Ірина Омелянівна Горбачова | |
---|---|
Народилася | 26 квітня 1934 м. Ленінград, Росія |
Померла | 3 грудня 2020 (86 років) м. Київ |
Місце проживання | м. Київ |
Країна | СРСР, Україна |
Діяльність | мистецтвознавиця |
Alma mater | Київський державний університет |
Галузь | мистецтвознавство |
Заклад | Національний художній музей України, Міський музей «Духовні скарби України» |
Відома завдяки: | як мистецтвознавець |
Нагороди |
Ірина Омелянівна Горбачова (* 26 квітня 1934, м. Ленінград (РРФСР)) — мистецтвознавець, Заслужений працівник культури України, членкиня Національної спілки художників України (з 1982).
Біографія ред.
Закінчила Київський державний університет імені Тараса Шевченка (1958). Мистецтвознавець.
1959–2002 — праця в Національному художньому музеї України:
старший науковий співробітник, завідувачка відділу мистецтва XIX — початку XX століття, а з 1987 року — замісник директора по науковій роботі.
В 2005–2009 роках — директор Міського музею «Духовні скарби України» (Київ).
Була членом «Ради з питань збереження національної культурної спадщини» при Президенті України.
Творча діяльність ред.
Публікації ред.
Каталоги та виставки:
- «Дух України. 500 ліття малярства» (Вінніпег, Канада. 1991);
- «Повернення з забуття. Художник Всеволод Максимович» (1996);
- «Сторінки української сецесії» (К., 1998);
- «З поверненням в Україну, пане Бурлюк» (Київ, 1997);
- «Художник Микола Муравський» (2000),
- [1] [ 26 жовтня 2017 у Wayback Machine.] «Олександр Архипенко. Збережено в Україні.» (Київ, 2001).
Вибрані статті:
- Вступна стаття до каталогу виставки М. Муравського (К., 2000).
- «Небезопасные запасники. Артиудаика в национальном художественном музее Украины» (рос.)
Створення мистецьких проектів ред.
- «П'ять століть українського живопису» (Фінляндія, 1990);
- «Духовна Україна» (Канада, 1991; Шотландія, 1993);
- «Феномен українського авангарду 1910-1935» [ 15 вересня 2016 у Wayback Machine.] (Вінніпег, Канада, 2001;
- «Український авангард» (Німеччина, 1993; Франція, 1994; Данія, 1997).
Робота на телебаченні ред.
- Автор і ведуча циклів передач про мистецтво: «Палітра», «Відродити душу», «Художня панорама».
Нагороди ред.
Родина ред.
- Батько — Горбачов Омелян Григорович, партійний, профспілковий та державний діяч Української РСР. Народився, більшу частину життя прожив і помер у Києві. Його іменем названа одна з вулиць Святошинського району м. Києва.
- Брат — Дмитро Горбачов, мистецтвознавець, історик живопису України, експерт
Примітки ред.
- Про Раду з питань збереження національної культурної спадщини
- Юдаїка — твори єврейських митців та їх колекціонування, напрям, що бурхливо розвивається у світі. Зібрання живопису, графіки та скульптури, об'єднане назвою „Арт-юдаїка“ — твори єврейських митців переважно ХХ ст.
Джерела ред.
- Всеволод Максимович – нове ім’я. Стаття Ірини Горбачової. [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Національна спілка художників [ 5 січня 2015 у Wayback Machine.]
- Київський календарь [ 5 січня 2015 у Wayback Machine.]
- Шкільна бібліотека [ 5 січня 2015 у Wayback Machine.]
- Київська організація НСХУ [ 20 квітня 2021 у Wayback Machine.]
Посилання ред.
- В. Бурлака. Я поведу тебе в музей … [ 5 січня 2015 у Wayback Machine.]
- Скульптурний портрет епохи [ 5 січня 2015 у Wayback Machine.]