Надія Євгенівна Гринфельд (уроджена Кенигшац; 1887, Кишинів — 1918) — бессарабський політик, одна з двох жінок-депутатів «Сфатул Церій» (1917—1918).
Гринфельд Надія Євгенівна | |
---|---|
Народилася | 18 грудня 1887 Кишинів, Бессарабська губернія, Російська імперія |
Померла | 28 січня 1918 (30 років) Бендери, Молдовська Демократична Республіка |
Країна | Російська імперія Молдовська Демократична Республіка |
Діяльність | політична діячка |
Посада | Член Парламенту Молдовиd |
Партія | Бунд |
Біографія ред.
Народилася в родині присяжного повіреного Євгена Семеновича (Самойловича) Кенигшаца (1861, Бєльці — 1939, Кишинів) і Ольги Вільгельмівни (Василівни) Бернштейн (з потомствених лікарських династій; дід — Самуїл Ісаакович Кенигшац — був міським лікарем Бельц; інший дід — Вільгельм Вікентійович Бернштейн — був лікарем в Кишиневі та колезьким радником). Її бабуся — Марія Григорівна Кенигшац (уроджена Коган) — була літератором і співробітницею газети «Тижнева хроніка „Сходу“» (1882—1883); друкувалася також у «Світанку».
У 1903 році стала членом кишинівського відділення Бунду, пізніше — членом РСДРП. Була активна в меншовицьких організацій в Одесі, Києві і Санкт-Петербурзі (згодом у Петрограді і Кронштадті).
Як член «Сфатул Церій» займала політичну позицію, протилежну Олені Алістар (другої жінки-депутата цього органу). Ратувала за незалежність Бессарабії від Румунського королівства в перехідний період з подальшим приєднанням до Росії. 2 грудня 1917 року «Сфатул Церій» проголосив створення Молдавської Народної Республіки.
Після анексії Бессарабії Румунією, в січні 1918 року при спробі переходу через Дністер Надія Гринфельд була розстріляна румунськими жандармами (тоді ж були розстріляні шість інших членів «Сфатул Церій» — Василь Рудьєв, Федір Котарос, Дмитро Прахницький, Іван Панцир, Петро Чумаченко та Микола Ковсан).
Надія Гринфельд (як і її батько) є однією з основних персонажів п'єси і романа Семена Рєзніка «Кривава карусель» (під ім'ям Фріда Кенигшац, курсистка, 25 років).
Родина ред.
Її батько, Євген Семенович Кенигшац, в 1917—1918 роках був гласним Кишинівської міської Думи, членом «Сфатул Церій» і помічником комісара Тимчасового уряду у місті. Мати, Ольга Вільгельмівна Кенигшац, була керуючою денним дитячим притулком.
- Чоловік — присяжний повірений Петро Ісакович Гринфельд (1877 — після 1939), соціал-демократ, у 1900—1907 роках брав участь у діяльності Бунду в Кишиневі, Одесі, Києві, в 1904 році був делегований на Бернську конференцію Бунда, а в 1917 році був висунутий кандидатом у депутати Установчих Зборів за списками РСДРП(о).
- Син — Лев Петрович Гринфельд (1908—?).
Примітки ред.
- У записах про народження кишинівського міського рабина записаний як Ізраїль-Євген Самойлович Кенигшац.
- Jews involved in public life of Bessarabia, from books of Annual 1862, 1872, 1875 and 1893 [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]: Доктор медицини Самуїл Ісаакович Кенигшац був також дійсним членом Бессарабського статистичного комітету.
- . Архів оригіналу за 2 липня 2018. Процитовано 29 березня 2019.
- . Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 29 березня 2019.
- . Архів оригіналу за 22 березня 2017. Процитовано 29 березня 2019.
- . Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 29 березня 2019.
- Літопис 10. Випуск 6. У 2 частинах. Частина 1. 1880—1884 [ 15 серпня 2018 у Wayback Machine.] Збереглася її листування з В. С. Аксакових.
- . Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 29 березня 2019.
- . Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 29 березня 2019.
- . Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 29 березня 2019.
- . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 29 березня 2019.
- . Архів оригіналу за 29 травня 2013. Процитовано 29 березня 2019.
- . Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 29 березня 2019.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 29 березня 2019.
- . Архів оригіналу за 2 травня 2014. Процитовано 29 березня 2019.
- . Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 29 березня 2019.
- . Архів оригіналу за 29 березня 2019. Процитовано 29 березня 2019.
- . Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 29 березня 2019.
- . Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 29 березня 2019.
- . Архів оригіналу за 17 травня 2018. Процитовано 29 березня 2019.
- . Архів оригіналу за 29 березня 2019. Процитовано 29 березня 2019.
- . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 29 березня 2019.
- . Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 29 березня 2019.
- Архів оригіналу за 29 березня 2019. Процитовано 29 березня 2019.
- . Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 29 березня 2019.
- . Архів оригіналу за 29 березня 2019. Процитовано 29 березня 2019.
- Королівське скарб[недоступне посилання з Июнь 2018]
- . Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 29 березня 2019.
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до Молдови. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |