 200 рудників з видобутку свинцево-цинкових руд. Рудник «Сіхин» розробляє родов. Ічхон (пров. Кьонгідо). На руднику «Йонхва-1» та «Йонхва-2» у 1990-х роках добували бл. 1,3 млн т руди на рік. Крім того, цинкова та свинцева рудна сировина імпортувалася. У 2000 р. компанія Південної Кореї Korea Zinc збільшила виробництво Zn до 750 тис. т, що становить 10% від всього постачання на світовий ринок. На початку XXI ст. Півд. Корея має в своєму розпорядженні ряд невеликих родовищ свинцево-цинкових руд, з яких видобувають 5 тис. т свинцю і 10 тис. т цинку в концентратах на рік, що забезпечує тільки 3,3% виробництва свинцю і 2,5% — цинку в країні. Інша сировина імпортується з інших країн (Австралії, Китаю, США). Крім того, Півд. Корея вивчає ресурси Тихого океану, який стає потенційним джерелом нетрадиційної мінеральної сировини. Зокрема на початку XXI ст. Південна Корея провадить пошуки і вивчення сульфідних утворень дна моря Бісмарка поблизу о. Нова Британія.
За 11 місяців 2001 р виробництво концентратів цинку склало 10 259 т, свинцю — 1957 т. Одні з найбільших світових продуцентів цинку — фірма Korea Zinc Co. Ltd. і Young Poong Corp. виробили 501 141 т металу в 2001, динаміка позитивна (474 180 т в 2000). У 2001 компанія Korea Zinc Co. виробила 395 847 т рафінованого цинку.
Бісмутовий концентрат отримують попутно при переробці руд вольфрамових родов. Сандон, Тальсон і Теджон. У рудах родов. Сандон відношення Bi: W становить 1:8.
Видобуток нерудної індустріальної сировини включає азбест, графіт, польові шпати та пірофіліт. Найбільший азбестовий рудник «Кванчхон» (пров. Чхунчхон-Намдо). Осн. рудники аморфного графіту «Вольмьон» і «Понмьон» (пров. Канвондо). Розробляються також родов. Поин і Йондон в пров. Чхунчхон-Пукто, родов. Санджу в пров. Кьонсан-Пукто. Поклади кристалічного графіту є в пров. Кьонгідо. Півд. К. — експортер графіту в Японію, Індонезію та інш. країни.
З нерудних буд. матеріалів у Півд. К. видобувають вапняк, каолін, агальтоліт, кіаніт, слюду, кварцит. Головним неметалічним мінералом, який видобувають в країні, є вапняк. У 2001 р для цементної промисловості було видобуто 74.7 млн т вапняка. Країна повністю забезпечує вапняком свою цем. пром-сть, експортує цемент і клінкер.
Найбільший рудник по видобутку каоліну — «Хадон» (пров. Кьонсан-Намдо). Найбільші рудники кварциту знаходяться в Чханчхондоні, Янгу, Чхунджу. У 2001 р видобули 2.1 млн т каоліну, 2.1 млн т кварцу.
Інші корисні копалини. У Півд. К. видобувають також барит, пірит, флюорит, арсен та ін.
Геологічна служба. Наукові установи
Геол. і гірн. роботи в Півд. К. проводяться під керівництвом Гірн. бюро Мін-ва торгівлі і промисловості, Корейської гірничорудної корпорації сприяння, гірничо-реєструючими установами при адміністрації перспективного пром. планування. Наукові дослідження в галузі геології і гірн. справи ведуться в Корейському інституті енергетики і мінеральних ресурсів (Сеул), а також в Сеульському, Кьонбукському (в Тегу), Пусанському і Чонбукському (в Чонджу) ун-тах.
Див. також
- (Корисні копалини Південної Кореї)
- (Історія освоєння мінеральних ресурсів Кореї)
- (Економіка Південної Кореї)
Джерела
- (Гірничий енциклопедичний словник) : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : (Східний видавничий дім), 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет