www.wikidata.uk-ua.nina.az

Герта Мюллер У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мюллер Ukrcenter Примітки Herta MüllerНародилася 17 серпн

Герта Мюллер

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мюллер.

Герта Мюллер
Herta Müller
Народилася 17 серпня 1953(1953-08-17) (70 років)
Ніцкідорф, Банат, Румунія
Громадянство  Румунія,
 Німеччина
Національність німкеня
Місце проживання Берлін
Діяльність поет, прозаїк і есеїст
Сфера роботи поезія і есей
Alma mater West University of Timișoarad
Мова творів німецька
Роки активності від 1982
Жанр роман, поезія і есей
Magnum opus Nadirsd, The Passportd, The Land of Green Plumsd і The Hunger Angeld
Членство Writers' Union of Romaniad, Literaturkreis Adam Müller-Guttenbrunnd і Німецька академія мови і поезії
У шлюбі з Richard Wagnerd і Harry Merkled
Автограф
Премії Нобелівська премія з літератури (2009)
 Герта Мюллер у Вікісховищі
  Висловлювання у Вікіцитатах

Герта Мюллер (нім. Herta Müller; нар. 17 серпня 1953, Ніцкідорф, Банат, Румунія) — румунська та німецька письменниця і фотографка. Лауреатка Нобелівської премії з літератури 2009 року з формулюванням «тій, хто своєю зосередженістю в поезії і щирістю в прозі, малює пейзаж знедолених». Авторка близько 20 романів і повістей. Лауреатка понад 20 престижних літературних нагород. Книжки письменниці перекладені десятками мов світу.

Біографія Редагувати

Герта Мюллер народилася 17 серпня 1953 року в сім'ї швабського фермера в німецькомовному містечку Ніцкідорф, у румунській частині історичної області Банат. Батько під час Другої світової війни служив у «Ваффен-СС». У 1945 році багато румунських німців були депортовані до СРСР, серед них і її мати. П'ять років сім'я провела в трудовому таборі на території України, про що письменниця розповіла у романі Atemschaukel («Ритм дихання», 2009).

У 1973–1976 роках Герта Мюллер, повернувшись до Румунії, вивчала німецьку і румунську літературу в університеті Тімішоари. Саме тоді вона вступила до організації «Aktionsgruppe Banat», що об'єднувала молодих німецькомовних авторів, які перебували в опозиції до режиму Ніколае Чаушеску. З 1977 по 1979 рік Мюллер працювала перекладачкою на машинобудівному заводі, звідки була звільнена через те, що відмовилася співпрацювати зі спецслужбами. Працювала в дитячому садку, давала приватні уроки німецької.

В літературі дебютувала в 1982 році. Її перша збірка оповідань Niederungen («Низовини») німецькою мовою була знівечена румунською цензурою. Два роки потому повний текст книжки опублікували у ФРН. ЇЇ вшанували низкою премій. Того ж року в Румунії виходить Drückender Tango («Обтяжливе танго»). В обох роботах Мюллер оповідає про життя в маленькому німецькомовному містечку, про корупцію, нетерпимість і репресії. У 1987 році Герта Мюллер разом із чоловіком і колегою-письменником Ріхардом Вагнером вимушена емігрувати до Німеччини.

Німецька критика схвально відгукнулася про її старі та нові праці: Der Fuchs war damals schon der Jäger («Лисиця була вже тоді мисливцем», 1992), Herztier («Серце звіра», 1994; The Land of Green Plums, 1996) і Heute wär ich mir lieber nicht begegnet («Сьогодні я не бажаю зустрічі з собою», 1997; The Appointment, 2001), що розповідали про суспільство, що стагнує за панування диктатури. Дія більшості романів Мюллер відбувається в румунській провінції епохи Чаушеску. Головна тема її робіт — індивідуальна і колективна пам'ять, витіснення з пам'яті, амнезія. Герта Мюллер, поетка, авторка прозових творів та есеїв, швидко здобула популярність, активно виступала з лекціями. Займає активну громадську позицію.

У 1997 році залишила німецький ПЕН-клуб на знак протесту проти об'єднання цієї організації з відділенням ПЕН-клубу колишньої НДР.

З 1995 року мешканка Берліна є членкинею Німецької академії мовознавства і літературознавства, викладає літературу у Вільному університеті. У різні роки вона відзначалася преміями імені Генріха Кляйста, імені Франца Кафки (1999) й імені Йозефа Бройтбаха. Одну з найпрестижніших світових літературних премій, Дублінську (IMPAC), Мюллер отримала в 1998 році за роман Herztier (приблизний переклад: «Серце звіра»; англомовний переклад: «Країна зелених слив»).

У 2009 році Герта Мюллер отримала європейську премію по захисту прав людини, а згодом і Нобелівську.

Мюллер планувала написати роман у співавторстві з близьким другом та земляком, поетом Оскаром Пастиором. У 2001 році вона почала записувати його спогади про життя в трудовому таборі на Донбасі, де він прожив 5 років. У 1945 році, коли Йосип Сталін розпорядився вивезти румунських німців до СРСР як дешеву робочу силу, депортації підлягали жінки і чоловіки віком від 17 до 45 років, до депортованих потрапив і 18-річний Пастиор.

Творчість Редагувати

Герта Мюллер — авторка багатьох віршів, прозових творів, есеїв. У Німеччині вона відома як фотографка та мисткиня, в її домі у Берліні час від часу відбуваються творчі вечори та мистецькі презентації.

Позиція щодо України Редагувати

Герта Мюллер неодноразово наголошувала, що історія її родини має стосунок до України.

За часів Євромайдану Мюллер активно підтримувала прагнення українського народу повернутися до сім'ї європейських країн. Під час Російської окупації письменниця пікетувала російську амбасаду в Берліні.

За подій російсько-української війни нобеліатка у своїх інтерв'ю італійським ЗМІ радикально засудила Росію та Путіна, підтримуючи український народ як європейський та демократичний. Вона сказала:

«Те, що відбувається в Україні, — жахливо. Вже перший крок — анексія Криму — був неприйнятний. Але дестабілізація найбагатшого регіону України триває… Путін веде антифашистську пропаганду, але його цінності характерні для крайньо правих. Він усюди бачить ворогів, тому що кожен диктатор потребує ворогів, щоб мати можливість виправдовувати порушення прав людини. Путін — фахівець з дестабілізації: у нього є підготовлені співробітники, він виховує сепаратистів. По суті, він не хоче привласнювати Україну — він всього лише хоче дестабілізувати її настільки, щоб вона не могла вступити в ЄС. Це бридко…».

В одному з вересневих інтерв'ю 2014 року Мюллер наголосила, що дії росіян щодо України — жахливі: вчинки Росії набагато гірші, ніж те, з чим стикався світ у різні періоди диктатури, і це є загрозою для всієї Європи. Вона підкреслила: Путін просто не може змиритись із тим, що Радянського Союзу більше немає, і що на місці українців вона вчинила би те саме, що відбулося на Майдані на початку 2014 року. Також вона висловила ненависть до президента Російської Федерації.

У травні 2018 року разом з іншими відомими особами Герта Мюллер підписалася під листом на ім'я канцлерки ФРН Ангели Меркель і міністра закордонних справ Гайко Мааса із закликом проявити участь у долі незаконно засудженого в РФ українського режисера Олега Сенцова.

Твори Редагувати

У Франкфурті (2009)

Романи:

  • Der Mensch ist ein großer Fasan auf der Welt (Берлін, 1987), в англ. пер. The Passport (1989)
  • Reisende auf einem Bein (1989)
  • Der Fuchs war damals schon der Jäger (Лисиця вже тоді була мисливцем) (1992)
  • Herztier (Серце-Звір) (1994)
  • Heute wär ich mir lieber nicht begegnet (Краще б я себе сьогодні не зустріла) (1997)
  • Atemschaukel (Гойдалка дихання) (у співавторстві з Оскаром Пастіором, 2009)

Поезія:

  • Im Haarknoten wohnt eine Dame (Жінка мешкає у вузлику волосся) (2000)

Збірки:

  • Niederungen (Низовина) (Бухарест, 1982)
  • Drückender Tango (Обтяжливе танго) (Бухарест, 1984)
  • Barfüßiger Februar (Босоногий лютий) (1987)
  • Wie Wahrnehmung sich erfindet (1990)
  • Der Teufel sitzt im Spiegel (Диявол оселився в дзеркалі) (1991)
  • Eine warme Kartoffel ist ein warmes Bett (1992)
  • Der Wächter nimmt seinen Kamm (1993)
  • Angekommen wie nicht da (1994)
  • Hunger und Seide (Голод і шовк) (1995)
  • In der Falle (1996)
  • Der fremde Blick oder das Leben ist ein Furz in der Laterne (1999)
  • Heimat ist das, was gesprochen wird (2001)
  • Der König verneigt sich und tötet (Король вклоняється і вбиває) (2003)
  • Die blassen Herren mit den Mokkatassen (2005)

Українські переклади Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. LIBRIS — 2012.
    d:Track:Q1798125
  3. (укр.). Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 27 травня 2018. 
  4. Wo Sprache die letzte Nahrung ist [ 6 лютого 2011 у Wayback Machine.](нім.)

Посилання Редагувати

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Герта Мюллер
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Герта Мюллер
  • , коротка біографія (англ.)
  • Герта Мюллер [ 29 жовтня 2019 у Wayback Machine.]: біографія, уривки, інтерв'ю і статті в архіві Празького фестивалю (англ.)
  • Герта Мюллер [ 17 липня 2014 у Wayback Machine.]: інтерв'ю щодо подій в Україні
  • Герта Мюллер [ 18 вересня 2014 у Wayback Machine.]: Лауреат Нобелівської премії з літератури німецько-румунська письменниця Герта Мюллер в різкій формі розкритикувала дії Росії на території України
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Myuller Ukrcenter Primitki Gerta MyullerHerta MullerNarodilasya 17 serpnya 1953 1953 08 17 70 rokiv Nickidorf Banat RumuniyaGromadyanstvo Rumuniya NimechchinaNacionalnist nimkenyaMisce prozhivannya BerlinDiyalnist poet prozayik i eseyistSfera roboti poeziya i esejAlma mater West University of TimișoaradMova tvoriv nimeckaRoki aktivnosti vid 1982Zhanr roman poeziya i esejMagnum opus Nadirsd The Passportd The Land of Green Plumsd i The Hunger AngeldChlenstvo Writers Union of Romaniad Literaturkreis Adam Muller Guttenbrunnd i Nimecka akademiya movi i poeziyiU shlyubi z Richard Wagnerd i Harry MerkledAvtografPremiyi Nobelivska premiya z literaturi 2009 Gerta Myuller u Vikishovishi Vislovlyuvannya u VikicitatahGerta Myuller nim Herta Muller nar 17 serpnya 1953 Nickidorf Banat Rumuniya rumunska ta nimecka pismennicya i fotografka Laureatka Nobelivskoyi premiyi z literaturi 2009 roku z formulyuvannyam tij hto svoyeyu zoseredzhenistyu v poeziyi i shiristyu v prozi malyuye pejzazh znedolenih Avtorka blizko 20 romaniv i povistej Laureatka ponad 20 prestizhnih literaturnih nagorod Knizhki pismennici perekladeni desyatkami mov svitu Zmist 1 Biografiya 2 Tvorchist 3 Poziciya shodo Ukrayini 4 Tvori 5 Ukrayinski perekladi 6 Primitki 7 PosilannyaBiografiya RedaguvatiGerta Myuller narodilasya 17 serpnya 1953 roku v sim yi shvabskogo fermera v nimeckomovnomu mistechku Nickidorf u rumunskij chastini istorichnoyi oblasti Banat Batko pid chas Drugoyi svitovoyi vijni sluzhiv u Vaffen SS U 1945 roci bagato rumunskih nimciv buli deportovani do SRSR sered nih i yiyi mati P yat rokiv sim ya provela v trudovomu tabori na teritoriyi Ukrayini pro sho pismennicya rozpovila u romani Atemschaukel Ritm dihannya 2009 U 1973 1976 rokah Gerta Myuller povernuvshis do Rumuniyi vivchala nimecku i rumunsku literaturu v universiteti Timishoari Same todi vona vstupila do organizaciyi Aktionsgruppe Banat sho ob yednuvala molodih nimeckomovnih avtoriv yaki perebuvali v opoziciyi do rezhimu Nikolae Chaushesku Z 1977 po 1979 rik Myuller pracyuvala perekladachkoyu na mashinobudivnomu zavodi zvidki bula zvilnena cherez te sho vidmovilasya spivpracyuvati zi specsluzhbami Pracyuvala v dityachomu sadku davala privatni uroki nimeckoyi V literaturi debyutuvala v 1982 roci Yiyi persha zbirka opovidan Niederungen Nizovini nimeckoyu movoyu bula znivechena rumunskoyu cenzuroyu Dva roki potomu povnij tekst knizhki opublikuvali u FRN YiYi vshanuvali nizkoyu premij Togo zh roku v Rumuniyi vihodit Druckender Tango Obtyazhlive tango V oboh robotah Myuller opovidaye pro zhittya v malenkomu nimeckomovnomu mistechku pro korupciyu neterpimist i represiyi U 1987 roci Gerta Myuller razom iz cholovikom i kolegoyu pismennikom Rihardom Vagnerom vimushena emigruvati do Nimechchini Nimecka kritika shvalno vidguknulasya pro yiyi stari ta novi praci Der Fuchs war damals schon der Jager Lisicya bula vzhe todi mislivcem 1992 Herztier Serce zvira 1994 The Land of Green Plums 1996 i Heute war ich mir lieber nicht begegnet Sogodni ya ne bazhayu zustrichi z soboyu 1997 The Appointment 2001 sho rozpovidali pro suspilstvo sho stagnuye za panuvannya diktaturi Diya bilshosti romaniv Myuller vidbuvayetsya v rumunskij provinciyi epohi Chaushesku Golovna tema yiyi robit individualna i kolektivna pam yat vitisnennya z pam yati amneziya Gerta Myuller poetka avtorka prozovih tvoriv ta eseyiv shvidko zdobula populyarnist aktivno vistupala z lekciyami Zajmaye aktivnu gromadsku poziciyu U 1997 roci zalishila nimeckij PEN klub na znak protestu proti ob yednannya ciyeyi organizaciyi z viddilennyam PEN klubu kolishnoyi NDR Z 1995 roku meshkanka Berlina ye chlenkineyu Nimeckoyi akademiyi movoznavstva i literaturoznavstva vikladaye literaturu u Vilnomu universiteti U rizni roki vona vidznachalasya premiyami imeni Genriha Klyajsta imeni Franca Kafki 1999 j imeni Jozefa Brojtbaha Odnu z najprestizhnishih svitovih literaturnih premij Dublinsku IMPAC Myuller otrimala v 1998 roci za roman Herztier pribliznij pereklad Serce zvira anglomovnij pereklad Krayina zelenih sliv U 2009 roci Gerta Myuller otrimala yevropejsku premiyu po zahistu prav lyudini a zgodom i Nobelivsku Myuller planuvala napisati roman u spivavtorstvi z blizkim drugom ta zemlyakom poetom Oskarom Pastiorom U 2001 roci vona pochala zapisuvati jogo spogadi pro zhittya v trudovomu tabori na Donbasi de vin prozhiv 5 rokiv U 1945 roci koli Josip Stalin rozporyadivsya vivezti rumunskih nimciv do SRSR yak deshevu robochu silu deportaciyi pidlyagali zhinki i choloviki vikom vid 17 do 45 rokiv do deportovanih potrapiv i 18 richnij Pastior Tvorchist RedaguvatiGerta Myuller avtorka bagatoh virshiv prozovih tvoriv eseyiv U Nimechchini vona vidoma yak fotografka ta mistkinya v yiyi domi u Berlini chas vid chasu vidbuvayutsya tvorchi vechori ta mistecki prezentaciyi Poziciya shodo Ukrayini RedaguvatiGerta Myuller neodnorazovo nagoloshuvala sho istoriya yiyi rodini maye stosunok do Ukrayini Za chasiv Yevromajdanu Myuller aktivno pidtrimuvala pragnennya ukrayinskogo narodu povernutisya do sim yi yevropejskih krayin Pid chas Rosijskoyi okupaciyi pismennicya piketuvala rosijsku ambasadu v Berlini Za podij rosijsko ukrayinskoyi vijni nobeliatka u svoyih interv yu italijskim ZMI radikalno zasudila Rosiyu ta Putina pidtrimuyuchi ukrayinskij narod yak yevropejskij ta demokratichnij Vona skazala Te sho vidbuvayetsya v Ukrayini zhahlivo Vzhe pershij krok aneksiya Krimu buv neprijnyatnij Ale destabilizaciya najbagatshogo regionu Ukrayini trivaye Putin vede antifashistsku propagandu ale jogo cinnosti harakterni dlya krajno pravih Vin usyudi bachit vorogiv tomu sho kozhen diktator potrebuye vorogiv shob mati mozhlivist vipravdovuvati porushennya prav lyudini Putin fahivec z destabilizaciyi u nogo ye pidgotovleni spivrobitniki vin vihovuye separatistiv Po suti vin ne hoche privlasnyuvati Ukrayinu vin vsogo lishe hoche destabilizuvati yiyi nastilki shob vona ne mogla vstupiti v YeS Ce bridko V odnomu z veresnevih interv yu 2014 roku Myuller nagolosila sho diyi rosiyan shodo Ukrayini zhahlivi vchinki Rosiyi nabagato girshi nizh te z chim stikavsya svit u rizni periodi diktaturi i ce ye zagrozoyu dlya vsiyeyi Yevropi Vona pidkreslila Putin prosto ne mozhe zmiritis iz tim sho Radyanskogo Soyuzu bilshe nemaye i sho na misci ukrayinciv vona vchinila bi te same sho vidbulosya na Majdani na pochatku 2014 roku Takozh vona vislovila nenavist do prezidenta Rosijskoyi Federaciyi U travni 2018 roku razom z inshimi vidomimi osobami Gerta Myuller pidpisalasya pid listom na im ya kanclerki FRN Angeli Merkel i ministra zakordonnih sprav Gajko Maasa iz zaklikom proyaviti uchast u doli nezakonno zasudzhenogo v RF ukrayinskogo rezhisera Olega Sencova 3 Tvori Redaguvati nbsp U Frankfurti 2009 Romani Der Mensch ist ein grosser Fasan auf der Welt Berlin 1987 v angl per The Passport 1989 Reisende auf einem Bein 1989 Der Fuchs war damals schon der Jager Lisicya vzhe todi bula mislivcem 1992 Herztier Serce Zvir 1994 Heute war ich mir lieber nicht begegnet Krashe b ya sebe sogodni ne zustrila 1997 Atemschaukel Gojdalka dihannya u spivavtorstvi z Oskarom Pastiorom 2009 4 Poeziya Im Haarknoten wohnt eine Dame Zhinka meshkaye u vuzliku volossya 2000 Zbirki Niederungen Nizovina Buharest 1982 Druckender Tango Obtyazhlive tango Buharest 1984 Barfussiger Februar Bosonogij lyutij 1987 Wie Wahrnehmung sich erfindet 1990 Der Teufel sitzt im Spiegel Diyavol oselivsya v dzerkali 1991 Eine warme Kartoffel ist ein warmes Bett 1992 Der Wachter nimmt seinen Kamm 1993 Angekommen wie nicht da 1994 Hunger und Seide Golod i shovk 1995 In der Falle 1996 Der fremde Blick oder das Leben ist ein Furz in der Laterne 1999 Heimat ist das was gesprochen wird 2001 Der Konig verneigt sich und totet Korol vklonyayetsya i vbivaye 2003 Die blassen Herren mit den Mokkatassen 2005 Ukrayinski perekladi RedaguvatiGerta Myuller Gojdalka dihannya Per Natalki Snyadanko Harkiv Folio 2011 Primitki Redaguvati Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 LIBRIS 2012 d Track Q1798125 Free Sentsov list do Merkel pidpisali nobelivski laureati ukr Arhiv originalu za 12 chervnya 2018 Procitovano 27 travnya 2018 Wo Sprache die letzte Nahrung ist Arhivovano 6 lyutogo 2011 u Wayback Machine nim Posilannya RedaguvatiVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Gerta MyullerVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gerta MyullerGerta Myuller korotka biografiya angl Gerta Myuller Arhivovano 29 zhovtnya 2019 u Wayback Machine biografiya urivki interv yu i statti v arhivi Prazkogo festivalyu angl Gerta Myuller Arhivovano 17 lipnya 2014 u Wayback Machine interv yu shodo podij v Ukrayini Gerta Myuller Arhivovano 18 veresnya 2014 u Wayback Machine Laureat Nobelivskoyi premiyi z literaturi nimecko rumunska pismennicya Gerta Myuller v rizkij formi rozkritikuvala diyi Rosiyi na teritoriyi Ukrayini Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Gerta Myuller amp oldid 40187961