Гней Окта́вій (140/138 — 87 до н. е.) — політичний, державний та військовий діяч пізньої Римської республіки, консул 87 року до н. е.
| Гней Октавій | |
|---|---|
| лат. Gnaeus Octavius | |
| Народився | 130 до н. е. Стародавній Рим |
| Помер | 87 до н. е. Рим, Римська республіка ·обезголовлення |
| Країна | Стародавній Рим |
| Діяльність | давньоримський політик, Ancient Roman military personnel |
| Суспільний стан | шляхтич[d] |
| Посада | давньоримський сенатор[d] і консул |
| Батько | Гней Октавій |
| Мати | невідомо |
| Брати, сестри | Марк Октавій (народний трибун) |
| У шлюбі з | невідомо |
| Діти | Луцій Октавій |
Життєпис Редагувати
Походив з роду нобілів Октавіїв. Син Гнея Октавія, консула 128 року до н. е.
У 100 до н. е. взяв участь у придушенні руху Луція Аппулея Сатурніна.
У 90 до н. е. його обрано претором. У подальшому брав участь у Союзницькій війні, під час якої затоваришував з Луцієм Корнелієм Суллою. Після захоплення останнім у 87 до н. е. Риму Гнея Октавія обрано консулом разом з Луцієм Корнелієм Цинною.
Після відправлення Сулли на війну проти Мітридата VI, царя Понту, Цинна виступив проти політичної системи, встановленої сулланцями у Римі. Проти цього виступив Октавій, який змусив Цинну втекти. Незабаром на допомогу Цинні прийшли раніше вигнані з Риму Гай Марій, Квінт Серторій, Гней Папірій Карбон, лідери самнитів.
У свою чергу Гней Октавій покликав на допомогу Гнея Помпея Страбона та Квінта Цецилія Метелла Пія. Після об'єднання з цим військовиками, сулланці стали активно захищати Рим. Проте зрештою були розбиті й вимушені були підкоритися Луцію Цинні та Гаю Марію. Сам Октавій отримав обіцянки особистої безпеки, але все ж таки був страчений за наказом Гая Марція Цензоріна.
Родина Редагувати
- Луцій Октавій, консул 75 до н. е.
Джерела Редагувати
- Smith, Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology. v. 3, page 7. (англ.)
- Цицерон, Brutus 47. (лат.)
- ↑ Digital Prosopography of the Roman Republic
- ↑ Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman Republic — Society for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3