Гофрокартон

Гофрокартон — пакувальний матеріал, що використовується у промисловості та характеризується малою вагою, дешевизною й високими фізичними параметрами. Є одним з найпоширеніших у світі пакувальних матеріалів.

Гофрокартон

Історія

• 1844 року німець Генріх Вельтер навчився отримувати целюлозу з деревної маси та розробив технологію виробництва паперу.
• 1871 року Американець Альберт Джонс вперше застосував для захисту скляних пляшок гофровані шари паперу. Використаний Джонсом гофропродукт можна назвати предком гофрокартону.
• 1879 року Роберт Гейр використав заточені штампи для розрізання картону (вирубки деталей потрібної форми). Тупими штампами спростив формування рівного згину (біговка). Так відбулося народження картонної коробки.
• 1881 року перший патент на гофрокартон отримав Олівер Лонг - за спосіб виробництва шарового гофрокартону. Роком пізніше його співвітчизник Роберт Томпсон отримує патент на тришаровий гофрокартон.
• 1897 року — коробки з гофрокартону. Для того, щоб виготовити першу коробку з гофрокартону, інженерам потрібно було розробити технологію приклеювання плоских шарів паперу до кожної сторони гофрованого шару. Використання технології складання коробок з гофрокартону, винайденої Гейром в 1879 року, відкрило новий ринок для гофроупаковки.
• 1899 року службовець фірми «Томпсон і Норріс» Лоренс Луїс Дуерден зареєстрував патент США № 620756 про виробничий процес. Він використовував нагрівальний стіл, довгу транспортувальну стрічку та клей.
• Наприкінці XIX ст. Німецькі фірми почали виробляти гофроагрегати. Густав Ліску та Оскар Сперлінг створюють фірму «Лейпцизький машинобудівний завод і гофрокартонна фабрика Спеллінга»

Особливості

Особливістю виробництва гофрокартону є можливість використовувати папір і картон, одержані з макулатури, що позитивно з точки зору економії ресурсів і захисту довкілля. Недоліком гофрокартону є його низька вологостійкість.

Гофрокартон складається, як правило, з трьох шарів: двох плоских шарів картону (топлайнери) і одного шару паперу між ними, що має хвилеподібну (гофровану) форму (флютинг). Така композиція шарів робить гофрокартон, незважаючи на характеристики його компонентів, особливо жорстким, що володіє опором як у напрямку, перпендикулярному площині картону, так і в напрямках вздовж площин. Для подальшого поліпшення фізичних властивостей упаковки з гофрокартону застосовуються п'яти- і семишаровий гофрокартон — матеріал, при якому шари картону та паперу чергуються один за іншим. Розміри, якість та інші параметри упаковки з гофрокартону встановлюються галузевими стандартами, є також певні вимоги до процесу виробництва.

Види гофрокартону

Гофрокартон класифікується на безліч видів за наступними критеріями:

1. Кількість шарів:
   • двошаровий — що складається з одного плоского та одного гофрованого шарів;
   • тришаровий — що складається з двох шарів плоских та одного гофрованого шарів;
   • п'ятишаровий — що складається з трьох плоских та двох гофрованих шарів;
   • семишаровий — що складається з гофрованих та чотири плоских шарів.
2. Тип хвилі (гофри): A, B, C, E;
3. Кольорове оформлення лайнера:
   • бурий;
   • білений.
4. Клас застосовуваних матеріалів.

Маркування

Марки картону відрізняються абсолютним опором продавлювання (МПа), питомим опором розриву з додатком руйнівного зусилля вздовж гофри (кН / м), опором торцевого стиснення гофри (кН/м).

Тип гофри	Найменування гофри	Крок гофри, мм	Висота гофри, мм
Е	Мікрогофра	3,2—3,6	1,1—1,6
В	Дрібна	4,5—6,4	2,2—3,2
С	Середня	6,5—8,0	2,2—4,4
А	Велика	8,5—9,5	4,4—5,5

Мікрогофрокартон

Тришаровий гофрований картон — це мікрогофрокартон, з товщиною 1,5—1,8 мм. Мікрогофрокартон такої товщини має нижчу міцність, використовується для дрібніших конструкцій. Мікрогофрокартон має нижчі амортизувальні властивості в порівнянні з гофрокартоном. Позначається літерою «Е».

Двошаровий гофрокартон

Позначається літерою «Д», складається з одного плоского і одного гофрованого шарів. Є єдиним різновидом гофрованого картону, який поставляється в рулонах.

Тришаровий гофрокартон

Найпоширеніший вид, позначається літерою «Т». Складається з двох лайнерів і одного гофрованого шару. Застосовується практично для всіх видів упаковок.

П'ятишаровий гофрокартон

Літерою «П» позначається п'ятишаровий гофрокартон, що складається з трьох плоских та двох гофрованих шарів. Використовується для міцної багаторазової упаковки а також для великогабаритних упаковок.

Семишаровий гофрокартон

Досить рідкісний, але надміцний гофрокартон, який позначається літерою «С». Тара, зроблена з нього, може витримувати величезну вагу (до 2 тонн).

Гофрований картон виготовляється згідно ГОСТ 7376.

Переваги гофрокартону

Основні переваги тари з гофрокартону:

• низька вартість;
• надійний захист продукції:
• широкий ряд типорозмірів та конструкцій;
• висока технологічність виготовлення із застосуванням високоавтоматизованого обладнання;
• можливість високоякісного оформлення з використанням різних технологій друку та оздоблення; використання в рекламних цілях;
• здатність трансформуватися з утворенням додаткової торговельної площі;
• легкість транспортування (наприклад, маса піддонів з гофрокартону становить всього 4 кг);
• легкість складування;
• висока технологічність та легкість складання та наповнення продукцією, можливість відкриття упаковки для контролю товару без її пошкодження;
• можливість повторної переробки, здатність до природного саморуйнування.

Мікрогофрокартон хоча й не відрізняється великою міцністю, але з його допомогою можна експериментувати із формами та розмірами упаковки. Саме тому мікрогофру найчастіше використовують у подарунковому пакуванні та у креативному пакуванні товарів.

Див. також

• Тара

Галерея

1. . Архів оригіналу за 13 листопада 2021. Процитовано 17 січня 2021. 
2. . Архів оригіналу за 13 листопада 2021. Процитовано 17 січня 2021. 
3. Патент США №479999
4. Патент США №620756
5. Божко, Марина (27 березня 2019). Вся правда про гофрокартон — друкарня New Media. Типография New Media (укр.). Процитовано 10 листопада 2022.