Олексій Вікторович Грачов (нар. 5 березня 1969, Сімферополь, Кримська область, УРСР) — радянський, український та російський футболіст, нападник. Згодом — тренер. На даний час — головний тренер фейкового кримського клубу «Севастополь».
| Особисті дані | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Олексій Вікторович Грачов | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 5 березня 1969 (54 роки) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Сімферополь, Кримська область, УРСР | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 186 см | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вага | 80 кг | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство | СРСР Україна Росія | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | нападник | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Інформація про клуб | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Поточний клуб | завершив кар'єру | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Юнацькі клуби | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| «Таврія» (С) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| * Ігри та голи за професіональні клуби |
Кар'єра гравця ред.
Окрім нього в сім'ї виховувалося ще двоє дітей — брат та сестра.
Вихованець школи сімферопольської «Таврії», де його тренером був В'ячеслав Портнов. Під час проходження служби спортроті в армії грав за київський СКА. У 1989 році грав за керченський «Океан» у Другій лізі СРСР. Перехід до севастопольської «Чайки» відбувся за рекомендацією Анатолія Заяєва головному тренеру Геннадію Макарову. Олексій розпочинав грати в центрі півзахисту, а потім перейшов на позицію нападника.
Його наступною командою стала сімферопольська «Таврія», яка виступала в Першій лізі СРСР, де він став гравцем основного складу. Під час виступу за кримчан, його запросили на перегляд в донецький «Шахтар», проте в підсумку він поїхав на перегляд в охтирський «Нафтовик», куди поїхали його одноклубники Едуард Піскун, Олександр Євтушок й Ігор Єршов. У складі команди грав в першому чемпіонаті незалежної України. Команда за підсумками сезону вилетіла в Першу лігу, де потім стала бронзовим призером сезону 1992/93 років. В Охтирці став гравцем основного складу, найкращим бомбардиром команди в турнірі 1994/95 років, тоді ж він посів третє місце в списку бомбардирів Першої ліги. Грачов є автором першого «покеру», тобто чотирьох забитих м'ячів в одній грі, в поєдинку проти «Бажановця» 11 жовтня 1994 року. В Охтирці він жив на одному сходовому майданчику з одноклубником Едуардом Піскуном, з яким він грав до цього в «Чайці» і «Таврії», а пізніше й у кіровоградській «Зірці».
Влітку 1995 року Грачов перейшов у кіровоградську «Зірку НІБАС» з Вищої ліги. Разом з Піскуном його запрошували в російський «Уралан», проте Едуард в результаті пішов до краснодарської «Кубані», а Олексій у «Уралан» з Елісти. У 1997 році разом з командою став переможцем першого російського дивізіону. Взимку 1998 року повернувся до «Нафтовик». У вересні 2000 перейшов у друголіговий «Електрон» з міста Ромни. Початок сезону 2000/01 років провів у «Таврії», однак провівши лише одну гру в чемпіонаті України, перейшов в «Нафтовик». Тоді команда стала переможцем другої ліги й повернулася в Першу, а Грачов став найкращим бомбардиром групи в якій виступали охтирці з 16 забитими голами. Кар'єру футболіста завершив у 2002 році.
Рекордсмен «Нафтовика» за кількістю проведених матчів й забитих м'ячів у чемпіонатах України. Загалом за Нафтовик провів понад двісті матчів і забив понад п'ятдесяти м'ячів.
Тренерська кар'єра ред.
Закінчив Сімферопольський державний університет імені М. В. Фрунзе.
У 2003 році увійшов до тренерського штабу охтирського «Нафтовика», де пропрацював протягом чотирьох років. Потім, протягом двох років був тренером сімферопольського «ІгроСервіса», після чого повернувся в «Нафтовик». У 2010 році увійшов до тренерського штабу «Севастополя». Потім працював головним тренером дубля, старшим тренером молодіжного складу, займав посаду тренера в «Севастополі-2». Влітку 2012 року став тренером «Севастополя-3», який виступав у чемпіонаті Криму. Пізніше входив у тренерський штаб «Севастополя», був головним тренером дубля й тренером команди U-19.
У 2014 році після окупацї Росією Кримського півострова залишився на його території, пішов на спіпрацю з окупантами та колаборантами й увійшов до тренерського штабу місцевого фейкового клубу СКЧФ. На початку 2015 року очолював команду СКЧФ 1998 року народження на турнірі Arena Yevpatoria Cup. У т.зв. всекримському турнірі очолював СКЧФ-2. Влітку 2015 року став тренером іншого фейкового клубу, «Бахчисарая», привів цю «команду» до бронзових нагород т. зв. «чемпіонату Криму» й перемозі у т.зв. Кубку Прем'єр-ліги КФС в фінальному матчі над СКЧФ (2:1). Був визнаний найкращим тренером турніру. Влітку 2016 року очолив т.зв. «Севастополь» і привів команду до перемоги в чемпіонаті півострова, який був організований окупаційною адміністрацією.
Досягнення ред.
- Перша ліга чемпіонату України
- Бронзовий призер (1): 1992/93
- Друга ліга чемпіонату України
- Чемпіон (1): 2000/01
- Перший дивізіон чемпіонату Росії
- Чемпіон (1): 1997
Особисте життя ред.
Дружина — Жанна, економіст в сімферопольській кампанії «Таврія-Авто». Син Дмитро, також був професіональним футболістом.
Статистика ред.
| Сезон | Клуб | Ліга | Чемпіонат | Кубок | ||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Матчі | Голи | Матчі | Голи | |||
| 1989 | «Океан» (Керч) | Друга ліга | 24 | 0 | ||
| 1990 | «Чайка» (Севастополь) | Друга нижча ліга | 29 | 9 | ||
| 1990 | «Таврія» (Сімферополь) | Перша ліга | 7 | 0 | ||
| 1991 | 36 | 9 | ||||
| 1992 | «Нафтовик» (Охтирка) | Вища ліга | 17 | 1 | 6 | 2 |
| 1992/93 | Перша ліга | 42 | 12 | 4 | 3 | |
| 1993/94 | 38 | 14 | 2 | 0 | ||
| 1994/95 | 42 | 18 | 1 | 0 | ||
| 1995/96 | «Зірка-НІБАС» | Вища ліга | 28 | 4 | 4 | 2 |
| 1996 | «Уралан-д» | Третя ліга | 2 | 0 | ||
| 1996 | «Уралан» | Перший дивізіон | 20 | 3 | ||
| 1997 | 18 | 1 | 2 | 1 | ||
| 1997/98 | «Нафтовик» (Охтирка) | Перша ліга | 21 | 2 | 1 | 0 |
| 1998/99 | 36 | 2 | 4 | 0 | ||
| 1999/00 | 8 | 0 | ||||
| 1999/00 | «Електрон» (Ромни) | Друга ліга | 16 | 5 | ||
| 2000/01 | «Таврія» (Сімферополь) | Вища ліга | 1 | 0 | ||
| 2000/01 | «Нафтовик» (Охтирка) | Друга ліга | 29 | 16 | ||
| 2001/02 | Перша ліга | 25 | 0 | 1 | 1 | |
| 2001/02 | «Електрон» (Ромни) | Друга ліга | 5 | 0 | ||
| 2002/03 | «Нафтовик» (Охтирка) | Перша ліга | 2 | 0 |
Джерела:
- статистика — Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
Примітки ред.
- ↑ (рос.). Офіційний сайт СКЧФ. 19.05.2011. Архів оригіналу за 28 грудня 2017. Процитовано 8 червня 2017.
- (рос.). UA-Футбол. 26.01.2012. Архів оригіналу за 28 грудня 2017. Процитовано 8 червня 2017.
- Гаррінальд Немировський (2002). (рос.). Архів оригіналу за 15 грудня 2017. Процитовано 8 червня 2015.
- ↑ (ua). fcnaftovyk.com.ua. 10.11.2009. Архів оригіналу за 23 жовтня 2013. Процитовано 8 червня 2017.
- . fcnaftovyk.okhtyrka.net. 02.05.2006. Архів оригіналу за 28 грудня 2017. Процитовано 8 червня 2017.
- (рос.). Офіційний сайт СКЧФ. 01.05.2015. Архів оригіналу за 28 грудня 2017. Процитовано 8 червня 2017.
- (рос.). Офіційний сайт СКЧФ. 10.06.2016. Архів оригіналу за 28 грудня 2017. Процитовано 8 червня 2017.
- (рос.). Крымский спорт. 05.07.2016. Архів оригіналу за 28 грудня 2017. Процитовано 8 червня 2017.
Посилання ред.
- Статистика виступів на офіційному сайті ФФУ[недоступне посилання]
- Візитна картка футболіста на офіційному сайті УПЛ
- Візитна картка тренера на офіційному сайті УПЛ
- Статистика виступів гравця на сайті allplayers.in.ua
- Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
- Профіль на сайті footballdatabase.eu
- Профіль гравця на сайті «УКРАЇНСЬКИЙ ФУТБОЛ (історія та статистика)»
- Профіль гравця [ 30 квітня 2017 у Wayback Machine.] на сайті «Історія Таврії»
- Профіль гравця [ 15 вересня 2016 у Wayback Machine.] на сайті sportbox.ru
- Профіль тренера на сайті «УКРАЇНСЬКИЙ ФУТБОЛ (історія та статистика)»