Гіль Павло Євстахійович

Павло Євстахійович Гіль (нар. 13 грудня 1937(19371213), село Олеськ, тепер Любомльського району Волинської області — 21 жовтня 2005, місто Кривий Ріг Дніпропетровської області) — український радянський діяч, машиніст екскаватора Криворізького Центрального гірничозбагачувального комбінату Дніпропетровської області. Герой Соціалістичної Праці (2.03.1981). Депутат Верховної Ради СРСР 10—11-го скликань.

Гіль Павло Євстахійович
Народився	13 грудня 1937(1937-12-13) село Олеськ, тепер Любомльського району Волинської області
Помер	21 жовтня 2005(2005-10-21) (67 років) місто Кривий Ріг Дніпропетровської області
Поховання	Центральне кладовище
Країна	СРСР  Україна
Національність	українець
Діяльність	excavator operator
Посада	депутат Верховної ради СРСР^[d]
Партія	КПРС
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гіль.

Біографія

Народився в селянській родині. Освіта середня.

У 1954—1956 роках — робітник (люковий) шахти № 5 рудоуправління імені Фрунзе.

У 1956—1957 роках — учень П'ятихатського училища механізації сільського господарства Дніпропетровської області.

У 1957—1958 роках — тракторист Урумкайської машинно-тракторної станції (МТС) Щучинського району Кокчетавської області Казахської РСР.

У 1958—1961 роках — бульдозерист, помічник машиніста екскаватора Криворізького Центрального гірничозбагачувального комбінату Дніпропетровської області.

З 1961 року — машиніст екскаватора, бригадир комплексної бригади Криворізького Центрального гірничозбагачувального комбінату імені 50-річчя Радянської України Дніпропетровської області.

У 1961 році встановив свій перший рекорд — відвантажив понад мільйон кубометрів гірничої маси в рік. Новатор виробництва, завдяки йому тривалість циклу екскавації доведена до 21-23 секунд замість 32 раніше. Одним із перших в Кривбасі впровадив бригадний підряд. Був ініціатором руху екскаваторників — двічі «мільйонерів». Виробничі плани виконував на 140 %. У 1975—1990 роках бригада Павла Гіля встановила два світових і п'ять всесоюзних рекордів.

Член КПРС з 1969 року.

Потім — на пенсії у місті Кривому Розі Дніпропетровської області. Похований на Центральному цвинтарі Кривого Рогу.

Нагороди

• Герой Соціалістичної Праці (2.03.1981)
• два ордени Леніна (19.02.1974, 2.03.1981)
• орден Трудового Червоного Прапора (30.03.1971)
• медалі
• Лауреат Державної премії Української РСР (1976)
• Лауреат Державної премії СРСР (1987)
• Знак «Шахтарська слава» III ст.
• Знак «За заслуги перед містом» (Кривий Ріг) III ст.

Джерела

• Гиль Павел Евстафьевич [ 31 жовтня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)