www.wikidata.uk-ua.nina.az

Громадянська війна в П ємонті також відома як Савойська громадянська війна відбулася на теренах Савойського герцогства в

Громадянська війна в П'ємонті

Громадянська війна в П'ємонті, також відома як Савойська громадянська війна, відбулася на теренах Савойського герцогства в 1639—1642 роках. Основними сторонами конфлікту були так звані «мадамісти» на чолі з Крістіною Французькою (за підтримки Франції) та «принципісти» на чолі з принцом Томазо Франциском (за підтримки Іспанії).

Громадянська війна в П'ємонті
Дата1639—1642
МісцеСавойське герцогство
Результат

Туринські мирні угоди 14 червня 1642 року:

Сторони
"Мадамісти"
За підтримки:
Королівство Франція		 "Принципісти"
За підтримки:
Королівство Іспанія
Священна Римська імперія
Командувачі
Анрі де Лоренн-Аркур
Анрі де Тюренн
Крістіна Французька
Філіпп де ла Мот-Уданкур		 Томазо Франциск Савойський
Мауріціо Савойський
Дієґо Мексія Феліпе де Ґузман
Сили
12—15 тисяч 16—20 тисяч

Передумови Редагувати

У 1635 році помер герцог Савойський Віктор Амадей I. Влада перейшла до його малолітнього сина Франциска Гіацинта; його регенткою стала мати — Крістіна Марія, сестра тодішнього короля Франції Людовика XIII. При цьому, зважаючи на молодий вік нового герцога, брати померлого Віктора Амадея I Томазо Франциск та Мауріціо прагнули здобути владу в П'ємонті. Їх зупиняв тільки заповіт померлого герцога.

Від раптової лихоманки в 1638 році герцог Франциск Гіацинт помер. Влада мала перейти до його брата — Карла Еммануїла II, також малолітнього принца. Регентство зберегла Крістіна Марія Французька..

Савою, регентка якої була сестрою французького короля, підтримувала Франція. В Тридцятилітній війні савойські війська воювали проти Іспанії та боці Франції. Тому Томазо Франциск та Мауріціо заручилися підтримкою іспанського двору Філіпа IV Великого. Угода, укладена між ними, передбачала поділ Савойського герцогства на три частини: першу під правлінням Томазо Франциска, другу під правлінням Мауріціо та третю, контрольовану Міланським герцогством, а фактично — Іспанією.

Хід війни Редагувати

Савоя близько 1700 року

На початку війни утворилися два клани: «мадамісти», які підтримували регентство Крістіни Французької, та «принципісти», які підтримували братів Томазо та Мауріціо. Головним аргументом «принципістів» було те, що в заповіті Віктора Амадея I йшлося про регентство Крістіни Французької лише над Франциском Гіацинтом, проте не над іншою їхньою дитиною.

Перша фаза (1639—1640) Редагувати

У березні 1639 року бойові дії почалися. Томазо Франциск з невеликими втратами взяв К'єрі, Монкальєрі, Івреа та Верруа-Савою. У червні Крістіна Марія передала у володіння Франції міста Кераско та Карманьйолу в обмін на щорічні виплати в розмірі мільйона екю. У липні Мауріціо на чолі іспанської армії взяв Ніццу, а Томазо, користуючись діями своїх прихильників всередині, увійшов у Турин — столицю Савойського герцогства. Крістіна Французька переїхала до туринської цитаделі разом із дітьми. На той час туринська цитадель мала репутацію неприступної. Споруду утримував французький гарнізон. Він спробував піти на прорив та захопити місто, проте не зміг. 24 жовтня регентка уклала перемир'я.

За час перемир'я французький кардинал Рішельє відправив у Савою (в місто Пінероло) одного з найкращих французьких полководців — Анрі де Лоренн-Аркура. Після завершення перемир'я його війська напали на місто К'єрі. Дієґо де Ґузман, іспанський губернатор Мілану, підступив до К'єрі з півдня. Частина військ Томазо вийшла з Турина і направилася туди ж. Д'Аркур відступив до Пінероло.

На початку 1640 року Томазо Франциск відновив облогу Турина. Тоді ж д'Аркур взяв у облогу Казале. Де Ґузман спробував розблокувати місто, проте зазнав величезних втрат у розмірі 3000 вбитих та відступив.

Д'Аркур підійшов до Турина та оточив війська Томазо Франциска. При цьому 18-тисячне військо де Ґузмана оточило військо д'Аркура, не наважуючись на бої. 24 вересня де Ґузман відступив до Івреа.

Друга фаза (1641) Редагувати

Узимку 1640—1641 років Томазо Франциск намагався провести переговори з кардиналом Рішельє. Таке рішення було прийняте через те, що в Іспанії почалися великі повстання проти підвищення податків. До того ж, португальці підняли успішне повстання проти іспанського панування.

Проте раптово 27 лютого 1641 року Томазо відновив бойові дії. Він спробував взяти в облогу Ківассо та Кераско, проте д'Аркур завадив цим планам. Після цієї кампанії Томазо Франциск Савойський остаточно перейшов до ведення мирних переговорів.

Туринські мирні угоди (1642) Редагувати

Восени 1641 року розпочалися мирні переговори.

14 червня 1642 року в Турині були укладені два договори. Перший договір підписали принци Томазо Франциск та Мауріціо з Францією. Вони погодилися перейти на службу Франції та повернути під контроль Крістіни Марії всі землі Савої. Другий договір був укладений між принцами та Крістіною Марією Французькою. Договір фактично був копією першого, проте з невеликими поправками. На час регентства Крістіни Марії фортеці Івреа та Б'єлла мали перейти під управління принца Томазо. Обидві сторони конфлікту погоджувалися без викупу звільнити своїх військовополонених.

Наслідки Редагувати

Положення мирних угод були виконані. Крістіна Французька була регенткою Савої до 1648 року, коли її син Карл Еммануїл II став повнолітнім. Савоя, мотивована кардиналом Рішельє, продовжила участь у Тридцятилітній війні, воюючи проти Міланського герцогства — підконтрольного Іспанії державного утворення в Північній Італії.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Hanlon, Gregory (2016). The Twilight Of A Military Tradition: Italian Aristocrats And European Conflicts, 1560—1800. Routledge. ISBN 978-1138158276.
  2. Ferretti, Giuliano (2014). «La politique italienne de la France et le duché de Savoie au temps de Richelieu». Dix-septième siècle (in French). 1 (262): 7. doi:10.3917/dss.141.0007.
  3. ↑ Burckhardt, Carl Jacob (1971). Richelieu and his age, Vol 3. George Allen & Unwin.
  4. Spallone, Roberta (1 липня 2017). The ‘Regular Fortress’ by Guarini and the Citadel of Turin. Nexus Network Journal (англ.) 19 (2). с. 255–277. ISSN 1522-4600. doi:10.1007/s00004-016-0327-3. Процитовано 5 травня 2022. 
  5. ↑ Wilson, Peter (2009). Europe's Tragedy: A History of the Thirty Years War. Allen Lane. ISBN 978-0713995923.
  6. Cuerva, Ruben Gonzalez; Koller, Alexander (2017). A Europe of Courts, a Europe of Factions: 12 Rulers & Elites. Brill. ISBN 978-9004350571.
  7. ↑ (FR). 1726-1731. Архів оригіналу за 5 травня 2022. Процитовано 5 травня 2022. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Gromadyanska vijna v P yemonti takozh vidoma yak Savojska gromadyanska vijna vidbulasya na terenah Savojskogo gercogstva v 1639 1642 rokah Osnovnimi storonami konfliktu buli tak zvani madamisti na choli z Kristinoyu Francuzkoyu za pidtrimki Franciyi ta principisti na choli z princom Tomazo Franciskom za pidtrimki Ispaniyi Gromadyanska vijna v P yemontiData1639 1642MisceSavojske gercogstvoRezultatTurinski mirni ugodi 14 chervnya 1642 roku Kristina Francuzka zalishayetsya regentkoyu pri Karli Emmanuyili II princi Tomazo Francisk ta Mauricio vstupayut na sluzhbu Franciyi ta na chas regentstva Kristini Mariyi kontrolyuyut forteci Ivrea ta B yellaStoroni Madamisti Za pidtrimki Korolivstvo Franciya Principisti Za pidtrimki Korolivstvo Ispaniya Svyashenna Rimska imperiyaKomanduvachiAnri de Lorenn Arkur Anri de Tyurenn Kristina Francuzka Filipp de la Mot UdankurTomazo Francisk Savojskij Mauricio Savojskij Diyego Meksiya Felipe de GuzmanSili12 15 tisyach16 20 tisyach Zmist 1 Peredumovi 2 Hid vijni 2 1 Persha faza 1639 1640 2 2 Druga faza 1641 2 3 Turinski mirni ugodi 1642 3 Naslidki 4 Div takozh 5 PrimitkiPeredumovi RedaguvatiU 1635 roci pomer gercog Savojskij Viktor Amadej I Vlada perejshla do jogo malolitnogo sina Franciska Giacinta jogo regentkoyu stala mati Kristina Mariya sestra todishnogo korolya Franciyi Lyudovika XIII Pri comu zvazhayuchi na molodij vik novogo gercoga brati pomerlogo Viktora Amadeya I Tomazo Francisk ta Mauricio pragnuli zdobuti vladu v P yemonti Yih zupinyav tilki zapovit pomerlogo gercoga 1 Vid raptovoyi lihomanki v 1638 roci gercog Francisk Giacint pomer Vlada mala perejti do jogo brata Karla Emmanuyila II takozh malolitnogo princa Regentstvo zberegla Kristina Mariya Francuzka 2 Savoyu regentka yakoyi bula sestroyu francuzkogo korolya pidtrimuvala Franciya V Tridcyatilitnij vijni savojski vijska voyuvali proti Ispaniyi ta boci Franciyi Tomu Tomazo Francisk ta Mauricio zaruchilisya pidtrimkoyu ispanskogo dvoru Filipa IV Velikogo Ugoda ukladena mizh nimi peredbachala podil Savojskogo gercogstva na tri chastini pershu pid pravlinnyam Tomazo Franciska drugu pid pravlinnyam Mauricio ta tretyu kontrolovanu Milanskim gercogstvom a faktichno Ispaniyeyu 1 nbsp Viktor Amadej I nbsp Kristina Mariya Francuzka nbsp Francisk Giacint 1635 1638 nbsp Karl Emmanuyil II v ditinstvi nbsp Tomazo Francisk Savojskij nbsp Mauricio SavojskijHid vijni Redaguvati nbsp Savoya blizko 1700 rokuNa pochatku vijni utvorilisya dva klani madamisti yaki pidtrimuvali regentstvo Kristini Francuzkoyi ta principisti yaki pidtrimuvali brativ Tomazo ta Mauricio Golovnim argumentom principistiv bulo te sho v zapoviti Viktora Amadeya I jshlosya pro regentstvo Kristini Francuzkoyi lishe nad Franciskom Giacintom prote ne nad inshoyu yihnoyu ditinoyu 3 Persha faza 1639 1640 Redaguvati U berezni 1639 roku bojovi diyi pochalisya Tomazo Francisk z nevelikimi vtratami vzyav K yeri Monkalyeri Ivrea ta Verrua Savoyu U chervni Kristina Mariya peredala u volodinnya Franciyi mista Kerasko ta Karmanjolu v obmin na shorichni viplati v rozmiri miljona ekyu U lipni Mauricio na choli ispanskoyi armiyi vzyav Niccu a Tomazo koristuyuchis diyami svoyih prihilnikiv vseredini uvijshov u Turin stolicyu Savojskogo gercogstva Kristina Francuzka pereyihala do turinskoyi citadeli razom iz ditmi Na toj chas turinska citadel mala reputaciyu nepristupnoyi 4 Sporudu utrimuvav francuzkij garnizon Vin sprobuvav piti na proriv ta zahopiti misto prote ne zmig 24 zhovtnya regentka uklala peremir ya 5 Za chas peremir ya francuzkij kardinal Rishelye vidpraviv u Savoyu v misto Pinerolo odnogo z najkrashih francuzkih polkovodciv Anri de Lorenn Arkura Pislya zavershennya peremir ya jogo vijska napali na misto K yeri Diyego de Guzman ispanskij gubernator Milanu pidstupiv do K yeri z pivdnya Chastina vijsk Tomazo vijshla z Turina i napravilasya tudi zh D Arkur vidstupiv do Pinerolo 6 Na pochatku 1640 roku Tomazo Francisk vidnoviv oblogu Turina Todi zh d Arkur vzyav u oblogu Kazale De Guzman sprobuvav rozblokuvati misto prote zaznav velicheznih vtrat u rozmiri 3000 vbitih ta vidstupiv D Arkur pidijshov do Turina ta otochiv vijska Tomazo Franciska Pri comu 18 tisyachne vijsko de Guzmana otochilo vijsko d Arkura ne navazhuyuchis na boyi 24 veresnya de Guzman vidstupiv do Ivrea 7 Druga faza 1641 Redaguvati Uzimku 1640 1641 rokiv Tomazo Francisk namagavsya provesti peregovori z kardinalom Rishelye Take rishennya bulo prijnyate cherez te sho v Ispaniyi pochalisya veliki povstannya proti pidvishennya podatkiv Do togo zh portugalci pidnyali uspishne povstannya proti ispanskogo panuvannya 3 Prote raptovo 27 lyutogo 1641 roku Tomazo vidnoviv bojovi diyi Vin sprobuvav vzyati v oblogu Kivasso ta Kerasko prote d Arkur zavadiv cim planam Pislya ciyeyi kampaniyi Tomazo Francisk Savojskij ostatochno perejshov do vedennya mirnih peregovoriv Turinski mirni ugodi 1642 Redaguvati Voseni 1641 roku rozpochalisya mirni peregovori 14 chervnya 1642 roku v Turini buli ukladeni dva dogovori Pershij dogovir pidpisali princi Tomazo Francisk ta Mauricio z Franciyeyu Voni pogodilisya perejti na sluzhbu Franciyi ta povernuti pid kontrol Kristini Mariyi vsi zemli Savoyi Drugij dogovir buv ukladenij mizh princami ta Kristinoyu Mariyeyu Francuzkoyu Dogovir faktichno buv kopiyeyu pershogo prote z nevelikimi popravkami Na chas regentstva Kristini Mariyi forteci Ivrea ta B yella mali perejti pid upravlinnya princa Tomazo Obidvi storoni konfliktu pogodzhuvalisya bez vikupu zvilniti svoyih vijskovopolonenih 7 Naslidki RedaguvatiPolozhennya mirnih ugod buli vikonani Kristina Francuzka bula regentkoyu Savoyi do 1648 roku koli yiyi sin Karl Emmanuyil II stav povnolitnim Savoya motivovana kardinalom Rishelye prodovzhila uchast u Tridcyatilitnij vijni voyuyuchi proti Milanskogo gercogstva pidkontrolnogo Ispaniyi derzhavnogo utvorennya v Pivnichnij Italiyi 5 Div takozh RedaguvatiTridcyatilitnya vijna Kristina Francuzka Savojske gercogstvo Milanske gercogstvoPrimitki Redaguvati a b Hanlon Gregory 2016 The Twilight Of A Military Tradition Italian Aristocrats And European Conflicts 1560 1800 Routledge ISBN 978 1138158276 Ferretti Giuliano 2014 La politique italienne de la France et le duche de Savoie au temps de Richelieu Dix septieme siecle in French 1 262 7 doi 10 3917 dss 141 0007 a b Burckhardt Carl Jacob 1971 Richelieu and his age Vol 3 George Allen amp Unwin Spallone Roberta 1 lipnya 2017 The Regular Fortress by Guarini and the Citadel of Turin Nexus Network Journal angl 19 2 s 255 277 ISSN 1522 4600 doi 10 1007 s00004 016 0327 3 Procitovano 5 travnya 2022 a b Wilson Peter 2009 Europe s Tragedy A History of the Thirty Years War Allen Lane ISBN 978 0713995923 Cuerva Ruben Gonzalez Koller Alexander 2017 A Europe of Courts a Europe of Factions 12 Rulers amp Elites Brill ISBN 978 9004350571 a b Corps universel diplomatique du droit des gens contenant un recueil des traitez d alliance de paix de toutes les conventions amp autres contrats qui ont ete faits en Europe depuis le regne de l empereur Charlemagne jusques a present Tome 6 Partie 1 avec les capitulations imperiales et royales amp en general de tous les titres qui peuvent servir a fonder etablir ou justifier les droits et les interets des princes et etats de l Europe par Mr J Dumont Tome I partie I Tome VIII partie II FR 1726 1731 Arhiv originalu za 5 travnya 2022 Procitovano 5 travnya 2022 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Gromadyanska vijna v P 27yemonti amp oldid 40683585