«Горбоконик» (рос. Конёк-Горбунок) —російська казка з трьох частин у віршах Петра Єршова. Головні персонажі — Іванко-дурник та чарівний Горбоконик.
Історія створення Редагувати
Єршов задумав свою казку, коли прочитав казки Пушкіна, які тільки-но з'явилися. Багато критиків вважають, що перші чотири вірші юному тобольському поетові не належать, і їх накидав сам Олександр Сергійович, який читав ще рукописні тексти Єршова. Чи це так — невідомо, але відомі слова, якими Пушкін нагородив автора «Горбоконика»: «Тепер цей рід творів можна мені й залишити».
В основу твору лягли народні казки: окремі епізоди Єршов об'єднав в одну багату пригодами розповідь. Легкість вірша, безліч влучних висловів, елементи їдкої соціальної сатири визначили популярність цієї казкової поеми і серед дорослих.
Українською мовою переклад зробив М. Т. Рильський
Версії про авторство Редагувати
У російських літературознавців існують версії, згідно з якими Петро Єршов не є автором казки. За однією з версій, Горбоконика написав Олександр Пушкін, а потім з певних причин «подарував» авторство Єршову. Низка дослідників приписують авторство твору Миколі Девіту.
Примітки Редагувати
- Архів оригіналу за 6 вересня 2011. Процитовано 13 січня 2010.
- Рильський, Максим (1984). (переклад). Поетичні переклади. Том п'ятий (вид. Максим Рильський. Твори у двадцяти томах). Київ: Наукова думка. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 6.3.2015.
- . Архів оригіналу за 28 лютого 2010. Процитовано 13 січня 2010.
- . Архів оригіналу за 28 лютого 2010. Процитовано 13 січня 2010.
- ЧУЖАЯ СКАЗКА. ДРАМА СТУДЕНТА ЕРШОВА. «Исторические тайны Российской империи» | Можейко Игорь Всеволодович. litresp.ru. Процитовано 8 травня 2020.
- Це не його «Коник» [ 2010-04-12 у Wayback Machine.] // «Новые Известия» 14.08.2009
Література Редагувати
- Савченкова Т. П. М. К. Азадовский об авторстве зачина сказки П. П. Ершова «Конёк-Горбунок» [ 26 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Вестник МГОУ. Серия «Русская филология». № 4 / 2013 — С. 77–82
- Савченкова Т. П. «Конёк-Горбунок» в зеркале «сенсационного литературоведения» [ 2 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Литературная учёба. — 2010. — № 1.