Глен (Ґлен) Альфред Едмундович (нім. Alfred von Glehn; 6 [18] січня 1858 Ревель — 12 січня 1927 Берлін) — російський віолончеліст.
| Ґлен Альфред Едмундович | |
|---|---|
| нім. Alfred von Glehn | |
| Народився | 6 (18) січня 1858 Ревель, Російська імперія |
| Помер | 12 грудня 1927 (69 років) Берлін, Німецька імперія |
| Країна | Російська імперія |
| Діяльність | композитор, диригент |
| Alma mater | Санкт-Петербурзька консерваторія (1881) |
| Відомі учні | Букиник Михайло Овсійович |
| Заклад | Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського |
Учень К. Ю. Давидова. Блискучий виконавець, віртуоз, ерудований музикант з тонким смаком і органічним відчуттям природи і можливостей віолончелі, з успіхом виступав в таких містах як Лейпциг, Дрезден, Відень, Париж, Лондон. А. Е. фон Глен грав в тріо з піаністами С. І. Танєєвим, О. І. Зілоті, В. І. Сафоновим, скрипалями Л. С. Ауером і І. В. Гржималі.
Очолював класи віолончелі, контрабаса та камерного ансамблю в Харківському музичному училищі (1882—1890), а в 1888 році організував студентський симфонічний оркестр при Харківському університеті, ставши його диригентом. У 1890 році на запрошення В. І. Сафонова став спочатку професором, а незабаром і помічником ректора Московської консерваторії. Серед найбільш великих учнів А. Е. фон Глена — віолончелісти К. А. Миньяр-Белоручев, К. ВилкомирсЬкий, А. І. Могилевський, Г. П. П'ятигорський, С. П. Ширинский; композитор О. А. Крейн.
У 1921 покинув Росію і деякий час викладав в Талліні. З 1925 року і до кінця життя професор Консерваторії Кліндворта-Шарвенка в Берліні.
Джерела ред.
- О. Щелкановцева Глен Альфред Едмундович // Українська музична енциклопедія. Т. 1: [А – Д] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2006. — С. 467.
- Глен(рос.)
Посилання ред.
- О. К. Зав’ялова УКРАЇНСЬКЕ ВІОЛОНЧЕЛЬНЕ МИСТЕЦТВО І ТРАДИЦІЇ ПЕТЕРБУРЗЬКОЇ ШКОЛИ К. Ю. ДАВИДОВА [ 27 листопада 2020 у Wayback Machine.]
- ↑ Г. Риман Глен // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 1. — С. 362.