Головенко Микола Якович (3 квітня 1942, Нова Одеса) — український політичний діяч, науковець в галузі біохімії і фармакології. Дійсний член (академік) НАМН України (фармакологія, 1993), доктор біологічних наук (зі спеціальності біохімія та фармакологія), професор (1985), завідувач відділу фізико-хімічної фармакології Фізико-хімічного інституту імені О. В. Богатського НАН України. Народний депутат України 1-го скликання.
Головенко Микола Якович | |
---|---|
Народився | 3 квітня 1942 (81 рік) Нова Одеса, Миколаївська обл., Українська РСР, СРСР |
Країна | Україна |
Діяльність | політик, науковець, викладач університету |
Alma mater | ОНУ ім. І. І. Мечникова |
Науковий ступінь | доктор біологічних наук |
Вчене звання | професор |
Знання мов | українська і англійська |
Заклад | Фізико-хімічний інститут ім. О. В. Богатського НАН України |
Членство | Національна академія медичних наук України |
Посада | народний депутат України |
Нагороди | |
Ця стаття недостатньо ілюстрована. |
Лауреат державної премії з науки і техніки 2017 року, премії з теоретичної медицини НАМН України, премії імені Андрія Кіпріанова НАН України, заслужений діяч науки і техніки України (1992).
Біографія Редагувати
Народився 3 квітня 1942 року в селі (нині місто). Нова Одеса на Миколаївщині в родині селян. Батьки, Яків Олексійович (1908—1984) та Юлія Тимофіївна (1913—1993). Після закінчення в 1959 р. Новоодеської середньої школи № 2 почав трудову діяльність в місцевому колгоспі. З 1960 по 1965 р. навчався в Одеському державному університеті ім. І. І. Мечникова (біологічний факультет), після закінчення якого проходив строкову військову службу. З 1967 року — старший лаборант, аспірант, молодший, старший науковий співробітник, завідувач сектора науково-дослідної лабораторії Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова. З 1983 р. трудова діяльність пов'язана з Фізико-хімічним інститутом ім. О. В. Богатського НАН України, де він створив та очолив відділ фізико-хімічної фармакології.
Наукова діяльність Редагувати
В 1973 році захистив кандидатську дисертацію, яка була присвячена вивченню молекулярної будови білкової молекули тетанотоксину та механізмам чутливості тварин до його дії. Надалі основні науково-дослідні роботи М.Я. Головенка мають фундаментально-прикладний характер і зосереджені на розвитку нової перспективної і актуальної медико-біологічної дисципліни фізико-хімічної фармакології. Вони охоплюють молекулярні аспекти структури, фізичних, хімічних, фізико-хімічних властивостей біологічно активних речовин і їх мішеней з метою встановлення загальних закономірностей, кількісного опису і пояснення механізмів взаємодії ліків з організмом, що є підґрунтям для конструювання інноваційних лікарських засобів.
Обґрунтовано наукові підходи конструювання та впровадження в широку медичну практику інноваційних лікарських засобів з нейротропними (феназепам, гідразепам, левана) та імуннотропними (аміксин) властивостями. Їх ефективність і безпечність доведена експериментальними дослідженнями, що відповідають національним та міжнародним стандартам. Препарати введені в обіг під власними торговими назвами, права на використання яких захищені законодавством України і включені в Державний формуляр лікарських засобів. Препарати використовуються в широкій медичній практиці, а так само як штатні засоби медичної допомоги для силових структур. Субстанції і лікарські препарати зареєстровано за межами України і експортуються в Росію, Казахстан, Білорусь, Вірменію, Грузію, Киргизію, Молдову, Туркменістан, Узбекистан і Швейцарію. За створення і випуск вітчизняних оригінальних лікарських засобів М.Я. Головенко разом з групою співробітників Інституту і ВАТ «ІНТЕРХІМ» була присуджена Державна премія України в галузі науки і техніки та премія імені А. Кіпріанова НАН України. М.Я.Головенко - автор понад 500 наукових праць в тому числі 12 монографій і 27 патентів на винахід. Серед учнів М.Я. Головенка - 7 докторів і 26 кандитатів наук.
Наукову діяльність Микола Головенко поєднує з педагогічною та науково-організаційною. Протягом останніх 25 років він є професором Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова, членом редакційних рад та колегій низки наукових видань, а також трьох спеціалізованих рад із захисту докторських дисертацій. Він є науковим консультантом ТДВ «ІнтерХім» та Державного експертного центру МОЗ України.
Законодавчі ініціативи Редагувати
Головенко Микола Якович відомий громадськості країни як людина, що має активну позицію в розвитку та становленні української держави.У 1990 році М.Я. Головенка було обрано народним депутатом України по мажоритарному виборчому округу № 296, який охоплював виборців Київського району міста Одеси. Всю каденцію Верховної Ради України працював головою підкомісії з питань науки парламентської Комісії з питань народної освіти і науки. Він був єдиним безпартійним серед народних депутатів Одеської області. Автор законопроєкту «Про основі науково-технічної політики». Закон введено в дію Верховною Радою України 13.12.1991г і вперше в Україні він визначав правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку науково-технічної сфери, створював умови для наукової і науково-технічної діяльності, забезпечення потреб суспільства і держави у технологічному розвитку. М.Я. Головенко є одним із авторів законопроєкту «Про інформацію», введеного в дію Верховною Радою України 02.10. 1992 р. У Законі прописані основні напрями державної інформаційної політики, які полягали в: забезпечення доступу кожного до інформації; створення умов для формування в Україні інформаційного суспільства: забезпечення відкритості та прозорості діяльності суб'єктів владних повноважень; створення інформаційних систем і мереж інформації, розвиток електронного урядування; забезпечення інформаційної безпеки України; сприяння міжнародній співпраці в інформаційній сфері та входженню України до світового інформаційного простору.
Він є одним із дійсних членів, засновників Академії медичних наук України і Фармакологічного комітету МОЗ України.
Основні праці Редагувати
- Транквилизаторы (1,4-Бенздиазепины и родственные структуры). Киев: Наукова Думка, 1980, 276 с.
- Механизм реакций метаболизма ксенобиотиков в биологических мембранах. Киев: Наукова Думка, 1981, 217 с.
- Физико-химическая фармакология. Одесса, Астропринт, 2004.-740 с.
- Биохимическая фармакология пролекарств. Одесса, Экология, 2007.-358 с.
- Філософія фармацевтичних інновацій Вісник НАН України. 2012, №3. – С. 59-66
- An effector analysis of the interaction of propoxazepam with antagonists of GABA and glycine receptors. Neurochemical Journal, 2017, Vol. 11, No. 4, Р. 302–308.
- Pharmacodynamic analysis of propoxazepam interaction with GABA-benzodiazepine-receptor-ionophore complex. Neurophysiology. 2018; 50. 1, Р.2-10.
Література про М.Я. Головенка Редагувати
- Post scriptum. Лидеры Украины. Головенкео Н.Я. Страницы книги под названием «Жизнь» № 2004, С.15-18.
- Видные ученые Одессы (доктора наук и профессора). 2005, С. 60.[1] [ 16 травня 2018 у Wayback Machine.]
- Головенко Микола Якович. Національна школа біоорганічної хімії. Ukrainica Bioorganica Acta ,7, № 2, 2009, P. 69.
- Національна академія медичних наук, 25 років (1993-2018), С. 290.
- The history of Ukranian parlamentarism 2011, P.51.[3] [ 12 червня 2018 у Wayback Machine.]
- Енциклопедія Сучасної України, т.6, с.56.
- Верховна рада України дванадцятого скликання 1990-1994 роки, Київ, Кий, С. 184.
- От генериков—к оригинальным лекарствам (Создание инновационныхмедицинских препаратов в Украине: миф или реальность)? ZN.UA, № 33(179), 20 сентября 2014г.
- Особистості.Головенко Микола Якович-доктор біологічних наук, професор, академік НАМН України. Фармакологія та лікарська токсикологія. 2012, 27(2), С.72-74.
- Акдеміку НАМН України М.Я.Головенку—70 років. Журнал НАМН України. 2012. 2, С.275.
- Акдеміку НАМН України М.Я.Головенку—75 років. Наука і практика.» №1-2, С. 127-128.
Примітки Редагувати
- http://static.rada.gov.ua/zakon/new/NEWSAIT/DEPUTAT1/spisok1.htm
- . Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 27 червня 2013.
- ↑ . Архів оригіналу за 10 грудня 2014. Процитовано 27 червня 2013.
- ↑ . Архів оригіналу за 22 серпня 2013. Процитовано 26 червня 2013.
- . Архів оригіналу за 27 травня 2018. Процитовано 26 травня 2018.
- . zakon5.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 23 червня 2018. Процитовано 23 червня 2018.
- . zakon3.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 7 серпня 2017. Процитовано 23 червня 2018.
- . www.dec.gov.ua (uk-UA). Архів оригіналу за 8 грудня 2014. Процитовано 23 червня 2018.
Посилання Редагувати
- Верховна Рада України [ 25 березня 2019 у Wayback Machine.]