Мари́на Григо́рівна Го́луб (рос. Марина Григорьевна Голуб; нар. 8 грудня 1957, Москва — пом. 9 жовтня 2012, Москва) — російська акторка театру та кіно, телеведуча, Заслужений артист Росії (1995 рік).
Марина Голуб | |
---|---|
рос. Марина Голуб | |
Ім'я при народженні | Голуб Марина Григорівна |
Народилася | 8 грудня 1957 СРСР, Москва |
Померла | 9 жовтня 2012 (54 роки) Росія, Москва |
Поховання | |
Громадянство | СРСР→ Росія |
Діяльність | акторка, телеведуча |
Alma mater | Школа-студія МХАТ |
Роки діяльності | 1979–2012 |
IMDb | ID 0326704 |
Нагороди та премії | |
| |
| |
Марина Голуб у Вікісховищі |
Життєпис ред.
Марина Голуб народилася 8 грудня 1957 року в Москві. Її прийомний батько Григорій Юхимович Голуб (1923-2014), полковник ГРУ, у минулому військовий розвідник, служив консулом в Фінляндії, потім працював директором меблевого магазину, у московському управлінні культури та в московському райкомі КПРС. Мати — акторка Людмила Голуб, грала у театрі ім. Н. В. Гоголя, потім працювала акторкою в Москонцерті. Дід Марини —Юхим Самійлович Голуб, був наркомом фінансів Української РСР (репресований у 1937 році).
Закінчила середню школу № 33 м. Москви (1965–1975). 1979 року закінчила Школу-студію МХАТ (курс Віктора Монюкова). У 1979–1981 роках Марина Голуб працювала в Москонцерті, потім з 1981 по 1987 рік — у Театрі мініатюр Аркадія Райкіна, 1987 року перейшла в трупу Московського театру «Шалом». 2002 року почала працювати в Московському художньому театрі ім. А. П. Чехова.
Марина Голуб вела програми «Ех, Семенівно!», «Ранкова пошта», «Добрий ранок». З 2010 року була ведучою програми «Дівчата» на каналі «Росія-1».
Загинула в Москві 10 жовтня о 00.05 за московським часом (23:05 за Києвом) 2012 року в результаті ДТП.
13 жовтня 2012 року відбулась громадська панахида. Відспівали Марину Голуб у храмі Воскресіння Словущого на Успенському Вражку, після чого відбулася кремація. Прах актриси похований на Троєкуровському цвинтарі 18 жовтня.
Сімейне життя ред.
Акторка та телеведуча була тричі заміжня. Від першого шлюбу має дорослу доньку Анастасію. З останнім чоловіком, актором Анатолієм Білим, також розлучилася, проживши у шлюбі 15 років.
Творчість ред.
Крім роботи в театрі, Марина Голуб знялася більш ніж в 50-ти художніх фільмах і телесеріалах. Останніми роботами стали ролі у фільмах «П'ять наречених» (2011), «Мами» (2012).
Фільмографія ред.
- 1980 «Про бідного гусара замовте слово» — епізод
- 1987 «Будинок з привидами» — Кіра Вікторівна, класний керівник 2 «Б»
- 1990 «Невідомі сторінки з життя розвідника» — Тереза
- 1995 «Ширлі-мирлі» — директор філармонії
- 1996 «Королі російського розшуку» — мадам Свистунова, господиня будинку розпусти
- 1999 «Шанувальник» — Валентина, листоноша
- 2000 «Весілля» — директор магазину
- 2000 «Маросейка, 12» — Клава
- 2001 «Ростов-тато» — Валя
- 2001 «П'ятий кут» — Тетяна
- 2001 «Клітка» — Галина
- 2001 «Російський водевіль» — Клучкіна, бабуся
- 2001 «На розі біля Патріарших-2» — Люсьєн Альбертівна
- 2002 «Щоденник вбивці» — Пані Лазурська
- 2002 «У русі» — працівниця архіву
- 2002 «FM і хлопці» — Марина Александрова
- 2002 «Дронго» — Ніна Іванівна
- 2003 «У червні 41-го» — тітка Хава
- 2003 «Спас під березами» — Людмила, дружина сантехніка
- 2003 «Пан або пропав» — польська глядачка в театрі
- 2003 «Задумав я втечу» — мати Каті
- 2004 «Водій для Віри» — Зінаїда
- 2004 «Вузький міст» — Лєра
- 2004 «Проти течії» — Настя
- 2005 «Діаманти для Джульєтт»и — працівник Деза
- 2005 «Бідні родичі» — Белла
- 2005 «Золоті хлопці» — Недда Петрівна
- 2006 «Московська історія» — баба Маня
- 2006 «Ситуація 202» — генеральний директор
- 2006 «Таксі для ангела» — Аглая Кануннікова, письменниця, автор детективів
- 2006 «Зображуючи жертву» — мати Валі
- 2006 «Андерсен. Життя без кохання» — господиня борделя
- 2007 «Янгол-охоронець» — Евеліна Львівна, господиня готелю, тітка Віри
- 2007 «Служба довіри» — Клавдія Дмитрівна Тюріна
- 2007 «Відкрийте, Дід Мороз!» — Марина Огурцова
- 2007 «Кука» — Клава
- 2007 «Іван Подушкін. Джентльмен розшуку-2» — Лариса
- 2008-2009 «Обручка» — Клара
- 2009 «Лід у кавовій гущі» — Майя Павлівна
- 2010 «Зайцев, пали! Історія шоумена» — Надія Леонідівна, дружина Яковлєва
- 2011 «Відкрийте, це я» — мати Гаріка
- 2011 «П'ять наречених» — комендант, майор Галина Нікішина
- 2012 «Мами» — Наташа
- 2012 «Атомний Іван» — сусідка
- 2012 «Петрович» — Маргарита Флягіна
- 2012 «Крила» — баба Агата
- 2012 «Повія»
- 2013 «Друзі друзів» — Люба
Нагороди ред.
- Заслужений артист Росії (28 грудня 1995 рік) — «за заслуги в галузі мистецтва».
- Орден Дружби (2008 рік) — «за великі заслуги у розвитку вітчизняної культури та мистецтва, багаторічну плідну діяльність».
Примітки ред.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #1051751764 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- . Архів оригіналу за 23 лютого 2019. Процитовано 6 квітня 2013.
- ↑ . Архів оригіналу за 22 червня 2011. Процитовано 12 жовтня 2012.
- Голуб Юхим Самійлович (1895). «Національний банк даних жертв політичних репресій радянської доби в Україні»
- ↑ У Москві у страшній аварії загинула російська актриса Марина Голуб [ 13 жовтня 2012 у Wayback Machine.] — ТСН — 10 жовтня 2012 рік
- У ДТП загинула актриса Марина Голуб — УНН
- У Москві прощаються з актрисою Мариною Голуб [ 14 жовтня 2012 у Wayback Machine.] — Кореспондент.net
- Прощание с актрисой Мариной Голуб пройдет в МХТ им. Чехова в субботу [ 12 жовтня 2012 у Wayback Machine.](рос.) — Ріа-Новости
- Марину Голуб аплодисментами провели в останню путь [ 20 жовтня 2012 у Wayback Machine.] -ТСН
- Марина Голуб розбилася на таксі [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] — Газета по-українськи № 1498
- . Архів оригіналу за 13.10.2012. Процитовано 12.10.2012.
Посилання ред.
- Офіційний сайт Марини Голуб [ 13 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
- Сторінка Марини Голуб на сайті МХТ ім. А. П. Чехова [ 12 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
- Інтерв'ю журналу «Театрал» [ 14 жовтня 2012 у Wayback Machine.]