Герметизуючий матеріал (герметик) — складна полімерна композиція, що призначена для ущільнення, герметизації з’єднань деталей, виробів, які експлуатуються в умовах впливу води, пари, агресивних середовищ, високих чи низьких температур, тиску.
Функції герметиків Редагувати
Незалежно від області використання герметик виконує три основні функції:
- заповнює прогалину між двома або більше поверхнями;
- завдяки своїм фізичним властивостям та адгезії до поверхонь утворює бар'єр проходженню рідин або газів;
- забезпечує герметизацію протягом певного терміну служби для заданих умов експлуатації та навколишнього середовища.
Класифікація герметиків Редагувати
За природою базового полімеру, який відповідає за властивості герметизуючого матеріалу (пружність, довговічність, адгезію) і, відповідно, галузь використання:
- кремнійорганічні або силіконові (на основі силоксанового каучуку);
- поліуретанові (на основі поліефірних смол);
- гібридні MS-полімери (суміш поліефірних смол з силіконом);
- силіконізовані (суміш акрилових полімерів з силанами);
- полісульфідні або тіоколові (рідкі полісульфідні каучуки);
- акрилові (на основі акрилових смол);
- бітумні (модифікований бітумний полімер);
- бутилові (на основі поліізобутилену).
За кількістю компонентів при поставці герметизуючі матеріали поділяють на:
- однокомпонентні;
- дво- (три) компонентні, які отримують змішуванням компонент у певній пропорції безпосередньо перед застосуванням.
За характером переходу в робочий стан герметизуючі матеріали поділять на:
- отвердіваючі (полісульфідні, силіконові, поліуретанові тощо);
- нетверднучі (бутилкаучукові тощо);
- дисперсійні на водній основі (акрилові, співполімери тощо) — переходять у робочий стан за рахунок випаровування розчинника.
Примітки Редагувати
- ДСТУ Б В.2.7-158:2008 (ISO 11600:2002, MOD) Матеріали герметизуючі полімерні. Класифікація. Загальні технічні вимоги