Гінтов Павло Вадимович (14 січня 1984, Київ) — український піаніст.
Гінтов Павло Вадимович | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 14 січня 1984 (39 років) |
Місце народження | Київ, Українська РСР, СРСР |
Громадянство | Україна |
Професії | піаніст |
Освіта | Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського, Мангеттенська школа музики і Київська середня спеціалізована музична школа-інтернат імені М. В. Лисенка |
Інструменти | фортепіано |
Жанри | класична музика |
gintov.com |
Біографія ред.
Павло Гінтов народився 14 січня 1984 року в Києві. У віці 6 років він почав свою музичну освіту в Київській середній спеціалізованій музичній школі-інтернаті. У 12 років у Київській філармонії відбувся творчий дебют піаніста — разом з Київським камерним оркестром під проводом Романа Кофмана він виконав Концерт для фортепіано з оркестром № 20 Моцарта. Пізніше Павло продовжив навчання в Московській державній консерваторії, де він був студентом Льва Наумова та Даниїла Копилова.
У 2008 році він отримав ступінь магістра музичного мистецтва[en] від Мангеттенської школи музики, вчившись у професора Ніни Свєтланової[en]. У 2015 закінчив докторантуру в Мангеттенській школі музики. Має ступень доктора філософії з музики.
Павло Гінтов став прототипом Павла Гонтаря — одного з героїв роману Доржа Бату «Моцарт 2.0».
Громадська позиція ред.
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Піаніст, який бореться за країну | |
Pavlo Gintov — Piano Recital at Grazhda |
Павло Гінтов постійно бере участь в акціях протесту, які після російської анексії Криму та початку війни на сході України супроводжують виступи на Заході російських діячів культури, підтримавших дії Президента РФ Володимира Путіна в Україні, наприклад Валерія Гергієва, Володимира Співакова, Ганни Нетребко.
Нагороди ред.
- Грант Президента України (1998—2001)
- Грант міжнародної добродійної програми «Нові Імена» (Москва, 1998)
- Диплом фестивалю молодих піаністів пам'яті Генріха Нейгауза (Москва, 1998)
- Грант фонду Скрябіна (Москва, 1999)
- Третій приз та приз за найкраще виконання твору Чайковського на п'ятому міжнародному конкурсі молодих піаністів Володимира Крайнєва (Харків, 2000)
- Диплом найкращому акомпаніатору на другому міжнародному скрипковому конкурсі імені Паганіні (Москва, 2004)
- Перший приз та чотири особливих приза на першому міжнародному конкурсі «Takamatsu International Piano Competition» (Японія, 2006)
- Повна стипендіальна програма та грант Манхеттенської школи музики (Нью-Йорк, 2006)
- Грант Наукового товариства імені Шевченка (Нью-Йорк, 2008)
- Перший приз на міжнародному фортепіанному конкурсі «Bradshaw and Buono International Piano Competition» (Нью-Йорк, 2010)
Примітки ред.
- Любов Базів (11 червня 2021). Дорж Бату, автор українських бестселерів «Моцарт 2.0» та дилогії «Франческа». Укрінформ. Процитовано 29 червня 2022.
- Валентин Баришников (31 січня 2015). . Радіо Свобода. Архів оригіналу за 21 лютого 2015. Процитовано 13 квітня 2015.
- (рос.). Міністерство культури Російської Федерації. 11 березня 2014. Архів оригіналу за 1 лютого 2020. Процитовано 13 квітня 2015.
- (рос.). km.ru. 7 березня 2014. Архів оригіналу за 4 лютого 2015. Процитовано 13 квітня 2015.
- (рос.). glavcom.ua. 11 березня 2014. Архів оригіналу за 27 квітня 2016. Процитовано 13 квітня 2015.
- Катерина Сліпченко (8 грудня 2014). . zaxid.net. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 13 квітня 2015.
Посилання ред.
- Офіційний сайт
- Dr. Pavel Gintov // Lindeblad School of Music