| Горст Бінек нім. Horst Bienek | |
|---|---|
| Пам'ятна дошка на будинку Горста Бінека в Гливицях | |
| Народився | 7 травня 1930 Гливиці |
| Помер | 7 грудня 1990 (60 років) Мюнхен ·смерть від ускладнень, пов'язаних зі СНІДомd |
| Поховання | Оттобрунн |
| Країна | Німеччина ФРН |
| Діяльність | Прозаїк, поет |
| Мова творів | німецька |
| Роки активності | з 1957 |
| Magnum opus | Bakunin: An Inventiond |
| Членство | Німецька академія мови і поезії, PEN Centre Germanyd і Баварська академія витончених мистецтв |
| Премії | премія Неллі Закс (1981) |
| Сайт: horst-bienek-archiv.gwlb.de | |
| | |
| Горст Бінек у Вікісховищі |
Горст Бінек (нім. Horst Bienek; 7 травня 1930, Гливиці, Сілезія — 7 грудня 1990, Мюнхен) — німецький поет, прозаїк, драматург. В'язень російських концтаборів.
Життєпис ред.
Народився в Сілезії в німецькомовній сім'ї. 1945 переїхав в Російську зону окупації Німеччини, оскільки німецьку мову і німецькомовна преса в окупованій Сілезії були заборонені сталіністами. Деякий час проживав у Потсдамі. Навчався театральному мистецтву в східному Берліні у Бертольта Брехта. У 1951 році був заарештований співробітниками державної безпеки НДР як антирадянський елемент і за звинуваченням у шпигунстві засуджений на 25 років воркутинських таборів. У 1955 році амністований, оселився в ФРН. Працював на радіо, в журналах і видавництвах. З 1968 року займався тільки літературою.
Помер від СНІДу. Похований на Парковому кладовищі в Оттобрунні.
Творчість ред.
Найбільш відомий романною тетралогією, присвяченій Сілезії: її склали романи Перша полька (1975), Вересневе світло (1977), Час без дзвонів (1979), Земля і вогонь (1982). Поет, автор автобіографічної прози, радіоп'єс, есе про сучасних письменників (Борхес, Еліас Канетті, Солженіцин та ін.).
Автор творів ред.
- Traumbuch eines Gefangenen (1957)
- Nachtstücke (1959)
- Дитинство в Гливицях / Gleiwitzer Kindheit (1965)
- Werkstattgespräche mit Schriftstellern (1962)
- Мета / Die Zelle (1968, екранізований автором, німецька кінопремія новому режиссеру, 1971)
- Bakunin. Eine Invention (1972)
- Solschenizyn und andere Aufsätze (1972)
- Die Zeit danach (1974)
- Гливиці. Хроніка нижньої Силезії в чотирьох романах/ Gleiwitz. Eine oberschlesische Chronik in vier Romanen
- Gleiwitzer Kindheit. Gedichte aus 20 Jahren (1976)
- Beschreibung einer Provinz. Aufzeichnungen, Materialien, Dokumente (1983)
- Königswald oder die letzte Geschichte (1984)
- Сліпець в бібліотеці/ Der Blinde in der Bibliothek (1986)
- Das allmähliche Ersticken von Schreien (1987)
- Мандрівка в дитинство/ Reise in die Kindheit (1988)
- Birken und Hochöfen. Eine Kindheit in Oberschlesien (1990)
Нагороди та відзнаки ред.
Лауреат численних національних премій, включаючи премію Неллі Закс (1981). Член Баварської академії витончених мистецтв (1990). Ряд творів БІНЕК екранізовані. У 1991 в ФРН заснована інтернаціональна поетична премія його імені, першим її був удостоєний Джон Ешбері. У Гливицях ім'ям письменника названа вулиця, а будинок, де він народився, відзначений пам'ятною дошкою.
Література ред.
- Horst Bienek: Aufsätze, Materialien, Bibliographie/ Tilman Urbach, Hrsg. München: C. Hanser, 1990
Примітки ред.
- Evidence zájmových osob StB
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Ґляйвіц.
- Архів оригіналу за 12 жовтня 2016. Процитовано 8 червня 2016.
- . Архів оригіналу за 7 серпня 2016. Процитовано 8 червня 2016.
- . Архів оригіналу за 3 лютого 2011. Процитовано 8 червня 2016.
Посилання ред.
- Бінек // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Горст Бінек на сайті IMDb (англ.)
- Вірші Бінека в Журнальній залі [ 8 квітня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Вірші [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (пер. Евген Вітковський) (рос.)