www.wikidata.uk-ua.nina.az

Грандо Олександр Абрамович им я науковий заклад Народився 10 жовтня 1919 1919 10 10 Могилів Подільський Вінницька област

Грандо Олександр Абрамович

Грандо Олександр Абрамович
Народився 10 жовтня 1919(1919-10-10)
Могилів-Подільський, Вінницька область
Помер 17 липня 2004(2004-07-17) (84 роки)
Київ
Поховання Байкове кладовище
Країна  Україна
Діяльність історик
Alma mater Національний медичний університет імені Олександра Богомольця
Галузь історія медицини, музеєзнавство, медицина, гігієна, охорона здоров'я, деонтологія
Заклад Казанський державний університет
Національний університет охорони здоров'я України ім. Платона Шупика
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця
Національний музей медицини України
Інститут громадського здоров'я імені О. М. Марзєєва НАМН України
Посада професор і директор музеюd
Вчене звання професор Національного медичного університету імені Олександра Богомольця
Науковий ступінь доктор медичних наук
Війна німецько-радянська війна
Нагороди орден Вітчизняної війни І ступеня, два ордени Червоної Зірки, орден За заслуги ІІІ ступеня, орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня та 13 медалей. Державна премія України в галузі науки і техніки (1983)

Грандо Олександр Абрамович (нар. 10 жовтня 1919(19191010) — 17 липня 2004) — відомий в Україні та поза її межами педагог і науковець, фахівець у галузі соціальної медицини та організації охорони здоров'я, історії медицини. Основні напрямки його науково-педагогічної діяльності — теоретичні й практичні питання соціальної медицини, дослідження в галузі історії медицини. Завідувач кафедри соціальної гігієни й організації охорони здоров'я Національного медичного університету імені О. О. Богомольця (1972—1990). Створив власну школу організаторів охорони здоров'я та істориків медицини. Доктор медичних наук (1968), професор (1968), заслужений діяч науки України, лауреат Державной премії УРСР (1983), академік Петровської академії наук та мистецтв.

Дитинство та молоді роки ред.

Народився в 1919 р. у Могилеві-Подільському (Вінницька область). У 1941 р. закінчив Київський медичний інститут. Під час Німецько-радянської війни був старшим полковим лікарем на різних фронтах. Учасник Сталінградської битви. Нагороджений 3-ма бойовими орденами та багатьма медалями.

Педагогічна та наукова діяльність ред.

У 1945—1947 рр. — викладач військової кафедри Казанського університету, з 1948 по 1956 рік — асистент кафедри соціальної гігієни та організації охорони здоров'я Київського інституту удосконалення лікарів. У 1956—1961 рр. працював у НДІ комунальної гігієни, спочатку старшим науковим співробітником, а потім очолював сектор історії охорони здоров'я. З 1961 р. у Київському медичному інституті на посадах доцента, професора кафедри соціальної гігієни та організації охорони здоров'я, а у 1972—1990 рр. очолював її. У 1968 році захистив докторську дисертацію «Розвиток гігієни та санітарної діяльності в УРСР». Лекції професора Грандо були надзвичайно популярні серед студентів і лікарів.

Директор-засновник Національного музею медицини України ред.

Одночасно з викладацькою та науковою діяльністю О. А. Грандо починаючи з 1962 р. на громадських засадах займався створенням музею історії медицини, використовуючи сучасні принципи музейної науки.

Була проведена багатолітня науково-дослідна робота із збирання та вивчення історичних джерел, фондів багатьох державних архівів, музеїв і наукових бібліотек. Зібрано понад 14 тис. експонатів, розроблялися науково-методичні основи побудови експозиції.

На базі музею 29 жовтня 1982 року за рішенням МОЗ УРСР був відкритий Музей медицини Української РСР, який у 1990 році перетворений у Центральний музей УРСР (з 1999 року — Національний музей медицини України).

У 1983 р. за його створення О. Грандо було удостоєно Державної премії України в галузі науки і техніки.

Завдяки своїй науковій унікальності та цінним експозиціям, музей отримав світове визнання, він є членом Європейської асоціації музеїв історії медичної науки (з 1986 року).

Наукові публікації ред.

О. А. Грандо автор понад 160 наукових праць, зокрема 9 монографій, керівництв та навч. посібників, присвячених різним питанням історії й організації охорони здоров'я, проблемам лікарської етики й медичної деонтології. Серед них книги та монографії: «Медицина в зеркале истории», «Подорож у минуле медицини», «Очима художників» (медицина в українському образотворчому мистецтві), «Медицинская этика», «Видатні імена в історії української медицини» та ін.

О. Грандо — засновник і головний редактор українського історико-медичного журналу «Агапіт», що видається українською, російською та англійською мовами, а також головний редактор оригінальної історико-медичної праці «Видатні імена у світовій медицині».

Відзнаки та почесні звання ред.

Нагороджений орденом Вітчизняної війни І ступеня, двома орденами Червоної Зірки, орденом За заслуги ІІІ ступеня, орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня та 13 медалями. Державна премія України (1983), заслужений діяч науки і техніки України (1995).

Почесний голова Українського наукового товариства істориків медицини, почесний член Російського та Болгарського наукових товариств істориків медицини, дійсний член Петровської академії наук і мистецтв (Санкт-Петербург), почесний громадянин свого рідного міста Могилева-Подільського Вінницької області.

Наукові праці ред.

  • Развитие гигиены в Украинской ССР. — К., 1975;
  • Врачебная этика и медицинская деонтология. — 3-е изд. — К., 1994;
  • Медицина в зеркале истории: О Музее медицины УССР. — К., 1990;
  • Путешествие в прошлое медицины. — К., 1995;
  • Подорож у минуле медицини. — К., 1995.

Джерела ред.

  • Александр Абрамович Грандо (К 60-летию со дня рождения) // Сов. здравоохранение. 1979. — № 12. — С. 60.
  • Грандо А. А. Медицина в зеркале истории: О музее медицины Украинской ССР. Науч.-популярное изд. — К.: изд. «Здоровья», 1990. — 152 с.
  • Грандо А. А. Немного о прошлом. — К., 2003. — С. 228.
  • Грандо А. А. Путешествие в прошлое медицины. — К.: РИА «Триумф», 1995. — 176 с.
  • Грандо О. А. Подорож у минуле медицини. — К.: РВА «Тріумф», 1995. — 176 с.
  • Грандо Олександр Абрамович // Макаренко І. М., Полякова І. М. Біографічний довідник завідувачів кафедр та професорів Національного медичного університету імені О. О. Богомольця (1841—2001). — К.: Століття, 2001. — С. 43-44.
  • Грандо Олександр Абрамович // Хто є хто в Україні. 1997. Біографічний словник. — К., Фенікс, 1997. — С. 68.
  • Національний музей медицини України // Київський літопис XXI століття. Визначні імена та підприємства України. — К.: Видавництво «Хто є хто», 2001. — С. 155.
  • Олександр Абрамович Грандо // Агапіт. Український історико-медичний журнал. — 2004. — № 14-15. — С. 3-4.
  • Олександр Абрамович Грандо // Газета «Ваше здоров'я». — 2004. — № 28 (23-29 липня). — С. 6.
  • Олександр Абрамович Грандо // Медведь Владимир. Диалоги о медицине и жизни. К.: Авіцена, 2007. С. 79-94.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
im ya naukovij zaklad Grando Oleksandr AbramovichNarodivsya 10 zhovtnya 1919 1919 10 10 Mogiliv Podilskij Vinnicka oblastPomer 17 lipnya 2004 2004 07 17 84 roki KiyivPohovannya Bajkove kladovisheKrayina UkrayinaDiyalnist istorikAlma mater Nacionalnij medichnij universitet imeni Oleksandra BogomolcyaGaluz istoriya medicini muzeyeznavstvo medicina gigiyena ohorona zdorov ya deontologiyaZaklad Kazanskij derzhavnij universitet Nacionalnij universitet ohoroni zdorov ya Ukrayini im Platona Shupika Nacionalnij medichnij universitet imeni O O Bogomolcya Nacionalnij muzej medicini Ukrayini Institut gromadskogo zdorov ya imeni O M Marzyeyeva NAMN UkrayiniPosada profesor i direktor muzeyudVchene zvannya profesor Nacionalnogo medichnogo universitetu imeni Oleksandra BogomolcyaNaukovij stupin doktor medichnih naukVijna nimecko radyanska vijnaNagorodi orden Vitchiznyanoyi vijni I stupenya dva ordeni Chervonoyi Zirki orden Za zaslugi III stupenya orden Bogdana Hmelnickogo III stupenya ta 13 medalej Derzhavna premiya Ukrayini v galuzi nauki i tehniki 1983 Grando Oleksandr Abramovich nar 10 zhovtnya 1919 19191010 17 lipnya 2004 vidomij v Ukrayini ta poza yiyi mezhami pedagog i naukovec fahivec u galuzi socialnoyi medicini ta organizaciyi ohoroni zdorov ya istoriyi medicini Osnovni napryamki jogo naukovo pedagogichnoyi diyalnosti teoretichni j praktichni pitannya socialnoyi medicini doslidzhennya v galuzi istoriyi medicini Zaviduvach kafedri socialnoyi gigiyeni j organizaciyi ohoroni zdorov ya Nacionalnogo medichnogo universitetu imeni O O Bogomolcya 1972 1990 Stvoriv vlasnu shkolu organizatoriv ohoroni zdorov ya ta istorikiv medicini Doktor medichnih nauk 1968 profesor 1968 zasluzhenij diyach nauki Ukrayini laureat Derzhavnoj premiyi URSR 1983 akademik Petrovskoyi akademiyi nauk ta mistectv Zmist 1 Ditinstvo ta molodi roki 2 Pedagogichna ta naukova diyalnist 3 Direktor zasnovnik Nacionalnogo muzeyu medicini Ukrayini 4 Naukovi publikaciyi 5 Vidznaki ta pochesni zvannya 6 Naukovi praci 7 DzherelaDitinstvo ta molodi roki red Narodivsya v 1919 r u Mogilevi Podilskomu Vinnicka oblast U 1941 r zakinchiv Kiyivskij medichnij institut Pid chas Nimecko radyanskoyi vijni buv starshim polkovim likarem na riznih frontah Uchasnik Stalingradskoyi bitvi Nagorodzhenij 3 ma bojovimi ordenami ta bagatma medalyami Pedagogichna ta naukova diyalnist red U 1945 1947 rr vikladach vijskovoyi kafedri Kazanskogo universitetu z 1948 po 1956 rik asistent kafedri socialnoyi gigiyeni ta organizaciyi ohoroni zdorov ya Kiyivskogo institutu udoskonalennya likariv U 1956 1961 rr pracyuvav u NDI komunalnoyi gigiyeni spochatku starshim naukovim spivrobitnikom a potim ocholyuvav sektor istoriyi ohoroni zdorov ya Z 1961 r u Kiyivskomu medichnomu instituti na posadah docenta profesora kafedri socialnoyi gigiyeni ta organizaciyi ohoroni zdorov ya a u 1972 1990 rr ocholyuvav yiyi U 1968 roci zahistiv doktorsku disertaciyu Rozvitok gigiyeni ta sanitarnoyi diyalnosti v URSR Lekciyi profesora Grando buli nadzvichajno populyarni sered studentiv i likariv Direktor zasnovnik Nacionalnogo muzeyu medicini Ukrayini red Odnochasno z vikladackoyu ta naukovoyu diyalnistyu O A Grando pochinayuchi z 1962 r na gromadskih zasadah zajmavsya stvorennyam muzeyu istoriyi medicini vikoristovuyuchi suchasni principi muzejnoyi nauki Bula provedena bagatolitnya naukovo doslidna robota iz zbirannya ta vivchennya istorichnih dzherel fondiv bagatoh derzhavnih arhiviv muzeyiv i naukovih bibliotek Zibrano ponad 14 tis eksponativ rozroblyalisya naukovo metodichni osnovi pobudovi ekspoziciyi Na bazi muzeyu 29 zhovtnya 1982 roku za rishennyam MOZ URSR buv vidkritij Muzej medicini Ukrayinskoyi RSR yakij u 1990 roci peretvorenij u Centralnij muzej URSR z 1999 roku Nacionalnij muzej medicini Ukrayini U 1983 r za jogo stvorennya O Grando bulo udostoyeno Derzhavnoyi premiyi Ukrayini v galuzi nauki i tehniki Zavdyaki svoyij naukovij unikalnosti ta cinnim ekspoziciyam muzej otrimav svitove viznannya vin ye chlenom Yevropejskoyi asociaciyi muzeyiv istoriyi medichnoyi nauki z 1986 roku Naukovi publikaciyi red O A Grando avtor ponad 160 naukovih prac zokrema 9 monografij kerivnictv ta navch posibnikiv prisvyachenih riznim pitannyam istoriyi j organizaciyi ohoroni zdorov ya problemam likarskoyi etiki j medichnoyi deontologiyi Sered nih knigi ta monografiyi Medicina v zerkale istorii Podorozh u minule medicini Ochima hudozhnikiv medicina v ukrayinskomu obrazotvorchomu mistectvi Medicinskaya etika Vidatni imena v istoriyi ukrayinskoyi medicini ta in O Grando zasnovnik i golovnij redaktor ukrayinskogo istoriko medichnogo zhurnalu Agapit sho vidayetsya ukrayinskoyu rosijskoyu ta anglijskoyu movami a takozh golovnij redaktor originalnoyi istoriko medichnoyi praci Vidatni imena u svitovij medicini Vidznaki ta pochesni zvannya red Nagorodzhenij ordenom Vitchiznyanoyi vijni I stupenya dvoma ordenami Chervonoyi Zirki ordenom Za zaslugi III stupenya ordenom Bogdana Hmelnickogo III stupenya ta 13 medalyami Derzhavna premiya Ukrayini 1983 zasluzhenij diyach nauki i tehniki Ukrayini 1995 Pochesnij golova Ukrayinskogo naukovogo tovaristva istorikiv medicini pochesnij chlen Rosijskogo ta Bolgarskogo naukovih tovaristv istorikiv medicini dijsnij chlen Petrovskoyi akademiyi nauk i mistectv Sankt Peterburg pochesnij gromadyanin svogo ridnogo mista Mogileva Podilskogo Vinnickoyi oblasti Naukovi praci red Razvitie gigieny v Ukrainskoj SSR K 1975 Vrachebnaya etika i medicinskaya deontologiya 3 e izd K 1994 Medicina v zerkale istorii O Muzee mediciny USSR K 1990 Puteshestvie v proshloe mediciny K 1995 Podorozh u minule medicini K 1995 Dzherela red Aleksandr Abramovich Grando K 60 letiyu so dnya rozhdeniya Sov zdravoohranenie 1979 12 S 60 Grando A A Medicina v zerkale istorii O muzee mediciny Ukrainskoj SSR Nauch populyarnoe izd K izd Zdorovya 1990 152 s Grando A A Nemnogo o proshlom K 2003 S 228 Grando A A Puteshestvie v proshloe mediciny K RIA Triumf 1995 176 s Grando O A Podorozh u minule medicini K RVA Triumf 1995 176 s Grando Oleksandr Abramovich Makarenko I M Polyakova I M Biografichnij dovidnik zaviduvachiv kafedr ta profesoriv Nacionalnogo medichnogo universitetu imeni O O Bogomolcya 1841 2001 K Stolittya 2001 S 43 44 Grando Oleksandr Abramovich Hto ye hto v Ukrayini 1997 Biografichnij slovnik K Feniks 1997 S 68 Nacionalnij muzej medicini Ukrayini Kiyivskij litopis XXI stolittya Viznachni imena ta pidpriyemstva Ukrayini K Vidavnictvo Hto ye hto 2001 S 155 Oleksandr Abramovich Grando Agapit Ukrayinskij istoriko medichnij zhurnal 2004 14 15 S 3 4 Oleksandr Abramovich Grando Gazeta Vashe zdorov ya 2004 28 23 29 lipnya S 6 Oleksandr Abramovich Grando Medved Vladimir Dialogi o medicine i zhizni K Avicena 2007 S 79 94 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Grando Oleksandr Abramovich amp oldid 32022766