Головчак Сергій Володимирович Сергі й Володи мирович Головча к старший солдат Збройних сил України Старший солдатЗагальн

Закінчив ЗОШ, вступив до Рівненського ВПТУ, здобував спеціальність майстра гіпсокартонних конструкцій. 2009 року призваний до лав ЗСУ, зарахований до пожежників. По закінченні строкової служби одружився, працював в ТзОВ «Свіспан Лімітед».

У часі війни мобілізований, старший солдат, 51-а окрема механізована бригада.

27 серпня 2014-го загинув у бою під Іловайськом: 3-й батальйон бригади опинився в оточенні біля сіл Березне — Оленівка під постійним артилерійським обстрілом. Довгий час вважався зниклим безвісти. Упізнаний за аналізами ДНК.

Без Сергія залишилися дружина та 2-річний син. Похований в селі Пісків.

Нагороди та вшанування ред.

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

13 серпня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня.
23 серпня 2015-го в Костополі відкрито Меморіал Героям України, де викарбувано імена героїв Небесної Сотні та загиблих земляків під час війни на сході країни: Віталія Ставського, Руслана Салівончика, Сергія Головчака та Романа Пиясюка.

Джерела ред.

Указ Президента України від 13 серпня 2015 року № 473/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
Головчак Сергій Володимирович [ 3 квітня 2016 у Wayback Machine.]