Олекс́андр Генн́адійович Грановський (народ. 31 липня 1972 рік, у місті Умань, Черкаська область) — український бізнесмен, мільйонер, народний депутат України.
Олександр Геннадійович Грановський | |
---|---|
український бізнесмен | |
Народився | 31 липня 1972 (51 рік) Умань, Черкаська область |
Країна | Україна |
Діяльність | підприємець |
Alma mater | ОНУ ім. І. І. Мечникова |
Членство | Верховна Рада України IV скликання |
Посада | народний депутат України |
|
Народний депутат України | |||
---|---|---|---|
4-го скликання | |||
фракція «СДПУ(о)» | 14 травня 2002 | — | 25 травня 2006 |
Освіта Редагувати
У 1995 р. закінчив юридичний факультет Одеського національного університету ім. Мечникова. Згодом — Національну академію державного управління при Президентові України.
Бізнес Редагувати
На 1 липня 2014 року Олександр Грановський був співвласником компанії Vertex United, яка об'єднує:
Готельний напрямок (4-5 зіркові готелі): «Президент готель», готель «Бристоль», «Лондонська», інші об'єкти готельного призначення.
Інвестиційно-девелоперський напрямок: діяльність у різнобічних сферах економіки.
Медіа напрямок: журнали «Фокус», «Фокус. Красивая страна», сайт focus.ua
Станом на 2022 рік серед учасників компанії Vertex United Олександр Грановський не обліковується (згідно відомостей, розміщених в державному реєстрі, єдиним власником компанії є Борис Кауфман).
Виробництво алкогольних напоїв Редагувати
Бізнесмени Олександр Грановський та Борис Кауфман були засновниками холдингу з виробництва алкоголю — «Оверлайн», найбільш важливими активами якого були ЗАТ «Перший лікеро-горілчаний завод» (виробляв горілку під ТМ «Мягков» та ТМ «Штурман») та ПАТ «Одеський завод шампанських вин» (марки ігристих вин «Одеса» та L'Odessika, Henri Roederer). Навесні 2008 р. власники концерну продали марку «Мягков» російському холдингу «Синергія». «Одеський завод шампанських вин» було продано в 2009-му році італійському концерну Campari. У 2012 р. бізнесмени втратили другий великий актив — «Перший лікеро-горілчаний завод». Вищий господарський суд України задовольнив позов прокуратури Одеської області про розірвання договору оренди цілісного майнового комплексу підприємства. Прокуратура вимагала розірвати договір оренди у зв'язку з тим, що орендар — приватне акціонерне товариство «Оверлайн» — не платив за оренду майна. Наприкінці 2012 року Олександр Грановський та Борис Кауфман продали всі активи в алкогольному бізнесі.
Готельний бізнес Редагувати
Олександр Грановський — колишній акціонер керуючої компанії Vertex Hotel Group (торгова марка ТОВ «Л. А.Р. К.»), що управляє об'єктами готельного призначення: «Бристоль», «Лондонська» в Одесі та «Президент готель» у Києві.
Бристоль Редагувати
У 2011 р. готель був заново відкритий після реставрації. «Бристоль» відбудовували за допомогою архівних карток, малюнків, фото і створили його таким, яким його спроектував архітектор Бернардацці. Оновлений «Бристоль» став ще одним п'ятизірковим готелем в Одесі. Представники групи не розголошували, скільки коштів було витрачено на відбудову, у ЗМІ комплекс робіт оцінювали в 10-20 млн $. У 2011 р. готель заново відкрили після реставрації. У 2013 р. власники вирішили передати комплекс в управління міжнародному готельному операторові Starwood Hotels & Resorts. З 1 грудня 2013 р. готель було перейменовано в The Luxury Collection і передано під управління оператора.
Лондонська Редагувати
Із 2008 року до складу групи компаній Vertex Hotel Group увійшов готель «Лондонська», збудований у 1928 році, який і досі є взірцем елегантності[ненейтрально] та вишуканого смаку.[13][джерело?].
Президент Готель Редагувати
У 2009 році Олександр Грановський та Борис Кауфман отримали право оренди Президент-Готелю.
Будівельний бізнес Редагувати
Олександру Грановському також належала низка будівельних компаній. Зокрема, ТОВ «Каштан-Девелопмент» (ФПГ «Каштан»), яка займалась будівництвом житлових комплексів в Одесі, тощо[джерело?].
Банки Редагувати
Олександр Грановський — в минулому співвласник, член наглядової ради ПАТ «Фінбанк» (Одеса), який було заснованого 1990 р. (ліквідований в 2019 році). Також у ЗМІ у листопаді 2013 р. висувались припущення про те, що бізнесмен є співвласником ПАТ «Платинум Банк», однак з'ясувалось, що Олександр Грановський не має відношення до Платинум банку.
Авіація Редагувати
З 2002 року — співвласник ВІП-терміналу в Одеському аеропорті (реконструйований із колишнього багажного відділення).
У 2014 р. пов'язана з Кауфманом та Грановським компанія ТОВ «Спецремстрой» отримала від держави 1,7 млрд гривень на реконструкцію злітно-посадкової смуги одеського аеропорту.
Також Олександра Грановського та Бориса Кауфмана пов'язували з компанією ТОВ «Аеропорт Хендлінг», яка з 2013 року стала монополістом у наданні хендлінгових послуг в аеропортах «Одеса» і «Сімферополь». Але прямих доказів щодо цієї інформації не було[джерело?]. Директор аеропорту Бориспіль Сергій Гомболевський стверджував, що договір з «Аеропорт Хендлінг» розірвано.
Видання «УкрРудПром» пов'язувало Олександра Грановського з аеропортом «Сімферополь».
Інвестиції Редагувати
З 2007 р. Олександр Грановський почав вивчати можливості інвестування в Ізраїлі. Зблизився з місцевим відділенням хасидського руху ХАБАД і з активістами фонду «Or Avner» («Світло Авнера»), заснованого в пам'ять про батька Леві Леваєва, раббі Авнера Леваєва.
Влітку 2013 р. бізнесмен спробував купити одну з найбільших компаній Ізраїлю — холдинг IDB, але кредитори IDB ухвалили рішення про продаж контрольного пакету акцій холдингу конкурентам Олександра Грановського і Нохі Данкнера — аргентинському магнату Едуардо Ельштейну, ізраїльському підприємцю Моті Бен-Моше і німецькій компанії Extra Holding GmbH. Бізнесмен спробував оскаржити рішення кредиторів, але його звинуватили в тиску на окружний суд Тель-Авіва, а також дачі хабарів чиновникам Комісії з цінних паперів Ізраїлю.
Олександру Грановському та Борису Кауфману належали одеський телеканал «РІАК» і журнал «Фокус».
Розслідування Редагувати
20 лютого 2019 року Інтерпол на прохання Ізраїлю оголосив у розшук Олександра Грановського. Правоохоронні органи Ізраїлю підозрювали Грановського в розкраданні, шахрайстві при обтяжуючих обставинах і махінаціях із цінними паперами на суму в 60 мільйонів доларів протягом 2012—2016 років.
21 жовтня 2022 року НАБУ і САП повідомили, що вважають Грановського організатором корупційної схеми на АТ «Одеський припортовий завод», і оголосили його розшук.
Статки Редагувати
У 2009—2012 рр.. Олександр Грановський чотири рази потрапляв до рейтингу «200 найбагатших людей України».
За підсумками 2013 р. статки Олександра Грановського оцінювали в 87,5 млн доларів.
Політика Редагувати
На початку 2000 р. Грановський пішов у політику. В 2002—2006 рр. був народним депутатом України IV скликання від фракції СДПУ(о), членом Комітету з питань бюджету Верховної Ради України. На парламентських виборах 2006 р. балотувався від опозиційного блоку «Не Так!», де був 14-м у списку. Однак ця політична сила до Верховної Ради України не потрапила.
Громадська діяльність Редагувати
Член Опікунської ради Єврейської Конфедерації України[джерело?].
Президент руху «Всесвітній ХАБАД» і фінансист єврейської громади Одеси.
Віце-президент Федерації футболу України[джерело?].
Спільно з дружиною заснував благодійний фонд «Шляхи майбутнього»[джерело?].
За підтримки Олександра Грановського у жовтні 2014 року в Одесі пройшла виставка українських художників у складі арт-проекту «Родина».
Нагороди Редагувати
- Орден «За заслуги» 3 ступеня (31 липня 2004) — за активну участь у законотворчій роботі, вагомий особистий внесок у реконструкцію навчально-виробничого комплексу Міжнародного дитячого центру «Артек»;
- У 2001 році Олександра Грановського було обрано «Бізнесменом року» в Одесі.
Сім'я Редагувати
Розлучений, виховує п'ятьох дітей.
Примітки Редагувати
- http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=4
- ↑ . Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 10 квітня 2017. Процитовано 10 квітня 2017.
- . Reporter.com.ua. Архів оригіналу за 23 березня 2019. Процитовано 10 грудня 2014.
- . ІА «Інтерфакс». 17.06.2013. Архів оригіналу за 4 листопада 2014. Процитовано 10 грудня 2014.
- . Архів оригіналу за 4 листопада 2014. Процитовано 10 грудня 2014.
- . Коммерсантъ Украина № 52. 26.03.2008. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 17 лютого 2014.
- Одесский завод шампанских вин продали итальянцам. Gazeta.ua. 27.04.2009.
- . УНИАН. 04.05.2012. Архів оригіналу за 23 лютого 2014. Процитовано 17 лютого 2014.
- . Архів оригіналу за 30 листопада 2015. Процитовано 1 квітня 2015.
- . Сегодня. 23.02.2011. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 1 квітня 2015.
- . Forbes.ua (профайл). 2012. Архів оригіналу за 21 лютого 2014. Процитовано 17 лютого 2014.
- . Коммерсантъ Украина. 26.06.2013. Архів оригіналу за 23 жовтня 2014. Процитовано 1 квітня 2015.
- . Украинская правда». 01.10.2009. Архів оригіналу за 12 березня 2014. Процитовано 17 лютого 2014.
- . banki.ua. 05.02.2014. Архів оригіналу за 22.02.2014. Процитовано 17.02.2014.
- . Delo.ua. 15.11.2013. Архів оригіналу за 20 червня 2014. Процитовано 31 березня 2015.
- . Лига Бизнес Информ. 30.03.2015. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 31 березня 2015.
- . Архів оригіналу за 02.04.2015. Процитовано 31.03.2015.
- . Думская.net. 05.01.2014. Архів оригіналу за 12 березня 2014. Процитовано 17 лютого 2014.
- . aviation.com.ua. 23-01-14. Архів оригіналу за 21 лютого 2014. Процитовано 17 лютого 2014.
- . Интерфакс-Украина. 12.08.2014. Архів оригіналу за 4 листопада 2014. Процитовано 12 грудня 2014.
- Александр МАРТЫНОВ (31.01.2014). . «УкрРудПром». Архів оригіналу за 19 лютого 2014. Процитовано 17 лютого 2014.
- . Архів оригіналу за 21 лютого 2014. Процитовано 17 лютого 2014.
- . Архів оригіналу за 21 лютого 2014. Процитовано 17 лютого 2014.
- . Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 17 лютого 2014.
- . Думская.net. 17.06.2013. Архів оригіналу за 4 листопада 2014. Процитовано 17 лютого 2014.
- . ukranews_com (ua). 20 лютого 2019. Архів оригіналу за 25 лютого 2019. Процитовано 25 лютого 2019.
- НАБУ шукає ексдепутата Грановського у справі про корупцію на ОПЗ. Радіо Свобода. 15 листопада 2022. Процитовано 29 грудня 2022.
- ↑ . Фокус. 30.03.2012. Архів оригіналу за 05.02.2014. Процитовано 17.02.2014.
- . Архів оригіналу за 23 липня 2014. Процитовано 17 лютого 2014.
- . Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 17 лютого 2014.
- . Архів оригіналу за 3 листопада 2014. Процитовано 12 грудня 2014.
- Указ Президента України від 31 липня 2004 року № 855/2004 «Про нагородження О. Грановського орденом «За заслуги»»
- . Архів оригіналу за 5 листопада 2014. Процитовано 12 грудня 2014.
- . Архів оригіналу за 15 березня 2016. Процитовано 15 березня 2016.
- . Архів оригіналу за 15 березня 2016. Процитовано 15 березня 2016.
Посилання Редагувати
- архівована на WayBack Machine
- Бизнесмен Грановский [ 29 липня 2015 у Wayback Machine.] сконцентрировал 73,4 % акций Финбанка. delo.ua
- Гуртовой: Кауфман и Грановский [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] не имеют отношения к Platinum Bank. ЛІГА.Финансы
- В отеле Кауфмана и Грановского [ 22 липня 2015 у Wayback Machine.] прошел XI Украинский муниципальный форум. Трасса Е-95
- В отель Кауфмана и Грановского [ 22 липня 2015 у Wayback Machine.] заселился бомонд ОМКФ. 048.ua