Головний корпус Львівської політехніки

Головний корпус Львівської політехніки — будівля у Львові (по теперішній вулиці С. Бандери) споруджена у 1873 – 1877 в неокласичному стилі за проектом архітектора Юліана Захарієвича для розміщення Цісарсько-королівської технічної академії у Львові (тепер — Львівської політехніки). Ю. Захарієвич запроектував також і оформлення інтер’єрів споруди.

Головний корпус Львівської політехніки
49°50′07″ пн. ш. 24°00′51″ сх. д. / 49.835548000027777960° пн. ш. 24.01439110002777966° сх. д. / 49.835548000027777960; 24.01439110002777966Координати: 49°50′07″ пн. ш. 24°00′51″ сх. д. / 49.835548000027777960° пн. ш. 24.01439110002777966° сх. д. / 49.835548000027777960; 24.01439110002777966
Країна	Україна
Розташування	Львів
Архітектор	Захаревич Юліан
Дата початку спорудження	1873
Дата закінчення спорудження	1877
Площа приміщень	? m²
Головний корпус Львівської політехніки Головний корпус Львівської політехніки (Україна)
Головний корпус Львівської політехніки у Вікісховищі

З історії будівлі

Архітектура

За задумом архітектора Ю. Захарієвича головний корпус технічної академії у Львові мав би бути не гіршим від головної будівлі^[de] знаменитої Вищої технічної школи у Відні (Віденської політехніки). Архітектор переосмислив стиль віденського історизму і додав у конструкцію будови елементи ренесансу і бароко.

Головний корпус Політехніки — прямокутний, триповерховий, з двома внутрішніми замкненими подвір’ями й коридорною системою аудиторій. У ньому розташована й астрономічна обсерваторія, що діє донині. Будівля була розрахована на 300 студентів. Її фасад відзначається спокійним пропорційним групуванням архітектурних мас, гармонійним поєднанням простих геометричних об’ємів. Урочистість входу та центр головного фасаду акцентують шість колон коринфського ордера, що міцно спираються на перший ярус центрального ризаліту, увінчаний трифігурною скульптурною композицією авторства професора Академії Леонарда Марконі. Алегоричні жіночі фігури символізують Інженерію, Архітектуру й Механіку — три факультети, що розташовувалися тоді в будівлі. На аттику великими латинськими літерами написано: LITTERIS ET ARTIBUS («Науками й Мистецтвом»).

Примітки

1. Julian Oktawian Zachariewicz-Lwigród (1837-1898) - architekt (przedstawiciel historyzmu), profesor i rektor Politechniki Lwowskiej, konserwator zabytków. Autor projektu gmachu głównego Politechniki Lwowskiej oraz odrębnego gmachu Wydziału Chemicznego // Wielka Encyklopedia Powszechna Ilustrowana 1891, t. III [ 9 серпня 2019 у Wayback Machine.]
2. Жук О. К. Мистецтво дизайну у творчості Юліана Захарієвича // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Архітектура. – 2008. – №632. — C. 217. (link 1 [ 9 серпня 2019 у Wayback Machine.] link 2 [ 28 серпня 2019 у Wayback Machine.])
3. Архів оригіналу за 9 серпня 2019. Процитовано 9 серпня 2019. 
4. Національний університет "Львівська політехніка" [ 9 липня 2021 у Wayback Machine.] / Нац. ун-т "Львів. політехніка", редкол.: Ю. Я. Бобало (голова) та ін. — К.: Логос Україна, 2008. — 448 с. — C. 11.

Див. також

• Львівська політехніка

Галерея

Література

• Жук О. Головна будівля Львівської політехніки. 2-ге вид. — Львів, 2008. — 75 с.
• Юлія Курдина. Будівництво головного корпусу цісарсько-королівської технічної академії у Львові (1873 – 1877) // Східноєвропейський історичний вісник. — Дрогобич: Посвіт, 2018. - Вип. 6. - С. 64 - 69. (link here [ 9 серпня 2019 у Wayback Machine.])
• Жук О. К., Петрик В. М. Нові матеріали до відтворення архітектурного вистрою головного корпусу Львівської політехніки // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". – 2011. – № 716 : Архітектура. Ландшафт дахів історичного центру міста: проблеми збереження і регенерації. – С. 117–123. (link here [ 31 липня 2021 у Wayback Machine.])
• Гнат Г. О., Черняєва В. М. Перспективи реконструкції горища головного корпусу львівської політехніки під навчальні та офісні функції // Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Архітектура. — Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2018. — № 893. — С. 37–43. (link here [ 31 липня 2021 у Wayback Machine.])

Примітки

1. . Архів оригіналу за 15 листопада 2019. Процитовано 9 серпня 2019. 

Посилання

• Львівська політехніка // ЗУАП - Західноукраїнський Архітектурний Портал [ 9 серпня 2019 у Wayback Machine.]
• Вул. Бандери, 12 – Головний корпус Національного університету "Львівська політехніка" // lia.lvivcenter.org (Інтерактивний Львів) [ 9 серпня 2019 у Wayback Machine.] (те ж саме польською — Ul. Bandery, 12 – gmach glówny Politechniki Lwowskiej [ 9 серпня 2019 у Wayback Machine.])
• Львівська політехніка – п’ята у рейтингу найкрасивіших вищих навчальних закладів України // lp.edu.ua/news [ 9 серпня 2019 у Wayback Machine.]
• Ігор Галущак. Цьогоріч Львівській політехніці виповнюється 200 років! // Світогляд, 2016, № 6 (62). (те ж саме)
• 200 lat Narodowego Uniwersytetu „Politechnika Lwowska” // Nasze Drogi. Czasopismo Federacji Organizacji Polskich na Ukrainie. - Rok XXI. - Nr. 4 (83) 2016. - S. 40 - 46. [ 9 серпня 2019 у Wayback Machine.]
• Wołodymyr Wujcyk. Zespół architektoniczny Politechniki Lwowskiej [ 24 червня 2019 у Wayback Machine.] // Halicka Brama we Lwowie. [ 17 серпня 2021 у Wayback Machine.] Nr 1, wrzesień 1994. (lwow.com.pl)
• Wielcy zapomniani. Julian i Alfred Zachariewiczowie — sławni architekci Lwowa // z gazety "Nasz Dziennik". [ 9 серпня 2019 у Wayback Machine.]
• Julian Oktawian Zachariewicz. Część I - Kurier Galicyjski [ 27 липня 2019 у Wayback Machine.]
• Politechnika Lwowska // Pogranicze ~ ua.pogranicze.eu - portal przygraniczny [ 21 січня 2020 у Wayback Machine.]
• Witraże secesyjne na terenie Galicji Wschodniej. Część I. – Barwy Szkła [ 9 серпня 2019 у Wayback Machine.]