Гілоцереус Hylocereus undatusБіологічна класифікаціяДомен Еукаріоти Eukaryota Царство Рослини Plantae Відділ Вищі рослин

?

Гілоцереус

Hylocereus undatus

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Рослини (Plantae)
Відділ:	Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас:	Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас:	Евдикоти
Порядок:	Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина:	Кактусові (Cactaceae)
Підродина:	Cactoideae
Триба:	Hylocereeae
Рід:	Гілоцереус (Hylocereus) Britton & Rose, 1909

Типовий вид

Hylocereus triangularis
(L.) Britton & Rose, 1909

Види

18-20 видів

Посилання

Вікісховище:	Hylocereus
Віківиди:	Hylocereus
EOL:	60789
IPNI:	5375-1
ITIS:	19861
NCBI:	154422

Гілоцереус, плодоносний кактус (Hylocereus) — рід епіфітних повзучих чагарнико-подібних рослин з родини кактусові (Cactaceae). Рід включає 18 видів, за іншими даними 20 видів. Сучасні дослідження молекулярної філогенетики показують, що Hylocereus не становить однієї клади, тобто її види походять від різних предків. Деякі види гілоцереус формують одну кладу з селеніцереус). Тому ймовірно ці роди буде реорганізовано після подальших досліджень.

Будова ред.

Плоди Hylocereus megalanthus

Довгі тригранні стебла досягають до 10-12 м довжини. На стеблах є додаткові коріння, якими рослина може розмножуватися, утворюючи великі чагарники. Колючки м'які короткі (0,1-1 см завдовжки), у деяких видах зовсім відсутні. Білі воронкоподібні квіти, діаметром 10-30 см, розпускаються вночі. Це одні з найбільших квітів у родині Кактусові. У Hylocereus polyrhizus квітки в діаметрі сягають 40 см. Плоди вкриті лусками. Плід Hylocereus undatus має білу м'якоть та маленьке чорне насіння.

Види ред.

Hylocereus calcaratus
Hylocereus costaricensis
Hylocereus escuintlensis
Hylocereus megalanthus
Hylocereus minutiflorus
Hylocereus monacanthus
Hylocereus ocamponis
Hylocereus setaceus
Hylocereus stenopterus
Hylocereus triangularis
Hylocereus trigonus
Hylocereus undatus

Використання ред.

Плоди деяких видів можна їсти. Широковідомі під назвою «Пітайа» та «Фрукт-дракон». Не зважаючи на красивий вигляд, м'якоть плодів не має визначеного смаку. В домашніх умовах вирощують Гілоцереус хвилястий (Hylocereus undatus) та Гілоцереус трикутний (Hylocereus triangularis).

Примітки ред.

[[https://web.archive.org/web/20170202112736/http://www.tropicos.org/Name/40029261 Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] Hylocereus в базі даних «Tropicos» Міссурійського ботанічного саду] (англ.)
Широбокова Д. Н., Нікітіна В. В., Гайдаржи М. М., Баглай К. М. Кактуси та інші сукулентні рослини. — К. : Українські пропілеї, 2003. — 110 с. — ISBN 966-7015-28-9.
. cvitka.com. Архів оригіналу за 23 червня 2015. Процитовано 21 жовтня 2015.
. ukrcvetochki.ru. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 жовтня 2015.
Bárcenas, Rolando T.; Yesson, Chris; Hawkins, Julie A. (1 жовтня 2011). . Cladistics (англ.) 27 (5). с. 470–489. ISSN 1096-0031. doi:10.1111/j.1096-0031.2011.00350.x. Архів оригіналу за 17 серпня 2016. Процитовано 21 жовтня 2015.

Джерела ред.

Гілоцереус (Hylocereus) //

[1] [[https://web.archive.org/web/20170202112736/http://www.tropicos.org/Name/40029261 Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] Hylocereus в базі даних «Tropicos» Міссурійського ботанічного саду] (англ.)

[2] Широбокова Д. Н., Нікітіна В. В., Гайдаржи М. М., Баглай К. М. Кактуси та інші сукулентні рослини. — К. : Українські пропілеї, 2003. — 110 с. — ISBN 966-7015-28-9.

[3] . cvitka.com. Архів оригіналу за 23 червня 2015. Процитовано 21 жовтня 2015.

[4] . ukrcvetochki.ru. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 жовтня 2015.

[5] Bárcenas, Rolando T.; Yesson, Chris; Hawkins, Julie A. (1 жовтня 2011). . Cladistics (англ.) 27 (5). с. 470–489. ISSN 1096-0031. doi:10.1111/j.1096-0031.2011.00350.x. Архів оригіналу за 17 серпня 2016. Процитовано 21 жовтня 2015.