Марія Кіндратівна Гороховська (17 жовтня 1921, Євпаторія, РРФСР — 22 липня 2001, Тель-Авів, Ізраїль) — радяньська гімнастка єврейського походження, дворазова олімпійська чемпіонка. Володарка двох золотих та п'яти срібних олімпійських медалей. На Літніх Олімпійських іграх 1952 року вона виборола сім олімпійських медалей, що є найбільшою кількістю нагород, здобутих будь-якою спортсменкою впродовж однієї олімпіади.
| Гороховська Марія Кіндратівна | |
|---|---|
| Загальна інформація | |
| Громадянство | Ізраїль СРСР |
| Народження | 17 жовтня 1921 Євпаторія, Таврійська губернія, Російська СФРР |
| Смерть | 22 липня 2001 (79 років) або 7 липня 2001 (79 років) Тель-Авів-Яфо, Ізраїль |
| Спорт | |
| Вид спорту | спортивна гімнастика |
| Участь і здобутки | |
| Гороховська Марія Кіндратівна у Вікісховищі | |
| Олімпійські медалі | ||
| Спортивна гімнастика | ||
|---|---|---|
| Представник СРСР | ||
| Золото | Гельсінкі 1952 | Командний залік |
| Золото | Гельсінкі 1952 | Абсолютний залік |
| Срібло | Гельсінкі 1952 | Командні вправи з предметом |
| Срібло | Гельсінкі 1952 | Опорний стрибок |
| Срібло | Гельсінкі 1952 | Різновисокі бруси |
| Срібло | Гельсінкі 1952 | Колода |
| Срібло | Гельсінкі 1952 | Вільні вправи |
| Чемпіонати світу | ||
| Золото | Рим 1954 | Командний залік |
| Бронза | Рим 1954 | Вільні вправи |
Біографія ред.
Закінчила Феодосійський технікум фізкультури.
У 1941 р. поїхала до Ленінграду, маючи намір продовжити навчання у Ленінградському державному інституті фізичної культури ім. П. Ф. Лесгафта. Після початку блокади Ленінграда працювала в шпиталі, потім була евакуйована до Казахстану. Після закінчення німецько-радянської війни повернулася до Ленінграду, де закінчила ЛГІФК. Підчас навчання тренувалася в Ленінграді на кафедрі інституту, виступала за спортивний клуб «Буревісник».
В 1948 році вона вперше виграла чемпіонат СРСР (у вправах на колоді), виступаючи за харківський клуб «Будівельник».
У 1950 р. переїхала до Харкова, де до 1954 року виступала за спортивне товариство «Будівельник». Навчалася у Харківському педагогічному інституті.
Олімпіада 1952 року була першою, в якій брали участь радянські спортсмени. Вони домінували в змаганнях з гімнастики. У змаганнях на всіх чотирьох індивідуальних снарядах Гороховська була другою, що дало їй золоту медаль в абсолютній першості попереду Ніни Бочарової. Крім того вона виграла золоті медалі в складі команди.
Виступивши ще на чемпіонаті світу в 1954 році, Гороховська завершила кар'єру спортсменки, ставши суддею на гімнастичних змаганнях.
Після закінчення спортивної кар'єри поїхала в Євпаторію і працювала дитячим тренером, а також викладала в Євпаторійському технікумі фізкультури.
У 1990 р. емігрувала до Ізраїлю. У 1991 році її зарахували в Міжнародний єврейський спортивний зал Слави. Продовжувала тренувати дітей до своєї смерті в 2001 році.
13 грудня 2019 р. відкрито меморіальну дошку Гороховській на фасаді будівлі по вул. Алчевських, 43 у Харкові, де раніше знаходився спортклуб «Будівельник» (автор — скульптор Олександр Рідний).
Література ред.
- Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
Посилання ред.
- Повний список результатів на гімнастичному форумі [ 27 липня 2011 у Wayback Machine.]
Примітки ред.
- ↑ Гороховская Мария Кондратьевна // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- https://www.sports-reference.com/olympics/athletes/ho/mariya-horokhovska-1.html
- Архівована копія. Архів оригіналу за 3 січня 2013. Процитовано 19 січня 2008.
- ↑ У Харкові увічнили пам'ять олімпійської чемпіонки Марії Гороховської. https://www.city.kharkiv.ua/ (укр.). Процитовано 27 вересня 2023.