Август Генріх Гофман фон Фаллерслебен | |
---|---|
August Heinrich Hoffmann von Fallersleben | |
Гофман фон Фаллерслебен | |
Ім'я при народженні | August Heinrich Hoffmann |
Псевдонім | Гофман фон Фаллерслебен |
Народився | 2 квітня 1798 Фаллерслебен |
Помер | 19 січня 1874 (75 років) Корвей, Північний Рейн-Вестфалія |
Поховання | Північний Рейн-Вестфалія |
Громадянство | Німеччина |
Національність | Німеччина |
Діяльність | поет, філолог |
Alma mater | Геттінгенський університет, Боннський університет і Університет Гельмштедтd |
Мова творів | німецька |
Жанр | тексти пісень |
Magnum opus | Пісня німців |
Членство | Нідерландська королівська академія наук |
Діти | Franz Friedrich Hoffmann-Fallerslebend |
Нагороди | |
Сайт: von-fallersleben.de | |
| |
Август Генріх Гофман фон Фаллерслебен у Вікісховищі |
Август Генріх Гофман фон Фаллерслебен (нім. August Heinrich Hoffmann von Fallersleben, відомий як Гофман фон Фаллерслебен, власне Август Генріх Гофман, August Heinrich Hoffmann; 1798, Фаллерслебен — 1874, Корвей, Північний Рейн-Вестфалія) — німецький поет, германіст, автор понад 500 пісень.
Біографія Редагувати
Август Генріх Гофман народився 2 квітня 1798 року в містечку Фаллерслебен (нині Вольфсбург). Він не був дворянського походження, а псевдонім «фон Фаллерслебен» (за місцем народження) він використовував, щоб його не плутали з іншими поетами, які теж носили поширене німецьке прізвище Гофман. Закінчив теологічний факультет Геттінгенського університету. У Касселі познайомився з Якобом Гріммом. Студіював у Бонні. Працював бібліотекарем у Берліні. У 1840 році опублікував першу збірку свої пісень «Die unpolitischen Lieder».
У 1841 році на острові Гельголанд (тоді частина Великої Британії) написав текст до «Пісні німців», третя строфа якого сьогодні є Національним гімном Німеччини.
Досліджував старонідерландську мову, вісім разів їздив з дослідницькою метою до Фландрії та Голландії. Зараз вважається засновником нідерландської філології. В останні роки життя працював бібліотекарем у абатстві Корвей (Fürstliche Bibliothek Corvey).
Фаллерслебен помер 19 січня 1874 року в абатстві Корвей поблизу міста Гекстера.
Прижиттєві видання Редагувати
- Unpolitische Lieder I. Hoffmann und Campe, Hamburg 1841
- Unpolitische Lieder II. Hoffmann und Campe, Hamburg 1842
- Vorrede zu politischen Gedichten aus der deutschen Vorzeit. G.L. Schuler, Straßburg 1842 (herausgegeben und mit einem Nachwort von Georg Fein)
- Deutsche Lieder aus der Schweiz. Winthertur und Zürich 1843
- Fünfzig Kinderlieder von Hoffmann von Fallersleben nach Original- und bekannten Weisen mit Clavierbegleitung von Ernst Richter. Xaver und Wigand, Leipzig 1843
- Fünfzig neue Kinderlieder von Hoffmann von Fallersleben nach Original- und bekannten Weisen mit Clavierbegleitung. von Ernst Richter, Friedrich Wassermann, Mannheim 1845
- Vierzig Kinderlieder von Hoffmann von Fallersleben nach Original- und Volks-Weisen mit Clavierbegleitung. Wilhelm Engelmann, Leipzig 1847
- Mein Leben: Aufzeichnungen und Erinnerungen. Sechs Bände, Carl Rümpler, Hannover 1868–1870
- Politische Gedichte aus der deutschen Vorzeit. 1843 (Онлайн [ 1 липня 2009 у Wayback Machine.])
Див. також Редагувати
Література Редагувати
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гофман фон Фаллерслебен |
- Bernt Ture von zur Mühlen: Hoffmann von Fallersleben. Biographie. Wallstein Verlag, Göttingen 2010, ISBN 978-3-8353-0790-2
- Walter Methler, Martin Frost: Hoffmann von Fallersleben. Kinderlieder – Freundschaften. Evangel. Kirchengemeinde Volmarstein, Wetter/Ruhr 1990
- Marek Halub: August Heinrich Hoffmann von Fallersleben. Im schlesischen Mikrokosmos, eine kulturgeschichtliche Studie. Wydan. Uniw., Breslau 2005, ISBN 83-229-2576-X
- Richard Müller: Die Ahnen des Dichters Hoffmann von Fallersleben und ihre Familien. Hoffmann-von-Fallersleben-Gesellschaft, Fallersleben 1957
- Irina Kaminiarz, Hans Lucke: Hoffmann von Fallersleben – Alles Schöne lebt in Tönen. Weimarer Taschenbuch Verlag, Weimar 2006, ISBN 978-3-937939-68-1
Посилання Редагувати
- Гоффман Авґуст Гайнріх // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.