Головне́ управлі́ння імпе́рської безпе́ки (нім. Reichssicherheitshauptamt, скорочено RSHA, укр. РЗГА, рос. РСХА) — керівний орган політичної розвідки і поліції безпеки Третього Рейху. Створено 27 вересня 1939 року в результаті об'єднання Головного управління поліції безпеки (нім. Hauptamt Sicherheitspolizei) і служби безпеки (СД). Перебувало в підпорядкуванні райхсфюрера СС і шефа німецької поліції Генріха Гіммлера. Головне управління імперської безпеки було одним з 12 головних управлінь СС зі штатом у 3000 працівників. Воно розташовувалося в Берліні на Принц-Альбрехтштрасе.
Головне управління імперської безпеки | |
Дата створення / заснування | 27 вересня 1939 |
---|---|
Участь у військовому конфлікті | Друга світова війна |
Архіви зберігаються у | Федеральний архів Німеччини[1] |
Засновник | Генріх Гіммлер |
Голова | Райнгард Гейдріх, Генріх Гіммлер і Ернст Кальтенбруннер |
Країна | Третій Райх |
Дочірня організація | d |
Розташування штаб-квартири | Берлін |
На заміну | Поліція безпеки (Третій Рейх) і СД |
Час/дата припинення існування | 8 травня 1945 |
Головне управління імперської безпеки у Вікісховищі |
На першому етапі свого існування РЗГА складалось з декількох управлінь, що займались різноманітними питаннями безпеки:
- І — адміністративні та юридичні питання (керівник — Вернер Бест).
- II — системний політичний аналіз змісту публікацій з метою ведення психологічної війни (керівник — Франц Зікс).
- III — так званий «СД-Інланд», здійснював контроль за особливо важливими галузями внутрішнього життя суспільства та нацистської партії (керівник — Отто Олендорф). Ділилось на 4 відділи (культури, населення, економіки, громадського життя).
- IV — державна таємна поліція (гестапо). До кола інтересів входило виявлення і знешкодження ворогів Третього Рейху (керівник — Генріх Мюллер).
- V — кримінальна поліція (кріпо). Здійснювала боротьбу з карною злочинністю (керівник — Артур Небе).
- VI — служба зовнішньої розвідки, так звана «Аусланд-СД» (керівники: Гайнц Йост (до 22.06.1941), Вальтер Шелленберг).
Наступні неодноразові зміни та реорганізації РЗГА не змінювали основного напрямку діяльності перерахованих управлінь.
Начальником РЗГА був призначений Райнгард Гейдріх, який керував цією організацією до 27 травня 1942 року, коли на нього було скоєно замах. Поранення, отримане в результаті нападу чеських партизанів, підготовлених в Англії, виявилося смертельним, і 4 червня 1942 перший шеф РЗГА помер. З 28 травня по 31 грудня 1942 року Головне управління імперської безпеки очолював рейхсфюрер СС Генріх Гіммлер. Його замінив доктор Ернст Кальтенбруннер, який був призначений на цю посаду 30 січня 1943 року і займав її до кінця Другої світової війни.
Джерела та література
- Вронська Т. В. Головне управління імперської безпеки Німеччини (РСХА) [ 14 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — 518 с. : іл. — .
- «Энциклопедия Третьего рейха» / Сост. В. Телицын, 3-е изд., — М.: ЛОКИД-ПРЕСС; РИПОЛ классик, 2005, стор.149-150. — ЛОКИД-ПРЕСС) (РИПОЛ классик).
- https://open-data.bundesarchiv.de/
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Golovne upravli nnya impe rskoyi bezpe ki nim Reichssicherheitshauptamt skorocheno RSHA ukr RZGA ros RSHA kerivnij organ politichnoyi rozvidki i policiyi bezpeki Tretogo Rejhu Stvoreno 27 veresnya 1939 roku v rezultati ob yednannya Golovnogo upravlinnya policiyi bezpeki nim Hauptamt Sicherheitspolizei i sluzhbi bezpeki SD Perebuvalo v pidporyadkuvanni rajhsfyurera SS i shefa nimeckoyi policiyi Genriha Gimmlera Golovne upravlinnya imperskoyi bezpeki bulo odnim z 12 golovnih upravlin SS zi shtatom u 3000 pracivnikiv Vono roztashovuvalosya v Berlini na Princ Albrehtshtrase Golovne upravlinnya imperskoyi bezpekiData stvorennya zasnuvannya27 veresnya 1939Uchast u vijskovomu konfliktiDruga svitova vijnaArhivi zberigayutsya uFederalnij arhiv Nimechchini 1 ZasnovnikGenrih GimmlerGolovaRajngard Gejdrih Genrih Gimmler i Ernst KaltenbrunnerKrayina Tretij RajhDochirnya organizaciyadRoztashuvannya shtab kvartiriBerlinNa zaminuPoliciya bezpeki Tretij Rejh i SDChas data pripinennya isnuvannya8 travnya 1945 Golovne upravlinnya imperskoyi bezpeki u VikishovishiRajngard Gejdrih pershij golova RSGA Na pershomu etapi svogo isnuvannya RZGA skladalos z dekilkoh upravlin sho zajmalis riznomanitnimi pitannyami bezpeki I administrativni ta yuridichni pitannya kerivnik Verner Best II sistemnij politichnij analiz zmistu publikacij z metoyu vedennya psihologichnoyi vijni kerivnik Franc Ziks III tak zvanij SD Inland zdijsnyuvav kontrol za osoblivo vazhlivimi galuzyami vnutrishnogo zhittya suspilstva ta nacistskoyi partiyi kerivnik Otto Olendorf Dililos na 4 viddili kulturi naselennya ekonomiki gromadskogo zhittya IV derzhavna tayemna policiya gestapo Do kola interesiv vhodilo viyavlennya i zneshkodzhennya vorogiv Tretogo Rejhu kerivnik Genrih Myuller V kriminalna policiya kripo Zdijsnyuvala borotbu z karnoyu zlochinnistyu kerivnik Artur Nebe VI sluzhba zovnishnoyi rozvidki tak zvana Ausland SD kerivniki Gajnc Jost do 22 06 1941 Valter Shellenberg Nastupni neodnorazovi zmini ta reorganizaciyi RZGA ne zminyuvali osnovnogo napryamku diyalnosti pererahovanih upravlin Nachalnikom RZGA buv priznachenij Rajngard Gejdrih yakij keruvav ciyeyu organizaciyeyu do 27 travnya 1942 roku koli na nogo bulo skoyeno zamah Poranennya otrimane v rezultati napadu cheskih partizaniv pidgotovlenih v Angliyi viyavilosya smertelnim i 4 chervnya 1942 pershij shef RZGA pomer Z 28 travnya po 31 grudnya 1942 roku Golovne upravlinnya imperskoyi bezpeki ocholyuvav rejhsfyurer SS Genrih Gimmler Jogo zaminiv doktor Ernst Kaltenbrunner yakij buv priznachenij na cyu posadu 30 sichnya 1943 roku i zajmav yiyi do kincya Drugoyi svitovoyi vijni Dzherela ta literaturaVronska T V Golovne upravlinnya imperskoyi bezpeki Nimechchini RSHA 14 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D 518 s il ISBN 966 00 0405 2 Enciklopediya Tretego rejha Sost V Telicyn 3 e izd M LOKID PRESS RIPOL klassik 2005 stor 149 150 ISBN 5 320 00447 8 LOKID PRESS ISBN 5 7905 3721 9 RIPOL klassik https open data bundesarchiv de