Ко́сть Олексі́йович Гордіє́нко, або Костянтин Олексійович Гордієнко (3 жовтня 1899, с. Микитинці — 18 грудня 1993, Харків) — український письменник, лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка.
Кость Олексійович Гордієнко | ||||
---|---|---|---|---|
Кость Гордієнко | ||||
Народився | 3 жовтня 1899 Микитинці | |||
Помер | 18 грудня 1993 (94 роки) Харків | |||
Поховання | Міське кладовище № 2 | |||
Громадянство | УНР → СРСР | |||
Національність | українець | |||
Діяльність | письменник | |||
Мова творів | українська | |||
Роки активності | 1925–1993 | |||
Жанр | повість[d] | |||
Magnum opus | трилогія: «Чужу ниву жала», «Дівчина під яблунею», «Буймир» | |||
Нагороди | | |||
Премії | | |||
| ||||
Гордієнко Костянтин Олексійович у Вікісховищі |
Біографія
Народився 3 жовтня 1899 року у с. Микитинці на Хмельниччині, в сім'ї робітника. У 1910 році разом з батьками переїхав до Одеси, де в 1917 р. закінчив ремісничу школу. Працював у майстернях, на хімічному і рафінадному заводах, тут прилучився до революційної боротьби. Якийсь час працював відповідальним секретарем селянської газети «Більшовик», редактором балтської повітової газети «Червоне село».
У 1922—27 роках Гордієнко жив у Харкові, належав до спілки пролетарських письменників «Гарт», працював у газеті «Вісті ВУЦВК». Працював поряд з Василем Блакитним, Олександром Довженком, Остапом Вишнею.
В середині 1920-х починає друкуватися в журналах і газетах, виходять у світ перші книжечки.
У 1929 році оселився у Лебедині. За свідченням самого письменника, лебединський період був найплідніший у його творчому житті.
У 1934 році Гордієнко — член спілки письменників України.
У роки Німецько-радянської війни К. Гордієнко працював у газетах «Радянська Україна», «Соціалістична Харківщина».
Крім художніх творів перу К. Гордієнка належить також кілька книжок-спогадів, роздумів про літературу, народні характери, мову («Лінія пера» (1932), «Слово про слово» (1964), «Рясне слово» (1978)).
Помер К. О. Гордієнко 18 грудня 1993 року в Харкові. Похований там же (кладовище № 2).
Боротьба з канцеляризацією мови
Кость Гордієнко, добрий знавець народної мови, писав:
Таке враження, що загрожує нам і в побуті, і в літературі не так архаїзація мови, як канцеляризація. Хіба ми не помічаємо, як добірне народне слово гнітять канцелярські бур'яни? Де ви знайдете такого голову колгоспу, який би, приміром, сказав просто: "Кури добре несуться". Цього не може бути. Він неодмінно мовить: "Кури вступили в період інтенсивної носки яєць"...
Щоб наочно показати читачеві, які є канцелярські і в публікаціях газет, і навіть у художніх творах, Кость Гордієнко склав маленьку «новелу»:
Галина перебувала в колективі на гарному рахунку. Вона домагалася успіху шляхом сумлінної праці. Хоч на початку з нею і не хотіли рахуватися. Це їй коштувало чималих зусиль. Трудова наполегливість викликається заінтересованістю дівчини у збільшенні виходу продукції. І цього ніяк не можна скинути з рахівниці. Збоку вона виглядала цілком щасливою. Спочатку вона лише намацувала новий стиль у роботі, а згодом розгорнула свою діяльність. У кінцевому рахунку вона перемогла.
Нагороди та вшанування пам'яті
За трилогію «Чужу ниву жала» (1940), «Дівчина під яблунею» (1954), «Буймир» (1968) К. Гордієнко удостоєний Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка.
За великі досягнення в літературі К. О. Гордієнко був також нагороджений орденами «Трудового Червоного Прапора» та «Знак Пошани», медалями.
Ім'я Костя Гордієнка присвоєно муніципальній премії (м. Харків) за найкращий прозовий твір року. А до 110-ї річниці визнаного майстра української прози відбулися ювілейні вечори в обласній організації «Просвіта» та в Літературному музеї міста.
Твори
- Федько (1925)
- Харчевня «Розвага друзів» (1925)
- Червоні роси (1926)
- Автомат [ 23 вересня 2020 у Wayback Machine.] (1928)
- Славгород (1929)
- Мудриголови
- Повість про комуну (1930)
- Атака (1931)
- Зерна (1934)
- Чужу ниву жала (1940)
- Дівчата — подруги (1941)
- Листи до друзів (1942)
- Вірність (1943)
- Сильніше смерті (1946)
- Б'ють джерела (1947)
- Заробітчани (1949)
- Цвіти, земля (1951)
- Дівчина під яблунею (1954)
- Сім'я Остапа Тура (1958)
- Зимова повість (1965)
- Буймир (1968)
Література про життя і творчість
- Ковтуненко А. А. Гордиенко Константин Алексеевич. — М., 1972. — Т. 7. — С. 78.
- Гордієнко Костянтин Олексійович // Український Радянський енциклопедичний словник. — К., 1986. — Т. 1. — С. 432.
- Гордієнко Кость // Енциклопедія українознавства. — К., 1994. — Т. 2. — С. 412.
- Гордиенко Константин Алексеевич // Краткая литературная энциклопедия. — М., 1964. — Т. 2. — С. 275.
- Гордієнко Кость Олексійович // Українські письменники: Бібліогр. словник. — К., 1965. — Т. 4. — С. 356—361.
- Зінченко О. Гордієнко Кость Олексійович // Українська літературна енциклопедія. — К., 1988. — Т. 1. — С. 462.
- Зінченко О. Літописець українського села // Дніпро. — 1979. — № 10. — С. 140—142.
- Маслов І. Гордієнко Кость // Літературна Харківщина: Довід. — Х.: Майдан, 1995. — С. 112—114.
Примітки
- НЕКРОПОЛІ ХАРКІВЩИНИ[недоступне посилання з липня 2019]
Джерела
- Головко В. В. Гордієнко Костянтин Олексійович [ 31 січня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 163. — .
- М. Ф. Гетьманець. Гордієнко Костянтин Олексійович [ 31 січня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- «Завжди з народом» (До 100-річчя з дня народження К.Гордієнка) [ 4 січня 2010 у Wayback Machine.]
Посилання
- Гордієнко К. Діти землі: роман / Кость Гордієнко ; дереворити О. Рубана. — Київ: Держ. літ. вид-во, 1937. — 301 с. [ 20 квітня 2020 у Wayback Machine.]
- Гордієнко К. Буян: повість / К. Гордієнко. — Київ: Держ. літ. вид-во, 1938. — 93 с. [ 20 квітня 2020 у Wayback Machine.]
- Гордієнко К. Сквар і син / К. Гордієнко. — Київ: Молодий більшовик, 1935. — 225 с. — (Сучасна українська література). [ 26 вересня 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ko st Oleksi jovich Gordiye nko abo Kostyantin Oleksijovich Gordiyenko 3 zhovtnya 1899 s Mikitinci 18 grudnya 1993 Harkiv ukrayinskij pismennik laureat Derzhavnoyi premiyi Ukrayini im T G Shevchenka Kost Oleksijovich GordiyenkoKost GordiyenkoNarodivsya 3 zhovtnya 1899 1899 10 03 MikitinciPomer 18 grudnya 1993 1993 12 18 94 roki HarkivPohovannya Miske kladovishe 2Gromadyanstvo UNR SRSRNacionalnist ukrayinecDiyalnist pismennikMova tvoriv ukrayinskaRoki aktivnosti 1925 1993Zhanr povist d Magnum opus trilogiya Chuzhu nivu zhala Divchina pid yabluneyu Bujmir NagorodiPremiyi Gordiyenko Kostyantin Oleksijovich u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Gordiyenko BiografiyaNarodivsya 3 zhovtnya 1899 roku u s Mikitinci na Hmelnichchini v sim yi robitnika U 1910 roci razom z batkami pereyihav do Odesi de v 1917 r zakinchiv remisnichu shkolu Pracyuvav u majsternyah na himichnomu i rafinadnomu zavodah tut priluchivsya do revolyucijnoyi borotbi Yakijs chas pracyuvav vidpovidalnim sekretarem selyanskoyi gazeti Bilshovik redaktorom baltskoyi povitovoyi gazeti Chervone selo U redakciyi zhurnalu Vsesvit zliva Oleksandr Dovzhenko Kost Gordiyenko Mikola Hvilovij Harkiv 1925 U 1922 27 rokah Gordiyenko zhiv u Harkovi nalezhav do spilki proletarskih pismennikiv Gart pracyuvav u gazeti Visti VUCVK Pracyuvav poryad z Vasilem Blakitnim Oleksandrom Dovzhenkom Ostapom Vishneyu V seredini 1920 h pochinaye drukuvatisya v zhurnalah i gazetah vihodyat u svit pershi knizhechki U 1929 roci oselivsya u Lebedini Za svidchennyam samogo pismennika lebedinskij period buv najplidnishij u jogo tvorchomu zhitti U 1934 roci Gordiyenko chlen spilki pismennikiv Ukrayini U roki Nimecko radyanskoyi vijni K Gordiyenko pracyuvav u gazetah Radyanska Ukrayina Socialistichna Harkivshina Krim hudozhnih tvoriv peru K Gordiyenka nalezhit takozh kilka knizhok spogadiv rozdumiv pro literaturu narodni harakteri movu Liniya pera 1932 Slovo pro slovo 1964 Ryasne slovo 1978 Pomer K O Gordiyenko 18 grudnya 1993 roku v Harkovi Pohovanij tam zhe kladovishe 2 Borotba z kancelyarizaciyeyu moviKost Gordiyenko 1955 rik Kost Gordiyenko dobrij znavec narodnoyi movi pisav Take vrazhennya sho zagrozhuye nam i v pobuti i v literaturi ne tak arhayizaciya movi yak kancelyarizaciya Hiba mi ne pomichayemo yak dobirne narodne slovo gnityat kancelyarski bur yani De vi znajdete takogo golovu kolgospu yakij bi primirom skazav prosto Kuri dobre nesutsya Cogo ne mozhe buti Vin neodminno movit Kuri vstupili v period intensivnoyi noski yayec Shob naochno pokazati chitachevi yaki ye kancelyarski i v publikaciyah gazet i navit u hudozhnih tvorah Kost Gordiyenko sklav malenku novelu Galina perebuvala v kolektivi na garnomu rahunku Vona domagalasya uspihu shlyahom sumlinnoyi praci Hoch na pochatku z neyu i ne hotili rahuvatisya Ce yij koshtuvalo chimalih zusil Trudova napoleglivist viklikayetsya zainteresovanistyu divchini u zbilshenni vihodu produkciyi I cogo niyak ne mozhna skinuti z rahivnici Zboku vona viglyadala cilkom shaslivoyu Spochatku vona lishe namacuvala novij stil u roboti a zgodom rozgornula svoyu diyalnist U kincevomu rahunku vona peremogla Nagorodi ta vshanuvannya pam yatiZa trilogiyu Chuzhu nivu zhala 1940 Divchina pid yabluneyu 1954 Bujmir 1968 K Gordiyenko udostoyenij Derzhavnoyi premiyi Ukrayini im T G Shevchenka Za veliki dosyagnennya v literaturi K O Gordiyenko buv takozh nagorodzhenij ordenami Trudovogo Chervonogo Prapora ta Znak Poshani medalyami Im ya Kostya Gordiyenka prisvoyeno municipalnij premiyi m Harkiv za najkrashij prozovij tvir roku A do 110 yi richnici viznanogo majstra ukrayinskoyi prozi vidbulisya yuvilejni vechori v oblasnij organizaciyi Prosvita ta v Literaturnomu muzeyi mista TvoriFedko 1925 Harchevnya Rozvaga druziv 1925 Chervoni rosi 1926 Avtomat 23 veresnya 2020 u Wayback Machine 1928 Slavgorod 1929 Mudrigolovi Povist pro komunu 1930 Ataka 1931 Zerna 1934 Chuzhu nivu zhala 1940 Divchata podrugi 1941 Listi do druziv 1942 Virnist 1943 Silnishe smerti 1946 B yut dzherela 1947 Zarobitchani 1949 Cviti zemlya 1951 Divchina pid yabluneyu 1954 Sim ya Ostapa Tura 1958 Zimova povist 1965 Bujmir 1968 Literatura pro zhittya i tvorchistKovtunenko A A Gordienko Konstantin Alekseevich M 1972 T 7 S 78 Gordiyenko Kostyantin Oleksijovich Ukrayinskij Radyanskij enciklopedichnij slovnik K 1986 T 1 S 432 Gordiyenko Kost Enciklopediya ukrayinoznavstva K 1994 T 2 S 412 Gordienko Konstantin Alekseevich Kratkaya literaturnaya enciklopediya M 1964 T 2 S 275 Gordiyenko Kost Oleksijovich Ukrayinski pismenniki Bibliogr slovnik K 1965 T 4 S 356 361 Zinchenko O Gordiyenko Kost Oleksijovich Ukrayinska literaturna enciklopediya K 1988 T 1 S 462 Zinchenko O Litopisec ukrayinskogo sela Dnipro 1979 10 S 140 142 Maslov I Gordiyenko Kost Literaturna Harkivshina Dovid H Majdan 1995 S 112 114 PrimitkiNEKROPOLI HARKIVShINI nedostupne posilannya z lipnya 2019 DzherelaGolovko V V Gordiyenko Kostyantin Oleksijovich 31 sichnya 2017 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 163 ISBN 966 00 0405 2 M F Getmanec Gordiyenko Kostyantin Oleksijovich 31 sichnya 2017 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Zavzhdi z narodom Do 100 richchya z dnya narodzhennya K Gordiyenka 4 sichnya 2010 u Wayback Machine PosilannyaGordiyenko K Diti zemli roman Kost Gordiyenko derevoriti O Rubana Kiyiv Derzh lit vid vo 1937 301 s 20 kvitnya 2020 u Wayback Machine Gordiyenko K Buyan povist K Gordiyenko Kiyiv Derzh lit vid vo 1938 93 s 20 kvitnya 2020 u Wayback Machine Gordiyenko K Skvar i sin K Gordiyenko Kiyiv Molodij bilshovik 1935 225 s Suchasna ukrayinska literatura 26 veresnya 2020 u Wayback Machine