Грехов Олександр Сергійович Олександр Сергійович 1 Грехов нар 25 серпня 1983 1 м Потсдам Німеччина 2 український художни

Олександр Сергійович Грехов (нар. 25 серпня 1983, м. Потсдам, Німеччина) — український художник-ілюстратор. Засновник бренду «Unicorn & Wine».

Олександр Грехов
Олександр Сергійович Грехов
Народився	25 серпня 1983(1983-08-25) (40 років) Потсдам, НДР
Країна	Україна
Діяльність	художник, ілюстратор
Alma mater	НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис ред.

У 2005 році закінчив Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського (магістр, спеціальність — телекомунікації та інформаційна безпека). Працював в IT сфері.

Від 2017 року створює ілюстрації. Співпрацює з Національним музеєм Тараса Шевченка, Національним музеєм мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, фондами «Таблеточки» і «Сіріус», газетою «Esthete» та іншими.

Серія робіт «Квантовий стрибок Шевченка» виставлялася на станції ім. Тараса Шевченка київського метрополітену (2019, пошкоджена вандалом), в ОАЕ, Сербії, на фестивалі «Burning Man» (США). Автор ілюстрацій на тему російсько-української війни.

Персональні виставки у містах Києві (2018, 2019), Полтаві (2018), Будапешті (2018, Угорщина), Львові (2021), Луцьку (2021), Житомирі (2021).

Примітки ред.

↑ Грехов Олександр. Grynyov Art Collection (укр.). Процитовано 25 лютого 2023.
↑ «Привіт, а дорослі вдома є?» Персональна виставка Олександра Грехова. Центр ім. митрополита Андрея Шептицького (укр.). Процитовано 25 лютого 2023.
↑ Олександр Грехов. Гендер в деталях (укр.). Процитовано 25 лютого 2023.
Катя Мещерякова, Дмитро Раєвський (10 лютого 2021). «Десять облич Лесі» — нова виставка автора «Квантового стрибка Шевченка» Олександра Грехова. Бабель (укр.). Процитовано 25 лютого 2023.
↑ Тетяна Пляцок (6 червня 2021). Олександр Грехов: Я десь сам перетворююсь на якогось Дон Кіхота. Українська правда (укр.). Процитовано 25 лютого 2023.
Evheny Osievsky (20 липня 2022). “They Are Not Monsters. Just Murderers”: Oleksandr Grekhov on Cartoonism in the Time of War, Limitations as Style, and Having His Works Destroyed by Conservatives. The Comics Journal (англ.). Процитовано 25 лютого 2023.
↑ Не закуті в іконостас. Олександр Грехов про «живу» Лесю та святкування ювілеїв. Район культура (укр.). 19 вересня 2021. Процитовано 25 лютого 2023.
Мар'яна Хемій (4 жовтня 2021). Художник Олександр Грехов: «Не треба консервувати людей у їхніх епохах». Тиктор медіа (укр.). Процитовано 24 лютого 2023.
Порізані вандалом незвичайні картини Шевченка виставлять в декількох містах України. ТСН (укр.). 19 лютого 2019. Процитовано 25 лютого 2023.
Віталій Червоненко, Георгій Ерман (10 лютого 2019). Елвіс, Бендер і Че: як у київському метро зобразили Шевченка. BBC News Україна (укр.). Процитовано 25 лютого 2023.
Shevchenko’s Quantum Leap. Freeдом (англ.). 11 лютого 2019. Процитовано 25 лютого 2023.
Оля Коротенко (25 січня 2021). «Ось тобі ілюстрація. Стріляй із неї». Розмова з Олександром Греховим. Bazilik (укр.). Процитовано 25 лютого 2023.
Les Beley (12 квітня 2022). Ten anti-war posters that show Ukrainian artists at their symbolic best. Euronews (англ.). Процитовано 25 лютого 2023.
Історія кухонної шафки з півником: як одне фото з руїн Бородянки стало вірусним. BBC News Україна (укр.). 10 квітня 2022. Процитовано 25 лютого 2023.
Тома Міроненко (31 грудня 2022). «Червона калина», Бенксі та керамічний півник. 14 пісень, фото та арт-обʼєктів, що стали символами українського спротиву. Forbes (укр.). Процитовано 24 лютого 2023.
Сміх — як зброя: «меми загрозливих днів» із соцмереж. Укрінформ (укр.). 23 лютого 2022.
Ольга Білоусенко (2 травня 2022). «Війна сіє смерть, а будь-яка творчість зароджує життя». Детектор медіа (укр.). Процитовано 25 лютого 2023.
Паляниця: історії 4 ілюстраторів, що живуть і працюють під час війни. Telegraf (укр.). 23 квітня 2022. Процитовано 25 лютого 2023.
Марія Катаєва (20 серпня 2018). Як Шевченко перевтілився на Гаррі Поттера і Спайдермена. Вечірній Київ (укр.). Процитовано 25 лютого 2023.
Оксана Палій (7 лютого 2021). Майбутнє із бентеги сьогодення. Zbruc (укр.). Процитовано 25 лютого 2023.
Оксана Ковальчук (24 лютого 2021). Ілюстратор Олександр Грехов презентував проєкт «Десять облич Лесі». Суспільне Мистецтво. Суспільне Культура (укр.). Процитовано 25 лютого 2023.

Посилання ред.

Зовнішні відеофайли
	NA HI BA. 1 сезон. Олександр Грехов — ілюстратор на YouTube // Суспільне Культура. — 2021. — 27 липня.
	«Пізній ранок шоу». Олександр Грехов на YouTube // Суспільне Культура. — 2019. — 12 березня.

[gac-1] Грехов Олександр. Grynyov Art Collection (укр.). Процитовано 25 лютого 2023.

[:цш-2] «Привіт, а дорослі вдома є?» Персональна виставка Олександра Грехова. Центр ім. митрополита Андрея Шептицького (укр.). Процитовано 25 лютого 2023.

[:гд-3] Олександр Грехов. Гендер в деталях (укр.). Процитовано 25 лютого 2023.

[4] Катя Мещерякова, Дмитро Раєвський (10 лютого 2021). «Десять облич Лесі» — нова виставка автора «Квантового стрибка Шевченка» Олександра Грехова. Бабель (укр.). Процитовано 25 лютого 2023.

[:уп1-5] Тетяна Пляцок (6 червня 2021). Олександр Грехов: Я десь сам перетворююсь на якогось Дон Кіхота. Українська правда (укр.). Процитовано 25 лютого 2023.

[6] Evheny Osievsky (20 липня 2022). “They Are Not Monsters. Just Murderers”: Oleksandr Grekhov on Cartoonism in the Time of War, Limitations as Style, and Having His Works Destroyed by Conservatives. The Comics Journal (англ.). Процитовано 25 лютого 2023.

[:рк1-7] Не закуті в іконостас. Олександр Грехов про «живу» Лесю та святкування ювілеїв. Район культура (укр.). 19 вересня 2021. Процитовано 25 лютого 2023.

[8] Мар'яна Хемій (4 жовтня 2021). Художник Олександр Грехов: «Не треба консервувати людей у їхніх епохах». Тиктор медіа (укр.). Процитовано 24 лютого 2023.

[9] Порізані вандалом незвичайні картини Шевченка виставлять в декількох містах України. ТСН (укр.). 19 лютого 2019. Процитовано 25 лютого 2023.

[10] Віталій Червоненко, Георгій Ерман (10 лютого 2019). Елвіс, Бендер і Че: як у київському метро зобразили Шевченка. BBC News Україна (укр.). Процитовано 25 лютого 2023.

[11] Shevchenko’s Quantum Leap. Freeдом (англ.). 11 лютого 2019. Процитовано 25 лютого 2023.

[12] Оля Коротенко (25 січня 2021). «Ось тобі ілюстрація. Стріляй із неї». Розмова з Олександром Греховим. Bazilik (укр.). Процитовано 25 лютого 2023.

[13] Les Beley (12 квітня 2022). Ten anti-war posters that show Ukrainian artists at their symbolic best. Euronews (англ.). Процитовано 25 лютого 2023.

[14] Історія кухонної шафки з півником: як одне фото з руїн Бородянки стало вірусним. BBC News Україна (укр.). 10 квітня 2022. Процитовано 25 лютого 2023.

[15] Тома Міроненко (31 грудня 2022). «Червона калина», Бенксі та керамічний півник. 14 пісень, фото та арт-обʼєктів, що стали символами українського спротиву. Forbes (укр.). Процитовано 24 лютого 2023.

[16] Сміх — як зброя: «меми загрозливих днів» із соцмереж. Укрінформ (укр.). 23 лютого 2022.

[17] Ольга Білоусенко (2 травня 2022). «Війна сіє смерть, а будь-яка творчість зароджує життя». Детектор медіа (укр.). Процитовано 25 лютого 2023.

[18] Паляниця: історії 4 ілюстраторів, що живуть і працюють під час війни. Telegraf (укр.). 23 квітня 2022. Процитовано 25 лютого 2023.

[19] Марія Катаєва (20 серпня 2018). Як Шевченко перевтілився на Гаррі Поттера і Спайдермена. Вечірній Київ (укр.). Процитовано 25 лютого 2023.

[20] Оксана Палій (7 лютого 2021). Майбутнє із бентеги сьогодення. Zbruc (укр.). Процитовано 25 лютого 2023.

[21] Оксана Ковальчук (24 лютого 2021). Ілюстратор Олександр Грехов презентував проєкт «Десять облич Лесі». Суспільне Мистецтво. Суспільне Культура (укр.). Процитовано 25 лютого 2023.